Минулого тижня автори та ньюсмейкери сепаратистських публікацій принижували українців та європейців та імітували повноцінне "входження" окупованого Донбасу до складу Росії. Вийшло не дуже… Російський шовінізм як він є "Воэнкори" продовжують вигадувати страшилки про обстріл мирних жителів американськими ракетами. Обстріли, зокрема й центру Донецька, справді продовжуються. На жаль, із жертвами та постраждалими... Проте жителі окупованого Донбасу в соціальних мережах все частіше задаються питанням, чому наслідки "прямих влучень" найчастіше обмежуються вибитими вікнами. По місцевому та російському телебаченню не показують величезних вирв, а пропагандисти моментально на око визначають тип зброї та калібр боєприпасу. Цього тижня "знайшлося" пояснення і цьому. "В центре Донецка на пересечении улиц Университетская и Панфилова нашими ПВО была сбита ракета HIMARS. По словам очевидцев, ракету сбили на высоте не более 20 метров. Разлет осколков составил порядка 50 метров". Потім "інформування" населення повернулося до колишнього русла. Мовляв,"повреждены близлежащие здания, в том числе здание Министерства образования и науки ДНР. Очевидно, именно оно являлась целью террористов из ВСУ". Тим часом минулого тижня погано приховуваний великодержавний шовінізм і чорносотенство стали ще помітнішими. Захисників України "воєнкори" іменували не інакше як "хохол". Чомусь в однині. Попри всі заяви російської пропаганди про непорушну дружбу всіх народів, порція образливих епітетів дісталася румунам і чомусь албанцям. "Хохол во второй половине дня начал атаки на южные окраины Макеевки. Среди личного состава противника, на этот раз много наемников. Очевидцы говорят даже про негров, но вполне возможно это просто грязные румыны или албанцы… Где купили и откуда привезли этих товарищей мне не известно", - більш, ніж по-хамськи "великоросійські визволителі" відгукувалися про ненависних їм європейців. Гра в Росію Минулого тижня пропагандисти окупованого Донбасу продовжували випромінювати радість від "приєднання" фейкових "республік" до Росії. Каменем спотикання продовжує залишатися кордон, який нині називають "адміністративним", тобто внутрішнім. Однак значною мірою він залишається "на замку". "Воєнкори" та блогери всіляко намагаються довести, що "ДНР" та "ЛНР" – повноправні суб'єкти РФ. "По привычке говорю – "съездить на границу", "пройти границу". А потом вспоминаю, что нет уже никакой границы, и хорошо на душе. Но от многолетних привычек люди еще долго будут избавляться. Например, в ДНР всё ещё говорят "поехать в Россию", "привезти из РФ" и т.д. Все очень быстро, стремительно меняется, но психологически люди пока не успевают перестроиться", - пише один з них. Насправді кордон Росії з окупованим Донбасом не умовний: проводиться перевірка документів, огляд транспорту. Ватажок "ДНР" Денис Пушилін переконує всіх, що це тимчасові труднощі і навіть виступив із пропозицією як зменшити черги між "двома регіонами Росії". "Вопрос границы остается сложным. Несмотря на то, что мы подходили к каким-то улучшениям, к новым изменениям, но констатирую, что очереди на границе есть. С нашей стороны, что сейчас предпринимается - мы предложили задействовать нашу инфраструктуру, нашего контрольного пункта, для того чтобы увеличить количество окошек. Чтобы ускорился паспортный контроль, а также ускорилась проверка автомобилей, чтобы просто больше было проверяющих, и потоки распределялись. С Министерством транспорта РФ мы проводим эту работу, выстраиваем эту логистику", - розповів колабораціоніст журналістам. Пушилін визнав, що "полностью убрать контроль на административной границе пока невозможно по соображениям безопасности… Остается большой риск. Большое количество выявляется оружия, боеприпасов и взрывчатки, которые пытаются провести. Это недопустимо. Поэтому по абсолютным понятным причинам ужесточенные, скажем так, меры проверки". А ось для мистецтва, спорту та науки країна-агресор широко розкрила всі кордони. Щоправда, культура окупованого Донбасу була опущена, як кажуть, до рівня провінційної. Для гастролей та спортивних змагань "ДНР/ЛНР" було виділено невеликі міста та райцентри РФ, у кращому разі, обласні центри у російській глибинці. Регіон, який до російської окупації гримів на весь світ "Зірками світового балету", футбольними матчами рівня Чемпіонату Європи та "Зірками жердини", скотився до рівня сільської самодіяльності та дворових спортивних команд. "Три коллектива Донецкой государственной академической филармонии выступят с концертной программой в 15 городах Краснодарского края"; "Педагог ДНР посетит кубок по автомодельному спорту в Кировской области"; "Студия эстрадного конферанса "Осторожно, дети!" примет участие в конкурсе детских театральных коллективов в Твери"; "Команда спортсменов из ДНР примет участие в Первенстве города Курска по художественной гимнастике. Мероприятие пройдет на базе регионального спортивно- тренировочного комплекса в деревне Дурнево"; "Артисты Донецкого государственного академического музыкально-драматического театра имени М. М. Бровуна покажут свою версию рок-оперы "Юнона и Авось"… на сценах Тамбова, Липецка, Рязани, Владимира, Кинешмы, Дзержинска, Чебоксар"; "Хоккеисты из Донецка примут участие в Первенстве Южного и Северо-Кавказского Федеральных округов по хоккею с шайбой среди юниоров до 18 лет", - такі анонси спортивних та культурних заходів мали продемонструвати реальну інтеграцію окупованого Донбасу до країни-окупанта. І вишенька на торті! Жителям "ДНР" повідомили радісну новину про те, що відтепер донецьких дітей зі шкільної лави навчатимуть на педагогів, психологів, медиків, інженерів та навіть на фахівців... космічної галузі. "Со второй четверти текущего учебного года на базе школ создаются профильные классы, которые помогут учащимся реализовать свой потенциал, заниматься научно-исследовательской деятельностью, сделать осознанный выбор будущей профессии… В 26 школах Республики заработает 47 психолого-педагогических, медицинских и инженерных классов. Также при поддержке госкорпорации "Роскосмос" будут созданы космические классы. Они будут работать в рамках сетевого взаимодействия школ, колледжей и вузов", - вдавали сепаратистські ЗМІ, що вірять у це маніловське марення. Огляд підготував Юрій Бовх, "ОстроВ"
