Декілька місяців в українському інформаційному просторі обговорюється підвищення податків. Причина проста – у скарбниці утворилася "дірка" у 500 млрд гривень. Весь цей час точилися дискусії навколо того, чим покривати дефіцит – від запровадження економічного бронювання від мобілізації до збільшення податкової ставки для всіх ФОП. У результаті Міністерство фінансів зупинилося на розширенні військового збору, чим викликало шквал критики з боку бізнес-асоціацій, великих бізнесменів та політиків. У більшості випадків зазначають, що нові податки – це лише четверта частина дефіциту, який необхідно покрити (близько 500 млрд грн). За прогнозами Мінфіну, вони мають принести близько 125 млрд гривень цього року. Ще 126 млрд планується заощадити на скороченні витрат на обслуговування та погашення держборгу, 160 млрд Мінфін сподівається залучити від розміщення облігацій внутрішньої державної позики, близько 89 млрд – від перевиконання існуючих податків і зборів, а також від надходжень, згенерованих підвищеними акцизами на паливо та тютюн. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, який представив законопроєкт, уряд запропонував "найм’якіший варіант фінансування додаткових військових потреб серед усіх можливих". "ОстроВ" розбирався, чи є шанси на ухвалення нинішньої версії законопроєкту про підвищення податків і коли це може статися. Підвищення податків 18 липня Кабінет міністрів схвалив законопроєкт №11416 про підвищення податків, яким уряд планує поповнити бюджет на 125 млрд грн цього року та на 341,9 млрд грн наступного. Гроші мають піти на фінансування Сил оборони (виплати військовослужбовцям, придбання військової техніки, будівництво фортифікацій). Спочатку уряд хотів підвищити ставку ПДВ з 20% до 22-23% і військовий збір – з 1,5% до 5%, який мали платити всі ФОП. У новій же версії змін до Податкового кодексу уряд вирішив відмовитися від підвищення ПДВ та суттєво розширити базу оподаткування військовим збором та підвищити його ставку. Зокрема, пропонується: 1) збільшити ставку військового збору з 1,5 до 5% для фізичних осіб; 2) запровадити військовий збір для юридичних осіб (у тому числі тих, хто перебуває на основній та спрощеній системах оподаткування) у розмірі 1% від доходу; 3) запровадити військовий збір для ФОП першої, другої та четвертої груп у розмірі 5% від двох мінімальних зарплат на місяць (нині – 800 грн на місяць); 4) запровадити військовий збір для ФОП третьої групи у розмірі 1% від доходу (тобто сумарно вони сплачуватимуть 6% від доходу: 5% – єдиний податок, 1% – військовий збір). 5) запровадити 5% військового збору вартості операцій з банківськими металами (на купівлю-продаж золота, срібла); 6) запровадити 30% військового збору на продаж ювелірних виробів із золота, платини та дорогоцінного каміння; 7) запровадити 15% військового збору на продаж нових легкових автомобілів, придбаних юридичними та фізичними особами (крім випадків забезпечення осіб з інвалідністю); 8) запровадити 5% військового збору від доходу із продажу нерухомого майна фізичними особами, які протягом одного податкового року вже продавали один об'єкт нерухомості; 9) запровадити 5% військового збору вартості наданих послуг за використання мобільного зв'язку. Також уряд пропонує внести зміни до адміністрування інших податків: 1) запровадити щомісячний авансовий внесок зі сплати податку на прибуток підприємствами, що продають пальне, у розмірі половини мінімальної зарплати за кожний кубометр резервуарів для зберігання бензину та дизельного пального; 2) зобов'язати платників податків проводити інвентаризацію основних засобів, товарно-матеріальних цінностей та готівки на вимогу контрольного органу; 3) встановити для великих платників податків, платників ПДВ, платників акцизного податку та платників, які набули статусу електронного резидента (е-резидента) обов'язок листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі через електронний кабінет; 4) встановити відповідність з Митним кодексом України вартісних меж з ввезення громадянами товарів без оподаткування ПДВ у ручній поклажі та/або у багажі, що супроводжується. Пропонується також знизити поріг з оподаткування імпортним ПДВ міжнародних посилок з 150 євро до 45 євро (тобто оподатковуватимуться товари вартістю вище 45 євро). Крім того, Кабмін включив до податкових змін запровадження акцизного податку на солодку воду у розмірі 0,1 євро на кожні 100 грамів цукру чи інших підсолоджувачів у літрі такої води. Обґрунтування Після небувалої критики законопроєкту Міністерство фінансів спробувало пояснити, чому серед запропонованих заходів щодо фінансування додаткових потреб сектору безпеки та оборони на 500 млрд грн пропонується підвищити саме ці податки, а не підняти ПДВ. "З одного боку, це легкий в адмініструванні інструмент (підвищення ПДВ – ОстроВ"), що дозволяє отримати додаткові ресурси. З іншого боку, підвищення ПДВ має свої наслідки, які негативно впливатимуть на всіх громадян, особливо на вразливі категорії, серед яких, наприклад, люди пенсійного віку, яких в Україні 10,2 млн осіб", – йдеться у повідомленні. Натомість, продовжує Мінфін, пропонується "більш соціально справедлива модель", яка передбачає встановлення військового збору, зокрема, на товари, які не є товарами першої необхідності (такі, як автомобілі, нерухомість та ювелірні вироби). На цьому пояснення закінчилось. Символічно, що Міністерство фінансів згадало лише про військовий збір на ювелірні вироби та автомобілі, не пригадавши підвищення податків для ФОП, юридичних осіб, акцизу на солодку воду тощо. "Чесно кажучи, я б радив колегам із шановного мною Міністерства більше не займатися в комунікаціях популізмом та маніпуляціями. Для цього у вас є Міненергетики та цілий Офіс Президента. Ми ж коли про ослаблення гривні говоримо, то якось про пенсіонерів мало хто згадує? Але, може, когось і переконає…", – прокоментував повідомлення нардеп Ярослав Железняк. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев прямо говорить, що інших варіантів, окрім підвищення податків (військовий збір, акцизи, в т.ч. на паливо та тютюн), він не бачить. "Так, це погане рішення, яке стримує економічне відновлення, зростання доходів громадян і потенційно несе ризики для макрофінансової стабільності. Втім, іншого шляху, ніж закрити розрив у військових, зараз немає, тому що вже через кілька місяців ми зіткнемося зі значним дефіцитом коштів на поточне утримання армії, який почне різко заглиблюватися до кінця року. Якщо ми не зможемо профінансувати армію та захистити українські землі, то погодьтеся, питання сплати та підвищення податків буде в принципі марним”, – написав він у Telegram. Із схожою заявою виступила нардеп від "Слуги народу" та голова парламентського комітету з бюджету Роксолана Підласа. За її словами, військові можуть залишитися без зарплат уже наприкінці вересня, якщо Верховна Рада не встигне знайти 500 млрд грн та ухвалити закон про підвищення податків. Основна причина нестачі коштів, за словами народної депутатки, це відсутність постачання зброї від США у першому кварталі 2024 року та проголосовані Верховною Радою додаткові доплати для військовослужбовців, які проводять понад 30 днів на "нулі" (70 тисяч гривень). "Ба більше, коли бюджет на 2024 рік тільки приймався, там передбачали 1,5 трильйона гривень на оборону, хоча у 2023 році провели 1,8 трильйона гривень витрат. Тобто вже тоді була різниця, і ми розуміли, що потрібно буде додавати витрати на 2024 рік", – зазначає Роксолана Підласа. Міністр фінансів Сергій Марченко також каже, що без підвищення податків не обійтися. "Чесно скажу – ситуація критична. Для нас залишається актуальним забезпечення сектору безпеки та оборони. Способи ми запропонували, можна дискутувати. Але ми хотіли б, щоб ця дискусія була дуже короткою та ефективною – домовилися про перегляд та імплементували. Часу для затягування дискусії у нас немає", – зазначив він. Усі проти За словами народного депутата Ярослава Желєзняка, проти законопроєкту про підвищення податків у нинішньому вигляді виступили всі бізнес-асоціації, профільні НУО та велика кількість депутатів та експертів. Відразу 13 аналітичних центрів виступили проти підходу уряду до підвищення податків та опублікували спільну заяву. "Аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт №11416 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України про особливості оподаткування в період дії військового стану" і зазначають, що проєкт містить низку вкрай негативних норм, які завдадуть значних збитків економіці", – йдеться у заяві. Аналітики вважають, що це може призвести до подальшої тінізації заробітних плат та придушення економічної активності. Вони закликають уряд не запроваджувати нові податки, а вирішувати завдання тимчасовим підняттям існуючих на певний термін. Наприклад, замість податку з обороту – підняти ставку ПДВ на рівень, який дозволить одержати зазначені надходження. "На думку експертів, надзвичайно обтяжливою для держави та бізнесу є пропозиція Мінфіну пошуку додаткових надходжень за рахунок впровадження нових податків, що передбачають додаткові форми звітності, запровадження нових процедур адміністрування та контролю (військовий збір, податок з обороту). Більш раціональним рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів (показники результативності), руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес-процесів та тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків", – резюмують аналітики. Проти підвищення податків виступив Союз резидентів "Diia.City United", де також вважають, що запропоновані зміни призведуть до більшої тінізації економіки. Крім того, підняття податків з обороту (доходу) щодо резидентів "Дія Сіті" не відповідатиме взятим на себе державою зобов'язанням. "Закликаємо Парламент та Уряд за підтримки МВФ, Європейського Союзу та країн-членів G7 забезпечити негайні зусилля щодо детінізації економіки та боротьби з нечесними платниками податків, скорочення видатків державного бюджету та впровадження виваженої та справедливої податкової політики", – зазначили в Diia.City United. Торгово-промислова палата України також закликала уряд відмовитися від законопроєкту №11416 щодо змін у податковому законодавстві. "Раціональнішим рішенням був би пошук резервів за рахунок підвищення ефективності роботи контролюючих органів (показники результативності), руйнування діючих схем ухилення від оподаткування (контрабанда, контрафакт, нелегальна торгівля, неофіційна заробітна плата тощо), автоматизація бізнес-процесів та тимчасового підвищення ставок вже існуючих податків", – йдеться у повідомленні. Крім того, ТППУ пропонує скоротити другорядні видатки загальнодержавного бюджету та підвищити ставку ПДВ на 4-5%. Проти законопроєкту виступило багато народних депутатів, і не лише з опозиційних партій. Наприклад, урядовий документ розкритикував нардеп від "Слуги народу" та заступник голови комітету з питань фінансів, податків та митної політики Олександр Ковальчук. "Я змушений висловити свою незгоду з урядовим законопроєктом №11416", – написав він у Facebook. За його словами, запропоновані зміни значно збільшать податкове навантаження на прозорих платників податків, не вирішуючи проблему тіньової економіки, а також демотивують існуючий бізнес та відлякають потенційних інвесторів. Він також закликав уряд розробити комплексну програму наповнення бюджету, переглянути підхід до підвищення військового збору, проаналізувати можливість збільшення ставки ПДВ, перезавантажити Бюро економічної безпеки та реформувати Державну митну службу. Співрозмовники "ОстроВа" у "Слузі народу" стверджують, що законопроєкт у нинішньому вигляді готові підтримати "трохи більше половини фракції". Що далі "Тільки диво може змусити народних депутатів проголосувати за дану версію законопроєкту. Все повторюється за аналогією із законом про посилення мобілізації, коли уряд спочатку вніс неадекватний текст, всі його розкритикували і в результаті було подано більш реалістичний документ, за який проголосували. Щоправда, пізніше Кабмін вже своєю постановою суттєво посилив процес мобілізації, але це вже зовсім інша справа. В даному випадку я прогнозую аналогічну історію", – сказав співрозмовник у Верховній Раді. За словами іншого нардепа від монобільшості, далі можливі три сценарії: 1) Офіс президента "дотисне" депутатів і знайдуться голоси за первинну версію законопроєкту, 2) будуть внесені правки до цього документу (після його голосування у першому читанні), 3) даний законопроєкт буде відкликано та внесено новий. "Я схиляюся до того, що буде реалізовано третій сценарій. Кабмін відкличе законопроєкт, розпочнеться робота щодо його доопрацювання з експертами та асоціаціями, можливо, запустять звернення президента, де він скаже, що виступає проти такого поганого законопроєкту, де несправедливо піднімають податки. Через кілька тижнів буде внесено новий документ, де додадуть підвищення ПДВ, залишать військові збори на розкіш, та й щось ФОПам повинні накинути", – розповів він "ОстроВу". Нардеп Ярослав Железняк вважає, що законопроєкт має шанси на прийняття лише після появи нового тексту "з логічним підходом і без зайвого адміністрування". Крім того, уряд має переглянути бюджетні показники, запустити комісію з БЕБ та ухвалити законопроєкт № 6490-д про перезавантаження Митниці. "От якщо буде все зі списку, то можна говорити про шанси на прийняття. Ні, тоді удачі у пошуку голосів", – написав він у себе в Telegram. Голова парламентського комітету з бюджету Роксолана Підласа також наголошує, що народні депутати не проголосують за урядову версію законопроєкту. Але підвищення податків все ж таки буде. "Мій політичний прогноз: ми ще повернемося до ідеї підвищення ПДВ. Та пропозиція, яку ми обговорюємо зараз, ще зазнає змін... Я не кажу, що це дозволить повністю відмовитися від підвищення військового збору. Якісь речі з пропозиції уряду точно потрібно залишати, але ми можемо переглянути дрібніші пропозиції", – заявила вона наприкінці липня 2024 року. За її словами, із законопроєкту можуть зникнути податки на солодку воду та посилки вартістю понад 45 євро. Спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук також не виключає, що урядову ініціативу щодо підвищення військового збору не буде прийнято. Він недвозначно натякнув на те, що підвищення податку на додану вартість буде простіше проголосувати. "Є філософія, яку запропонував уряд – у багатьох місцях взяти потроху, щоб продемонструвати необхідність надходження до бюджету абсолютно конкретної цифри, яку запитує... Існує інша модель – взяти один податок, який має найширшу базу обслуговування, а саме податок на додану вартість, і підвищити його на певний відсоток. Вони не вибрали цю модель; мені здається, що дуже багато залежатиме від того, як буде проведено дискусію у профільному комітеті", – сказав він. Наразі Верховна Рада пішла практично на місячну перерву у засіданнях, тому розгляд законопроєкту у першому читанні можливий лише у 20-х числах серпня. "Будуть робити все можливе, щоб законопроєкт, хоч би яким він був, набув чинності з 1 вересня 2024 року. А для цього його потрібно проголосувати у першому та у другому читаннях до кінця серпня. Місія, звичайно, здійсненна, але вкрай ризикована. Фінальний законопроєкт має бути ну дуже гарний, та (або) Офіс президента має сильно постаратися у пошуку голосів. Як показує практика, все можливо", – зазначив співрозмовник "ОстроВа" у монобільшості.
