У Києві відбудеться виставка про культурну спадщину Донеччини та Луганщини, яку на зламі ХІХ ст. залишили європейці

У Києві на Михайлівській площі з 21 травня до 4 червня творці фільму «Євродонбас» презентують вуличну виставку, присвячену культурній спадщині європейських країн на сході України, яку залишили бельгійські, французькі, німецькі, британські та американські промисловці на зламі ХIX–ХX століть. Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики України.

«Досі існує міф, що розбудова одного із найбільших промислових регіонів України належить Совєтському Союзу. У суспільному дискурсі мало порушується тема внеску європейських інвесторів у заснування містечок, розвиток промисловості та суспільного життя на Донеччині та Луганщині задовго до приходу радянської влади», - йдеться в повідомленні.

Так, метою виставки є розповісти про історичну спадщину Маріуполя, Дружківки, Нью-Йорка, Лисичанська, яку будували промисловці з країн Європи, а також показати стан і руйнацію архітектурних пам’яток до та після повномасштабного вторгнення Росії.

«Ми прагнемо розповісти про спадщину європейських країн на Донеччині та Луганщині якомога ширшій авдиторії – і в Україні, і за кордоном. Зокрема, для того, аби спростувати міф про виключно радянське походження Донбасу, яке постійно просуває Росія. Тому після роботи над фільмом «Євродонбас» наша команда вирішила ініціювати вуличну виставку для киян. Адже, на жаль, переважна більшість будівель, які ми демонструємо на виставці, вже знищені російськими окупантами», — зазначила продюсерка і авторка проекту Анна Паленчук.

Зокрема, на виставці представлена історія будинку британця Джона Г’юза, який заснував Донецьк. Також можна дізнатись прo гімназію у Лисичанську, яку залишили бельгійці, млин Пітера Діка у селищі Нью-Йорк, який збудували німці, комбінат Ілліча у Маріуполі, створений американцями та бельгійцями, французьку спадщину Дружківки тощо.

Крім того, у межах виставки відбудеться показ документального фільму «Євродонбас» режисера Кoрнія Грицюка в інформаційно-виставковому центрі Національного музею Революції Гідності 9 травня 2024 року о 17.00.

Виставка є частиною комплексного культурно-просвітницького проєкту присвяченого спадщині європейських країн на Сході України, який реалізує кінокомпанія «435 ФІЛМС», вона буде доступна українською та англійською мовами.

Цей проєкт включає документальний фільм «Євродонбас» (продюсерка Анна Паленчук, режисер Корній Грицюк), аудіоподкаст «Євродонбас: Німецька спадщина» та онлайн-проєкт «Європейська індустріальна спадщина на Сході України» ( у співпраці з фондом «Ізоляція»).

Проєкт «Європейська спадщина Донеччини та Луганщини» підтриманий у рамках програми (re)connection UA 2023/24, що реалізується ГО «Музей сучасного мистецтва» та Ukrainian Emergency Art Fund (UEAF) у партнерстві з UNESCO @unesco, та фінансується через Надзвичайний фонд спадщини UNESCO та ініціативу UNESCO-Ашберг для митців та культурних професіоналів.

Партнери виставки - посольство Королівства Бельгія в Україні, Міністерство закордонних справ України, Міністерствo культури та інфoрмаційнoї пoлітики України, Український інститут національної пам’яті, Націoнальний музей Ревoлюції Гіднoсті, міжнародний благодійний фонд «ІЗОЛЯЦІЯ. Платформа культурних ініціатив».

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті