«Взагалі, давайте вчитися у наших супротивників». Російські ЗМІ про Україну

Газета під дивною для Росії назвою "Свободная пресса" втратила спокій після слів кремлівського прес-секретаря Дмитра Пєскова про те, що "Москва хоче контролювати регіони, які в Конституції записані як російські". "Як розуміти сказане Пєсковим? По-перше, ми не "просто хочемо". Росія зобов'язана поширити свій суверенітет на нові регіони і захистити своїх громадян. Але що Харків, Дніпропетровськ, Полтава, Миколаїв, Одеса? Ми залишимо ці російські міста на поталу укронацистам?", - обурюється газета. І проголошує: "Україна без Чорного моря нікому не потрібна: Одесу і Миколаїв доведеться брати по-любому!"...

«Все одно доведеться брати»

Утім, щоб дотриматися формальностей, "Свободная пресса" за підтримкою своєї позиції звернулася до непересічного "політолога", члена так званої "Ради з міжнаціональних відносин при президентові РФ" такого собі Богдана Безпалька.

Той, звісно, позицію "СП" поділяє, але критикувати Пєскова, звісно, не наважується: "Мені складно припускати, що, власне кажучи, мав на увазі Дмитро Пєсков. Тому що точно сказати про це може тільки він сам. Але з огляду на те, що зараз активно обговорюється "корейський" сценарій перемир'я, в рамках якого лінія розмежування між сторонами пройде за нинішньою лінією бойового зіткнення, можливо, йдеться про те, що Росія не відмовиться від тих регіонів, які внесено до її Конституції, і які наразі вона контролює. Це Запорізька і Херсонська області, а також Донецька і Луганська народні республіки (раніше області). Тобто, поки що, як мінімум, Москва позначає вустами Пєскова, що ми не будемо торгуватися цими територіями. Не будемо намагатися як би досягти перемир'я, вийти з конфлікту шляхом "продажу" цих територій".

"Що стосується Миколаївської та Одеської областей, то, на мою думку, рано чи пізно все одно доведеться їх брати, - спокійно продовжує кремлівський "політолог". - Саме для того, щоб перекрити повністю морський транзит для України, в рамках якого вона може продавати свої товари на світових ринках. І в рамках якого може отримувати найбільш зручним шляхом військові вантажі. Але коли це буде зроблено, за яких умов російське керівництво зважиться на це, які для цього мають скластися, саме військові умови, зараз сказати неможливо".

"Поки що ми успішно купіруємо український "контрнаступ". Дочекаємося кінця вересня, коли він захлинеться остаточно. І коли Захід вирішить, очевидно, скоротити допомогу Україні та переключиться на інші точки світової політики. У рамках цього ми вже можемо зайняти сильнішу переговорну позицію. І висунути інші, більш вигідні для нас вимоги. А не тільки ті, які зараз озвучив Пєсков", - розшифровує Безпалько кремлівський задум.

І вказує: "Загалом не тільки загроза Криму і загроза ракетних ударів, а й економічна доцільність свідчать про те, що Миколаївська та Одеська області мають увійти до складу Росії... Якщо Росія контролюватиме ці регіони, вона, безсумнівно, може провести референдуми. Але проводити референдуми зараз, коли ці регіони контролюються Україною, абсолютна профанація. Зрозуміло, що і точка зору буде там висловлюватися певна. І підрахунок цих думок теж буде вельми і вельми певний. І світове співтовариство тут же визнає результати цього референдуму".

"Взагалі, давайте вчитися у наших супротивників. Коли їм вигідно, вони визнають результати референдумів і плебісцитів. Або враховують їх. Коли невигідно - повністю ігнорують. Тому давайте теж проводити плебісцити і референдуми тоді, коли це вигідно нам", - якось не дуже впевнено підсумовує кремлівський "політолог".

«Як же хочеться швидше потрапити додому...»

Опозиційне Кремлю видання "Вёрстка" дізналося, що "в серпні 2022 року Слідчий комітет Росії привіз у свої кадетські корпуси на території РФ десятки підлітків із Донбасу". Видання розповіло "історії українських дітей, яких готують у слідчі в Росії".

"Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Слідчий комітет РФ на чолі з Олександром Бастрикіним взяв шефство над вивезеними в Росію дітьми з окупованих територій України. Слідчі почали приїжджати в соціальні установи, куди тимчасово поміщали українських сиріт і дітей, які залишилися без батьківського піклування, привозити гуманітарну допомогу і дарувати подарунки. А голова комітету одразу ж доручив відомчим кадетським корпусам підготуватися до прийому школярів із так званих ДНР і ЛНР. До вересня 2022 року кадетську форму вдягнули понад 40 дітей із Донбасу, зокрема зі статусом сиріт", - розповідає "Вёрстка", яка разом із проєктом "Kidmapping" дізналася, що відбувається з цими дітьми.

Зокрема, "Вёрстка" розповіла, як влітку 2022 року в Москві опинилися чотирнадцятирічні близнюки Микита і Денис із Донецька. Їхній бабусі, яка виховувала хлопчиків одна, зателефонувала директор школи і запропонувала їм "подати документи в один із кадетських корпусів Слідчого комітету та виїхати навчатися до Санкт-Петербурга або до Москви".

"Вёрстка" пояснює, що кадетські корпуси в РФ - це "освітні установи, де діти, крім шкільної програми, проходять початкову підготовку до військової або державної служби. Кадети в корпусах СК не тільки навчаються, а й живуть. Для дітей-сиріт або дітей, які залишилися без піклування батьків, у кадетських корпусах СК виділяють окремі квоти".

Після "сімейної поради" з бабусею брати Микита і Денис погодилися їхати до Москви. "Наприкінці серпня 2022 року близнюки вирушили в Росію разом з іншими восьмикласниками і дев'ятикласниками з Донецької області, які, так само як і Микита з Денисом, подавали документи і пройшли відбір. Усіх їх прийняли в кадетські корпуси без вступних іспитів... Через кілька місяців після знайомства з мегаполісом і кадетським життям Денис розмістить у "Вконтаке" фотографію з головою СК Олександром Бастрикіним, який вручає йому російський паспорт. А Микита поставить на своїй сторінці статус: "Моє життя - це Росія", - констатує "Вёрстка".

Видання нагадує, що Слідчий комітет РФ "зацікавився дітьми Донбасу після 2014 року, коли на сході України розпочалися бойові дії", став потроху вивозити дітей, зокрема, до Москви, а після повномасштабного вторгнення російської армії в Україну, "буквально взяв шефство над дітьми Донбасу".

"Вёрстка" спільно з проєктом "Kidmapping" фіксує інформацію про ймовірне місцезнаходження вивезених з України дітей і виявила їх уже щонайменше в 10 регіонах Росії.

"Вёрстка" акцентує, що згідно з відкритими даними, опублікованими в друкованому журналі Слідкому РФ, "з лютого 2022 по березень 2023 року співробітники відомства вивезли 323 дитини з Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, зокрема 181 дитину-сироту".

"При цьому 78 дітей вступили до освітніх установ РФ, зокрема до кадетських корпусів та академій СК (дітей сиріт - 28 осіб)", - уточнює видання.

За цим сценарієм опинилися в російських "пансіонах вихованок Слідчого комітету" і школярки з Луганської області Олеся та Марія...

"У вересні 2022 року в СК відзвітували, що у всіх відомчих кадетських корпусах з осені 2022 року почали навчатися 43 дитини з Донбасу. Більшість із них не значилися в офіційних списках дітей, які вступили, опублікованих на сайті. "Вёрстка" ідентифікувала 12 підлітків з окупованих територій, які марширували на плацу і вивчали основи права в Москві, Волгограді та Санкт-Петербурзі. Кадет Олексій із Макіївки, який вступив до столичного кадетського корпусу СК, розповідає, що щотижня вони з однокласниками починають із підняття прапора під гімн Росії... Льоша сирота, його виховує дідусь. У Макіївці школяр грав за міську футбольну команду. Він ставився до футболу як до "головної мети життя". Але після початку "спецоперації на Донбасі", як каже Льоша, регулярні тренування перервалися. "Стало зрозуміло, що якщо піду в кадетський корпус, то футбол потрібно буде залишити. Але довелося погодитися, тому що я зрозумів, що в Москві, особливо в такому навчальному закладі, великі перспективи. Це було найкращим вибором", - сказав хлопчик "Верстці".

"Чотирнадцятирічного Сашка з Горлівки - так само як Микиту з Донецька та Андрія з Шахтарська - відібрали до кадетського корпусу разом із братом-близнюком. Тепер вони разом живуть у Волгограді. У місцевій газеті "Кадетський вісник" про братів написали як про свідків жахів війни і жертв "агресії київського режиму": поруч із їхнім будинком упав снаряд. Тепер брати "осягають ази військової служби"... Серед цінностей, які значаться в статутних документах кадетських корпусів СК, - "вірність Російській Федерації" і "повага до державної служби", - пише "Вёрстка".

«Усі підлітки з Донбасу, з якими вдалося поспілкуватися "Вёрстке", зізналися, що їм найскладніше переносити розлуку з домом. Незважаючи на те, що в кадетських установах СК навчається чимало дітей зі статусом сиріт, як і частина донбаських дітей, - все-таки місцевим учням є до кого йти під час звільнень щотижня... Дітям із Донбасу дозволили користуватися сенсорними мобільними телефонами, тоді як інші кадети можуть тримати тільки "кнопкові". "Бо інші можуть бачитися з близькими під час звільнювальних, а в нас - тільки зустрічі по відеозв'язку", - пояснює Андрій із Шахтарська. У будні часу на розмови телефоном виділяють лише 15 хвилин, розповідає Олексій із Макіївки. "У перший місяць було особливо складно, - каже він. - Сумував, а часу поговорити не було. Щовечора перед сном думаєш, як же хочеться швидше потрапити додому".

"Підлітки з Донецька, Макіївки, Горлівки та Шахтарська, з якими розмовляла "Вёрстка", поки що міркують про роботу слідчого штампами і не думають нічого конкретного про професію, яку їм пропонує освоїти СК. Але всі сходяться в тому, що це як мінімум "престижно"... Міжнародна юристка та адвокатка Ольга Гнездилова зазначає, що за останні 20 років професія слідчого в Росії змінилася, але для підлітків та їхніх родичів це може бути не очевидним фактом - особливо тих, хто багато років жив на території іншої держави. "Якщо на початку 2000-х підготовка слідчого полягала у вихованні Шерлока, то в сучасній Росії розкриття злочинів - уже не така цікава і тонка наука. Ми бачимо, як дійсно складні справи залишаються поза увагою СК, водночас під суд ідуть бідні пенсіонери, які написали в соцмережах, що вони думають про війну". При цьому Гнєзділова вважає, що якщо донбаських випускників після закінчення Академії СК відправлятимуть назад на окуповані території, з якими вони добре знайомі. "До цього моменту в них уже буде прищеплено лояльність і потрібні погляди на державну політику", - каже вона".

"Вёрстка" додає, що деякі з донецьких і луганських дітей-сиріт у російських "кадетах" не прижилися й поїхали: комусь просто не сподобалося, а хтось став жертвою булінгу...

«Події викладаються гранично дохідливо»

Курований російським урядом журнал "Родина" розповів про довгоочікувану подію - "до 2023/2024 навчального року вийдуть друком єдині підручники з російської та всезагальної історії для 10-го і 11-го класів". У підручниках, тепер уже очевидно, що на догоду Кремлю, були "повністю перероблені" розділи про події останніх 50 років. Зокрема, у розділі про війну з Україною - 17 параграфів, зокрема такі: "Україна - неонацистська держава", "СВО і російське суспільство", "Росія - країна героїв". Головний автор підручника - помічник президента РФ Володимир Мединський.

Обіцяють, що до 2024/2025 навчального року до промивання дитячих мізків будуть готові "єдині навчальні книжки для класів із 5-го по 9-й"...

Що ж "перероблено" в нових російських підручниках з історії? Що стало зі "сталінізмом", хрущовським "волюнтаризмом" і брежнєвським "застоєм"?

Журнал "Родина" констатує: "Не заперечуючи і не приховуючи в тексті серйозних недоліків радянського проекту, автори єдиного підручника схильні виокремлювати в епосі після 1945 р. головне. Уже у вступі до книжки воно має такий вигляд: "Поступальний розвиток економіки в поєднанні з досягненнями науки і техніки в 1950-ті - 1970-ті рр. зробили нашу країну однією з двох найвпливовіших держав у світі. Радянський Союз досяг небачених висот: відкрив людству дорогу в космос, домігся вражаючих досягнень у розвитку науки, медицини та освіти".

Ну і далі в схожому дусі: "Замість колишніх славослів'їв змінам другої половини 1980-х рр. автори роблять чіткий акцент на тому, що "політика перебудови, розпочата Горбачовим, вирізнялася непослідовністю і зрештою призвела до розпаду СРСР". Предметно пояснюється, чому так сталося. "Архітектор перебудови" не мав "жодного чіткого плану дій", до того ж Михайло Сергійович "погано орієнтувався в проблемах промисловості, армії, ВПК, слабко розбирався в питаннях зовнішньої політики. Він ніколи не працював на виробництві: не керував будівництвом, не був директором великого заводу. Не було в нього і досвіду міністерської роботи".

Мабуть, автори підручників за замовчуванням упевнені, що Путін, який править Росією вже 23 роки, на відміну від Горбачова, "добре орієнтується" в усьому вищевказаному, та й "будівництвом" він керував, і "директором великого заводу" теж встиг побувати...

"Загальний висновок про підсумки горбачовських перетворень суворий і суворий: "Жодна з реформ, розпочатих за роки перебудови, не дала позитивних результатів. Непослідовність дій влади викликала дезорганізацію виробництва, порушила систему розподілу і на практиці обернулася економічною катастрофою. Економічна криза перетворилася на визначальний фактор політичного життя країни", - переказує "Родина" авторів підручників і путінські тези.

Нарешті, дісталися автори підручників і до питань Криму та так званої "СВО".

"Родина" викладає: "Знайшли об'єктивне відображення в книжці і повернення Криму в рідну гавань у 2014 р., і інші значущі процеси, що зумовили розширення території країни. Уже у вступі до підручника зазначається: "Найважливішою подією Новітньої історії стало входження, а вірніше, повернення наших історичних земель до складу Федерації. Немає жодних сумнівів, що кинутий Заходом виклик зробить нашу країну міцнішою, а багатонаціональний російський народ - ще більш згуртованим".

"Є в новій книзі й окремий великий параграф під номером 37 про Росію сьогодні та Спеціальну військову операцію, - продовжує "Родина". - У ньому висвітлено і передісторію СВО, і причини відродження нацизму в Україні, і трагічну ситуацію Донбасу, починаючи з 2014 р. Події СВО, починаючи з 24 лютого 2022 р., викладаються по-особливому, гранично дохідливо і з урахуванням того, що вони активно тривають. Наприкінці параграфа є особливий пункт "Росія - країна героїв", де згадано подвиги вісімнадцяти бійців і командирів, які особливо відзначилися".

"Отже, перший досвід створення єдиних підручників історії у XXI ст. набув реальних обрисів. Тепер оцінити нові видання належить школярам та їхнім педагогам. Навчальну книжку для 11-го класу постійно доопрацьовуватимуть, доповнюючи найважливішими подіями поточного моменту. Адже багато що ще попереду. За словами Володимира Мединського, "День Перемоги в СВО ми позначимо, не сумнівайтеся", - підсумовує "Родина", звісно, не визнаючи, що в РФ випустили не новий підручник, а ще один просочений російським шовінізмом пропагандистський посібник.

«Будуть злочини з боку ветеранів...»

Про прямо-таки трагікомічну подію розповіла газета "Московский комсомолец" у публікації під заголовком "Побиття одноногого учасника СВО показало дві великі проблеми Росії".

"Це в пісні Господь велів від зорі до зорі в рай пропускати десант. Тут у нас не так. Тут потрібно пам'ятати, що статус "учасник СВО" - це не щит від життєвих проблем і трагедій і зовсім не індульгенція на гріхи. Знову, вкотре вже в нашій історії, треба заново вчитися адекватно реагувати на ситуації, пов'язані з відносинами "люди, які воювали" - "мирне суспільство". І це тим більше складно, що "стартові умови" набагато гірші, ніж за радянських часів", - намагається "МК" дати читачам "правильну" установку.

Ну а далі переказує: "Огидна абсолютно історія трапилася в Нерчинсько-Заводському районі Забайкальського краю. Був жорстоко побитий учасник СВО Михайло Таскін, який втратив ногу під час бойових дій. Побитий саме за участь у СВО. П'яні відморозки чіплялися до інваліда в кафе, а потім, коли той із друзями поїхав, наздогнали їх, протаранили машину, побили, зірвавши нагороди. Реакція вийшла жорстка - підключилися депутат Хінштейн, губернатор краю. По заслугах і по повній програмі отримають усі - і ті, хто безпосередньо бив, і ті дівчата, що стояли поруч і підбадьорювали своїх дружків. Тут потрібна нульова толерантність до мерзотників - як відомо, у будь-якій статті КК є мінімум і максимум. Потрібен максимум".

Бити одноного інваліда, звісно, недобре, але страшенно обурюючись, "Московский комсомолец" чомусь не згадує деталі, про яку згадали інші російські ЗМІ: "п'яні відморозки" били "учасника СВО" зі словами "Вбивця!".

Утім, такі дрібниці кремлівська газета не помічає, і про те, чи не спровокував сам "вояка" інцидент, не згадує.

Але повчає: "Уже не одне покоління виросло, виховане на ідеології споживання, із запаленим "я". Це в радянській школі вчили, що "я" - остання буква алфавіту. А для тих, хто бив Михайла, він був уособленням втрачених особистих зручностей - зниклих "Макдоналдса", "Зари", айфона, що подорожчав, і путівок до Туреччини. Так, завдяки СВО в школи повертається здорова ідеологія, праця, виховання. Але, повторюся, результат лікування буде не скоро. І ветеранам, і здоровій частині суспільства ще не раз доведеться зіткнутися з мерзенним ставленням".

"Є й інший бік медалі. Абсолютно наївно вважати, що бійці, які повернулися з фронту, будуть усі, як один, білі, пухнасті й законослухняні. Випадків "я воював - маю право" буде достатньо. І межі цього права часом не вміщатимуться в Кримінальний кодекс. Адже, як зауважив воюючий філософ Олександр Ходаковський, "ветеран - це не завжди очищений і просвітлений німбоносець, а часто посилений і обтяжений соціопат". А отже, будуть злочини з боку ветеранів, будуть суди. І, звісно, все це використовуватиме наш противник для накачування істерії в суспільстві. Буде важко зберігати холодну голову і не звалюватися в емоції", - нарікає "МК", все ж не заперечуючи, що в інциденті не обійшлося без "я воював - маю право".

"Немає тут жодних універсальних рецептів, як уникнути проблем. Вони неминучі. Утім, наш недавній історичний досвід підказує хоча б одну корисну річ. Фраза "ми вас туди не посилали" має бути забута, як страшний сон, взагалі зникнути з лексикону", - сумно закликає "МК".

Огляд підготував Михайло Карпенко, "ОстроВ"