Виплати по безробіттю та компенсації за ВПО: батіг і пряник

За останній рік в Україні рекордно знизився офіційний рівень безробіття. Щоправда, це не результат політики держави в рамках працевлаштування українців, а наслідок жорсткого військового обліку та суворіших правил оформлення виплат по безробіттю.

Під час повномасштабної війни держава почала платити менше: і за тривалістю, і за розміром допомоги.

Що ж до працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, то для них працює програма компенсації заробітної плати. І останнім часом вона була розширена та отримала більше фінансування.

Продовжують працювати кілька програм, які Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України запровадило після повномасштабної війни для допомоги у працевлаштуванні внутрішньо переміщених осіб.

Наприклад, кілька місяців активно просувається програма від Державного центру зайнятості щодо надання ваучерів на навчання – це документ, що дозволяє за рахунок держави частково покрити вартість навчання за затвердженим переліком професій та спеціальностей. За допомогою цього ваучера люди можуть опанувати нові навички та професії, щоб знайти роботу, затребувану на ринку праці.

Крім того, за урядовим проектом "єРобота" можна отримати грант для започаткування бізнесу, розвитку підприємництва та навчання. Розмір фінансової підтримки у вигляді мікрогранту за програмою "Власна справа" становить від 50 до 250 тисяч гривень. Обов'язкова умова надання коштів – створення 1-2 робочих місць.

Державний центр зайнятості також займається працевлаштуванням внутрішньо переміщених осіб. За 2022 рік за його сприяння було працевлаштовано 16 тисяч переселенців, з них 12 тисяч мали статус зареєстрованого безробітного.

Найбільша кількість працевлаштованих ВПО була у Дніпропетровській (2,3 тис. осіб) області, у Києві (1,1 тис. осіб), у Львівській (1,1 тис. осіб), Вінницькій (907 осіб) та Полтавській (837 осіб) областях.

Зазначимо примітну тенденцію: у Державній службі зайнятості зараз зареєстровано рекордно низьку кількість офіційно безробітних. Їхня кількість падає з початку повномасштабної війни, і влітку цього року на обліку стояло трохи більше 100 тисяч українців.

"Ніколи в історії реєстрації офіційного безробіття в Україні такої низької цифри не було", - зазначає народний депутат Ярослав Железняк.

Але не поспішаємо радіти. На жаль, це не говорить про те, що в Україні різко стало "прекрасно із роботою".

За словами нардепа, на даний час на офіційний рівень безробіття впливають три фактори:

1) Виплата з безробіття зараз провадиться лише 90 днів.

2) Багато українців залишаються за кордоном.

3) Чоловіки повинні перед реєстрацією з безробіття принести документи з військкомату.

"ОстроВ" розбирався, які зараз існують особливості щодо оформлення допомоги по безробіттю, чому кількість офіційно безробітних чоловіків різко знизилася і як працює компенсація роботодавцям за працевлаштування переселенців.

Виплати по безробіттю

На час воєнного стану в Україні змінився порядок і навіть розмір виплати допомоги по безробіттю.

По-перше, максимальний розмір допомоги безробітним тепер не може перевищувати величину мінімальної зарплати, встановленої законодавством на 1 січня календарного року. 2023-го – це 6700 грн.

По-друге, тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 90 календарних днів, а для осіб передпенсійного віку (за рік до досягнення відповідного віку та за наявності необхідного для призначення пенсії за віком страхового стажу) – 360 календарних днів.

По-третє, розмір мінімальної допомоги по безробіттю знизився до 650 гривень. Це пов'язано зі скасуванням дії карантину через коронавірус, під час якого розмір допомоги становив 1000 грн. Така допомога застосовується для людей зі стажем менше ніж сім місяців протягом останнього року.

До речі, згідно зі статистичними даними на 1 липня, кожен третій безробітний отримує допомогу саме на мінімальному рівні.

Наразі уряд розглядає проєкт постанови, якою пропонується підвищити мінімальний розмір допомоги по безробіттю до 1500 грн. Але рішення ще не ухвалено.

Заяву про набуття статусу безробітного можна подати:

- особисто до Центру зайнятості;

- в електронній формі через додаток (Послуги – Посібник з безробіття) або портал "Дія";

- за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку, заповнивши заяву онлайн на офіційному сайті Державної служби зайнятості, або надіславши електронною поштою надруковану, заповнену, підписану та сфотографовану заяву.

Крім заяви, необхідно надати такі документи:

- паспорт чи є-документ (на період воєнного стану);

- податковий номер;

- трудову книжку (за наявності) або документ, що підтверджує припинення останнього виду зайнятості;

- документ про освіту (за наявності);

- військовий квиток (для військовозобов'язаних).

Для внутрішньо переміщених осіб, а також тих, хто був офіційно працевлаштований і втратив роботу через війну та працював на тимчасово окупованих територіях, є можливість подати спрощену заявку у додатку "Дія".

Під час подання заяви в електронній формі копії документів не знадобляться. Але їх потрібно надати протягом 30 календарних днів після припинення або скасування військового стану під час першого фактичного відвідування безробітним Центру зайнятості, де відбувалася реєстрація.

Переселенці у разі відсутності документів, що підтверджують факт звільнення з попереднього місця роботи, подають:

- заяву про припинення трудових відносин або документ, що підтверджує факт припинення зайнятості, або відповідне рішення суду – у разі припинення трудових відносин у судовому порядку;

- по можливості розрахунковий документ (квитанція), що підтверджує надсилання зазначеної заяви роботодавцю рекомендованим листом з описом вкладення.

"Якщо внутрішньо переміщена особа або особа, яка перебуває на територіях, де ведуться бойові дії, і у якої не розірвані трудові відносини (крім осіб, які були керівниками підприємств, установ, організацій усіх форм власності, а також осіб на виборних посадах), має бажання отримати статус зареєстрованого безробітного, то вона має право припинити трудовий договір в односторонньому порядку шляхом подання відповідної заяви на ім'я роботодавця до центру зайнятості. Датою припинення трудових відносин вважатиметься дата, яка наступатиме за датою подання такої заяви", - зазначають у Центрі зайнятості.

Безробіття та мобілізація

За останній рік в Україні суттєво знизилася кількість офіційних безробітних. Зазначимо, що йдеться про кількість офіційно зареєстрованих осіб у центрах зайнятості по країні, тому фактичні дані можуть значно відрізнятися.

За інформацією Державної служби зайнятості, на 1 серпня 2023 року кількість безробітних українців скоротилася до 112,3 тисячі. Це найнижчий показник за всю історію України. Він почав різко падати ще минулого року: у серпні 2022 року було зареєстровано 278,6 тисячі безробітних. Хоча станом на січень 2021 року цифра становила 485,3 тисяч.

Цікаво, що у загальній кількості зареєстрованих безробітних чоловіки становлять лише 31,8 тис. осіб (28%), жінки – 80,5 тис. осіб (72%). І така тенденція виникла лише після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

 Наприклад, станом на січень 2021 року кількість зареєстрованих безробітних чоловіків була 44%, жінок – 56%. Тобто ґендерний розподіл був плюс-мінус рівним.

То чому ж зараз тепер дві третини безробітних становлять жінки? Однією з причин є те, що без постановки на військовий облік зареєструватись у центрах зайнятості неможливо. Чоловіки просто не хочуть "світитися" у центрах зайнятості, адже щоб отримувати допомогу від держави, їм потрібно отримати у військкоматі довідку.

"Відповідно, певна кількість чоловіків не стане на облік у центрі зайнятості, навіть якщо вони безробітні. Тому я не вважаю цифру безробітних, яка зараз офіційно оприлюднена, релевантною ситуації", - вважає HR-експерт Тетяна Пашкіна.

Військово-обліковий документ знадобиться навіть за оформлення статусу безробітного через онлайн-портал "Дія".

"Військовий квиток осіб рядового, сержантського та старшинського складу (для осіб, які звільнилися зі строкової військової служби), а під час військового стану та проведення мобілізації - військово-обліковий документ (військовий квиток, тимчасове посвідчення військовозобов'язаного, посвідчення про приписку до призовної ділянки з відміткою про взяття на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки або з позначкою про виключення з військового обліку відповідно до статті 37 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу")", - йдеться у списку необхідних документів у "Дії".

Про те, що фактор мобілізації впливає на зменшення кількості заявок на набуття статусу безробітного від чоловіків, каже нардеп Ярослав Железняк.

"Я багато разів писав, і ще раз напишу: це через зменшення періоду виплат та додаткових вимог для чоловіків щодо військового обліку. Тому повторюся: це лише офіційна статистика, вона не дуже близька до реального стану справ щодо безробіття", - зазначає він.

Крім того, у січні 2023 року Кабінет міністрів зобов'язав центри зайнятості інформувати військкомати про зареєстрованих безробітних.

Відповідно до нового Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, який затверджено постановою КМУ 1487 року, передбачається створення єдиного реєстру призовників, резервістів та військовозобов'язаних. Там також прописано, що державні установи, зокрема центри зайнятості, мають передавати дані щодо військовозобов'язаних до Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (військкоматів).

"Міські, районні, міськрайонні центри зайнятості та філії регіональних центрів зайнятості надають інформацію про реєстрацію осіб як безробітних протягом семи календарних днів після отримання запиту відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки", - йдеться у документі.

За наявності технічної можливості така інформація може бути надана через систему електронної взаємодії Міноборони та Державної служби зайнятості.

Слід зазначити, що безробітні українці, якщо не мають підстав для відтермінування, можуть бути мобілізовані нарівні з іншими військовозобов'язаними (згідно зі ст. 23 Закону про мобілізаційну підготовку та мобілізацію).

Компенсації

Незважаючи на посилення політики щодо отримання статусу та допомоги з безробіття, уряд впроваджує деякі стимули для працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.

Наприкінці березня 2022 року стартувала нова програма працевлаштування переселенців, у рамках якої держава виплачує 6700 гривень роботодавцям за кожного працевлаштованого ВПО із постраждалих регіонів.

Компенсація надається за працевлаштування переселенців за умов термінового чи безстрокового трудового договору (контракту), зокрема за сумісництвом. Метою програми є прискорення адаптації людей, змушених переїхати до більш безпечних регіонів, та підвищення рівня зайнятості серед населення.

Умови отримання компенсації:

- роботодавець перебуває в обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;

- розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством;

- подання роботодавцем у встановленому законодавством порядку податкової квартальної звітності або податкової річної звітності за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації видатків;

- роботодавець не є бюджетною установою (крім постачальників соціальних послуг), фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Загальна тривалість компенсації видатків не може перевищувати двох місяців з дня працевлаштування особи.

Документи можна подати через "Дію". Для цього необхідно:

1) створити особистий електронний користувальницький кабінет на порталі "Дія" та пройти електронну ідентифікацію та автентифікацію;

2) заповнити, підписати та подати заяву, яка формується засобами порталу "Дія" (Підприємництво – Послуги – Компенсація за працевлаштування ВПО) та містить такі відомості:

- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) фізичної особи-підприємця, код ЄДРПОУ;

- дані про кожну працевлаштовану особу: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності);

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України;

- дані про документ, що підтверджує працевлаштування на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку (номер та дата наказу про працевлаштування);

- розрахунковий рахунок роботодавця.

Рішення щодо надання або відмови у компенсації витрат приймається регіональним центром зайнятості та оформлюється відповідним наказом протягом п'яти календарних днів після отримання заяви від роботодавця.

Ця програма користується популярністю: лише з початку 2023 року держава виплатила 126 млн. грн. компенсації підприємцям, які прийняли на роботу внутрішньо переміщених осіб. 2022 року програмою скористалися понад 10 тисяч підприємців – їм було сплачено 200 млн. гривень за працевлаштування 18 тисяч переселенців.

"Майже 6 тисяч підприємців отримали від уряду компенсацію з початку року за працевлаштування 10 300 українців, змушених переїхати з небезпечних регіонів країни. Щоб допомогти переселенцям якнайшвидше адаптуватися на новому місці, знайти роботу, щоб забезпечити себе та свою сім'ю, ми стимулюємо бізнес брати таких працівників. Загалом роботодавці цього року отримали вже 126 млн грн компенсації за працевлаштування ВПО", - повідомила заступник міністра економіки України Тетяна Бережна.

На початку літа 2023 року уряд ухвалив зміни, завдяки яким новий бізнес також зможе скористатися цією програмою.

Зокрема, змінами у порядку надання компенсації передбачається, що:

- отримати компенсацію за працевлаштування ВПО може підприємство, створене після повномасштабного вторгнення - для участі у програмі йому потрібно надати податкову звітність за останній звітний період на дату подання заяви на отримання компенсації, а не за 2021 рік, як було раніше;

- компенсація надається роботодавцю за працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, які набули статусу після введення військового стану.

Крім того, посилюється контроль за дотриманням умов дії програми – відтепер центри зайнятості запроваджують моніторинг збереження зайнятості працівників.

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті