Зростання тарифів під час війни: є питання

Рішення уряду підняти вартість електроенергії (е/е) для населення під час війни саме собою виглядає, м'яко кажучи,  не дуже гарно. На тлі катастрофічного падіння прибутків українців. Ще більше питань викликають обґрунтування для цього  підвищення.

Подайте "Енергоатому"...

Про плани влади подвоїти тариф ЗМІ повідомили у середині квітня із посиланням на джерела. Наприкінці місяця прем'єр Денис Шмигаль заявив, що "пільгова" ціна 1,44-1,68 грн/кВт-год. діятиме до кінця травня.

"Уряд продовжує пільгову ціну на електроенергію для населення ще на місяць", - сказав він. Вже тоді зрозуміли, що різке підвищення тарифу – питання часу. Причому найближчого.

Припущення підтвердилося 23 травня, коли Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ) підняла тарифи на розподіл е/е для обленерго. Підвищення буде поетапним та розтягнеться на липень-грудень п.р. Для різних компаній воно становитиме від 25% до 50%.

Отримувати більше грошей за свої послуги обленерго зможуть лише якщо громадяни почнуть платити більше за електрику. Таким чином, залишилося лише підвищити тариф на е/е безпосередньо населенню. Що й було зроблено 30 травня. При цьому Кабмін злегка підсолодив гірку "пігулку", затвердивши нову вартість електрики на рівні 2,64 грн/кВт-год., а не 2, 88 грн., як пропонувала НКРЕКУ.

Цікавою є аргументація для такого рішення. У середині квітня глава комітету Ради з енергетики Андрій Герус, коментуючи майбутнє подорожчання е/е, назвав цифри: понад $1 млрд, або близько 40 млрд грн. За його словами, стільки грошей необхідно для відновлення енергосистеми до наступного опалювального сезону після рашистських ракетних ударів. Бюджетні гроші йдуть на військові потреби, допомога західних партнерів обмежена. Тому для фінансування робіт є лише один варіант – підняття тарифів.

"Підвищення до 2,88 грн./кВт-год дозволить енергокомпаніям вийти в нуль і цього вистачить на ремонтну кампанію", - додав анонімний представник Міненерго у коментарі ЗМІ.

При цьому він якось випустив з уваги той факт, що багато років приватні власники обленерго, українські та російські мільярдери, справно "доїли" ці компанії, отримуючи колосальні прибутки і нічого (за великим рахунком) не вкладаючи у розвиток та модернізацію мережного енергогосподарства.

Виходячи з цього, непогано було б профінансувати ремонти з їхнього гаманця за рахунок прибутку минулих років. А не з кишені пересічних громадян.

Ще треба звернути увагу, що при подорожчанні е/е майже на 100% обленерго отримають лише на 25-50% більше. Тобто, далеко не весь додатковий обсяг грошей піде на ремонти.

Відповідь на запитання, куди подінеться решта суми, можна знайти у службовому листі в.о. голови НКРЕКУ Руслана Кайдаша, адресованому міністру енергетики Герману Галущенку, яке відомчі прес-служби "злили" у ЗМІ 29 травня.

У документі йдеться, що підвищення тарифу на е/е для населення "дозволить покращити фінансові показники НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" та наблизити механізм ПСО до збалансованого стану".

Тобто, грошима з кишені громадян вирішено допомогти "бідним" держкомпаніям. У тому, що їхнє фінансове становище не дуже хороше – сумнівів немає. Але тоді потрібен детальний розбір, чому так вийшло.

Безперечно, енергооб'єкти серйозно постраждали від ракетних ударів рашистів. У середині квітня ц.р. "Енергоатом" повідомив, що з початку повномасштабної війни вартість знищеного та пошкодженого майна компанії досягла 32 млрд грн.

Але! В офіційному повідомленні "Енергоатому" насамперед йдеться про Запорізьку АЕС. Яка зараз знаходиться на окупованій території.

Займатися її відновленням українська держкомпанія не має змоги. А після війни вона має намір стягнути компенсацію збитків із Росії. Тому реальна сума прямих збитків, які потребують негайного фінансового вливання, – у рази менша. Це важливе уточнення.

Наступне питання стосується "наближення механізму ПСО до збалансованого стану". PSO розшифровується як Public Service Obligation і означає забезпечення населення дешевою е/е.

З цією метою (в рамках ПСО) уряд у 2020 р. зобов'язав "Енергоатом" та "Укргідроенерго" віддавати держпідприємству "Гарантований покупець" половину е/е, що виробляється, по 1 коп./кВт - ч. (у 2021 р. відпускну ціну Кабмін підвищив до 21 коп./кВт.-год.).

Зрозуміло, що це рівень нижче за собівартість (у 2020 р. вона була 57 коп./кВт-год.). Але для компенсації таких збитків "Енергоатому" дали можливість добре заробляти, продаючи решту е/е на вільному ринку за комерційною ціною.

І тут треба згадати, що ще у вересні 2020 р. той же А.Герус зазначав, що "Енергоатом" на аукціоні чомусь продавав свою е/е на 35%(!) нижче за ринкову ціну, яка була на той момент.

Таким чином лише за "один присід" держкомпанія втратила 300-400 млн грн. "У сьогоднішніх умовах "Енергоатому" це межує з мародерством", - наголошував голова парламентського комітету з енергетики. І з ним важко не погодитись.

Як підрахували ЗМІ, лише за липень-серпень 2020 р. "Енергоатом" недоотримав понад 2 млрд грн. внаслідок "схемних" продажів своєї е/е на вільному ринку. До речі, купили цю е/е компанії олігархів І.Коломойського та Р.Ахметова. А потім перепродали за реальною ринковою ціною.

Так, це було ще до війни. Але хто зараз готовий вийти до суспільства і, поклавши руку на Біблію, урочисто присягнутися, що "схематози" припинилися? Тим більше що відповідальності за них ніхто не поніс (навіть з роботи нікого не звільнили). Все обмежилося публікаціями у ЗМІ.

Тому згадка у листі в.о. голови НКРЕКУ про збалансування механізму ПСО (що у перекладі простою мовою означає необхідність покрити різницю у витратах на виробництво е/е та її відпускну ціну для населення, 1 та 57 коп./кВт-год. 2020 р.) – як мінімум, насторожує.

Також насторожує, що у згаданому листі НКРЕКУ підвищення тарифу до 2,88 грн./кВт-год. позначено як "перший етап коригування цін". Тобто, це далеко не останнє подорожчання е/е, яке приготували чиновники українцям.

Як уточнив Г.Галущенко, Комісія пропонує ще раз подвоїти ціну електрики для населення, піднявши її до 5,5 грн./кВт-год. Строки наступного підвищення не уточнюються.

…і "Нафтогазу"

На відміну від електрики, з газу є мораторій на підвищення тарифу населенню. Тому НАК "Нафтогаз України" 1 травня опублікував ціну наступного року, до 1 травня 2024 р. Вона не змінилася, залишившись на рівні 7960 грн./1000 м3.

Але це не означає, що споживачі не заплатять держмонополістові більше. Справа в тому, що ресурс для населення НАК продає так само в рамках ПСО. Отримуючи компенсацію за це з держбюджету. Тобто, громадяни можуть " відстебнути " компанії більше грошей не як прямі споживачі, а  як платники податків.

Хоча з ПСО для "Нафтогазу" питань не менше, ніж для "Енергоатому". Раніше НАК подав на затвердження уряду проект фінплану на 2023 р. Він передбачає виплати 327 млрд грн. із держбюджету на користь компанії.

Майже вся ця сума – компенсація за продаж газу на основі ПСО. Включно з 116,5 млрд грн., які компанія, на її думку, недоотримала від Кабміну в 2022 р. Однак наведені НАКом розрахунки тягнуть на шулерство.

Так, вартість газу власного видобутку компанія оцінила у 71 600 грн./1000 м3 (з ПДВ). Тоді як у січні 2023 р. (коли складався фінплан) середньозважена ціна на Українській енергетичній біржі була 33600 грн. (без ПДВ).

Крім того, до розрахунку суми бюджетної компенсації "Нафтогаз" заклав вартість імпортного газу – 59700 грн./1000 м3 (без ПДВ). Це вдвічі перевищує середню січневу ціну на голландській газовій біржі TTF.

Тому Мінфін не погодив план компанії, запропонувавши його відкоригувати. Однак, за даними ЗМІ, у НАКу відмовилися це зробити, наполягаючи на правильності своїх розрахунків. У результаті фінплан на 2023 р. досі не затверджено.

Тим часом (навіть якщо не вдаватися в деталі) виглядає дуже дивно, що (якщо вірити представленому НАКом фінплану), газ українського видобутку (витрати на який йдуть виключно у гривні) коштує набагато дорожче за імпортний.

За який треба заплатити у доларах чи євро. Плюс розщедритися (знову ж таки у валюті) на його транспортування до кордону України (для газу власного видобутку таких витрат немає).

Не менш підозріло, що багато років НАК тримає у найсуворішому секреті свої безпосередні видатки на видобуток, тобто, собівартість. Посилаючись на комерційну таємницю.

Хоча яка може бути "комерційна таємниця" у держмонополіста, який претендує на сотні мільярдів гривень платників податків?

Але ми можемо побічно визначити, яка приблизна собівартість, скориставшись даними приватних компаній про вартість українського газовидобутку.

Так, Enwell Energy (це зареєстрована у Великій Британії компанія В.Новинського є публічною та проходить незалежний аудит) вказує, що її витрати (включаючи плату за надрокористування, але без урахування амортизації) становлять $87/1000 м3. Або 3482 грн за поточним курсом.

Враховуючи, що держкомпанія веде видобуток у тих самих геологічних умовах, що й Enwell Energy (яка до санкцій працювала в Харківській та Полтавській обл.) – можна стверджувати, що й у "Нафтогазу" приблизно ті ж витрати.

Рівень амортизації може відрізнятись. Але навіть якщо взяти максимум (100% амортизації) – отримаємо орієнтовну собівартість газовидобутку у держкомпанії близько 6965 грн./1000 м3. Населенню вона продає цей ресурс за 7960 грн./1000 м3.

Тобто, НАК у будь - якому випадку працює не на збиток . Але при цьому ще й вимагає з держбюджету сотні мільярдів гривень (і до війни отримував їх у 2020 р. – 32,2 млрд. грн.).

За даними ЗМІ, у держбюджеті-2023 взагалі не передбачено жодних компенсацій "Нафтогазу" в рамках ПСО. Але це не означає, що платникам податків взагалі не доведеться платити.

Адже вже через рік-два наступний уряд може виділити гроші на погашення "заборгованості" – шляхом підвищення тарифу. Бо сьогодні компанія не сплачує податок на прибуток, декларуючи збитки від ПСО-продажів. Виходить, бюджет недоотримує великі суми. Тож тарифне питання щодо газу не закрите, а просто відкладене.

Статті

Країна
22.11.2024
14:00

Українська металургія: вгору чи вниз?

При погіршенні ситуації на Донеччині через втрату джерел постачання коксівного вугілля виплавка сталі може скоротитися до 3-4 млн т. Мова про Покровськ.
Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Всі статті