Медична реформа по-запорізьки. Чи отримають пацієнти  належне медичне забезпечення  та  якісне лікування

Почуваюся дуже погано, до поліклініки не дійду, а викликати сімейного лікаря додому – величезна проблема, - розповідає 80-річна жителька Хортицького району Запоріжжя Валентина Павлівна Бовенко,  перебираючи на тумбочці біля ліжка купу  пігулок. – Майже всю пенсію витрачаю на ліки. Щоразу, отримавши від лікаря черговий рецепт, сподіваюсь,  це мені допоможе.  Втім, нічого мені  вже не допоможе. Бо ніхто не хоче заморочуватись із підбором лікування. Просто замінюють одні пігулки іншими, які, по факту, так само мені не підходять. Напевне пацієнти мого віку вже нікого не цікавлять…

Про безкоштовні ліки для гіпертоніків, а саме таку хронічну хворобу діагностовано у неї, пані Валентина знає. Але ті медикаменти, що є в переліку для безоплатного отримання, їй не підходять. Інші ж коштують чимало.

Жінка розказала, що її сімейна лікарка виїхала із Запоріжжя в евакуацію. Їй на зміну прибув молодий медик із Західної України. Він досвідчений, уважний, але зовсім не обізнаний з історією її хронічних хвороб. Діє згідно протоколів. Але, вочевидь, пані Валентина потребує індивідуального підходу. Та зараз у прифронтовому Запоріжжі навантаження на медиків таке, що, мабуть,  не мають часу заглиблюватись у проблеми кожного пацієнта і підбирати індивідуальну схему лікування.

Коли мені було  геть як погано, потім з’ясувалося, напевне мікроінсульт на ногах перенесла, і я викликала  швидку допомогу, то мене навіть до лікарні не стали везти, - згадує Валентина Павлівна. – Вкололи  магнезію, бо більше у них нічого немає, і порадили «берегти себе».  А у мене потім ще й крововилив в око стався. Досі не розсмокталося.

Про безкоштовні діагностичні обстеження пані Валентина теж чула. Але записатися в чергу у неї не виходить. Жінка не має доступу до інтернету, щоб скористатися сучасними технологіями. І телефон у неї кнопковий – гаджетів вона  не має, бо користуватись ними не вміє.

От і виходить,  що всі намагання удосконалити медичне забезпечення  саме для пані Валентини – марні.

Ця електронна черга – вона у нас здебільшого не працює, - приєднується до розмови її сусідка пані Ірина. - Буває, запишешся на прийом, прийдеш на свій час, а там стільки людей, що до вечора просидиш, поки потрапиш до лікаря. А тут ще нас лякають, що нашу першу поліклініку – чи не єдину на весь Хортицький район - скоро закриють...

 

Об’єднати всі мед заклади «під одну руку»

Реформування медичної галузі – єдина можливість досягнути успішної роботи комунальних мед закладів. Так вважають у Запорізькій міськраді. Перейняти відповідний досвід  запорізька делегація  у складі керівників медзакладів і депутатів їздила до Львова.

Тут менше ніж за рік на базі міських лікарень  шляхом оптимізації було створено 3 потужних територіальних медичних об’єднання, які вже довели ефективність своєї роботи. Достатньо сказати, що  одне з цих ТМО за рік заробило та залучило від партнерів 3,7 мільярдів гривень. І лише 32% цих коштів було спрямовано на заробітні плати, решта ж пішла на розвиток.

Так швидко та ефективно ця оптимізація була проведена завдяки вагомим чинникам - здебільшого позиції медиків, які підтримали реформу, думаючи не про власні посади, а про розвиток медицини, - зазначив секретар Запорізької міськради, в.о. Запорізького міського голови Анатолій Куртєв. - Цей яскравий приклад – черговий доказ того, що Запоріжжя йде правильним шляхом реформування медичної галузі. Тож працюємо далі.

У  Запоріжжі триває реорганізація медичних закладів, яка  полягає переважно в  об’єднанні  лікарень. Вже на  найближчій сесії міськради планують об'єднати міську лікарню №1 з лікарнею №7; міську лікарню №3 - з лікарнею №4; пологовий будинок №3 - з міською лікарнею екстреної та швидкої медичної допомоги (в народі - 5 міськлікарня).

А міську лікарню № 10, яку раніше хотіли об’єднати з лікарнею №6, тепер хочуть також приєднати до лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги, і створити таким чином кластерний медичний заклад. Про це повідомили місцеві посадовці  на пресконференції у Запорізькій міській раді з питань реорганізації медичних закладів міста.

Активна фаза реорганізації розпочалася ще у 2022 році. Чому ми це почали робити? В першу чергу, через дублювання функцій в межах територіальної наближеності, для вивільнення зайвих працівників  та економії коштів, - розповів заступник міського голови Анатолій Васюк. - Вже ухвалені рішення щодо приєднання ПМСД №1 до №10, №4 до №2. Також відбулося приєднання лікарні №2 до лікарні №8 - це вже другий рівень, а також дитячої лікарні №1 до 5-ї дитячої, і об'єднання п'яти стоматологічних поліклінік.

Посадовець також відмітив, що міськрада не відповідає  за виплату  заробітної плати медичному персоналу. Заклади охорони здоров'я діють в межах контрактування з Національною службою охорони здоров'я, і саме від неї отримують кошти. Задача Запорізької міської ради - це забезпечення оплати комунальних послуг і розвиток матеріально-технічної бази, мова про відповідне  обладнання, і комфортні умови для перебування пацієнтів.  Натомість деякі медзаклади досі лишаються дотаційними, і виплати на заробітну плату доводиться виділяти з міського бюджету.

Заступниця директора КУ «Адміністрація з питань охорони здоров'я»  Інна Завоюра зазначила, що за останні три роки міська влада спрямувала мільйони на виплату заробітної плати працівникам лікарень. І згідно з прогнозами, вже зараз можна сказати, які медзаклади потребуватимуть такої ж підтримки і в 2024 році. Так, з 2020 по 2023 рік включно міська рада спрямувала на виплату  тільки заробітної плати дотаційних лікарень, стоматологічних поліклінік, пологових будинків загалом 316 мільйонів гривень.

У 2024 році всі наші заклади уклали договори з НСЗУ. Але не всі заклади будуть спроможні забезпечити виплати зарплати. І уже зараз за попередніми розрахунками ми можемо спрогнозувати, що проблеми із виплатою заробітної плати виникнуть  у  10 лікарні, 4 –му та – 9-му пологових будинках А також відповідно і проблеми з видатками  на утримання, медикаменти та харчування, - зазначила Інна Завоюра.

Голова комісії міськради з питань охорони здоров'я Ірина Кулєш зазначила, що об’єднання медзакладів, яке відбулися в Запоріжжі, призвело до збільшення фінансування цих закладів та покращення медичних послуг. А що стосується скорочення кадрів - то йдеться переважно про адміністративно-господарський персонал, а не медичний.

Під час приєднання 2-ї міської лікарні до 8-ї було скорочено 25 штатних одиниць, і лише 3 одиниці з них  - це лікарі, всі решта - це адміністративно-господарська частина. Що дало приєднання? Воно дало можливість створити лікарню загального типу, тому що лікарня загального типу включає в себе 8 напрямків, і обов'язково має бути терапевтичний та хірургічний. Якщо взяти міську лікарню №2, це був хірургічний профіль, №8 - терапевтичний. При цьому лікарня №2 була дотаційною, вже на початок 2023 року коштів не було. При об'єднанні ми створили лікарню, яка може входити у спроможну мережу, яка надає більш широкий спектр послуг, і яка отримує на рік на 12 млн більше коштів від НСЗУ завдяки цьому об'єднанню, - зазначила Ірина Кулєш.

Втім, факт економії бюджетних коштів, про який говорять місцеві чиновники, навряд чи додає оптимізму запоріжцям, які стають пацієнтами  оптимізованих лікарень. Будь-який пересічний містянин підтвердить, що досі  не помітив, щоб така реорганізація якось позитивно відбилася на  якості медичного обслуговування у нашому обласному центрі.

 

«Предстаник пацієнта» обіцяє виправити ситуацію

«Представники пацієнта» -  це пілотний проєкт, який запустили рух «Чесно» й Національна спілка здоров'я України. Мета проєкту – надати пацієнтам повну інформацію щодо безоплатної медичної допомоги, обстежень, ліків і роботи медзакладів, а також можливостей і прав пацієнтів.

Такі спеціалісти, які успішно пройшли тренінгові навчання, фактично стають «умовними менеджерами» в лікарні. Вони не надають медичних консультацій, а допомагають роз’яснювати й вирішувати проблемні питання. Зокрема,  поширюють інформаційні матеріали щодо послуг, гарантованих пакетом медичних гарантій, збирають відгуки   пацієнтів про рівень задоволеності медпослугами, фіксують спостереження щодо комфорту пацієнтів, їхньої взаємодії з медичним персоналом і між собою.

Крім того, «представники пацієнта» мають реагувати на випадки порушень прав пацієнтів. Інформацію вони доноситимуть керівнику лікарні, який відповідно до цих даних має ухвалювати рішення про розвиток лікарні.

Концепцію проєкту презентували  за участі міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, очільника Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, голови Національної служби здоровʼя України Наталії Гусак, а також представників Світового банку та Посольства Швейцарії в Україні. 

Ця ініціатива унікальна для України, проте подібні проєкти вже успішно працюють в інших країнах, відзначили організатори презентації.

«Представники пацієнта допоможуть інформувати українців про Програму медичних гарантій. Це значно підвищить обізнаність людей у сфері охорони здоров’я та знизить незадоволеність якістю послуг, а також зменшить кількість скарг на медзаклади, які отримує НСЗУ від пацієнтів», - наголосив голова Комітету з питань здоровʼя нації ВРУ Михайло Радуцький.

Протягом  двох місяців, до травня, представники пацієнтів працюють у закладах, керівники яких добровільно зголосилися взяти участь у пілотному проєкті. Наразі  вони діють у Національному інституті раку; Київській обласній клінічній лікарні; Київському міському пологовому будинку №6; Першому територіальному медобʼєднані Львова і Львівському обласному клінічному перинатальному центрі. Якщо «пілот» буде успішним, його масштабують.

 Авторка цих рядків вже набула досвіду взаємодії з таким фахівцями у  Національному інституті раку. «Представники пацієнтів»  тут працюють у команді з двох людей. Вони  перебувають безпосередньо в холі медзакладу просто навпроти реєстратури і дуже  помітні для пацієнтів і відвідувачів, бо одягнені у відповідну уніформу.

Біля їхнього столика постійно є люди. Звертаються з різними питаннями — від логістичних (як кудись пройти, як знайти потрібний  кабінет, де взяти направлення), до питань про безоплатні послуги чи ліки. У відвертій розмові із однією з фахівчинь авторці цих рядків вдалося з’ясувати, що деякі пацієнти  вже звертались  до неї із скаргами,  в тому числі й щодо вимагання коштів за консультації чи діагностику. Але було й багато тих, хто приходив зафіксувати подяку лікарям за чуйне ставлення, професіоналізм та надані безоплатно медичні послуги.

«З досвіду нашої багаторічної роботи, пацієнти не завжди готові звертатися до керівництва медзакладу, якщо виникають проблеми. Більшість людей готові платити гроші, і немалі, вважаючи, що таким чином отримають краще лікування. Насправді це не так. І саме звернення пацієнтів можуть допомогти керівнику закладу усувати наявні проблеми. На жаль, у деяких випадках між лікарем та пацієнтом все ще залишається величезна прірва. Потрібно змінювати менталітет і пацієнтів, і лікарів, адже пацієнт повинен не боятися лікаря, що досить часто зустрічається, а довіряти йому. Між лікарем і пацієнтом мають бути партнерські відносини, які побудовані на взаємоповазі», — зазначила співрозмовниця.

Вочевидь, інститут «представників пацієнта» може стати дієвим інструментом удосконалення системи медичного обслуговування в тому числі і в Запоріжжі. І значно покращить результати медичної реформи в цілому.

В тему

Номери гарячих ліній, на які можуть звертатися пацієнти, щоб отримати інформацію з актуальних питань:

Цілодобовий контакт-центр МОЗ.

За телефоном 0 800 60 20 19 лікарі-волонтери дають безплатні онлайн-консультації та відповіді українцям на будь-які питання зі сфери охорони здоров'я. 

Гаряча лінія МОЗ.

Телефон  0 800 505 201. Тут оператори відповідають на найпоширеніші питання зі сфери охорони здоров'я щоденно з 8.00 до 20.00.

Інформаційно-довідкова служба НСЗУ.

Номер 16 77. Оператори інформаційно-довідкової служби НСЗУ здійснюють консультативно-сервісну підтримку щодо реалізації прав громадян стосовно медичного обслуговування за програмою медичних гарантій (понеділок-четвер — 9.00 -18.00,  п'ятниця — 9.00 -16.45).

Гаряча лінія інформаційної підтримки для пацієнтів з онкологічними захворюваннями «Пацієнт має право!».

За номерами +38 (066) 911 33 33 та +38 (068) 911 33 33 онкопацієнти можуть отримати відповіді на актуальні запитання щодо лікування та гарантованих державою послуг. Гаряча лінія працює з 10:00 до 18:00 з понеділка по п'ятницю.

Гаряча лінія фонду «Пацієнти України»

Телефони: +38 (096) 2-888-003, +38 (095) 2-888-005. Якщо ваші права порушують або ви відчуваєте, що щось йде не так — звертайтеся на гарячу лінію "Номер здоров'я" і вас проконсультують.

Підготувала Наталія Зворигіна

Статті

Країна
22.11.2024
14:00

Українська металургія: вгору чи вниз?

При погіршенні ситуації на Донеччині через втрату джерел постачання коксівного вугілля виплавка сталі може скоротитися до 3-4 млн т. Мова про Покровськ.
Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Всі статті