Луганский дневник

Всі матеріали

29.05.2024

Безсоромниця. Луганський щоденник

Є ті, хто примудряється заочно оформляти українські пенсії та заново перераховувати російські за 6000 рублів незалежно від результату. На попит знайдеться пропозиція.

«Розумні люди зберігають свою думку при собі». Луганський щоденник

Якщо ти живеш за правилами, не намагаючись порушувати їх, ти житимеш нормально. Просто нормально. Можливо, погано, а може, добре, але ти житимеш. Якщо ж ти замахнувся своїм маленьким кулачком на систему, ти теж житимеш, але житимеш погано

Життя стає інакшим. Луганський щоденник

Кордони особистості закінчуються на сім'ї, все що ширше – держава, і там ти собі вже не належиш: маєш бути, як усі, отже – ніким.

«Замінили старі бордюри та поребрики». Луганський щоденник

Як годованець у новій сім'ї, де нас усиновили, не спитавши, боязко звикаємо до її правил. Відсутність для нас звичної сім'ї, прийомні батьки компенсують новим одягом та яскравими іграшками. І ми вже забуваємо, хто ми й звідки. Життя навколо...

Луганський щоденник. Якось так…

Нова реальність засмоктує, як потужна вирва. Якщо це був хитрий хід, щоб відволікти людей від війни і всього, що вона несе, це вийшло.

Безсоння. Луганський щоденник

За вечерею я чую їхню розмову з бабусею: «Путін – найкраща людина на землі». І я слухаю їх мовчки, тому що в цей кумедний діалог ніяк не вписуються наші пенсійні справи, тривоги, моє чортове безсоння, подорожчання – ЧЕРГОВЕ – бензину...

«Викреслити ці 9 років життя МІЖ...». Луганський щоденник

Так поводиться вітчим, який прагне задарувати подарунками дітей своєї нової дружини, дітей від її першого шлюбу, щоб привернути їх до себе. І ми також спідлоба дивимося на все і не віримо.

«Для нас місця немає». Луганський щоденник

Потрібно змінювати права та номерні знаки. Їхати. Ставати у чергу. Дізнаватись. Чергове нововведення. Нещодавно ми проходили все те саме, переробляючи документи на "республіканські" з українських - шукали знайомих, платили. Для чого? Навіщо? І так...

Нова дійсність. Луганський щоденник

Російські лікарі проводять медогляд наших дітей… - Навіщо? Для чого? Чому ми підписуємо на це дозвіл? Чому не можна відмовитись? Для чого їм це потрібно? У слух ніхто не питає – ми звикаємо до всього.

У черзі. Луганський щоденник

До натовпу підходять російські військові. Національність видно у всьому – у говірці, у круглих обличчях. Вони ледве стоять на ногах від випитого та чіпляються до бабусь у черзі. Беруть інтерв'ю щодо їхнього ставлення до цієї війни. Хтось...

Колонізація. Луганський щоденник

І на тлі впевнених людей у формі, які затарюють у свої бронемашини пакети з провіантом із місцевих супермаркетів, ти здаєшься гостем у власному будинку. Поки наші чоловіки ховаються, вони воюють. Поки ми придивляємось і обережничаємо, вони – живуть.

Яким жорстоким був "колись" світ... Луганський щоденник

А я думаю, що це для дорослого ця війна - лише частина життя, на тлі чогось хорошого з минулого, не така вже й велика частина. А от для підлітка чи дитини це взагалі все їхнє життя, цілком. "Коли розпочалася війна, мені було 12 років"...

"Нас розділила не Росія ...". Луганський щоденник

...Простіше не спілкуватися, ніж спілкуватися так. Запитуючи, як справи, ти отримуєш у відповідь петицію про їхню ненависть до Росії. І розумієш, що для всіх друзів із України ти єдиний, кому вони можуть усе це написати чи сказати. Наче через тебе...

Життя налагодилося! Луганський щоденник

Грішити на життя не виходить – десь там, за лінією горизонту, капає українська пенсія, а тут, на твоїх очах, твориться справжнісінька історія. Тільки ти в ній не ключова фігура, а масовка, від думки якої не залежить зовсім нічого.