<p style="text-align: justify;">Якийсь <em>«підполковник запасу, голова правління організації «Офіцери Росії»</em> Роман Шкурлатов зі сторінок прокремлівської газети «Аргументы и факты» відверто погрожує, що <em>«русофобська політика київського режиму лікується збройними методами».</em> Заяву українських політиків про те, що <em>«російських національних меншин в Україні не може бути» </em>російський підполковник називає <em>«непорозумінням»</em>, яке <em>«під час успішного завершення спецоперації буде виправлено»...</em></p> <p style="text-align: center;"><strong>«Російська мова з того боку»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Путінські «Аргументы и факты», звісно, не могли пройти повз заяву голови Верховної Ради України Руслана Стефанчука про те, що <em>«жодних російських нацменшин в Україні немає і не може бути».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Про відсутність в Україні російської меншини говорила і віцепрем'єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанишина... Забезпечення прав національних меншин було одним із ключових питань на шляху України до членства в Євросоюзі. Однак у ЄС наголошували, що йдеться лише про захист прав румунів та угорців, відповідно до рекомендацій Венеціанської комісії, а росіян це не стосується»,</em> - явно роздратовано коментує «АиФ».</p> <p style="text-align: justify;">І цитує згаданого підполковника Шкурлатова, який переконує, <em>що «росіяни в Україні, дійсно, не меншість, а більшість».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Українці - це суто політична нація. Ми чуємо на передовій з того боку російську мову, яка так обурює прозахідних українських політиків, які намагаються ущемити в правах, обмежити російськомовних громадян своєї країни. Київський режим намагається всіма можливими способами законодавчо стерти будь-яку присутність росіян у реаліях України. Але те, що вони роблять на папері, не відповідає тому, що є в реальності. Росіяни - не меншість, а більшість України», - </em>твердить Шкурлатов.</p> <p style="text-align: justify;">При цьому він чомусь не пояснює, що він має на увазі, коли каже, що <em>«ми чуємо на передовій з того боку російську мову».</em></p> <p style="text-align: justify;">Зате він відкрито продовжує погрожувати: <em>«Після успішного завершення СВО, людей, які називають себе українцями, там серйозно поменшає, і тоді росіяни де-юре стануть більшістю, ким вони де-факто зараз і є». </em></p> <p style="text-align: justify;">Глава «Офіцерів Росії» зарозуміло вказує, що <em>«Стефанчук, Стефанишина та їм подібні політики заперечують реальність, тому що перебувають у полоні політичних фантазій».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Цю чергову русофобську витівку представника київського режиму ми повинні сприймати тверезо, спокійно. Як і все, що відбувається у цих дивних людей, які за безглуздим збігом обставин досі при владі в Києві. Вірю, що під час успішного завершення спецоперації це непорозуміння буде виправлено»,</em> - повчально підсумовує підполковник.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Особисто подивитися на їхні взаємини»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Перший заступник голови Комітету Ради Федерації РФ з міжнародних справ Володимир Джабаров на сторінках офіційної «Парламентской газеты» припускає, що глава Пентагону Ллойд Остін приїхав до Києва, щоб <em>«на місці розібратися, що відбувається в ЗСУ, які позиції всередині країни у Зеленського, у Залужного, інших представників режиму». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Думаю, Остін хоче особисто подивитися на їхні взаємини. Американці вклали великі гроші в київський режим - тепер, мабуть, глава Пентагону вирішив особисто оцінити, на що йдуть військові витрати Вашингтона і наскільки ефективно вони витрачаються»,</em> - міркує Джабаров.</p> <p style="text-align: justify;">Він чомусь упевнений, що <em>«приїзд глави Пентагону свідчить, що симпатії Вашингтона сьогодні перебувають на боці головкому ЗСУ Залужного як потенційного наступника Зеленського». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Залужний - жорстка людина, яка має авторитет і в армії, і навіть у населення України, незважаючи на постійну мобілізацію громадян країни в ЗСУ. А Зеленський так і залишився коміком, який грає роль президента великої країни, реально ним не будучи. При цьому не вважаю, що можливий прихід до влади в Києві Залужного принесе Росії якісь нові проблеми. Це ніяк не змінить цілей СВО і не завадить вирішенню завдань у рамках спецоперації», -</em> відверто зневажливо коментує Джабаров. </p> <p style="text-align: justify;">А на запитання «ПГ», <em>«з якою метою Зеленський зробив заяву, що Росія хоче посіяти в «незалежній» хаос, який призведе до нового майдану»</em>, Джабаров відповідає типовими кремлівськими штампами: <em>«Україна сьогодні - країна, яка прекрасно знає, що таке майдан і держпереворот, а ось що таке міцна законна влада, так і не дізналася. Тому Зеленський наляканий - він розуміє, що більшість громадян його ненавидять. І, заявляючи про новий майдан з обов'язковою мантрою про «страшну і жахливу» Росію, він дає сигнал своїм західним кураторам - допоможіть мені втриматися при владі!».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Думаю, зараз у Білому домі вирішують, наскільки сьогодні доцільно забирати владу в Зеленського, як це краще зробити, а також на яких умовах найвигідніше їм вести переговори з Росією. При цьому, якщо майдан в Україні все-таки ще раз відбудеться, придушуватиметься він нинішньою владою з надзвичайною жорстокістю»,</em> - відверто фантазує путінський «парламентарій».</p> <p style="text-align: justify;"><em>«...Чи знайдуть США у себе резерви для допомоги Києву? Постійна військова і фінансова допомога Україні дедалі більше дратує керівників у Вашингтоні. Тим часом допомога Ізраїлю, звісно, в американців у пріоритеті - це для них важливіша в стратегічному плані країна, вони підтримують Ізраїль десятки років. А от Україна - проєкт, який для них, схоже, завершено. Одну з основних цілей тут вони вже досягли - дезорієнтували свого союзника-конкурента, ЄС, змусивши європейців відмовитися від украй вигідних для них економічних взаємин із Росією. Крім того, Вашингтон, який, упевнений, не обмежуватиме допомогу Ізраїлю, сьогодні, по суті, скидає на Європу всі витрати з підтримки Києва», - </em>намагається переконати Джабаров.</p> <p style="text-align: justify;">Запевняє він і в тому, що і Європа <em>«не може зараз реально надавати військову і фінансову допомогу київському режиму».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«...З вичерпанням військових запасів, які залишалися у Східній Європі з часів Варшавського договору, у Європи самої не залишилося достатньої кількості озброєнь. Так, потенціал у країн ЄС залишився, Європа - безумовно, континент, який не вмирає. Але цього потенціалу вистачить лише на підтримання власної економіки, з огляду на всі проблеми з переведенням європейських виробництв у США, з різким просіданням не тільки нафтохімічної промисловості, а вже й автопрому Європи. Думаю, їй найближчим часом буде точно не до України», </em>- наполягає Джабаров.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Найголовніше - помітити»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Редактор журналу «Арсенал Отечества» Олексій Леонков на сторінках урядової «Российской газеты» поспішає заспокоїти: <em>«заяви Зеленського про нібито перехоплення ініціативи в Чорному морі через створення морського безпілотного флоту, звісно, мають популістський характер».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Вони розраховані на західних і українських споживачів інформації, які не розбираються в темі. На тлі невдалого контрнаступу київський режим намагається намалювати собі чергову перемогу. Не на землі, так на морі», - </em>запевняє Леонков.</p> <p style="text-align: justify;">Але тут же застерігає: <em>«Водночас хотів би зазначити, що не можна шапкозакидально ставитися до появи великої кількості морських дронів в акваторії Чорного моря. Небезпека застосування цих морських снарядів у їхній раптовості та малопомітності, і ця небезпека є. Україна намагається нас переконати в тому, що вони ці безпілотники запускають мало не з Одеси. Але я впевнений, що, найімовірніше, пуски морських дронів здійснюють із суден цивільного флоту під яким-небудь ліберійським прапором. На борту такого судна, яке може стояти десь у нейтральних водах, можна розмістити і пункт управління безпілотниками, і запускати самі безпілотники з найкоротшої дистанції до Кримського мосту, для того щоб час нашої реакції на запуск був якомога коротшим».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Зараз ще триває навігація між Азовським і Чорним морем, через Кримський міст рухається великий вантажопотік, багато суден стоять у черзі на прохід Керченською протокою. Не виключаю, що Україна може провести диверсію з борту одного з таких суден. Допомагати їм, звісно, у цьому будуть британці й американці. Застосування у великих кількостях морських дронів - тактика досить нова. Поки що в історії сучасних воєн із чимось подібним ніхто не стикався. Це реальна загроза, проти якої «з нуля» потрібно розробляти заходи протидії та профілактики, готувати нові методики»,</em> - продовжує тривожитися «військовий експерт».</p> <p style="text-align: justify;">Леонков визнає, що <em>«зупинити судноплавство між Азовським і Чорним морем - це, звичайно, нереальний сценарій». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Тому профілактика проти нападу таких дронів - щоденне патрулювання, розвідка потенційно небезпечних напрямків. Найголовніше - помітити, звідки вони стартують. Для цього потрібен постійний моніторинг із повітря, щоб вчасно виявити старт або наближення. Також необхідно застосовувати системи РЕБ морського базування, щоб зупинити такий безпілотник або збити з курсу»,</em> - повчає Леонков.</p> <p style="text-align: justify;">За його припущеннями, в українців <em>«основною ударною силою будуть безпілотники, перероблені з гідроциклів. Це досить дешевий варіант, проте він здатний нести 250-кілограмові бомби».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Знаю, що наші фахівці про все це чудово обізнані, тож упевнений - заходи протидії такій тактиці вже розроблено», </em>- запевняє Леонков, перераховуючи, що з морськими дронами можна боротися за допомогою і морської авіації, і боносетевих загороджень, і радіолокаційних станцій спостереження.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Через габарити ж морські дрони виявляються навіть на порівняно великій дальності постами візуального спостереження. Тобто спостерігачами з кораблів або наземних постів. Такі заходи також будуть одними з найефективніших. Тому вважати безекіпажні катери якоюсь невразливою суперзброєю на морі не варто»,</em> - заспокоює «військовий експерт» і себе, і своїх читачів.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Роботи ведуться і над бомбами більшого калібру»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Газета «Московский комсомолец» відкрито і навіть з гордістю заявляє, що <em>«Росія почала бити півторатонними бомбами по залізничних мостах України».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Російська авіація вперше застосувала «розумні» плануючі півторатонні бомби ФАБ-1500, що планують, по мостах противника. На підтвердження тому - кадри знищення залізничного моста, які з'явилися в соціальних мережах», </em>- піднесеним тоном заявляє «МК».</p> <p style="text-align: justify;">Газета попросила якогось <em>«військового експерта, директора Музею сил ППО»</em> Юрія Кнутова розповісти, <em>«чому російська армія раніше уникала таких ударів».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Для того щоб застосовувати фугасні авіаційні бомби, літак спочатку повинен вийти до цілі, - розповідає експерт. - Хоч ми і говоримо, що ППО України знищено, але значною мірою її відновлено за рахунок західних поставок, особливо, що стосується прикриття малих висот. Малі висоти прикриваються дуже потужно переносними зенітними ракетними комплексами - ПЗРК - і зенітними комплексами малої дальності, які постачають Україні країни НАТО. Комплексів середньої і великої дальності у ЗСУ мало, а ось комплексів ближньої дії дуже багато».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Точне бомбометання зазвичай проводиться з відстані в кілька кілометрів. При цьому ефективна дальність ПЗРК - 3,5-4 кілометри. Тому раніше посилати літаки бомбити мости звичайними бомбами, що вільно падають, - означало відправляти екіпажі на вірну смерть. Ситуація різко змінилася після того, як у нас з'явилися керуючі модулі планування корекції - УПМК, за допомогою яких звичайні бомби почали переробляти на такі, що планують, і керовані. Скинуті з великої висоти такі бомби здатні в автономному польоті долати 50-70 кілометрів. Тобто літакам для їх скидання зовсім не обов'язково тепер заходити в зону дії ППО противника. Льотчики стали спокійно наносити удари, не побоюючись, що по них працюватимуть натовські ЗРК»,</em> - діловито пояснює Кнутов.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Я думаю, що роботи ведуться і над бомбами більшого калібру, -</em> продовжує він. <em>- Щойно модулі планування і корекції почали встановлювати на півторатонні бомби, природно, з'явилася можливість скидати їх на певній швидкості і висоті. При цьому бомба може пролетіти десятки кілометрів і забезпечити дуже високу точність ураження. Руйнівна сила цієї бомби - як у трьох ракет «Іскандер».</em></p> <p style="text-align: justify;">А з приводу того, який саме міст <em>«був уражений»</em>, Кнутов віщає явно напівпошепки: <em>«Складно сказати. Але якщо Міноборони не вважає за потрібне розкривати уражений міст, значить, так треба. Тому що противник вирахує приблизний район скидання бомб і влаштує засідку для наших літаків зенітно-ракетними комплексами... Я думаю, що Міноборони виходить з того, що подібного роду інформація, про те, як саме мета була вражена і в якому районі, дасть змогу супротивнику краще підготуватися до нових наших атак, що небажано».</em></p>