Жеваго: фініш олігарха

Арешт власника групи "Фінанси та кредит" Костянтина Жеваго французькою поліцією в курортному Куршавелі та його майбутня екстрадиція до України можуть прискорити повернення вкрадених у держави грошей. До цього, процес кілька років дивним чином тупцював на місці.

Банківська історія

Банк К.Жеваго, який обслуговує бізнес однойменної групи, Національний банк України визнав банкрутом у 2015 р. Його історія мало чим відрізняється від інших банків, що "лопнули". Гроші, які надходили від вкладників за депозитними договорами, поцупили шляхом видачі кредитів фірмам, пов'язаним із самим К.Жеваго та керівництвом банку. Ці фірми, своєю чергою, виводили гроші на закордонні офшорні рахунки під виглядом оплати товарів – яких, природно, не отримували.

Пізніше, так само, з банку "вибігли" і державні гроші. Це кредити рефінансування, отримані НБУ для підтримки платоспроможності. Яка була під загрозою саме через розкрадання.

Тут треба уточнити, що вкрадені у вкладників гроші, по суті, також державні. З вкладниками за борги "Фінанси та кредит" (ФіК) розрахувався Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Який Мінфін у тому ж 2015 р. докапіталізував на 98 млрд. грн. Уряд продовжував "вливати" десятки мільярдів гривень у ФГВФО і у наступні роки.

Довгий час Фонд та Нацбанк безуспішно намагалися стягнути збитки в судовому порядку шляхом конфіскації активів К.Жеваго в Україні. Причому ЗМІ інформацію про цей процес подавали некоректно. Наприклад, в архівах інтернету повно новин із заголовком «НБУ отримав Білоцерківську ТЕЦ за борги банку Фінанси та Кредит». Тоді як у тексті йдеться, що Державна виконавча служба Мін'юсту лише відкрила виконавче провадження зі стягнення БелТЕЦ.

Пізніше аналогічні провадження були відкриті і по стягненню Київського судноремонтного заводу та київського готелю "Салют", які також належать К.Жеваго. І про це теж повідомлялося як про факт, що відбувся.

Але, відкрити виконавче провадження і в рамках цього провадження здійснити конфіскацію – м'яко кажучи, не зовсім одне й те саме. Так, НБУ та ФГВФО у 2019 р. отримали судові рішення про стягнення майна олігарха на 1,54 млрд грн. І станом на грудень 2022 р. за цими рішеннями реально вдалося стягнути активи аж... 100 млн грн. Це земельна ділянка у Полтавській обл., яку К.Жеваго отримав ще у 2000-х роках під електрометалургійний завод "Ворскла-Сталь" (сам завод так і не було збудовано).

Звертає увагу, що держава в особі НБУ та ФГВФО при судових розглядах з олігархом змогла досягти відносних успіхів (оскільки, як зазначалося вище, отримати необхідне судове рішення і виконати його – в українських умовах далеко не одне й те саме) лише при вилученні незначних активів його групи.

А її основна цінність (яка й вивела К.Жеваго у доларові мільярдери) – залізорудна компанія Ferrexpo , що включає Полтавський, Єристівський та Біланівський гірничо-збагачувальні комбінати (Полтавська обл.) – продовжувала працювати на Жеваго...

Лише за 2020-2021 роки. Ferrexpo принесла своєму власнику понад $1,5 млрд. чистого прибутку. Цілком очевидно, що фінансові результати БелТЕЦ непорівнянні з цим показником. Не кажучи вже про непрацюючий судноремонтний завод і шматок землі в чистому полі.

Але у листопаді 2020 р. Київський апеляційний суд скасував арешт 50,3% акцій Полтавського ГЗК, накладений раніше за клопотанням Генпрокуратури. Причому це було повторне зняття арешту: попереднє датується січнем 2020 року.

Тим часом другий за значимістю актив групи ФіК – великий український виробник ліків, корпорація "Артеріум" (м.Київ) взагалі залишився поза увагою НБУ та ФГВФО. Те саме з ужгородським заводом "Турбогаз", кременчуцьким м'ясокомбінатом та страховою компанією "Омега".

Натомість К.Жеваго в лютому 2020 р. вдалося провернути дуже вигідну операцію. Борги банку "Фінанси та кредит" на 4 млрд грн. у ФГВФО викупила пов'язана з олігархом компанія "Фінінвест" за… 216,6 млн грн. "Фінакт" - інша компанія, що має відношення до К.Жеваго, у 2020-2021 роках викупила борги його підприємств перед ФіКом у 20,695 млрд. грн. – за 429,2 млн. грн.

Все це дуже нагадує історію із "Приватбанком" олігарха Ігоря Коломойського. Там, як випливає з матеріалів американського агентства Kroll (яке займалося розслідуванням на запит українського уряду ), десятки мільярдів гривень роками крали за аналогічною схемою його власника. А після того , як банк та його зобов'язання перед вкладниками перейшли до держави у грудні 2016 р., НБУ та ФГВФО кілька років домагалися від І.Коломойського компенсацій в українських та міжнародних судах. Досі ці гроші держава не отримала.

Нові перспективи

Відмінність полягає в тому, що І.Коломойський не є підозрюваним у кримінальному провадженні про розкрадання з "Приватбанку". Тоді як К.Жеваго у 2019 р. все ж таки отримав відповідний статус і був оголошений у міжнародний розшук. Щоправда, за дивним збігом обставин, перед оголошенням про підозру він встиг виїхати з України.

Шукали олігарха-втікача теж дивно. Згідно з офіційним повідомленням, офіс генерального прокурора направив відповідні звернення щодо арешту та екстрадиції (видачі) К.Жеваго до правоохоронних органів 38 країн. Але при цьому чомусь не звернувся до Інтерполу.

Таким чином ще цілих 3 роки олігарх продовжував як ні в чому не бувало жити на широку ногу за кордоном і керувати своїм бізнесом як генеральний директор Ferrexpo .

Публічне звернення президента Володимира Зеленського з пропозицією "вийти на зв'язок", зроблене в 2020 р. в ході поїздки на Кременчуцький автозавод, який належав К.Жеваго , колишній власник КрАЗа, очевидно, проігнорував.

Тому підприємство було націоналізовано у грудні 2022 р. Але не через мільярдні борги К.Жеваго перед державою, а через путінське військове вторгнення в Україну.

Як випливає з січневого повідомлення ФГВФО, Фонд також намагався стягнути гроші з олігарха-утікача у Високому суді Англії та Уельсу (HCJE). Але цей суд відмовився розглядати справу – вирішивши, що нею має займатися («найнеупередженіше» і «найсправедливіше») українське правосуддя.

Щоправда, аналогічне рішення HCJE раніше виніс і за позовом тепер уже державного "Приватбанку" до І.Коломойського. Проте представники «Приватбанку» успішно його оскаржили. У 2019 р. Апеляційний суд Лондона скасував ухвалу HCJE .

Можливо, це вдасться зробити і ФГВФО у справі К.Жеваго. Але треба розуміти, що цей розгляд не на один рік. Що добре видно на прикладі позову того ж таки "Приватбанку" до колишнього власника.

У випадку з Жеваго все може скластися інакше у разі його екстрадиції в Україну з Франції. Очевидно, що зараз розпочинається новий раунд юридичного протистояння. Фонд у січні звернувся з позовом до колишнього власника Фіку до Господарського суду Києва.

Заявлена до відшкодування сума становить 46 млрд. грн. З цього випливає, що в рамках даного позову об'єднано всі збитки в рамках історії з банком "Фінанси та кредит". Включаючи вищезгадані операції з викупу К.Жеваго своїх боргів за 1-3% від їхньої номінальної вартості. Тоді як раніше суди розглядали лише різні епізоди розкрадань окремо.

У цій справі (якщо припустити, що ФГВФО виграє його не лише у київському госпсуді, а згодом і в апеляційній та касаційній інстанціях) надалі виникає цікавий сюжет.

Відшкодувати такі збитки за рахунок конфіскації БелТЕЦ, київського судноремонтного заводу та готелю "Салют" явно не вдасться. Навіть якщо додати до цього переліку "Артеріум", "Турбогаз", кременчуцький м'ясокомбінат та "Омегу" – вони не коштують таких грошей. Хоча, безумовно, це більш цінні активи.

Проект Білановського ГЗК знаходиться на початковій стадії.

Фактично будувати Бєланівський ГЗК ще навіть не почали

Отже, стягнення треба буде звертати на основні активи Ferrexpo. Із загального обсягу виробництва залізорудних котунів 11,2 млн т. (2021 р.) близько 8 млн т. припало на Полтавський ГЗК ( ПГЗК) і лише 3 млн т. – на Єристівський ГЗК.

Тобто. ПГЗК – основна виробнича одиниця Ferrexpo. Але у вересні 2022 р., у розпал російської війни проти України, Північний апеляційний господарський суд (м. Київ) ухвалив рішення на користь російської бізнес-групи VSE.

Її представники багато років намагалися оскаржити власну угоду (датовану 2002 р.), вимагаючи скасувати продаж 40,1% ПГЗК компанії К.Жеваго. І в результаті їм це вдалося. Під час війни з Росією!

Це рішення ще не виконане, оскільки є юридичні нюанси, пов'язані з передачею акцій. Проте у разі звернення стягнення за боргами власника ФіКа на ПГЗК, виходить, що комбінат майже наполовину йому вже не належить.

Раніше "ОстроВ" зазначав , що цілих 8 років після початку збройної агресії Росії проти України VSE відчувала себе тут дуже зручно - на відміну від інших російських бізнес-груп.

І лише у листопаді 2022 р. їхні активи в Україні були "заморожені" за рішенням Печерського районного суду (м.Київ). Це контрольні пакети акцій у обласних енергорозподільних компаніях.

У "Житоміробленерго" - 95,54%, у "Херсонобленерго" - 99,99%, у "Кіровоградобленерго" - 72,9%, у "Чернівціобленерго" - 96,78%, у "Рівнеобленерго" - 93,24%.

Водночас VSE в Україні має й інші активи. Наприклад, частка понад 40% у запорізькому заводі "Дніпроспецсталь", найбільшому виробнику спецсталів на пострадянській території.

На них судове рішення чомусь не поширюється. Також треба пам'ятати, що "заморозка" та конфіскація – не одне й те саме.

Тому повернення державі всієї суми збитків, завданих "ефективним приватним власником" К.Жеваго, залишається під питанням навіть у разі успіху ФГВФО у київському госпсуді та наступних інстанціях.

Що ж до бізнес-імперії "Фінанси та Кредит", то її історію, ймовірно, слід вважати завершеною. На це вказує відхід К.Жеваго з ради директорів Ferrexpo, про яку було оголошено 29 грудня, за 2 дні після його арешту.