Бюджет-2025: стеля можливостей

Соціальні виплати наступного року не підвищуватимуться (за винятком пенсій), воєнні витрати також залишаться на нинішньому рівні. Такими є головні особливості проєкту держбюджету-2025, внесеного Кабміном на розгляд Верховної Ради. Вони вказують, що фінансові можливості України у протидії російській агресії досягли своєї межі.

Оптимізація, соціальна та воєнна

Порівняно з нинішнім роком, соцвитрати зменшуються на 50 млрд грн, до 420,6 млрд грн – приблизно на 10%. Але ключові показники не змінюються: прожитковий мінімум (загальний, для працездатних та інвалідів), мінімальна зарплата.

Тобто, майбутнє скорочення не призведе до математичного зменшення розміру виплат для нужденних. Тому в цьому випадку можна говорити про реальну оптимізацію соцвитрат.

Хоча можливість зменшити обсяги виплат у чиновників залишається. Для цього міністерству соцполітики достатньо додати кілька рядків у свою методику визначення нужденних. Наприклад, пункт про те, що претендент на субсидію ЖКГ має надати свідоцтво, умовно, учасника боротьби з монголо-татарським ярмом. Або щось подібне, нездійсненне для переважної більшості. Такі фокуси вже робилися Мінсоцполітики в період прем'єрства В.Гройсмана, чому б не повторити?

Втім, нинішній глава уряду Д.Шмигаль, представляючи проєкт держбюджету, запевнив, що "субсидії виплачуватимуть усім, хто цього потребує". Загалом на субсидії та пільги передбачається витратити 42,3 млрд грн.

Окремо слід зазначити наявність т.зв. спеціального прожиткового мінімуму для суддів та інших чиновників. Він становитиме 2102 грн/міс., тоді як загальний прожитковий мінімум у країні – 2920 грн.

Це не означає, що суддя чи працівник облдержадміністрації можуть їсти та пити менше, ніж решта громадян. "Фішка" в іншому.

Оклади держслужбовців розраховуються, зважаючи на прожитковий мінімум. Який множиться в енне число разів. Потім до цих окладів плюсуються всілякі надбавки. Звідси надхмарні зарплати суддів та прокурорів. У мирний час.

Наразі їм ці виплати уріжуть за рахунок спецмінімуму, заниженого порівняно із загальним. В умовах війни це більш ніж розумно. Таким чином, голову Мінфіну С.Марченка як головного автора держбюджету-2025 можна критикувати за що завгодно. Але лише не за відсутність соціальної справедливості.

Що ж до рішення уряду не підвищувати мінімальну зарплату у 2025 р. – це знову ж таки не пов'язано з погіршенням соціальних стандартів.

Не секрет, що більшість працівників малих та середніх підприємств отримують набагато вищу зарплатню. Але офіційно сидять на "мінімалці", з якою їхні роботодавці й сплачують державі податки. Так вони заощаджують витрати на зарплатному фонді.

Тому, зберігши існуючу мінімальну зарплату, уряд просто відмовився від збільшення поборів із малого та середнього бізнесу. Ото й по всьому. Незважаючи на це, податків у наступному році хочуть зібрати більше.

Проєктом держбюджету передбачено зростання податкових надходжень. З податку на доходи фізосіб – на 150 млрд грн (до 354 млрд грн), з податку на прибуток – на 22 млрд грн (до 206 млрд грн), акцизів – на 54 млрд грн (до 247 млрд грн) тощо.

Приріст цих платежів у Кабміні прогнозують, виходячи з передбачуваного збільшення податків, про яке раніше писав ОстроВ.

Завершуючи тему "бюджет без підвищення соцвиплат", варто нагадати, що такі бюджети в Україні регулярно приймалися у мирний час.

У періоди, коли нині втікач М.Азаров обіймав посади міністра фінансів та прем'єра, збільшення соцстандартів у держбюджеті обов'язково передбачалося. Ось тільки… з 1 грудня.

Тобто, за фактом весь наступний рік у країні жодного підвищення соцвиплат не було. Незважаючи на це, "регіонали" говорили в телевізійних ефірах, що про народ подбали: пенсії, допомога та стипендії збільшаться.

Напевно, і нинішній уряд міг зробити такий популістський "хід конем". Просто там вирішили бути трохи чеснішими щодо співгромадян. А взагалі від азарівських "муток" із підвищенням соцстандартів з 1 грудня в Кабміні відмовилися ще за В.Гройсмана, тобто 10 років тому.

І, нарешті, важливо відзначити, що один із соцстандартів все ж таки буде збільшений у 2025 р. Незважаючи на (м'яко кажучи) складну ситуацію в бюджетній сфері. Йдеться про індексацію пенсій. Точних даних ще немає, пізніше їх надасть Мінсоцполітики. Але якщо збережеться існуюча формула індексації, то фактичне збільшення пенсії становитиме 9,6%.

Не так уже й погано – якщо зважити на те, що Кабмін прогнозує у 2025 р. споживчу інфляцію (темпи підвищення цін на товари та послуги для населення) 9,5%. У такому разі індексація покриває пенсіонерам зростання витрат від подорожчання, переважно продуктів харчування.

Наведена нижче інфографіка показує, що (як і в попередні роки) у 2025 р. на пенсійні виплати припаде левова частка всіх бюджетних соцвитрат.

В абсолютних цифрах дотації Пенсійного фонду з держбюджету визначено в 237,9 млрд грн. Це трохи менше, ніж у планах на ц.р. - 244,9 млрд грн. Відносно невеликі скорочення будуть і щодо фінансування освіти.

Зменшення видатків за цією статтею на 7,7 млрд грн не є критичним і також досягається оптимізацією. Вона включає різноманітні управлінські рішення.

Наприклад, приєднання Поліського університету у Житомирі до Житомирського держуніверситету, львівської Академії друку до "Львівської політехніки" тощо.

Або серпнева ухвала Кабміну №915 про зміни до порядку надання регіонам освітньої субвенції. Раніше вчителям шкіл на окупованих територіях із держбюджету нараховувалася оплата вимушеного простою, 70% зарплати.

Зрозуміло, що ці вчителі з об'єктивних причин не можуть одержати гроші. Принаймні зараз. Тож отримувачами виступали обласні департаменти освіти. Які витрачали ці суми на власний розсуд.

Тепер нарахування за простий учителям на окупованих територіях припинено. Це ще один приклад розумної (за умов війни) оптимізації.

Набагато гірше із фінансуванням військових потреб. У проєкті держбюджету-2025 під них передбачається 2,2 трлн грн, або 26,3% від ВВП (валового внутрішнього продукту). Це головна складова бюджетних видатків.

На ц.р. спочатку планувалося 1,69 трлн грн, або 22% від ВВП. Але вже у вересні Рада внесла зміни до держбюджету, збільшивши витрати на оборону на 495,3 млрд грн. Таким чином вони досягнуть 2,185 трлн грн.

У такому разі приріст вийде мінімальним. І не тому, що у ЗСУ вже все є і вони більше нічого не потребують. Просто це стільки, скільки країні дозволяють її економічні можливості.

У цьому контексті варто звернути увагу на загрозливе усунення акцентів у фінансуванні Міноборони, головного розпорядника бюджетних коштів за військовими програмами.

Впадає у вічі постійне зниження витрат на закупівлю та ремонт озброєння при зростаючих витратах на утримання ЗСУ, тобто на зарплати військовим.

Якщо тенденція продовжиться, то ми прийдемо до ситуації, коли українська армія матиме воювати голими руками. Що, зрозуміло, неможливо в принципі. Однак не це стало головним об'єктом критики з боку парламентської опозиції.

Критика та ризики

Основною мішенню стало рішення уряду у рамках держбюджету-2025 відтворити Дорожній фонд. "І тут написано: 43,2 млрд грн Дорожнього фонду. Але це не все, бо тут ще є відсотки за кредитами, які раніше фінансували з дорожнього збору, а сьогодні з кишень платників податків вихоплюють і надалі фінансують. І не лише із коштів платників податків , а ще із коштів воїнів. У мене питання. Бо військовий ПДФО знову перерозподіляють туди, де крадуть", – заявив лідер "Європейської Солідарності" П.Порошенко.

Його підтримав представник "Голосу", голова комітету Ради з питань свободи слова Я.Юрчишин: "Найбільше – це перегляд Дорожнього фонду. Тому що будувати дороги під час війни – це виглядає дещо недалекоглядно".

З ним можна повністю погодитись. Ось тільки йдеться не про будівництво нових доріг, а про ремонт існуючих. У т.ч. зруйнованих рашистськими обстрілами. У тому, що їх потрібно відновлювати, немає сумнівів. Питання впирається лише у джерело фінансування робіт.

Вичерпне пояснення із цього приводу дав голова Мінфіну. За його словами, у ц.р. таке фінансування ведеться із резервного фонду Кабміну. Але ці гроші не призначені для ремонту доріг. Це своєрідна "скарбничка на чорний день".

"Які наслідки обнуління Дорожнього фонду цього року? Ми фінансували потреби дорожнього господарства за рахунок резервного фонду. Я вважаю, що це недостатньо якісне рішення. Доцільніше спрямування цих коштів до окремого фонду, як це було раніше. Для нас це була досить ризикова історія, що постійно отримувала бюджетну напругу – потреба та заявки конкретних територій через необхідність ремонту доріг, наближених до територій, де ведуться бойові дії. Системний підхід, можливо, призведе до якіснішого розподілу цих коштів", – наголосив С.Марченко.

Справа в тому, що із резервного фонду уряд має фінансувати ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій державного масштабу. Таких, про які навіть не хочеться говорити вголос.

Наприклад, у 2009 р. із "резерву" фінансувалася боротьба з наслідками масштабних повеней у Західній Україні. Зрозуміло, що якщо зараз трапиться щось подібне, у Кабміну "під рукою" просто не виявиться всіх потрібних коштів – частина з них пішла на ремонт доріг.

Тож у цьому випадку опозиційна критика видається необґрунтованою. Що ж до претензії "військовий ПДФО (податок на доходи фізосіб) знову перерозподіляють туди, де крадуть" – то покажіть в Україні таку сферу використання бюджетних грошей, де не крадуть. Цей критерій не може бути визначальним для пріоритетів бюджетного фінансування.

А ось із самим фінансуванням можуть бути серйозні проблеми.

Ахіллесова п'ята всіх військових бюджетів України – залежність від зовнішніх надходжень. І пов'язана із цим невизначеність. Держбюджет-2025 – не виняток. За рахунок власних коштів (тобто податків) передбачається покрити лише 50,4% усіх держвидатків.

Решту потрібно позичати, близько $38,8 млрд. Головним чином у МВФ, Світового банку та Євросоюзу. Але на сьогодні ними підтверджено лише половину цієї суми: $1,8 млрд від МВФ та €12,5 млрд від ЄС…