Декілька місяців активно обговорюється тема контрнаступу українських військ. Воєнні та політичні експерти анонсували його на серпень. Але зненацька плани змінилися. Після того, як Україна почала знищувати мости та склади окупантів, Росія стала активно накопичувати війська на півдні країни. І зараз вже експерти говорять не про контрнаступ України, а про підготовку наступу РФ. Російські війська також продовжують наступати на донецькому напрямку, де, за словами президента Володимира Зеленського, відбувається "пекло, яке не описати словами". Останнім часом росіяни перейшли до ядерних загроз, обстрілюючи Запорізьку АЕС. Воєнний експерт, полковник запасу, колишній співробітник головного оперативного управління Генштабу (2003-2006 рр.) Олег Жданов в інтерв'ю "ОстроВу" розповів про те, чому відкладається контрнаступ України, чи наважиться путін на новий "Чорнобиль" і де варто очікувати нового масованого наступу російських військ. - Чи можна сказати, що умовна оперативна пауза на фронті закінчилася і зараз уже триває новий етап війни? – Можна сказати, що оперативна пауза закінчилася, але новий етап війни ще не розпочався. Після оперативної паузи ми повернулися до другого етапу оборонної операції у цій війні. - Чому так сталося? - Швидше за все, росія вирішила проводити нову наступальну операцію, тому ми були змушені повернутися до оборони. - Ви маєте на увазі наступ росіян на донецькому напрямі? - Саме цього й бажає росія. Вони хочуть, щоб ми повірили, що на донецькому напрямку йде масований наступ російських військ, і ми туди перекинули свої основні резерви і сили. Я бачу такий задум із боку РФ. І тільки-но ми туди перекинемо резерви, вони почнуть наступ на південному напрямку. – І як ви оцінюєте успіхи росіян у даному контексті? - У них поки що немає успіхів. Вони за два тижні завзятих боїв просунулися на один кілометр біля Авдіївки та на кількасот метрів у районі Мар'їнки, ферму взяли. Це не успіхи. Ми продовжуємо ламати плани Росії тим, що не перекидаємо туди війська та не зосереджуємо основні зусилля на донецькому напрямку. - Російська пропаганда стверджує, що росіяни мають певні успіхи в Донецькій області. Вони навіть заявляють про взяття Пісок. - Піски вони точно не взяли (станом на 8 серпня, - ред.). Це навіть підтверджує американський інститут вивчення війни. У цьому випадку російська пропаганда поспішила. А те, де вони справді просунулися, я б це не назвав успіхами. Згадайте, скільки вони штурмували Луганську область, коли вони зазнали втрат у розмірі 7-9 тисяч людей. І це вони просунулися на 40-50 км. протягом трьох місяців. Проте це наша перемога. Так, ми втратили частину території, але ми послабили супротивника. Адже повернення території за ослабленого супротивника набагато легше, ніж її захоплення. І зараз ми ведемо бойові дії на вимотування ворога. А вони з усіх сил намагаються відвернути нашу увагу на Донецький напрямок. Але поки що Генеральний штаб України, я так розумію, займає вичікувальну позицію. Ми трохи підправили ситуацію на донецькому напрямку та чекаємо, коли розпочнеться головний наступ російських військ. Швидше за все, він буде на півдні , тому що саме там противник зібрав найбільше угруповання. - Тобто найближчим часом очікується новий масований наступ росіян? - Так звичайно. Можливо два варіанти. Ми поки що точно не знаємо, які рухи зроблять росіяни, які знаходяться на південному напрямку. Або правобережне угруповання почне рухатися у бік Нікополя, Кривого Рогу чи Миколаєва, або війська, розташовані біля Мелітополя, переправлятимуться на правий берег. Або вони можуть піти на Запорізький напрямок, а на півдні росіяни перейдуть у глуху оборону. – Російські війська можуть піти в атаку на кількох фронтах одночасно? - У цьому полягає задум "гри" росіян. Вони підуть у наступ одночасно на кількох напрямках: Харківському, Донецькому, Запорізькому та Південно-Бузькому. Ми припускаємо, що головним ударом може стати Південно-Бузький або Запорізький напрями. - Невже вони нагромадили стільки сил? - Не в силах справа. Річ у тім, що у Росії війною командують не військові, а політики. Там Путін – головна спрямовуюча та рушійна сила військових. Буквально днями він зробив чергову перестановку у найвищому генералітеті РФ. Це говорить про те, що найближчим часом буде великий рух на фронті. Нова мітла по-новому мете. І зараз новий командувач рватиме жили, щоб показати свою спритність перед Путіним. А як це найкраще зробити? Лише новими наступальними діями. - Як ви оцінюєте такий задум росіян із військової точки зору? Він цікавий? - Це нецікавий задум. З воєнної точки зору цей задум є самогубством. Не маючи оперативного резерву та можливості нарощувати зусилля, починати наступ – це самогубство . Але вони не можуть собі в цьому відмовити, тому що їм ставляться політичні завдання, які намагаються виконати мінімальною кількістю військ. Що неможливо. – Україна готова до нового наступу російських військ? - Так, ми готові. Я пошлюся на нашого Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного, який сказав, що сьогодні ми можемо вести оборонну операцію. - Обстріли Запорізької АЕС – це спроба росіян запобігти контрнаступу, відвернути нашу увагу чи щось ще? – Це спроба відвернути увагу Заходу. Головна проблема РФ – це не Збройні сили України, а постачання західної зброї . Вони хочуть максимально дегуманізувати ЗСУ та показати Заходу, що ми ведемо війну нелюдськими методами, що ми загрожуємо Європі безпекою та нібито обстрілюємо Запорізьку АЕС. За їхнім задумом, Захід має здригнутися і перестати постачати Україні озброєння. Ось яка мета цих провокаційних дій із боку Росії. - У Росії це виходить? – Ні. На щастя, західні розвідки розуміються на ситуації, більшість західних політиків також розуміють ситуацію навколо нашої війни. До того ж, росія це все робить так криворуко і з таким провалом, що в принципі все це особливо не вимагає жодної доказової бази. - Чи росіяни можуть піти на новий "Чорнобиль"? - Ні звичайно. Я вважаю, що на сьогодні ймовірність застосування ядерного озброєння на території України приблизно дорівнює нулю. - Чому? – У нас суміжна територія. Під час вибуху Запорізької АЕС хмара може піти на Крим – на перлину, яку росія так плекає. І що, регіон тоді перетвориться на ядерний смітник? До того ж, у кремлі чудово розуміють, що Захід просто порве РФ на шматки, якщо вони в центрі Європи влаштують ядерне звалище. А якщо хмара піде на Москву, що вони робитимуть, віялами махати будуть, щоб вона туди не йшла? Сьогодні ніхто не може керувати погодою. Згадайте Чорнобиль і те, куди пішла радіоактивна хмара. У Нідерланди. - Мені здається, що Путіну вже начхати на свій народ. - Я не думаю, що Путіну, який таки думає про майбутнє і будує якісь плани, все одно. Він ще хоче пожити. Він хоче створити та покерувати імперією. До того ж є оточення, яке не готове померти. Звичайно, Путін не може відмовитись від застосування ядерної зброї апріорі. В них це записано у військовій доктрині. Але зараз вони просто маніпулюють та спекулюють на громадській думці. Як потім дружити з Європою, якщо він створить радіоактивне зараження? До того ж, це в безпосередній близькості до російських кордонів. - Та й із Китаєм дружби не вийде після такого. - Китай, до речі, за всієї напруги із Сполученими Штатами виступає ініціатором підписання нового договору безпеки про незастосування першим ядерного озброєння. І куди тут росії із своєю ядерною бомбою? - Чи можна випадково зашкодити реактор Запорізької АЕС? - Ні, випадково зашкодити не можна. Справа в тому, що на реакторі стоїть величезна кількість захисних систем. Мета Чорнобильського експерименту була якраз у тому, щоб знайти критичний стан реактора. І в принципі, якщо цинічно дивитися, то мету експерименту виконали та реактор довели до вибуху. Росіяни привезли на Запорізьку АЕС свою адміністрацію, намагаючись таким чином включити її до складу Росатому. І коли російські війська ведуть обстріл того ж Нікополя, співробітники виїжджають зі станції. На це у росіян вистачає мозків. Адже якщо стріляти на території станції, то можуть спрацювати сейсмодатники та реактор заглушиться. Це такий запобіжний захід. - Повернімося до ситуації на фронті. Чи справді контрнаступ України відкладається? - Так, контрнаступ України відкладається у зв'язку з тим, що противник змінив свої плани та зміг підготувати подобу наступальної операції. Але я не скажу, що ми це відкладаємо в довгу скриню. На сьогоднішній день ми продовжуємо завдавати противнику поразки у найближчій глибині. Відповідно, це є ослабленням його переднього краю та можливою підготовкою наших майбутніх наступальних дій. -Чому ми так активно анонсували контрнаступ, вказували конкретні напрямки і таке інше? Хіба в такій справі не важлива тиша? – Це інформаційний фронт, інформаційна війна. Дивіться, як супротивник напружився, зіскріб "по засіках" і набрав якесь невелике військо. А далі війська нема. За допомогою наших інформаційних повідомлень ми фактично нав'язали противнику спробу наступальної операції. Ми змусили росіян перекидати війська з півночі на південь, збирати останні резерви та готуватися до нового наступу. - Хіба це для нас добре? - Звісно. Якщо ми сидітимемо склавши руки, російські війська методично нас довбатимуть. І не факт, що ми довго витримаємо. А так вони зібрали військо, ми його побачили, оцінили і можемо прогнозувати, де і чим вони наступатимуть. Але водночас ми планомірно намагаємося знизити їхню бойову спроможність шляхом завдання вогневої поразки. - І скільки може тривати така "гра"? – Це може тривати від сили до десяти днів. Якщо вони цього тижня не розпочнуть свою наступальну операцію, то до кінця тижня ми можемо довести рівень вогневого ураження противника до стану нездатності розпочинати наступальні дії . Сьогодні вони здатні наступати, а за тиждень уже не зможуть. - Які ваші прогнози щодо контрнаступу? Де і коли він можливий, враховуючи сьогоднішні реалії? - Я гадаю, що основні зусилля будуть на південному напрямку. У нас там є найбільший успіх, і маємо сенс його розвивати. Питання тільки в тому, як перегрупується противник і як поведеться найближчим часом. Потрібно враховувати, що не ми одні граємо у цю гру, є й супротивник. - Тобто росіяни стали трохи непередбачуваними? – Завжди є ймовірність. Ніхто і ніколи не говорить про 100% плани та наміри. Та й не завжди вчинки логічні та мотивовані. Ми зараз чекаємо, на м'яч на стороні поля росії. Ми їх спровокували, вони провели глобальне посилення військ, назбирали резерв, і тепер дивимося, куди і як вони його застосують. РФ зараз провокує нас на наступальну операцію на Донбасі. Ми не піддаємося. – І правильно робимо? - Так, гадаю, що правильно. - Чи реально звільнити Херсон у найближчій перспективі? - Абсолютно реально. Ми поступово до цього й рухаємось, незважаючи на накопичення російських сил на правому березі. Руйнування мостів, засобів протиповітряної оборони та складів боєприпасів противника – це все підготовчі операції до контрнаступу ЗСУ. І якщо росіяни протягом тижня не почнуть наступ на Південно-Бузькому напрямку, то ми настільки ослабимо їхній бойовий потенціал, що їм доведеться тікати звідти. - Російські пропагандисти в один голос заявляють, що не залишать Херсон і утримуватимуть його до кінця. Теоретично вони мають такі сили? - Хотіти - не означає одружитися. Вони не мають для цього сил і коштів. Вони хотіли і Київ взяти, а в результаті зрозуміли, що вони не мають для цього сил. - Проведення " референдумів " ускладнить контрнаступ? - Для нас це не повинно грати жодної ролі. Їх все одно ніхто не визнає. А для того, щоб провести референдум, потрібне перемир'я. Навіть у Росії не можна буде легітимізувати референдум, якщо він проводитиметься під час активних бойових дій. - Деякі аналітики говорять про плани росіян захопити Миколаїв та Кривий Ріг? Наскільки це можливо? - Я думаю, що тими силами, які там росіяни накопичили, це нереально здійснити. Адже ми теж накопичили там сили, обладнали лінію оборони, наростили резерви. Для того, щоб розвивати наступ, потрібне солідніше угруповання військ. Ці 20-30 тисяч росіян на одному напрямку не роблять погоди. Якби вони завели туди хоча б 70-80 тисяч людей, тоді ми могли б говорити про те, що росія зібрала велике військо і нас чекає дуже важкий бій. Розмовляв Владислав Булатчик, "ОстроВ"
