Новий закон про мобілізацію: жорсткіший, ніж планувалося

Кілька місяців спекотних обговорень і очікувань, і нарешті Кабінет міністрів подав до Верховної Ради один із найбільш обговорюваних законопроєктів за останній час – про мобілізацію.

Насправді уряд вніс одразу два документи:

- законопроєкт № 10378 – "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби",

- законопроєкт №10379 – "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за військові правопорушення".

Ініціатором обох законопроєктів, які були опубліковані пізнім різдвяним вечором 25 грудня, вказано прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

Після цього парламентський сайт "ліг" на кілька годин, не витримавши напливу охочих ознайомитись із документом.

За інформацією "ОстроВа", законопроєкт не просто так був зареєстрований пізно ввечері, та ще й у святковий день.

"Був розрахунок на те, що свято і пізня година відіб'ють у людей інтерес до законопроєкту або хоча б трохи знизять градус напруженості від прочитаного. Але судячи з того, що сайт Верховної Ради перестав працювати через кілька хвилин після реєстрації законопроєкту, все, як завжди, вийшло навпаки. Комунікація провалена, це факт. І навіть ліквідація російського військового корабля у Феодосії не змогла інформаційно перебити новий законопроєкт", – розповів один з нардепів на умовах анонімності.

Пізніше українські ЗМІ почали писати про те, що нардепи "Слуги народу" отримали рекомендації щодо необхідності уникати коментарів щодо законопроєкту про мобілізацію: "За даними джерел УП, у фракції наголосили на необхідності дотримуватися однієї з президентом лінії, враховуючи "чутливість питання", тому "мобілізацію із суспільством мають комунікувати військові, від яких цей запит виходить”.

Співрозмовник "ОстроВа" у монобільшості опосередковано підтвердив такі розмови, але підкреслив, що це лише рекомендація, а не жорстка позиція партії.

"У загальних чатах, дійсно, таке обговорювалося, але це було для тих депутатів, які щиро питали, як їм реагувати на законопроєкт. Як бачите, та сама Мар'яна Безугла не перестала писати пости про законопроєкт і критикувати Валерія Залужного. Але не всі такі «безбашенні», хтось ще дорожить своєю репутацією. Тому було запропоновано таку стратегію: все валити на військових, це їхня прерогатива, їхні запити. Подивимося, що з цього вийде", – відзначило джерело.

Наступного ж дня давати пояснення щодо законопроєкту вийшов головний військовий в Україні – Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. З цього приводу він дав першу з початку повномасштабного вторгнення прес-конференцію.

Щоправда, він нагадав, що питання з відстрочкою та іншими нюансами мобілізації не входять до його компетенції, а законопроєкт розробляла робоча група, до якої залучалися не лише військові.

"ЗСУ і мені особисто головне, щоб прийшли люди в армію і могли виконувати поставлені завдання. У кого яка буде відстрочка, кого будуть призивати – це не моя компетенція, для цього є центральні органи виконавчої влади, які можуть це визначити», – заявив він.

У соцмережах відразу почали звинувачувати владу в тому, що вона кинула Залужного віддуватися за непопулярну тему, до якої він має непрямий стосунок.

Журналіст Юрій Бутусов вважає, що "слуги народу" змусили Валерія Залужного коментувати мобілізацію, щоб знизити рейтинг обговоренням непопулярної теми.

"А вийшло так, що Залужний вперше взяв публічну відповідальність за питання, за яке за законом зобов'язаний відповідати президент Зеленський", – написав він у Facebook.

Досить скупо прокоментував законопроєкт президент Володимир Зеленський. У своєму вечірньому зверненні він розповів про початок дискусії щодо нових правил мобілізації. Не забув згадати, що у розробці документа брало участь і військове командування.

"Буде правильним, щоб такі норми обговорювалися і приймалися не кулуарно, а так, щоб люди розуміли, яке бачення у військового командування, які мотиви тих чи інших правил і вимог, які пропонують депутати, і як вирішуються питання, що вже є у наших воїнів в силах оборони... Чекаємо на остаточний текст закону", – сказав він.

Хоч би хто розробляв законопроєкт, фінальне слово буде за Верховною Радою, яка досить прохолодно відреагувала на запропонований урядом документ.

Головні положення

Виділимо найважливіші положення основного законопроєкту щодо посилення мобілізації № 10378:

1. Зниження нижньої планки віку для мобілізації з 27 до 25 років (нині українців молодше 27 років можна мобілізувати лише за їхньою згодою).
2. Скасування строкової служби та запровадження базової військової служби для всіх українців віком до 25 років. Порядок проведення окремо пропише Кабінет міністрів.
3. На сільради, селищні та міськради покладаються повноваження забезпечувати організацію призову громадян та забезпечувати прибуття громадян на збірні пункти.
4. Підприємства, організації зобов'язані забезпечувати оповіщення та прибуття громадян, яких мобілізують.
5. Протягом 60 днів з дня початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дня її продовження військовозобов'язані повинні уточнити свої облікові дані у ТЦК, центрі адмінпослуг або через електронний кабінет призовника.
6. Військовозобов'язані, які змінили місце проживання під час воєнного стану, повинні протягом 7 днів після переїзду стати на облік до ТЦК за новим місцем перебування.
7. Зникне категорія "обмежено придатних" (усі раніше визнані обмежено придатними до військової служби мають ще раз пройти медкомісію).
8. Під час мобілізації всі громадяни України з 18 до 60 років (які знаходяться на військовому обліку або зняті з нього) повинні мати при собі військово-облікові документи та пред'являти їх на вимогу представника ТЦК або поліцейського.
9. Законопроєктом також запроваджуються електронні повістки.

Зокрема, повістка про виклик до ТЦК може бути надіслана громадянину через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного та резервіста або на електронну пошту.

"Ми раді будь-якому способу, який забезпечить нашу потребу в людях. Якщо в результаті електронних повісток ми їх отримаємо, це буде дуже добре. Якщо це буде здійснено якимось іншим чином, також це дуже добре. Але і Збройні сили України, і Генеральний штаб у цих питаннях перебуваємо як споживачі", – прокоментував ініціативу Валерій Залужний 26 грудня.

1. Особисто до рук повістку зможуть вручати:

- у приміщенні ТЦК його представники,

- за місцем проживання (перебування) представники ТЦК або поліцейські,

- за місцем роботи представники ТЦК, роботодавець чи поліцейські,

- у громадських місцях представники ТЦК чи поліцейські.

Поважними причинами, через які дозволяється не з'явитися в строк, зазначений у повістці, може бути хвороба, стихійне лихо або смерть близької людини.

1. Щодо мобілізації студентів, то призову за новим законопроєктом не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), професійної вищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формами здобуття освіти та отримують рівень освіти, який вищий за раніше здобуту за однією спеціальністю. Вікові обмеження, які раніше анонсували деякі нардепи, поки що в законопроєкті відсутні.

Крім того, у ньому окремо прописано, що право на відстрочку зберігається за вченими та викладачами навчальних закладів, якщо вони працюють на повну ставку.

Окреме місце у законопроєкті приділено українцям, які раніше виїхали за кордон. Їм доведеться стати на військовий облік в Україні.

Так, в умовах воєнного стану оформлення українського чи закордонного паспорта за кордоном громадянам України чоловічої статі віком від 18 до 60 років здійснюватиметься лише за умови наявності у них військово-облікових документів. Крім того, вони можуть бути обмежені у отриманні інших консульських послуг.

Покарання

Військовозобов'язані та резервісти, які не виконали обов'язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, за повідомленням керівника ТЦК вносяться до Єдиного реєстру боржників – і до них застосовуються такі обмеження:

1) заборона виїзду за кордон;

2) заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;

3) обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;

4) обмеження на право користуватися та розпоряджатися грошима та іншими цінностями;

5) відмова в укладанні кредитного договору або договору позики;

6) призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Такі тимчасові заходи припиняються, якщо громадянин виконає обов'язки щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, і керівник ТЦК виключить його з Єдиного реєстру боржників.

Другим мобілізаційним законопроєктом №10379 Кабмін пропонує суттєво підвищити штрафи для порушників правил військового обліку та мобілізації.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення пропонується оновити такі норми:

1) Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку – спричиняє накладення штрафу від 8500 до 17000 гривень (нині від 510 до 8500 грн).

2) За порушення законодавства про оборону, військовий обов'язок та військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вводиться штраф у розмірі 34 000 – 85 000 грн, а в умовах особливого періоду 153 000 – 204 000 грн.

3) Особи, які порушили законодавство про оборону, військовий обов'язок та військову службу, правила військового обліку, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, під час дії особливого періоду можуть бути затримані на строк до 3 годин для складання протоколу, а в необхідних випадках для встановлення особи та/чи з'ясування обставин правопорушення – до 3 діб.

4) За ухилення від призову на військову службу за мобілізації, у тому числі за відмову від проходження медичного огляду, пропонується карати позбавленням волі на строк від 3 до 5 років (нині відмова від медичного огляду карається штрафом).

Для військовослужбовців

У законопроєкті прописано, що на звільнення зі служби під час воєнного стану матимуть право:

- ті, хто звільнилися з полону,

- у зв'язку з обранням народним депутатом, депутатом ВР Криму (діючих нардепів також не можуть призвати, а ось екс-парламентарі тепер потрапляють під мобілізацію),

- військові, яких ВЛК визнала непридатними для служби (у тому числі з 1 групою інвалідності),

- у разі безперервної служби під час дії військового стану протягом 36 місяців (вони отримують два роки відстрочки від нового призову).

За словами Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, закладена в законопроекті норма про можливість звільнення військових через три роки служби, може бути реалізована лише при виконанні двох умов – якщо не буде загострень на фронті і демобілізованих буде ким замінити.

Реакції

У Верховній Раді розкритикували законопроєкт щодо посилення мобілізації. Лідерка "Батьківщини" Юлія Тимошенко відкрито заявила, що не підтримуватиме документ у його нинішньому вигляді.

"У поданому урядом варіанті він є неприйнятним, несправедливим, неефективним, неконституційним. І призведе до протилежних щодо задекларованих намірів. Зізнаюся, ми чекали геть іншого плану, який здатний забезпечити перемогу України. Не можна забирати на фронт 25-річну молодь та напівсліпих інвалідів і при цьому не мобілізувати силовиків із податкової… Мобілізація під час війни – неминуча. Інакше не перемогти. Тому що хлопці, які два роки захищають нашу державу, мають відпочити. Але мобілізація має бути чесною. А її правила – зрозумілими”, – заявила вона 26 грудня.

За словами Тимошенко, не можна просто хапати людей та гнати їх у окопи, як це роблять росіяни.

“Бо ми – не вони. Бо за такого підходу ми точно програємо. Хоча б тому, що їх чисельно втричі більше. Подолати терористів, для яких людське життя нічого не варте, ми можемо лише, воюючи за принципом "наші люди – найвища цінність", – зазначила народна депутатка.

"Європейська солідарність" також розкритикувала урядовий законопроєкт щодо мобілізації.

"Якщо намагатися перекласти на когось обов'язок Президента України – це виглядає не солідно. Мобілізація – це відповідальність Президента як Верховного Головнокомандувача. Військові нічого не можуть вимагати, вони можуть лише формулювати потребу. Генштаб репрезентує потребу, а ця потреба розбирається на можливості: гроші, зброя тощо. Це точно не час для ігрищ. Ці ігрища забирають години, дні, тижні, які оплачуються кров'ю. Набагато більш відповідально було б виконати свою роботу, обговорити, як організувати нормальну мобілізацію та представити указ", – йдеться в заяві партії.

Народна депутатка від "ЄС" Ірина Геращенко розкритикувала також можливість демобілізації через 36 місяців і "антиконституційні, кричущі норми у плані обмежень громадян, які навряд чи виправдовують, безумовно, необхідне посилення мобілізації".

Нардеп Євген Шевченко назвав законопроєкт найсуперечливішим і прогнозує накладення вето президента.

"А голосувати за цей законопроєкт теж буде Кабмін? Або все-таки спочатку продавлять, а потім президент накладе вето на нього. Більш контроверсийного законопроєкту ще не було. Якщо він стане законом, рейтинг Зе і За буде як у пізнього Юща", – написав Шевченко.

Не сподобався законопроєкт та нардепам від "Слуги народу".

За словами Мар'яни Безуглої, до фінальної версії документа не включили ротації та приватні консалтингові компанії. Крім того, вона виступає за те, щоб усі особи з інвалідністю могли служити лише добровільно. Народна депутатка, яка активно висвітлювала розробку законопроєкту та брала участь у ній, пообіцяла внести відповідні правки.

Глава економічного комітету та нардеп від "Слуги народу" Дмитро Наталуха вважає, що можливий негативний ефект для економіки у разі ухвалення законопроєкту "буде важко переоцінити".

Серед можливих наслідків нардеп називає припинення роботи з державними банками (а це більша частина ринку), зняття готівки, перехід на сіре працевлаштування та, як наслідок – зниження податкових надходжень, збільшення еміграції працездатних жінок, зниження внутрішньої логістики, а отже – зниження економічної активності тощо.

Економічний експерт Олексій Кущ у разі ухвалення законопроєкту в нинішньому вигляді прогнозує: "Стратегічний ризик – це "розпаралелізація" суспільства і держави. Значна частина суспільства перейде в "катакомбний стан", повністю розірвавши мережі, що з'єднують його з державними інститутами. Перехід частини суспільства під час війни в опозицію до державних інститутів – це величезний ризик під час війни, я б сказав, неприпустимий", – написав він у Facebook.

За його словами, на практиці це може призвести до того, що люди почнуть масово знімати готівку з карт, рахунків, депозитів, і це може перетворитися на потужний відтік коштів населення з банків.

"До речі, у РФ такий піковий відтік коштів був при оголошенні мобілізації восени минулого року. У нас поки що таких провалів ліквідності не було, але цього разу такий ризик більш ніж очевидний. Далі. Люди звільнятимуться з роботи і працюватимуть "в чорну". Держава не отримає значну частину податків з фонду оплати праці та ЄСВ, тобто недорахується грошей і пенсійний фонд, посилиться міграція, у тому числі й жінок. Люди займуться особистим виживанням, а інстинкт самозбереження – найпотужніший у людині. Ми навіть не здатні уявити, до чого все це може призвести, до яких рецидивів, індивідуальних та колективних. Звісно, ніхто вже не думатиме про волонтерство, допомогу, донати тощо", – міркує аналітик.

Співрозмовник " ОстроВа " у монобільшості стверджує, що у будь-якому разі законопроєкт буде доопрацьовано і найбільш суперечні пункти будуть або зняті, або пом'якшені.

"У такому вигляді, швидше за все, він не пройде. Навіть якщо наберуться голоси, а це цілком реально, то нас не зрозуміє суспільство. А буде ще реакція від міжнародних партнерів. Звичайно, може бути сувора команда, що потрібно голосувати без правок, але це малоймовірно. Правки будуть. Інше питання – настільки нам дозволять змінювати законопроєкт", – вважає він.

Екс-радник голови МВС та чинний військовослужбовець Віктор Андрусів також вважає, що фінальна версія законопроєкту буде м'якшою.

"Багато позицій буде пом'якшено депутатами. Часто до законопроєктів навмисно включаються більш жорсткі позиції, щоб торгуватися за їх пом'якшення. На жаль, черговий приклад, коли комунікація "До" має більше ваги, ніж "Після", – написав він у Telegram.

За інформацією нардепа від "Слуги народу" Олександра Горенюка, Верховна Рада голосуватиме законопроєкт у першому читанні 10-12 січня 2024 року. Далі очікується розгляд правок, що може тривати ще 2-3 тижні. У другому читанні документ може бути винесений на голосування наприкінці січня, і у разі ухвалення він набуде чинності на початку весни 2024 року.