Ринок страхування на Прикарпатті

Як виявилося Івано-Франківський ринок страхування пильно закритий для зовнішнього спостерігача, чи то журналіста, чи то пересічного іванофранківчанина. Обійшовши з десятки страхових агентств, я успішно була „відшита” більшістю з них. Мотивували своє  не бажання зі мною спілкуватися на тему кризи та страхування, винятковою зайнятістю їх директорів. Тож мені стало цікаво, чи зуміли страховики обминути підводні камені нестримної течії, що називається криза? А чи вона, навпаки, допомогла їм зіграти на одвічних людських страхах?

Основні симптоми світової фінансової кризи на українському ринку страхових послуг проявились у інвестиційному секторі, коли страховики і перестраховики, як інституціональні інвестори втратили можливість надійно вкладати страхові резерви. Другим симптомом виявилась банківська криза, коли більшість банків використовувались страховиками, як окремий потужний канал надання страхових послуг.

Як коментує цю ситуацію Василь Мислюк, комерційний директор Івано-Франківської страхової компанії „Галицька”: „У Івано-Франківську на початках страхової діяльності було зареєстровано дві страхові компанії „Галицька” та „Промінь”. Решта – це були філії від страхових компаній, офіси яких знаходилися переважно у Києві, Одесі, Дніпропетровську та Донецьку. Як правило, вони займалися не класичним страхуванням, а працювали по договорах з банками. Тобто страхували майно в заставі, транспорт, будівлі, що знаходились в іпотеці. Договори укладалися в банках, а клієнтів зобов’язували страхувати своє майно. І тоді, коли банки припинили видачу кредитів, або значно їх зменшили, різко зменшилася кількість укладених договорів зі страхування. Але попередні договора діяли, і страхові компанії несли за них відповідальність, і не завжди могли це зробити. Тому багато компаній змушені були закрити свої філіали чи скоротити кількість своїх працівників і почати демпінгувати грошові премії до необґрунтовано низьких розмірів. ”

Відомо, що вже 70 страхових компаній в Україні оголосили себе банкрутами, це в основному «кишенькові» страхові компанії великих структур, які припинили діяльність із зупинкою роботи головного підприємства. На думку самих страхівників, страхова компанія повинна не виправдовуватись перед клієнтами, а виконувати зобов'язання.

А на думку багатьох фінансових аналітиків, у порівнянні з іншими видами підприємництва, страхування на Україні є однією з інвестиційно привабливих галузей національної економіки. На даний момент на страховому ринку України кількість страхових компаній склала 378, що на 33 суб'єкта ринку більше, ніж за аналогічний період минулого року. Збільшення учасників ринку, у свою чергу, призвело до росту конкуренції. Найбільша конкуренція спостерігається на ринку страхування життя – 1388,9%. Хоча, у порівнянні з торішніми показниками, її рівень трохи знизився. У той же час, конкуренція по іншим видам страхування ще більше загострилася.

Як зазначає  Олександр Лебедєв, директор Івано-франківської філії страхової компанії „Універсальна”: „Недосконалість страхової системи полягає в тому, що наше суспільство не довіряє ринку страхування. Тож, вимальовується, таке собі зачароване коло. Адже  фізичні осіб не пов’язували результати кризи з необхідністю страхуватися. Ось у чому біда. Натомість хто був свідомим підприємцем чи керівником організації страхували своє майно, і зобов’язувалися страхуватися своїх працівників. До нашої компанії приходило багато людей, які запитували чи можна страхувати свої депозити? При стабільній ситуації  - так, але зараз страховики не беруть на себе своїх зобов’язань. Хоча, за деякими чутками, є страхові компанії у Івано-Франківську, які займаються таким страхуванням.  У минулому році, ми, наприклад, страхували споживчі кредити та виплатили деякі відшкодування через місця втрати роботи у зв’язку з кризою.”

Сьогодні, які зазначають івано-франківські агенти страхових послуг найбільшим попитом користується страхування відповідальності власників автомобільних засобів. Водії стали більш відповідальнішими, і самі звертаються до страховиків, щоб уберегти свій автомобіль від більшості загроз, що чатують на дорогах. Щодо інших видів страхування, то тут зустрічається певний спад. Люди не спішать страхувати своє майно, життя чи здоров’я. Як зазначає Марія  Капущак: „Я не довіряю теперішньому ринку страхування. Адже, під час кризи страхова компанія відмовилася мені відшкодувати витрати по іпотечному кредиту. Тому, я вважаю за краще сподіватися на свої сили, аніж довіряти страховикам”.

Ще донедавна кожна солідна страхова компанія проходила акредитацію в певному банку чи автомобільному салоні й отримувала легкий доступ до страхування заставного майна. Нині банки не кредитують, тому орієнтовані лише на ці сегменти ринку компанії мають труднощі. Відчутний також спад платежів і в корпоративному секторі обов'язкового страхування.

А, як зазначає Олександр Лебедєв: „Потрапити на ринок страхування села дуже складно, адже, найчастіше голови сільрад самі пропонують де, в якій компанії, і кому страхуватися. Ринок страхування в українському селі є монопольним.”

Страховики багато що переосмислять після кризи і в майбутньому надаватимуть більшої уваги добровільному страхуванню майна. Компанії змушені будуть переорієнтуватись на страхування фізичних осіб, адже цей ринок освоєний нині орієнтовно на 7%.

Цей рік став непростим для багатьох гравців на страховому ринку: багатьом довелося трохи ослабити свої позиції у зв’язку з кризою, а найслабших поглинали більш сильніші та спритніші страхові компанії. Проте, ясно одне, криза заставила багатьох страховиків подивитися на ринок страхових послуг по-новому. А клієнти хоч і недовірливо ставляться до більшості страхових компаній, все ж змушені будуть застрахувати той самий „несприятливий, чорний день”.

Людмила Ходоровська, „ОстроВ”