«Парадокс у тому, що українці воюють за свободу та демократію, але при цьому свободи та демократії в країні стає дедалі менше. Тобто держава жертвує свободою та демократією заради війни. І якщо таке становище здавалося нормальним, коли війна сприймалася як тимчасовий шоковий стан, то зараз, коли вона стає повсякденністю без видимої перспективи закінчення, така модель відносин із державою стає токсичною. Це видно з, фактично, саботажу суспільством тієї кампанії насильницької мобілізації, яку зараз проводить держава. Так не може продовжуватись нескінченно, ситуація змінилася, а держава цього ще не помічає. Замість партнерства з людьми воно намагається розмовляти з ними з позиції сили…» - Сергій Гармаш
