<p style="text-align: justify;">Соціальні виплати наступного року не підвищуватимуться (за винятком пенсій), воєнні витрати також залишаться на нинішньому рівні. Такими є головні особливості проєкту держбюджету-2025, внесеного Кабміном на розгляд Верховної Ради. Вони вказують, що фінансові можливості України у протидії російській агресії досягли своєї межі.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Оптимізація, соціальна та воєнна</strong></p> <p style="text-align: justify;">Порівняно з нинішнім роком, соцвитрати зменшуються на 50 млрд грн, до 420,6 млрд грн – приблизно на 10%. Але ключові показники не змінюються: прожитковий мінімум (загальний, для працездатних та інвалідів), мінімальна зарплата.</p> <p style="text-align: justify;"><strong>Тобто, майбутнє скорочення не призведе до математичного зменшення розміру виплат для нужденних.</strong> Тому в цьому випадку можна говорити про реальну оптимізацію соцвитрат.</p> <p style="text-align: justify;">Хоча можливість зменшити обсяги виплат у чиновників залишається. Для цього міністерству соцполітики достатньо додати кілька рядків у свою методику визначення нужденних. Наприклад, пункт про те, що претендент на субсидію ЖКГ має надати свідоцтво, умовно, учасника боротьби з монголо-татарським ярмом. Або щось подібне, нездійсненне для переважної більшості. Такі фокуси вже робилися Мінсоцполітики в період прем'єрства В.Гройсмана, чому б не повторити?</p> <p style="text-align: justify;">Втім, нинішній глава уряду Д.Шмигаль, представляючи проєкт держбюджету, запевнив, що <em>"субсидії виплачуватимуть усім, хто цього потребує".</em> Загалом на субсидії та пільги передбачається витратити 42,3 млрд грн.</p> <p style="text-align: justify;">Окремо слід зазначити наявність т.зв. спеціального прожиткового мінімуму для суддів та інших чиновників. Він становитиме 2102 грн/міс., тоді як загальний прожитковий мінімум у країні – 2920 грн.</p> <p style="text-align: justify;">Це не означає, що суддя чи працівник облдержадміністрації можуть їсти та пити менше, ніж решта громадян. "Фішка" в іншому.</p> <p style="text-align: justify;">Оклади держслужбовців розраховуються, зважаючи на прожитковий мінімум. Який множиться в енне число разів. Потім до цих окладів плюсуються всілякі надбавки. Звідси надхмарні зарплати суддів та прокурорів. У мирний час.</p> <p style="text-align: justify;">Наразі їм ці виплати уріжуть за рахунок спецмінімуму, заниженого порівняно із загальним. В умовах війни це більш ніж розумно. Таким чином, голову Мінфіну С.Марченка як головного автора держбюджету-2025 можна критикувати за що завгодно. Але лише не за відсутність соціальної справедливості.</p> <p style="text-align: justify;">Що ж до рішення уряду не підвищувати мінімальну зарплату у 2025 р. – це знову ж таки не пов'язано з погіршенням соціальних стандартів.</p> <p style="text-align: justify;">Не секрет, що більшість працівників малих та середніх підприємств отримують набагато вищу зарплатню. Але офіційно сидять на "мінімалці", з якою їхні роботодавці й сплачують державі податки. Так вони заощаджують витрати на зарплатному фонді.</p> <p style="text-align: justify;">Тому, <strong>зберігши існуючу мінімальну зарплату, уряд просто відмовився від збільшення поборів із малого та середнього бізнесу.</strong> Ото й по всьому. Незважаючи на це, податків у наступному році хочуть зібрати більше.</p> <p style="text-align: justify;">Проєктом держбюджету передбачено зростання податкових надходжень. З податку на доходи фізосіб – на 150 млрд грн (до 354 млрд грн), з податку на прибуток – на 22 млрд грн (до 206 млрд грн), акцизів – на 54 млрд грн (до 247 млрд грн) тощо.</p> <p style="text-align: justify;">Приріст цих платежів у Кабміні прогнозують, виходячи з передбачуваного збільшення податків, про яке раніше <a href="/ru/articles/povyshenye-nalogov-zabytye-obeshhanyya-i478473"><strong>писав</strong></a> ОстроВ.</p> <p style="text-align: justify;">Завершуючи тему "бюджет без підвищення соцвиплат", варто нагадати, що такі бюджети в Україні регулярно приймалися у мирний час.</p> <p style="text-align: justify;">У періоди, коли нині втікач М.Азаров обіймав посади міністра фінансів та прем'єра, збільшення соцстандартів у держбюджеті обов'язково передбачалося. Ось тільки… з 1 грудня.</p> <p style="text-align: justify;">Тобто, за фактом весь наступний рік у країні жодного підвищення соцвиплат не було. Незважаючи на це, "регіонали" говорили в телевізійних ефірах, що про народ подбали: пенсії, допомога та стипендії збільшаться.</p> <p style="text-align: justify;">Напевно, і нинішній уряд міг зробити такий популістський "хід конем". Просто там вирішили бути трохи чеснішими щодо співгромадян. А взагалі від азарівських "муток" із підвищенням соцстандартів з 1 грудня в Кабміні відмовилися ще за В.Гройсмана, тобто 10 років тому.</p> <p style="text-align: justify;">І, нарешті, важливо відзначити, що один із соцстандартів все ж таки буде збільшений у 2025 р. Незважаючи на (м'яко кажучи) складну ситуацію в бюджетній сфері. Йдеться про індексацію пенсій. Точних даних ще немає, пізніше їх надасть Мінсоцполітики. Але якщо збережеться існуюча формула індексації, то фактичне збільшення пенсії становитиме 9,6%.</p> <p style="text-align: justify;">Не так уже й погано – якщо зважити на те, що Кабмін прогнозує у 2025 р. споживчу інфляцію (темпи підвищення цін на товари та послуги для населення) 9,5%. У такому разі індексація покриває пенсіонерам зростання витрат від подорожчання, переважно продуктів харчування.</p> <p style="text-align: justify;">Наведена нижче інфографіка показує, що (як і в попередні роки) у 2025 р. на пенсійні виплати припаде левова частка всіх бюджетних соцвитрат.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/10/11/grph1.png" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">В абсолютних цифрах дотації Пенсійного фонду з держбюджету визначено в 237,9 млрд грн. Це трохи менше, ніж у планах на ц.р. - 244,9 млрд грн. Відносно невеликі скорочення будуть і щодо фінансування освіти.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/10/11/grph2.jpeg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Зменшення видатків за цією статтею на 7,7 млрд грн не є критичним і також досягається оптимізацією. Вона включає різноманітні управлінські рішення.</p> <p style="text-align: justify;">Наприклад, приєднання Поліського університету у Житомирі до Житомирського держуніверситету, львівської Академії друку до "Львівської політехніки" тощо.</p> <p style="text-align: justify;">Або серпнева ухвала Кабміну №915 про зміни до порядку надання регіонам освітньої субвенції. Раніше вчителям шкіл на окупованих територіях із держбюджету нараховувалася оплата вимушеного простою, 70% зарплати.</p> <p style="text-align: justify;">Зрозуміло, що ці вчителі з об'єктивних причин не можуть одержати гроші. Принаймні зараз. Тож отримувачами виступали обласні департаменти освіти. Які витрачали ці суми на власний розсуд.</p> <p style="text-align: justify;">Тепер нарахування за простий учителям на окупованих територіях припинено. Це ще один приклад розумної (за умов війни) оптимізації.</p> <p style="text-align: justify;">Набагато гірше із фінансуванням військових потреб. У проєкті держбюджету-2025 під них передбачається 2,2 трлн грн, або 26,3% від ВВП (валового внутрішнього продукту). Це головна складова бюджетних видатків.</p> <p style="text-align: justify;">На ц.р. спочатку планувалося 1,69 трлн грн, або 22% від ВВП. Але вже у вересні Рада внесла зміни до держбюджету, збільшивши витрати на оборону на 495,3 млрд грн. Таким чином вони досягнуть 2,185 трлн грн.</p> <p style="text-align: justify;">У такому разі приріст вийде мінімальним. І не тому, що у ЗСУ вже все є і вони більше нічого не потребують. Просто це стільки, скільки країні дозволяють її економічні можливості.</p> <p style="text-align: justify;">У цьому контексті варто звернути увагу на загрозливе усунення акцентів у фінансуванні Міноборони, головного розпорядника бюджетних коштів за військовими програмами.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/10/11/grph3.jpeg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Впадає у вічі постійне зниження витрат на закупівлю та ремонт озброєння при зростаючих витратах на утримання ЗСУ, тобто на зарплати військовим.</p> <p style="text-align: justify;">Якщо тенденція продовжиться, то ми прийдемо до ситуації, коли українська армія матиме воювати голими руками. Що, зрозуміло, неможливо в принципі. Однак не це стало головним об'єктом критики з боку парламентської опозиції.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Критика та ризики</strong></p> <p style="text-align: justify;">Основною мішенню стало рішення уряду у рамках держбюджету-2025 відтворити Дорожній фонд. <em>"І тут написано: 43,2 млрд грн Дорожнього фонду. Але це не все, бо тут ще є відсотки за кредитами, які раніше фінансували з дорожнього збору, а сьогодні з кишень платників податків вихоплюють і надалі</em> <em>фінансують. І не лише із коштів платників податків , а ще із коштів воїнів. У мене питання. Бо військовий ПДФО знову перерозподіляють туди, де крадуть", – заявив лідер "Європейської Солідарності"</em> П.Порошенко.</p> <p style="text-align: justify;">Його підтримав представник "Голосу", голова комітету Ради з питань свободи слова Я.Юрчишин: "Найбільше – це перегляд Дорожнього фонду. Тому що будувати дороги під час війни – це виглядає дещо недалекоглядно".</p> <p style="text-align: justify;">З ним можна повністю погодитись. Ось тільки йдеться не про будівництво нових доріг, а про ремонт існуючих. У т.ч. зруйнованих рашистськими обстрілами. У тому, що їх потрібно відновлювати, немає сумнівів. Питання впирається лише у джерело фінансування робіт.</p> <p style="text-align: justify;">Вичерпне пояснення із цього приводу дав голова Мінфіну. За його словами, у ц.р. таке фінансування ведеться із резервного фонду Кабміну. Але ці гроші не призначені для ремонту доріг. Це своєрідна "скарбничка на чорний день".</p> <p style="text-align: justify;"><em>"Які наслідки обнуління Дорожнього фонду цього року? Ми фінансували потреби дорожнього господарства за рахунок резервного фонду. Я вважаю, що це недостатньо якісне рішення. Доцільніше спрямування цих коштів до окремого фонду, як це було раніше. Для нас це була досить ризикова історія, що постійно отримувала бюджетну напругу </em><em>– потреба та заявки конкретних територій через необхідність ремонту доріг, наближених до територій, де ведуться бойові дії. Системний підхід, можливо, призведе до якіснішого розподілу цих коштів",</em> – наголосив С.Марченко.</p> <p style="text-align: justify;">Справа в тому, що із резервного фонду уряд має фінансувати ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій державного масштабу. Таких, про які навіть не хочеться говорити вголос.</p> <p style="text-align: justify;">Наприклад, у 2009 р. із "резерву" фінансувалася боротьба з наслідками масштабних повеней у Західній Україні. Зрозуміло, що якщо зараз трапиться щось подібне, у Кабміну "під рукою" просто не виявиться всіх потрібних коштів – частина з них пішла на ремонт доріг.</p> <p style="text-align: justify;">Тож у цьому випадку опозиційна критика видається необґрунтованою. Що ж до претензії "військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб) знову перерозподіляють туди, де крадуть" – то покажіть в Україні таку сферу використання бюджетних грошей, де не крадуть. Цей критерій не може бути визначальним для пріоритетів бюджетного фінансування.</p> <p style="text-align: justify;">А ось із самим фінансуванням можуть бути серйозні проблеми.</p> <p style="text-align: justify;">Ахіллесова п'ята всіх військових бюджетів України – залежність від зовнішніх надходжень. І пов'язана із цим невизначеність. Держбюджет-2025 – не виняток. За рахунок власних коштів (тобто податків) передбачається покрити лише 50,4% усіх держвидатків.</p> <p style="text-align: justify;">Решту потрібно позичати, близько $38,8 млрд. Головним чином у МВФ, Світового банку та Євросоюзу. Але на сьогодні ними підтверджено лише половину цієї суми: $1,8 млрд від МВФ та €12,5 млрд від ЄС…</p>