«Точкою, до якої мають бути досягнуті важливі домовленості, має стати 9 травня». Російські ЗМІ про Україну

Урядова «Российская газета» напередодні запланованої зустрічі в Лондоні дипломатів України, США, Британії, Франції та Німеччини спробувала вгадати, «що може містити план США щодо врегулювання конфлікту на Україні». «Очевидно, план врегулювання в Лондоні будуть кроїти з чистого аркуша і, в кінцевому підсумку, він може виявитися абсолютно неприйнятним для Росії. Участь у майбутніх під гул Біг-Бена переговорах, окрім представників США, Британії та Франції, одразу трьох наближених до Зеленського, загрожує звести нанівець усі колишні американські напрацювання», - побоюється «РГ».

 «До останнього шматка сала»

Уточнюючи, що американський план російському керівництву передасть спецпосланець США з питань Близького Сходу Стівен Віткофф, «Российская газета» підкреслює, що участь у лондонських переговорах представників України може призвести до того, що «обіцяні держдепартаментом США «контури міцного миру» перетворяться на черговий нереалістичний папірець – «гарбуз», з положеннями якого Москва ніколи не погодиться».

«Наразі, за відомостями Wall Street Journal, президент Дональд Трамп нібито чекає від України згоди на визнання Криму російським і відмови від вступу в НАТО, без чого подальший переговорний процес виглядає марнуванням часу. Ще одна ініціатива, яка, ймовірно, лежить на столі переговорів, - передача США контролю над Запорізькою атомною станцією. Видання не уточнює, чи складають ці пункти мирну програму мінімум, яка ще може бути доповнена в Лондоні, або, навпаки, програму максимум, на яку Київ своєї згоди не давав і яку в британській столиці можуть ґрунтовно урізати», - зауважує «РГ».

Газета вважає, що «Білий дім включив у дипломатичний порядок денний щодо України гру в «хорошого і поганого поліцейського»: «Держсекретар Марко Рубіо, зокрема, заявив: «США відмовляться від зусиль із припинення війни в Україні, якщо протягом кількох днів не буде досягнуто істотного прогресу». «Нам потрібно рухатися далі», - попередив Рубіо, і ці слова були однаковою мірою звернені до України і до Європи. На відміну від песимістично налаштованого глави дипвідомства, віцепрезидент США Венс стверджував, що Білий дім «налаштований оптимістично і може сподіватися покласти край жорстокій війні». Але варто взяти до уваги, що пан Рубіо через посаду набагато детальніше залучений до переговорного процесу щодо України, ніж пан Венс, і тому його оцінки того, що відбувається, ближчі до реальності. В оточенні Трампа уникають міркувати про недоговороздатність Зеленського, але не виключають, що США в односторонньому порядку скоротять свою залученість в український конфлікт, зробивши його предметом турбот виключно Європи».

Водночас «РГ» впевнена: «У тому разі, якщо США все ж таки відмовляться від посередницьких зусиль із врегулювання українського конфлікту, це стане публічною поразкою Трампа, який ще під час передвиборчої програми обіцяв покінчити з конфліктом. Звертає увагу емоційна, на межі фолу, реакція президента США на припущення, що перемир'я в Україні не настане в призначені Білим домом строки... На майбутніх у Лондоні перемовинах усе добряче ускладнити спроможна надіслана Зеленським команда, яка до останнього шматка сала буде шукати, як обдурити Трампа за допомогою гучних, без юридичної сили, декларацій про мир. Бо виконати вимогу американців і офіційно визнати навіть Крим російським Зеленський не зможе - це означатиме для нього політичне самогубство. Найімовірніше, для обходу цієї «колізії» в Лондоні підуть у хід обкатані на баталіях у Радбезі ООН технології, коли найсуперечливіші питання дипломати виносять за рамки підсумкових резолюцій або маскують у такий спосіб, щоб рішення щодо них не мали згодом юридичної сили».

«Якщо аналогічну за якістю «формулу миру» буде врешті-решт підготовлено в Лондоні, вона дасть змогу Трампу покинути переговорний процес щодо України з високо піднятою головою. І перекласти подальші турботи про реалізацію мирного плану на Європу і тих миротворців, яким буде доручено стежити за припиненням вогню. При цьому, за словами міністра оборони США Піта Хегсета, американців у складі миротворчої місії на Україні не буде», - припускає «РГ».

«Про те, що американська адміністрація «зачищає хвости» в контактах із Києвом, свідчить той факт, що в Білому домі та в Конгресі, за відомостями New York Times, фактично не ведеться дискусій про наступні пакети озброєнь для Києва. А європейські чиновники стверджують, що не отримували з Вашингтона запевнень, що США продовжать великий обмін розвідданими щодо України. «Я думаю, що Британія, Франція і Німеччина можуть допомогти нам зрушити справу з мертвої точки, а потім наблизити її до вирішення», - прокоментував ситуацію на українському треку держсекретар Марко Рубіо. Його слова виглядають останнім «пробач» американській адміністрації, перед тим як остаточно помахати Києву рукою. На прощання...», - чомусь переконана урядова «Российская газета».

«Реперна точка»

У російській Держдумі вважають, що оскільки Великоднього перемир'я «Україна дотримувалася краще, ніж мораторію на удари по об'єктах енергетичної інфраструктури, це може слугувати хорошою базою для досягнення подальших домовленостей». Про це «Парламентской газете» заявив перший заступник голови комітету Держдуми з міжнародних справ Олексій Чепа. «Розвитку досягнутих домовленостей слід чекати до 9 травня», - сподівається він.

Для початку Чепа уточнює, що «переважна більшість народу України, незважаючи на всі спроби, яких докладає державна влада, розділити наші церкви, все одно залишається однієї з нами віри і також розділяє наші почуття в ці дні».

«На мій погляд, зареєстровані порушення з боку ЗСУ можна віднести до непокори на місцях або спроб провокацій, але несистемних, пов'язаних з ініціативами окремих командирів, які вважали за краще не виконувати прямого наказу керівництва», - міркує «думський» політик.

На запитання, «за яких умов Росія може прийняти пропозицію Володимира Зеленського продовжити режим тиші на 30 днів», Чепа відповідає: «Припинення вогню на такий довгий термін - це дуже серйозний крок. І доводиться констатувати, що він може обернутися для нас негативними наслідками, оскільки ЗСУ можуть за цей час провести переформування на окремих ділянках фронту, зайнятися поповненням живої сили, запасів техніки, боєприпасів тощо. Тому для того, щоб ініціатива спрацювала, потрібно визначити механізми контролю. Це той аспект, який, на жаль, був упущений під час встановлення мораторію на удари по об'єктах енергетичної інфраструктури. Ми встановили мораторій, але не було обумовлено, як і ким він буде контролюватися, як не допускати його порушень тощо. Ця ситуація не повинна повторитися».

Чепа впевнений, що «безумовно, США, які мають великий вплив на керівництво України, могли б сприяти виконанню нових домовленостей».

«Але виступати єдиним гарантом, на мій погляд, їм не варто. Доречніше було б говорити про формування повноцінної міжнародної коаліції, яка і могла б узяти на себе роль спостерігача та органу контролю. Крім США, до неї, наприклад, можна було б залучити Китай як нейтральну і водночас дружню нам країну, не зацікавлену жодним чином у сприянні ЗСУ», - вважає Чепа.

На заяву Дональда Трампа про те, що Росія і Україна можуть укласти мирну угоду «вже цього тижня», Чепа дивиться скептично.

«Ми чули вже дуже багато заяв від пана Трампа, він обіцяв закінчити бойові дії за два дні, за тиждень, за місяць. Але, незважаючи на всі докладені зусилля, жодного з цих термінів йому поки що витримати не вдалося. Тому я запропонував би дивитися не на заяви, а на конкретні вчинки. Думаю, наступною реперною точкою, до якої мають бути досягнуті якісь нові важливі домовленості, має стати 9 травня. Ось на цей термін поки що й будемо орієнтуватися», - підсумовує «думський» політик.

«Потенціал для домовленості існує»

Прокремлівська газета «Московский комсомолец» оптимістично заявляє, що «бійня припиниться до кінця місяця», проте хоче розібратися, «що заважає Україні, Росії та Європі підписати довгоочікуване перемир'я».

«Причини такого короткого перемир'я зрозумілі. Кремль хотів продемонструвати, що реагує на заклики Трампа про «сигнали» мирного настрою, водночас зберігаючи відкритим канал діалогу з ним. Однак Москва не готова погодитися на більш тривале припинення вогню, оскільки воно пов'язане з виконанням певних умов, які зараз активно обговорюються між США, Україною, Європою і Росією. Рішення про подальші кроки залежатиме від того, чи вдасться узгодити ці умови», - якось туманно починає «МК».

Газета нагадує, що «умови, висунуті для досягнення перемир'я, вже стали відомі завдяки західним ЗМІ»: «Серед них - припинення бойових дій уздовж лінії фронту (водночас території, зайняті Росією, залишаються під її контролем), відмова України від вступу в НАТО, часткове зняття санкцій із Росії як із боку США, так і з боку Європи, створення нейтральної зони навколо Запорізької АЕС із передачею самої станції під контроль США. США, у свою чергу, готові визнати російський контроль над Кримом».

«Для того, щоб перемир'я відбулося, всі запропоновані умови мають бути прийняті Україною, Європою і Росією. Однак із кожним із цих учасників процесу виникатимуть проблеми. Проблеми можуть виникнути навіть із Києвом, який уже нібито погодився на припинення вогню вздовж фронту. Однак від української влади тепер вимагають прийняти й інші умови - відмовитися від вступу до НАТО, а також визнати російський статус Криму. У той час як США не пропонують Україні жодних гарантій безпеки. Для Зеленського це буде вкрай болісно з політичної точки зору, оскільки його внутрішні опоненти можуть звинуватити його в «капітуляції» і «зраді інтересів країни», - вважає «МК».

І поспішає підкреслити, що у Зеленського «немає реальної можливості змінити позицію США з питань визнання Криму частиною Росії і відмови від прийняття України в НАТО, а також від надання їй гарантій безпеки».

«Звичайно, Київ може, демонстративно відкинувши умови, відмовитися від перемир'я, що також призведе до відмови від підписання угод щодо ресурсів. Однак це призведе до припинення американської військової допомоги та можливих інших санкцій проти України, що зробить продовження війни складнішим. Імовірність того, що Україна відмовиться від американських умов, існує, але вона невелика. Найімовірніше, Київ спробує домогтися від США хоча б якихось гарантій, наприклад, що стосуються поставок зброї для модернізації збройних сил України після перемир'я, хоча не факт, що це вдасться», - розмірковує «МК».

І акцентує, що «набагато серйозніші проблеми можуть виникнути з іншими сторонами переговорного процесу - з європейцями і росіянами».

«Від Європи буде потрібно схвалення зняття частини антиросійських санкцій. Цей процес є вкрай складним з точки зору бюрократичних процедур, особливо враховуючи, що будь-який член ЄС може заблокувати його. Також є питання з відмовою від прийняття України до НАТО: якщо це рішення намагатимуться оформити на саміті НАТО, потрібна згода всіх його учасників. Крім того, існує ще одна проблема, пов'язана з військами НАТО, яких під виглядом миротворців хочуть відправити на Україну кілька європейських країн. Лондон і Париж вимагають від США надати гарантії захисту від російських атак на цих «миротворців», без чого європейці не мають наміру направляти свої війська. Якщо такі гарантії будуть надані, це може призвести до серйозних труднощів у переговорах із Москвою, оскільки Росія категорично проти присутності будь-яких військ НАТО на своїй території», - припускає «МК».

«І, нарешті, залишається питання, чи погодить Росія умови, запропоновані американцями. По-перше, експерти сумніваються, що Москва схвалить ідею передачі Запорізької АЕС під управлінням Штатів. По-друге, вимоги Кремля, як відомо, значно ширші, ніж ті, що висуваються американцями. Навіть якщо розглядати ті, що Путін озвучив у березні - припинення поставок зброї та мобілізації. Однак існують і менш відомі умови, які включають такі моменти, як проведення виборів, усунення Зеленського від влади, зміни у внутрішній політиці та інше», - додає «МК».

«Проте, незважаючи на всі труднощі, не можна повністю виключати можливість досягнення угоди. Європа і Київ багато в чому залежать від військової підтримки США, що обмежує їхню здатність чинити опір американським вимогам. Росія, своєю чергою, за згоду на перемир'я отримує чималі поступки - зняття санкцій, визнання Криму частиною Росії американцями, що відкриє шлях до легалізації звільнених територій Донбасу. І невідомо, чи отримає вона вигідніші умови, якщо конфлікт затягнеться. Таким чином, потенціал для домовленості існує», - сподівається «МК».

«Фактичні межі нових суб'єктів»

«Независимая газета» опублікувала думку свого головного редактора Костянтина Ремчукова під заголовком «В яких кордонах Росія визнає нові території». Опозиційні російські спостерігачі називають Ремчукова одним із тих журналістів, через яких Кремль «зливає» свої настанови в ЗМІ. 

«Останнім часом, коли говорять про припинення вогню, перемир'я і навіть мир, дедалі частіше виникає питання, на яких кордонах може зупинитися Росія, щоб відповідати букві нашої Конституції. Територіальні поступки, компроміси і концесії з боку держав-учасниць збройного конфлікту обговорюються і на переговорах з американським спецпредставником Стівом Віткоффом. А він - важливий член команди Трампа, винятково важливий, тому що формує уявлення президента США безпосередньо», - акцентує Ремчуков.

Він звертає увагу, що російські «Федеральні конституційні закони» щодо «прийняття нових суб'єктів до РФ (так званих «ДНР», «ЛНР», а також Запорізької та Херсонської областей – «ОстроВ») однозначно вказують на те, що межі нових суб'єктів визначають за фактичними межами, які перейшли під контроль РФ і існували на день входження нових суб'єктів до РФ, а не за межами адміністративно-територіального поділу, встановленими за законодавством України».

«Відомо, що у нас є політики, яких заведено називати «яструбами», які вважають, що території нових суб'єктів треба розуміти в їхніх адміністративних межах аж 1991 року! Це не очевидно. Бо якби це було так, ніхто не заважав зробити відповідне уточнення в момент ухвалення Федеральних конституційних законів ще 4 жовтня 2022 року або під час наступних змін їхніх редакцій. Мені здається більш суттєвою інформація з нещодавньої зустрічі Володимира Путіна і Валерія Герасимова, на якій начальник Генштабу повідомив, що звільнено 99,5% території Курської області. Для Путіна, очевидно, неприйнятний торг щодо території Курської області. Вона на момент угоди має бути повністю очищена. Ось як звільнять останні піввідсотка, так можна і зупинятися військам там, де їх застане ця новина», - вказує Ремчуков.

«Здається, Трамп завдяки Віткоффу це розуміє. І сподівається, що все це відбудеться до 30 квітня і він зможе гордо заявити, що вклався з місією миру в перші 100 днів свого президентства», - підсумовує Ремчуков, мабуть, не маючи повноважень розвивати далі думку про «нові російські території».

Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»