Оновлений закон про мобілізацію: основні норми, критика, перспективи

Верховна Рада ухвалила у першому читанні оновлений законопроєкт про мобілізацію № 10449. Його підтримали 243 нардепи.

Незважаючи на те, що документ переважно зберіг свій первісний вигляд, деякі норми все ж були відкликані або змінені. Джерело "ОстроВа" у Верховній Раді назвало це "косметичними змінами". І не всіх народних депутатів вони задовольнили.

"Нас почули, але це не точно. Начебто щось змінили, але зробили це або надто точково, або ще більше замудрили", - сказав один з нардепів від "Слуги народу".

З одного боку, найсуперечливіші норми зникли. Це повістки електронною поштою, мобілізація осіб із 3-ю групою інвалідності та блокування банківських рахунків за рішенням ТЦК.

З іншого боку, зазначає співрозмовник, їх замінили на хитріші формулювання і десь навіть посилили.

"Зараз розгляд законопроєкту буде обережнішим, його хочуть презентувати як частину перезапуску військової стратегії України разом із кадровими змінами. Але загалом, його перспективи у другому читанні поки що туманні, депутатів потрібно буде переконувати і з ними потрібно буде працювати. Необхідних голосів поки немає, але їх побільшало порівняно з попередньою версією", - розповіло "ОстроВу" джерело в Раді.

За словами першого віце-спікера Верховної Ради Олександра Корнієнка, законопроєкт видозмінився після першої редакції, однак у ньому залишається ще кілька позицій, які викликають жваві дискусії.

Серед таких дискусійних норм – питання так званих "електронних повісток", які планують надсилати через електронний кабінет призовника.

"Очевидно, що буде запропоновано багато правок до другого читання, адже це законопроєкт дискусійний, але все шукатимемо розуміння", - зазначив він.

Основні відмінності

Одна з головних відмінностей у тому, що у новій версії законопроєкту відстрочку від мобілізації отримають усі особи з інвалідністю. У початковій версії документа особи з 3 групою інвалідності підлягали мобілізації.

"Це був один із ключових аспектів критики першої версії закону. Зараз це прибрали, чим заспокоїли значну частину "критиканів". Щоправда, подейкують, що переглядатимуть усіх інвалідів, що отримали третю групу, і багато хто з них може її позбутися, тим самим потрапивши під мобілізацію ", - сказав "ОстроВу" співрозмовник у монобільшості.

Дійсно, згідно з текстом нового документа, ті, хто отримав інвалідність 2-ї та 3-ї груп після повномасштабного вторгнення РФ, повинні будуть підтвердити свою інвалідність до кінця 2024 року (крім тих, хто отримав інвалідність внаслідок контузії чи втрати кінцівки).

Ще одна істотна зміна – це відсутність вручення повісток електронною поштою. Щоправда, залишився пункт про повістки через електронний кабінет військовозобов'язаного, і він став значно жорсткішим.

У 22 статті законопроєкту йдеться, що в обов'язки громадян входитиме реєстрація електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста. Більше того, всі військовозобов'язані протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації мають уточнити свої облікові дані через Центри надання адміністративних послуг, електронний кабінет або ТЦК.

У документі зазначається, що повістка може бути надіслана через електронний кабінет, а днем її вручення вважатиметься той, коли ТЦК отримав повідомлення про її доставку. Якщо повістку надіслали пізніше 17:00, вона вважатиметься врученою наступного робочого дня.

За повісткою можна не прибути з таких поважних причин (про які потрібно повідомити протягом трьох діб):

- перешкода стихійного характеру,

- хвороба,

- дії росії або інші обставини, що позбавили його можливості особисто прибути у зазначений пункт та строк;

- смерть його близького родича (батьків, дружини/чоловіка, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини/чоловіка).

За порушення цих правил на військовозобов'язаного будуть накладені обмеження, про які йтиметься пізніше.

Цей пункт вже викликав питання у народних депутатів. Заступник голови комітету з питань нацбезпеки Єгор Чернєв хоче почути роз'яснення від Міністерства оборони України.

"Знову ж таки, прибрали повістки електронною поштою, але додали повістки тепер в електронному кабінеті. Чисто технічно ми хочемо почути від Міністерства оборони, як це буде виглядати, бо не всі люди можуть або мають доступ до інтернету, мають смартфони. Тобто як це практично виглядатиме", - сказав він.

За інформацією "ОстроВа", народні депутати виступили категорично проти електронних повісток, коли розглядали першу версію законопроєкту.

"А зараз нам хочуть підсунути те саме, та ще й з більш жорсткими нормами. За їхньою логікою, якщо ти не зареєструвався в електронному кабінеті протягом двох місяців з дня набрання чинності законом, то ти автоматично стаєш злочинцем. Це як взагалі? У нас що, кілька мільйонів людей стануть злочинцями? Це ж нонсенс. Я вже мовчу про суди, які це розгрібатимуть. Система буде паралізована", - зазначив народний депутат.

Як розповів "ОстроВу" ще один нардеп, зараз активно обговорюється питання коригування цієї норми.

Окремо зупинимося на покараннях, які пропонується запровадити за неявку за повісткою (у тому числі електронною) або якщо військовозобов'язаний не уточнить свої дані в ТЦК чи через електронний кабінет.

В оновленому законопроєкті про мобілізацію пропонується вдатися до заходів впливу на "ухилянтів", які можуть бути застосовані за рішенням суду. Нагадаємо, що у початковій версії документа обмеження пропонувалося накладати виключно за рішенням керівника ТЦК.

Відповідно до тексту законопроєкту, якщо військовозобов'язаний не з'явиться до ТЦК у визначений в отриманій повістці строк (у тому числі електронній), його можуть затримати і доставити до ТЦК протягом 15 днів. Якщо затримання неможливе - тоді до нього через суд можуть бути вжиті заходи впливу.

Але спочатку він отримає спеціальну вимогу від ТЦК. Вимога надсилатиметься керівником ТЦК протягом 5 днів в електронній формі (якщо громадянин зареєстрований в електронному кабінеті військовозобов'язаного) або у паперовій формі рекомендованим листом поштою.

Якщо чоловік протягом 10 днів з моменту отримання відповідної вимоги не з'явився до ТЦК або дипустанови за кордоном, то, відповідно до оновленої версії законопроєкту, ТЦК матимуть право звернутися до суду.

Суд, у свою чергу, може вжити щодо порушника наступних заходів впливу:

1) тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України;

2) тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами;

3) накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на рахунках та на зберіганні в банках або інших фінансових установах, небанківських постачальниках платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах.

У той же час вимога вважатиметься відкликаною у разі:

- виконання громадянином обов'язку (обов'язків), зазначених у вимозі;

- прибуття громадянина до ТЦК, керівник якого видав вимогу, або закордонну дипустанову, якщо громадянин перебуває за кордоном;

- рішення суду щодо незадоволення вимог ТЦК.

За інформацією "ОстроВа", народні депутати розділилися в оцінці цієї норми. Одних задовольнила нова версія, що таке рішення прийматиме не керівник ТЦК, а суд, інші досі вважають її неконституційною (особливо щодо блокування банківських рахунків) та економічно невигідною.

"Всі чекали, що Кабінет міністрів повністю відмовиться від цієї норми, а замінить неявку за повісткою збільшеними штрафами. Але норму все ж таки зберегли та її активно обговорюють. У тому числі великий бізнес. Як платити зарплату співробітникам, якщо їм заблокують банківські рахунки? Один з виходів – це в конверті. І кому це вигідно? Економіці України, яка тріщить по швах? А про суди хтось подумав? Вони й зараз не справляються зі справами, суддів бракує катастрофічно. Загалом норму обговорюватимемо і збиватимемо. Позбавлення прав – це теж проблема, особливо для таксистів чи водіїв громадського транспорту, вантажівок. Наслідки можуть бути непередбачуваними", - зазначив один із нардепів на умовах анонімності.

Ще один співрозмовник в українському парламенті сказав, що у нинішньому вигляді норма про блокування банківських рахунків уже не є "каменем спотикання" для підтримки законопроєкту про мобілізацію. Основна критика, за його словами, зводитиметься до розмитих формулювань про демобілізацію, відсутність обов'язкової ротації та електронних повісток через кабінет.

У свою чергу, в Міністерстві оборони вважають, що такі обмеження для тих, хто ухиляється від мобілізації, – це метод впливу, а не покарання.

"Всі одразу говорять про санкції, всіх найбільше це тригерит. Давайте почнемо зі зручності: набагато зручніше оновити дані в електронному кабінеті, ніж йти до ТЦК та СП. Розрахунок на те, що ми зможемо охопити велику кількість українців і ми, нарешті, будемо мати чіткі дані про наших громадян та розуміти, кого доцільно закликати", - заявив керівник Управління преси та інформації МОУ Іларіон Павлюк.

У новій версії законопроєкту трохи відкоригована норма про демобілізацію через 36 місяців служби.

Так, строк у 36 місяців залишився, але тепер вона здійснюватиметься "у строки, визначені рішенням Ставки Верховного Головнокомандувача".

"Фактично і МО, і ГШ визнали, що норма про демобілізацію через 36 місяців є декларативною. По суті, військовослужбовець через 36 місяців отримує лише право написати рапорт про звільнення. Але рішення, кого і коли демобілізувати, прийматиме ставка Верховного головнокомандувача", - заявила народна депутатка від "Європейської солідарності" Вікторія Сюмар за наслідками засідання антикорупційного комітету.

Критика

Нову версію закону про мобілізацію, незважаючи на низку пом'якшень, розкритикували як політики, так і бізнес.

Однією з перших виступила лідер "Батьківщини" Юлія Тимошенко, яка вщент розкритикувала законопроєкт. Вона назвала урядовий документ жорстким та цинічним планом поступової ліквідації української нації.

"Це катастрофа. Парламент зухвало обдурили, знову внесли відхилені Верховною Радою драконівські норми, причому подекуди навіть у ще жорсткішій редакції. Закон містить неприпустимі антиконституційні вимоги і є неприйнятним! Ухвалення такого закону буде злочином проти держави України та неповагою до її громадян. Зрозуміло, що "Батьківщина" ні за яких умов не голосуватиме за цей репресивний мотлох. Ба більше. Я і моя команда зробимо все можливе і неможливе, щоб об'єднати суспільство у боротьбі проти цього обурливого законопроєкту", - заявила вона.

За її словами, Україні потрібна добровільна та справедлива мобілізація.

Народний депутат від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко також не соромився у висловлюваннях, критикуючи нову версію законопроєкту про мобілізацію.

"Законопроект про мобілізацію - це на*бка. Нас усіх розвели і просто на*бали. Говорили про демобілізацію, а чітких строків служби так і не прописали. Прописали, що це можливо колись, напевно, як буде час. Тобто просто кинули і на*бали людей, адже ви розумієте, так, що ніякої демобілізації через 36 місяців не буде, ви і з мобілізацією отримаєте проблеми саме тому, що немає граничних строків служби. Люди просто розумітимуть, що це не почесна служба, а рабство. І взагалі немає ротації. Це - на*бка! У такому вигляді за цей законопроєкт голосувати не буду", - написав він у Telegram, і заявив про реєстрацію альтернативного документа.

У профільному комітеті також залишилися питання щодо нового законопроєкту про мобілізацію. За словами заступника голови комітету з питань нацбезпеки Єгора Чернєва, уряд лише частково взяв до уваги пропозиції комітету.

"Ми висловили свої пропозиції про те, що треба змінити в цьому законопроєкті. Щось почули, щось недочули, мабуть, у Міністерстві оборони. Але з цим уже можна працювати, і доопрацьовувати до другого читання. Залишаються питання, але є з чим працювати. Також залишається відкритим питання відповідальності для людей, які не прийшли за повісткою. Ми наполягали на тому, щоб це не порушувало права людини", – заявив він в ефірі телемарафону.

Крім того, за його словами, залишилися питання щодо отримання повістки через електронні кабінети для військовозобов'язаних.

Європейська Бізнес Асоціація закликала Верховну Раду не ухвалювати законопроект №10449 про мобілізацію без доопрацювання через низку суперечливих норм. Там зазначають, що новий документ може паралізувати економіку України.

"Бізнес переконаний, що ключовим завданням має бути створення дійсно працюючих норм, збалансованих, які можна виконати і які не паралізують роботу частини країни. Власне, тому, на переконання Європейської Бізнес Асоціації, вищезгаданий законопроєкт і не можна приймати, а треба ще раз свідомо підійти до його доопрацювання – щоб не зупинити роботу країни та, зокрема, її економіки", - йдеться у заяві.

Антикорупційний комітет Верховної Ради визнав, що оновлений законопроєкт про мобілізацію містить корупційні ризики.

Навіть головне науково-експертне управління парламенту розкритикувало урядовий документ. Юристам Верховної Ради не сподобалися пункти про "заходи впливу" на ухилянтів (блокування рахунків та обмеження у праві керування транспортними засобами), реєстрацію електронного кабінету та яким чином ТЦК працюватимуть із військовозобов'язаними за кордоном.

Український омбудсмен Дмитро Лубинець також висловив претензії до нового законопроекту щодо мобілізації. За його словами, низка норм суперечать Конституції України. Зокрема, йдеться про обов'язок реєструвати електронний кабінет, надання права представникам ТЦК та СП здійснювати перевірку військово-облікових документів тощо. Свої зауваження на 9 сторінках він уже направив до профільного комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Щоправда, пізніше (після термінової наради з міністром оборони) він закликав нардепів ухвалити законопроєкт у першому читанні.

Розгляд

Незважаючи на те, що Верховна Рада 7 лютого ухвалила законопроєкт про мобілізацію у першому читанні, народний депутат Ярослав Железняк вважає, що раніше квітня 2024 року документ не набуде чинності.

"Коли винесуть законопроєкт на друге читання, залежатиме від Комітету (з нацбезпеки та оборони, - ред.), але очевидно, що не раніше 22 лютого. Якщо буде багато правок, процедура розгляду може затягтися на кілька днів. Нагадаю, що при розгляді правок у такі закони текст може змінюватися (як було із законом про реєстр), але після їх розгляду в залі має відбутися фінальне голосування 226+ за друге читання, потім дуже ймовірно, що хтось із депутатів внесе блокуючу постанову і потрібно буде ще одне голосування, щоб дати можливість Спікеру підписати закон та відправити Президенту. Потім Президент має підписати закон", - прогнозує він.

Співрозмовник "ОстроВа" у монобільшості налаштований більш скептично.

"Правок буде стільки, що в законні строки його не вдасться розглянути. Опір буде. Але якщо основні моменти вдасться збити або скоригувати (електронні повістки та блокування рахунків), нормально домовитися, то наприкінці місяця його можуть ухвалити", - зазначив він.