Санкційний фронт: "гаряче" та "холодно"

Західні санкції щодо РФ дають неоднозначний ефект. З одного боку, російські експортери все сильніше відчувають напади "задухи" через перешкоди у фінансовому секторі. Але при цьому постачання нафти, основна стаття експортних доходів агресора, не зменшується. Все, як у відомій дитячій грі.

"Бруд" на юанях

Значна частина російських товарів уже давно під забороною у Євросоюзі та США. За цей час експортери встигли переорієнтуватися на нові ринки, насамперед китайський та індійський. Проте готовність тамтешніх клієнтів працювати з "токсичною" продукцією впирається у технічні бар'єри. Насамперед у КНР.

Йдеться про неможливість розраховуватись у доларах США, які є традиційним платіжним засобом у міжнародній торгівлі. Тому росіяни та їхні покупці намагаються користуватися національними валютами. Але виходить не дуже.

Здавалося б усе просто. Якась російська компанія отримала за свій товар юані, які китайський банк перерахував на її рахунок у росію. Тут для експортера юані конвертуються у рублі.

А самі юані банк тепер можуть продати місцевому імпортеру. Щоб той розрахувався з китайським постачальником. Але...

Приймати оплату в рублях піддані С.Цзіньпіна не хочуть, незважаючи на "стратегічне та всеосяжне партнерство росії з Китаєм", про яке мовить кремлівська пропаганда. А юані на російському ринку у дефіциті.

Раніше вони закуповувалися на Мосбіржі через китайські банки-посередники, а також через російську філію державного Bank of China. Однак із 12 червня Мосбіржа – під американськими санкціями.

А разом із нею дочірні російські банки у Південно-Східній Азії, включаючи державний "ВТБ-Шанхай". І вже до кінця літа прямі платежі з РФ до КНР майже перестали доставлятися одержувачам.

"Якщо раніше китайські контрагенти швидко і без проблем отримували близько 15% таких платежів, то зараз, за ​​нашими оцінками, – близько 5%", – коментувало для російських ЗМІ ситуацію джерело в одному з великих російських банків.

Інші представники росбанків розповіли журналістам, що після червневих санкцій США у сфері транскордонних платежів з'явився поділ юанів на "чисті" та "брудні". До перших відносять юань, куплений поза РФ, до других – на її території.

"Цей "брудний" юань стає тягарем. За цей час 3 з 5 наших платіжних агентів повідомили, що працюватимуть тільки з "чистими" юанями", – стверджує російський банкір.

Інформагентство Reuters 30 серпня, у свою чергу, повідомило, що китайські держбанки масово призупиняють операції з РФ, платежі на мільярди юанів затримуються.

Ця інформація знайшла підтвердження вже в середині жовтня, коли один із найбільших російських експортерів, "Норильський нікель", опублікував фінзвітність за І півріччя.

Як виявилось, за цей період холдинг наростив балансову дебіторську заборгованість на $300 млн. Це борг його клієнтів (насамперед китайських), що виник через труднощі з проведенням платежів.

Загалом Центробанк РФ лише за січень-липень зафіксував зростання іноземних активів російських компаній на $44 млрд. Ця сума – наслідок ускладнення ланцюжків міжнародних розрахунків, пояснюють аналітики. Іншими словами, це гроші, росекспортерів, що "зависли".

"Хоча компаніям поки що вдається виплачувати зарплати без збоїв та виконувати інші фінансові зобов'язання, запаси готівки на їх рахунках опинилися під тиском", – коментує ситуацію інформагентство Bloomberg.

При цьому позичати на внутрішньому ринку для покриття касових розривів їм все складніше: ставки за кредитами в рублях зараз близько 20% річних і вище.

BRICS Bridge: домовилися домовлятися

Кремль не має відповідей на проблеми в міжнародній торгівлі. Очевидно, великі надії покладалися на саміт глав країн-членів BRICS, що відбувся наприкінці жовтня в Казані – Китаю, Індії, Бразилії, РФ та низки інших.

Цей блок росія намагається зробити новим світовим "полюсом" – тобто противагою об'єднанню G7. Як у політиці, так і в економіці. Але результати зустрічей на найвищому рівні в Казані виявилися плачевними для московських стратегів. Принаймні в економічній частині.

У декларації за підсумками саміту мова йде про те, що "країни BRICS сприятимуть використанню національних валют під час здійснення фінансових операцій між країнами BRICS та їх торговими партнерами".

Як сприяти – не уточнюється. Далі у заяві йдеться: "Ми закликаємо до зміцнення кореспондентських банківських мереж між країнами BRICS та забезпечення можливості розрахунків у національних валютах".

Цілком очевидно, що "ми забезпечимо можливість" і "ми закликаємо забезпечити можливість" для розрахунків у нацвалюті, минаючи долар США – зовсім не те ж саме. А далі ще цікавіше.

"Ми доручаємо міністрам фінансів та керуючим центральними банками наших країн належним чином продовжити розгляд питання використання національних валют, платіжних інструментів та платформ та доповісти про результати у ході наступного головування".

Ця цитата з декларації звучить як "домовилися домовлятися". Так у дипломатії прийнято позначати безуспішний результат переговорів. Експерти сходяться на думці, що результат економічної частини казанського саміту цілком передбачуваний.

Щоб переконатися в цьому, достатньо поглянути на інфографіку, наведену нижче. Китайська економіка самодостатня, тому можна навіть не брати до уваги той факт, що американський імпорт у КНР майже наполовину більший за російський.

Для Китаю набагато важливіший експорт. Тому відповідь на запитання "в якому торговому партнері китайці дужче зацікавлені" – більш ніж очевидна. Так само, як і на наступне запитання: "Чи готові в Пекіні йти на економічну конфронтацію з Вашингтоном заради партнерства з РФ".

Ще один наслідок західних санкцій для російського фінсектора – відключення від системи міжнародних платежів SWIFT. Внаслідок транзакції між компаніями з РФ та їх клієнтами "зависають" на тижні і навіть на місяці. Що знову ж таки негативно позначається на операційній діяльності експортерів.

Тому у Москві намагаються просувати альтернативну систему BRICS Bridge для обслуговування платежів між банками країн-членів блоку.

Очевидно, що КНР та Індія не підтримали ініціативу: про цю модель немає згадки у підсумковій декларації казанського саміту. З цілого ряду причин.

По-перше, незацікавленість основних гравців. "Ця система, перш за все, необхідна ізгоям – росії та Ірану. Невдача в тому, що іншим (членам BRICS – авт.) це не дуже потрібно. Їх не тисне санкційний прес, тому Китай та Індію цілком влаштовує звичайна система платежів через валюти, що конвертуються". А накликати на себе гнів важливішого для них економічно, ніж росія, Заходу – вони не поспішають”, – пояснює експерт Центру аналізу європейської політики О.Коляндр.

По-друге, для створення системи буде потрібна синхронізація законодавства не лише в частині проведення розрахунків один з одним, а й щодо запобігання тим самим фінансовим злочинам, додає російський економіст Г.Баженов. "Без цього "альтернативний SWIFT" не просунеться ні на крок", – наголошує він.

На таку роботу потрібні роки. Це час, якого кремлівський режим і росекспортери не мають. А ще для створення нової платіжної платформи потрібні відповідні фахівці з фінансових технологій.

"Але зовсім незрозуміло, де їх взяти. Вирощувати нових фахівців – для цього потрібно багато часу", – наголошує представник одного з росбанків на умовах анонімності.

Нарешті, треба ще раз звернути увагу, що SWIFT та гіпотетичний BRICS Bridge – лише системи для забезпечення швидкості та зручності міжнародних платежів. А якщо роскомпаніям нема чим платити через відсутність тих же юанів (про що йшлося вище) – ефект від альтернативної платформи для зовнішньої торгівлі РФ буде нульовим.

"Недоторканна" рупія та нафтові "плями"

Проблеми, з якими росіяни стикаються у торгівлі з Китаєм, поки що не поширюються на Індію. Аналогічні заходи щодо рупії Вашингтон не поспішає запроваджувати, оскільки там намагаються налагодити стосунки з прем'єром Н.Моді, пояснюють експерти.

Як результат, Індія у жовтні вийшла на 2 місце після КНР з постачання обмежених критичних технологій для військово-промислового комплексу РФ. Йдеться насамперед про мікрочіпи та верстати, уточнює Bloomberg.

З розрахунками за цю продукцію труднощів немає, оскільки росіяни накопичили достатньо рупій за рахунок постачання Індії підсанкційної нафти.

Справді, нафтоторгівля продовжує рятувати Кремль. За інформацією Bloomberg, із 71 танкера, який потрапив під санкції США з минулого року, 21 продовжує перевезення російської нафти.

У свою чергу, у Київській школі економіки (KSE) підрахували, що обсяг російської нафти, що транспортується незастрахованими "тіньовими" танкерами, зріс із 2,4 млн барелів на день у червні 2023 р. до 4,1 млн у червні ц.р. Тобто майже вдвічі. Це більш ніж показова статистика. Вона прямо вказує на неефективність санкцій США та ЄС у цьому секторі.

Не менш наочні дані навів у жовтневому огляді болгарський Центр вивчення енергетики. Його аналітики з'ясували, що Чехія у 2023 р. купила російської нафти на €7 млрд. При цьому на допомогу Україні офіційна Прага витратила €1,29 млрд.

Таким чином, перерахування до росекономіки майже в 7(!) разів перевищили підтримку Україні. Експерти Центру зазначають, що чехи могли б відмовитися від російської нафти (яку Єврокомісія тимчасово дозволила їм закуповувати як виняток) на користь азербайджанської.

Але це обійшлося б на €1,2 млрд дорожче. Ось, власне, і все, що потрібно знати про українсько-чеську дружбу та її ціну.

Загалом приклади показують, що головна причина неефективності антиросійських санкцій полягає в їх точковому характері.