Реєстрація народження та смерті на окупованих територіях: спрощення «на паузі»

Не секрет, що всі документи, видані на тимчасово окупованих територіях, не мають юридичної сили та не визнаються українськими органами влади. Але що робити батькам, у яких дитина народилася в окупації, вони отримали лише місцеві документи та згодом переїхали на підконтрольну територію України?

За даними громадської організації "Крим SOS", понад 200 тисяч дітей, народжених з 2015 по 2022 рік на тимчасово окупованих територіях Криму, Донецької та Луганської областей, не мають свідоцтв про народження.

Якщо взяти кримський півострів, лише 10% дітей, народжених у Криму після початку окупації, мають українські свідоцтва про народження. І це не дивно, враховуючи складність та тривалість такої процедури.

"Ситуація з реєстрацією актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях України, погіршується, особливо після початку широкомасштабної збройної агресії проти України. Одна з основних причин цього – процедури отримання документів, що передбачають обов'язкове звернення до суду", – кажуть у "Крим SOS" ".

Насправді, існує спосіб отримати український документ, який матиме юридичну силу, але це забере чимало часу та сил. Саме тому Кабінет Міністрів України вирішив максимально спростити процес реєстрації актів громадянського стану (факти народження та смерті, укладення чи розірвання шлюбу), що відбулися на тимчасово окупованих територіях.

Незважаючи на те, що урядова ініціатива була зареєстрована у лютому 2023 року, народні депутати не поспішають з розглядом законопроекту № 9069 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України".

Водночас коаліція громадських організацій, які займаються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок війни, вже кілька місяців закликає Верховну Раду ухвалити документ якнайшвидше.

За словами правозахисниці Альони Луньової, судова процедура визнання фактів народження, смерті або укладення шлюбу, що діє в Україні, є надто складною і дорогою, а з початку повномасштабного вторгнення шлях громадян України з тимчасово окупованих територій в українські державні органи ще більше ускладнився.

Як все відбувається зараз

За словами правозахисників, українські суди перевантажені однотипними справами та не можуть забезпечити їх якісний розгляд.

У 2016 році в Україні було прийнято спрощену процедуру встановлення юридичних фактів народження або смерті на тимчасово окупованих територіях. Для цього потрібно в'їхати на підконтрольну територію України, звернутися до органів реєстрації актів цивільного стану, а потім до суду, який ухвалить фінальне рішення.

А для судового процесу щодо встановлення факту народження потрібно зібрати такі документи:

- медичне свідоцтво про народження, медичне рішення про народження, інші медичні довідки, що підтверджують народження дитини;

- паспорти та ідентифікаційні коди батьків;

- свідоцтво про шлюб (за наявності);

- докази факту народження дитини (за наявності).

Нерідко суди просять довідку з відмовою у видачі свідоцтва про народження з відділу реєстрації актів цивільного стану (РАГС). Такий документ видається у день звернення, якщо у батьків немає витягу з лікарні про народження дитини.

"Слід зазначити, що можна не звертатися до суду. Отримавши медичну довідку про народження, можна звернутися до будь-якого органу РАГС на підконтрольній території для отримання свідоцтва. Проте лише за умови, що видана лікарнею довідка – українського державного зразка", – зазначає юрист "Крим SOS Анастасія Калініна.

Звернутися до суду можна і дистанційно, кажуть правозахисники.

"Юристи Крим SOS знайшли спосіб оформлення деяких документів під час воєнного стану. Вони дистанційно підписують електронний договір із сім'ями, які живуть в окупації, щоб від їхнього імені подати заяву до суду. Цей механізм дозволяє людям з окупованих територій отримати українське свідоцтво про народження в електронному", – зазначає юрист.

До речі, на тимчасово окупованих територіях часто рекламують послуги оформлення українських свідоцтв про народження. Наприклад, у Севастополі пропонують це зробити дистанційно, коштує від 10 тисяч карбованців. Фірма пропонує також оформити український закордонний паспорт, ІПН, права водія, морські документи.

Для встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території знадобляться такі документи для суду:

- заява про встановлення факту смерті;

- копії доказів, що підтверджують факт смерті (медичні довідки та/або свідоцтво про смерть, видане незаконними органами);

- копії паспорта та реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника;

- копії документів, що підтверджують родинні зв'язки заявника з померлим (якщо заява подається членами сім'ї), або копії документів, які підтверджують, що встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси, наприклад, копія заповіту;

- інші докази факту смерті (фото, пояснення свідків та ін.).

Заради справедливості зазначимо, що судову процедуру в Україні було максимально спрощено. Це полягає у встановленні обов'язку невідкладного розгляду справи (у перший день подання заяви) та негайному виконанні рішення.

Але навіть якщо заявники змогли звернутися до суду, вони стикалися зі суттєвими недоліками такої процедури. Правозахисники звертають увагу на тривалість розгляду таких справ (від кількох днів до місяців) та високу вартість процедури визнання факту народження чи смерті у судах.

"Це повноцінний судовий процес, окреме провадження. Щоб звернутися до суду, потрібно пройти всю процедуру: скласти заяву про встановлення факту відповідної форми, зібрати пакет документів, подати заяву до суду, дочекатися судового засідання, отримати судове рішення, що набуло чинності, потім принести його у РАЦС, щоб виконати його та отримати свідоцтво про народження", – зазначає правозахисниця громадської організації "Крим SOS" Ганна Россомахіна.

До того ж суди першої інстанції не справляються з потоком таких заяв, затягується процес. Як розповів "ОстроВу" переселенець із Криму Михайло, оформлення свідоцтва про смерть матері через суд зайняло близько півроку.

"Я оформлював документи ще до повномасштабної війни – у 2021 році. Довелося звернутися до платного адвоката у Києві, знайшов контору, яка спеціалізується у таких справах, вони самі вели справу і десь через півроку я забрав свідчення. Щоправда, це все обійшлося мені у 4 тисячі гривень. У нас була складна справа, тому що не було ні свідків, ні доказів факту смерті – лише фото довідки із Севастополя. Але в результаті суд таки визнав факт смерті. Єдиний нюанс – це терміни. Де тут невідкладний розгляд? Як пояснив мені адвокат, він полягав в тому, що за нас взялися відразу ж, а ось фінальні терміни ніде не прописані. Хоча, за його словами, бувають і більш довгі процеси, і випадки, коли суди повертають документи з відмовою визнати факт смерті", – розповів він.

За даними організації "Крим SOS", всього за період з 2016 до кінця 2022 року на підставі рішень суду було видано понад 55 тисяч свідоцтв про народження та 101 тисяч свідоцтв про смерть, що відбулися в окупації.

Що стосується встановлення фактів реєстрації або розірвання шлюбу на тимчасово окупованих територіях, то в даному випадку не передбачено навіть спрощену судову процедуру – все відбувається в загальному порядку.

Саме уряд розробив і подав до Верховної Ради законопроект № 9069 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про особливості державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України та за межами України". Його ініціатором є прем'єр-міністр Денис Шмигаль.

Про що законопроект

Законопроект № 9069 спрямований на врегулювання процедури державної реєстрації актів народження, шлюбу, розірвання шлюбу, смерті, що відбулися на тимчасово окупованих територіях без необхідності звернення до суду.

Зокрема, ініційований урядом документ передбачає такі основні зміни:

1) запровадження позасудової процедури (в адміністративному порядку) визнання та підтвердження державою актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій території (народження, смерті, шлюбу, розірвання шлюбу),

2) запровадження спрощеного судового порядку для встановлення фактів реєстрації та розірвання шлюбу, що відбулися у тимчасовій окупації (для складних випадків),

3) можливість перереєстрації актів цивільного стану, зареєстрованих компетентними органами іноземних держав стосовно громадян України,

4) дозвіл закордонним дипломатичним установам України вносити відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян,

5) закріплення принципу екстериторіальності за поданням документів, тобто можливості для людини звернутися до будь-якого органу Реєстрації актів цивільного стану, зокрема в електронному вигляді, а також скоротити терміни розгляду окремих заяв,

6) внесення інших змін, спрямованих на оптимізацію процедур надання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій підтримало законопроект і зазначило, що судовий порядок, що діє на сьогодні, є тривалим і вимагає як від людини, так і від держави залучення суттєвих ресурсів, у тому числі фінансових.

"Саме тому важливо ухвалити законопроект вже зараз, не чекаючи звільнення всіх українських територій. Оскільки після деокупації потрібно буде невідкладно зареєструвати сотні тисяч актів громадянського стану українських громадян, які відбулися на тимчасово окупованих територіях. А це призведе до надмірного навантаження на судову систему", – зазначають у відомстві.

Водночас, кажуть у МінТОТ, у разі схвалення законопроекту українці зможуть звернутися до органів державної реєстрації актів цивільного стану з документами, виданими в окупації, та отримати українське свідоцтво.

Можливість використання інформації з таких документів прямо передбачена Законом України "Про забезпечення прав та свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Це забезпечить доступ громадян України, у тому числі дітей, до реалізації всіх гарантованих державою прав і свобод (право на освіту, медичне обслуговування, соціальний захист, сімейні та спадкові права). Такий принцип повністю відповідає міжнародним стандартам, сформульованим Міжнародним судом ООН та Європейським судом з прав людини", – зазначили у МінТОТ.

У середині травня 2023 року міністерство закликало народних депутатів якнайшвидше підтримати "такий важливий для держави та її громадян законопроект", адже його прийняття має стати одним із шляхів успішної реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій.

Станом на жовтень 2023 року законопроект не було розглянуто навіть у першому читанні.

Розгляд законопроекту

"Це дуже актуальна проблема, особливо після початку незаконної мобілізації до російських окупаційних військ у вересні минулого року. Чоловіки, можливо, і хотіли б виїхати з окупованої території, проте через відсутність документів у дитини вся сім'я залишається в окупації. Це суто прагматичний аргумент на користь адміністративної процедури реєстрації народження, тому що чим більше українських чоловіків поїде з тимчасово окупованої території, тим менше буде примусово мобілізовано до російських збройних сил", – звертає увагу правозахисниця громадської організації "Крим SOS" Ганна Россомахіна.

Правозахисні організації закликають парламентарів якнайшвидше розглянути законопроект № 9069 і зазначають, що його прийняття:

- дозволить збільшити кількість реєстрацій актів цивільного стану, що відбулися під час окупації;

- суттєво розвантажить суди;

- забезпечить доступ громадян України до реалізації прав та свобод (право на освіту, медичне обслуговування, соціальний захист, сімейні та спадкові права);

- зменшить ризики безгромадянства для мешканців окупованих територій;

- дозволить мати апробовану процедуру верифікації сотень тисяч актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованих територіях;

- сприятиме успішній реінтеграції мешканців тимчасово окупованих територій;

- створить умови для оперативного отримання послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану в будь-якому з органів РАЦС, у тому числі за кордоном, незалежно від місця проживання або перебування особи;

- забезпечить можливість перереєструвати в Україні акти громадянського стану, зареєстровані в іноземних органах країни перебування та отримати документи українського зразка.

Незважаючи на просування документа Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також правозахисних організацій, розгляд законопроекту поки що стоїть "на паузі". Співрозмовник "ОстроВа" у Верховній Раді стверджує, що документ точно буде прийнятий, але до цього "потрібно ретельніше підготувати правовий ґрунт".