<p style="text-align: justify;">Члени єкспертої комісії Українського Інститут Національної памʼяті обгрунтували висновок щодо російського письменника Міхаїла Булгакова, який є символом російської імперської політики, і всі присвячені йому обʼєкти в Україні підлягають деколонізації. Йдеться у фаховом <a href="https://uinp.gov.ua/dekomunizaciya-ta-reabilitaciya/podolannya-naslidkiv-rusyfikaciyi-ta-totalitaryzmu-v-ukrayini/fahovi-vysnovky/myhaylo-bulgakov" target="_blank" rel="noopener">висновку</a> комісії УІНП.</p> <p style="text-align: justify;">"Нав’язливо декларована ним зневага до України закорінена в тому, що його родину прислали до Києва з Орловської губернії для колоніальної діяльності. Батько, російський богослов, викладач Київської духовної академії, був цензором, займався утисками української культури. Свідому стратегію блокування права української нації на окремий від Росії шлях продовжив і його син. Тенденційність Михайла Булгакова виразна – ідеологічні акценти його прози свідчать про упередженість автора до українського світу. З позицій російської манії величі та обстоюючи єдину неподільну імперію, він у творах не подає жодного позитивного персонажа-українця, пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви, заперечує саме існування української нації. Антиукраїнський зміст п’єси «Дни Турбиных» відзначали вітчизняні митці ще в лютому 1929 р. на з’їзді радянських українських та російських письменників у Москві", - йдеться у висновку.</p> <p style="text-align: justify;">У документі також зазначили, що Булгаков "у 1919 дезертирував з армії УНР, куди був мобілізований військовим лікарем і приєднався до Добровольчої армії виключно з міркувань власної відданості монархізму та Російській імперії. Пізніша легка критика радянської влади не завадила його симпатіям до більшовиків (оспівував захоплення червоними Києва і нищення борців за Україну – «мерзенних петлюрівців») та схилянню перед Й. Сталіним".</p> <p style="text-align: justify;">Експерти також підкреслили антигуманний дискурс оповідання «Я убил» (1926), який повністю резонує з наративами нинішніх кремлівських пропагандистів Дугіна, Соловйова, Скабєєвої та є прототекстом сьогоднішніх закликів до нищення українців.</p> <p style="text-align: justify;">"Оповідання містить ідеологію фашизму: пораненого військового лікаря-українця лише за його національну приналежність убиває персонаж-лікар, альтер еґо Булгакова. Автор, лікар за фахом, художньо смакує момент убивства та, керуючись ідеєю етноциду, доводить абсурдну тезу: лікарську присягу, кодекс Гіппократа можна переступити", - нагадається у висновку.</p> <p style="text-align: justify;">Таким чином, визнано, що об’єкти (географічні об’єкти, назви юридичних осіб, пам’ятники та пам’ятні знаки), присвячені російському письменнику-шовіністу М. А. Булгакову (1891–1940), відповідно до чинного законодавства,<strong> містять символіку російської імперської політики</strong>, а подальше використання імені М. А. Булгакова у назвах географічних об’єктів та юридичних осіб, <strong>перебування у публічному просторі встановлених на його честь пам’ятників, пам’ятних знаків є пропагандою російської імперської політики.</strong></p>