Звільнений український 22-річний полонений Юрій Гульчук, який через катування втратив мову рік тому, знову заговорив

Український морський піхотинець Юрій Гульчук, якого повернули під час останнього обміну, знову почав говорити - після того, як втратив мову через катування близько року тому. Про це, розмістивши відповідне відео, повідомило "Радіо Свобода" 26 вересня.

"Через катування в російському полоні 22-річний морпіх Юрій Гульчук втратив мову та здатність переживати емоції. Нещодавно він повернувся в Україну. Тепер Юрій знову заговорив", - пише "Радіо Свобода".

"Трошки шепелявлю, але, як бачите, розмовляю. Самопочуття нормальне. Навіть трохи на ноги сьогодні встав. Найближчим часом планую, може, і на перекур сходити, якщо вийде", - каже в кадрі військовий.

За словами матері Юрія, перше, шо він почав говорити, було наступне: «Чому люди такі жорстокі один до одного? Чому так багато болю? Чому так багато брехні?»

Раніше повідомлялось, що 22-річний захисник Маріуполя Юрій Гульчук, який повернувся з полону РФ, не може говорити й виражати емоції після тортур російського «доктора зла». Він перестав говорити в російському полоні, в якому провів понад два роки. Після звільнення Юрій не виявляв жодних емоцій і не вимовив жодного слова, навіть коли побачив свою матір. Зараз він проходить лікування в лікарні і поки насилу може самостійно стояти на ногах

Статті

Світ
26.09.2024
22:00

Російський метал у Європі: "історична помилка" Брюсселя

Європейський санкційний «паркан» щодо російської металопродукції виглядає як діряве решето. Цинізм у тому, що дірки у "паркані" передбачливо зробили самі єврочиновники.
Країна
25.09.2024
14:09

Квартирний бум проти переселенців. Їдеш від війни – залишай дітей, старих та тварин

Вимушені переселенці стають легкою здобиччю для недобросовісних власників. На жаль, навіть договір не завжди може захистити орендарів.
Донецьк
23.09.2024
12:17

Перейменування на Донеччині: як у 2024 році змінювали назви, пов'язані з РФ

Вже втретє за останні 10 років населенні пункти Донецької області стикаються із необхідністю масово змінювати назви об’єктів топоніміки на своїй території.
Всі статті