У 25 українських школах за підтримки Швейцарії облаштують укриття

В Україні стартувала ініціатива швейцарсько-українського проєкту DECIDE з відбудови зруйнованих шкіл в Україні, у ході якого планується відремонтувати та облаштувати укриття в 25 школах громад Чернігівської, Одеської та Полтавської областей. Про це на пресконференції з нагоди оголошення конкурсного відбору громад, які візьмуть участь в ініціативі проєкту DECIDЕ, сказав міністр освіти та науки Оксен Лісовий, передає Укрінформ.

“Усі українські діти повинні вчитися. Тому сьогодні МОН консолідує зусилля міжнародних партнерів, всіх тих, хто готовий долучатися до відновлення пошкоджених та зруйнованих закладів освіти, побудови та оснащення безпечних укриттів в школах, щоб кожна дитина отримала доступ до якісної і безпечної освіти. Ми вдячні Швейцарії та всім іншим партнерам, які готові доєднатися до того, аби повернути українських дітей до школи. Цінність ініціативи не тільки у тому, що ми будуємо сховища і розширюємо фонд захисних споруд, цінність у тому, що ми ще й навчаємося - навчаємося проєктному методу залучати кошти не лише бюджетні, ресурси громад, а й кошти донорів”, - зазначив Лісовий.

Як повідомив директор програми розвитку Посольства Швейцарії в Україні Андреас Хубер, на ініціативу проєкту DECIDE з відбудови шкіл додатково виділено 4,3 млн швейцарських франків (приблизно 170 млн грн). Кошти будуть спрямовані на облаштування укриттів у 25 школах у найбільш постраждалих від бойових дій областях: Чернігівській, Одеській і Полтавській.

Як зазначив Хубер, допомога українським школам є частиною загального плану допомоги, бюджет якого становить понад 143 млн євро, мета проєкту - забезпечити приблизно 15 тисяч школярів доступом до якісної освіти в безпечних умовах.

Менеджерка DECIDE Валентина Полторак поінформувала, що проєкт розпочнеться найближчими тижнями, аби облаштування укриттів завершилося до 1 вересня.

Так, за її словами, 15 громад, які пройдуть відбір, отримають фінансування на облаштування укриттів до 100 кв. метрів по 2,3 млн грн, ще 10 громад отримають фінансування на облаштування укриттів площею до 500 кв. метрів — по 3,8 млн грн.

Як додала Полторак, окрім фінансування, відбудеться навчання громад, як реалізовувати такі проєкти з відбудови та відновлення, також в кожному укритті буде створено коворкінг для учнів, будуть сформовані шкільні команди, з якими проведуть обговорення, як найкраще облаштувати такий коворкінг, щоб він відповідав запитам школи.

До громад, які пройдуть відбір, здійснять моніторингові візити з тим, щоб проінспектувтаи стан приміщення.

Полторак зауважила, що в проєкті не зможуть взяти участь ті громади, які знаходяться на відстані менш ніж 40 км до кордону з країною-агресором чи Білоруссю. Водночас, за її словами, окрім розташування, мають значення такі фактори, як кількість дітей, які будуть відвідувати школу, мотивація громади відновити офлайн-навчання, готовність розпочати проєкт швидко, аби завершити його до 1 вересня.

Також в межах ініціативи планується відремонтувати школу №13 міста Чернігів, створити там укриття та сучасний харчоблок, а також інклюзивно-ресурсний центр в Бородянці, що на Київщині.

За даними МОН, з початку повномасштабного російського вторгнення в Україні пошкоджено та зруйновано понад 3,5 тисячі закладів освіти. 

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті