Від ідей до конкретних проектів: війні не вдалося зупинити бізнес Дніпропетровщини

За статистичними даними, прифронтова Дніпропетровська область увійшла в трійку лідерів серед регіонів за кількістю нових бізнесів. Упродовж першого кварталу 2024 року в області відкрито майже 7 тисяч ФОПів. Водночас, за чотири місяці регіон має економічні втрати: тут припинили діяльність 7.7% бізнесів. Ці цифри стають і оптимістичним, і водночас тривожним дзвіночком для місцевої влади та громад.

Власна справа від держави

Вже не перший рік держава виділяє підприємцям гроші на розвиток власної справи. Для цього започатковано грантові програми. Кошти можуть бути спрямовані як на відкриття бізнесу, так і на розширення підприємницької діяльності. Розібратися з усіма тонкощами активно допомагають у Дніпропетровському обласному центрі зайнятості.

«У рамках реалізації урядового проекту «єРобота» служба зайнятості супроводжує дві грантові програми, якими можуть скористатись всі охочі. Перше, це «Власна справа». Тут розмір мікрогрантів становить від 50 до 250 тисяч гривень. Друге, це  «Грант для ветеранів». Він передбачає три варіанти надання грантів на суми, які не можуть перевищувати 250 тисяч гривень, 500 тисяч гривень та 1 мільйон гривень. Головною умовою їх отримання є створення нових робочих місць», - зазначила директорка обласного центру зайнятості Вікторія Кузнецова.

Звісно, щоб отримати кошти, підприємцю треба докласти зусиль. Подання заявок відбувається виключно через Портал Дія. До заяви обов’язково додається бізнес-план. Рішення щодо надання грантів приймає Державний центр зайнятості. Далі буде перевірка на відповідність вимогам та погодження бізнес-проекту.

«З липня 2022 року по Дніпропетровській області за грантовою програмою «Власна справа» схвалено вже 800 позитивних рішень, з них 80 – це внутрішньо переміщені особи. Підтримали як діючих підприємців, так і майбутніх. До речі, вони обирали різні напрями діяльності. Це торгівля, надання медичних, репетиторських, клінінгових послуг. Бізнес-плани також стосувалися виробництва меблів, вирощування сільгоспкультур, ветеринарної практики та інших сфер», - підкреслила директорка.

Завдяки цій грантовій програмі у Дніпрі запрацює книгарня-кав’ярня та магазин заморожених фруктів та овочів.  Проте географія грантової підтримки не обмежується тільки обласним центром. У селищі Слобожанське відкриється центр розвитку дітей. У Кривому Розі грантери отримають додаткові можливості для відкриття магазину сантехнічних виробів, закладу громадського харчування та кафе-бару. Є і представники релокованого бізнесу. Підприємниця зі Словʼянська Маріанна Даниленко переїхала до Дніпра та тут розширила свою справу. Жінка - власниця підприємства, яке спеціалізується на виготовленні взуття. Тепер вона масштабувала власне виробництво та розширила асортимент.

Також на базі служби зайнятості в регіоні відкриваються офіси «Зроблено в Україні». Знову ж таки їхня мета незмінна: підтримка мікро- та малого бізнесу. Тут підприємців консультують з різних питань: від написання бізнес-планів до компенсаційних механізмів за працевлаштування ВПО.

Фахівцям важливо, щоб про соціальні послуги і бізнес можливості дізнавалося якомога більше жителів Дніпропетровщини. Тому спільно з керівниками громад реалізуються різноманітні заходи. Тільки в цьому році проведено понад 30 семінарів «Кредитування бізнесу». Проте не лише служба зайнятості ініціює діалоги з громадами та підприємцями. Бізнес сам йде до  фахівців. Звертаються за допомогою у підборі персоналу, наданні ваучерів на навчання для працівників та з багатьох інших питань.

Шукають земельні ділянки і розселяють працівників

У Дніпропетровській області підприємництво ніколи не стояло на паузі. Тут працювали і сплачували податки промислові гіганти, розвивався середній та малий бізнес. Проте, повномасштабна війна внесла свої корективи: великі скоротили виробництво, малі – їхали подалі від фронту. У Дніпрі усвідомлюють, що без бізнесу місто зазнає серйозних економічних втрат. Бізнесу потрібно допомогти. Це – в інтересах громади.

Так, у Дніпрі міська рада ухвалила Програму розвитку малого і середнього підприємництва на 2023–2027 роки. Її фінансове забезпечення здійснюється за рахунок бюджету громади. У межах цієї ініціативи вже понад півроку працює Центр підтримки бізнесу. Тут в одному місці експерти надають консультації щодо ведення та розвитку власної справи. Йдеться про такі напрями як банківська галузь, маркетинг, продажі, просування бухгалтерський облік, системний розвиток компаній тощо.

Сплачувати за всі ці роз’яснення майбутнім підприємцям не потрібно, фахівці консультують безкоштовно. Двері центру відкриті як для представників релокованого бізнесу, так і для тих, хто тільки планує перевезти його до Дніпра. Їх теж проконсультують, скоординують.  У центрі підтримки бізнесу створили і муніципальний мініковоркінг на чотири робочих місця. Тут представники релокованого бізнесу можуть безкоштовно працювати певний час.

Не тільки консультативно підтримують бізнес у Дніпрі. Серед іншого допомагають з пошуком приміщень, земельних ділянок під виробничі потужності та складські приміщення, розселенням працівників у гуртожитках, питаннями оподаткування, перереєстрації тощо. Вже не вперше у Дніпрі міська влада підтримала проведення фестивалю бізнесів, які релокувалися.

Не чекати, а створювати можливості

Бізнес-середовище Дніпра сформувалося не рік і не десять тому. Тут є своєрідне історичне підгрунтя. Так вважає Влада Миколюк – волонтерка, засновниця  pr-агенції та учасниця проекту з відбудови Дніпропетровщини. Влада вже багато років працює з бізнесом: як з початківцями, так і відомими компаніями.

«Ті, хто живуть у Дніпрі або ж бувають проїздом, бачать – ділове життя тут триває. За бізнес-привабливістю міста стоїть і велика робота, і певні передумови. Наприклад, Одеса - це курорт. І генетично так склалося, що місцеві працюють у туристичній інфраструктурі або комерційній. Львів взяв на себе статус ІТ-кластера, а також це місто з унікальною культурою та книжковими ярмарками. Київ – столиця. Карпати – особлива природа і розвиток гірськолижного туризму. У Дніпрі не має ні моря, ні шахт, ні відомих історичних пам’яток, завдяки яким можна розвивати туристичну привабливість. На мою думку, у Дніпрі живуть покоління трудоголіків, які самі створюють можливості. Саме це ДНК підприємницького міста. Ще Дніпро вирізняє з поміж інших міст терпимістю до віросповідань. Тут мирно уживаються мусульмани та євреї, будисти і християни. Нашій громаді притаманні космополітизм і відкритість до інакшої точки зору. А це важлива умова для комфортного розвитку будь-якого бізнесу. Чому я на це звертаю увагу, бо знаю підприємців, які не хотіли їхати у наше місто, вважаючи, що до них тут будуть вороже ставитися», - ділиться думками Влада Миколюк.

На її думку, з початком повномасштабної війни Дніпропетровщина отримала унікальну можливість інтегрувати в свої громади підприємців з інших регіонів. Разом з тим перед громадою постали нові виклики.

«По-перше, виникла потреба у підтримці цього креативного і мотивованого прошарку суспільства, який приїхав у Дніпро і захотів саме тут працювати, створювати робочі місця, платити податки. Чому деякий бізнес залишається тут? Бо місто показало, що наш регіон дружній до гостей. По-друге, ми створюємо заходи культурного та соціального спрямування. Якщо цього не буде, то підприємці просуватимуться в інші регіони, де цей напрям на вищому рівні. Це і фестиваль релокованих бізнесів, і тревел-шоу "Як звучить світ… Україна". У Дніпрі зробили модними музеї серед молоді, запустивши світлову інсталяцію. Все це показує, яким є Дніпро, що його ідентифікує, що тут круто працювати і проводити час. Чому ти, як підприємець, маєш тут залишитися і тут платити податки? У нашій громаді усвідомили просту істину. Бюджет – це податки, а податки формуються людьми, які або хочуть або не хочуть залишатися в регіоні», - підкреслила Влада Миколюк.

Також у Дніпрі діє унікальний проект, коли великий бізнес підставляє плече малому. Проект носить, на перший погляд, незвичну назву «Школа бренд-євангелістів». Він перший у Дніпрі та Україні. «Євангеліст» у цьому випадку — людина, яка любить бренд і готова доносити до суспільства інформацію про особливості компанії. Цей проект започаткували три роки тому. А поштовхом стала конкретна ситуація.

«У бізнеса Дніпра є потреба навчатися, реалізуватися, зростати і будувати, але не має достатньої кількості супер сучасних знань. Що таке супер сучасні знання? Це ті, за якими зараз працюють сучасні виробництва. З одного боку, коли ці знання доходять до курсів, вони вже не нові. Тому наша мета була скоротити цей шлях. Найпростіший спосіб –відправитися на виробництво з підприємцями-початківцями, які тільки починають свій бізнес-шлях. Проект допомагає пройти швидко цю дистанцію. І на неї виходять ті, хто потребує знань, і ті, хто цими знаннями володіє», - розповідає Влада Миколюк, яка і стала засновницею школи.

За три роки ми відвідали 70 виробництв і об’єднали навколо проекту 300 підприємств. Як результат, є випускники, які відкрили або перезапустили свої виробництва.

 «Крім того,  до нас звернулися два навчальні заклади Дніпра – це Політехніка і Колеж культури та мистецтв. Вони захотіли доєднати своїх студентів до нашого проекту. Тому ми вирішили акумулювати знання школи бренд-євангелістів, інтегрувати їх в освітню програму і зробити факультатив», - підкреслює експертка. І додає, що реалізовувати проекти без допомоги громади практично неможливо. У Дніпрі всі ініціативи якісно підтримують і місцева, і обласна влади.

Що говорить бізнес

Молодий підприємець з Дніпра, засновник центру безпеки «Замок.укр» Сергій Ковалевський займається бізнесом понад 10 років. За цей час його команда уклала тисячі успішних угод. Він зізнається: Дніпро живе і розвивати свою справу  у місті можливо, але не без проблем.

«Мені є з чим порівнювати, бо під час відряджень в інші міста я бачу протилежну картину. Головний виклик – війна. В трьохстах метрах від нашого центру безпеки були прильоти. Це психологічно тисне і стопорить віру в майбутнє.  Також більшість наших співробітників – чоловіки. Вони професіонали, але в будь-який момент можуть бути призвані до ЗСУ. Тому звісно хвилює питання кадрів. Люди хочуть працювати віддалено, але у нашому випадку такий формат не завжди прийнятний. Я, як роботодавець підлаштовуюся. Хотілось би, щоб бізнес, який сплачує податки, не втрачав кадри», - говорить Сергій.

 Що допомагає бізнесу розвиватися? На думку підприємця, це сильний бренд і публічність власника.

 «Я - учасник бізнес-клубів і входжу до професійних спільнот. Тут можна отримати рекомендації, актуальну інформацію, обмінятися думками, досвідом, проконсультуватися, знайти рішення. Від всього цього залежить успіх бізнесу», - говорить Сергій.

Також команда Сергія отримала два гранти: один український від урядового проекту «єРобота», другий – міжнародний.

«Це класно, коли бізнес матеріально підтримають. У моєму випадку держава допомагає грошима, надає дотацію, але за умови збільшення кількості співробітників в компанії. А це податки, а податки переходять в дороги, лікарні і головне допомогу ЗСУ. Це правильне стимулювання. Коли заробляє бізнес, то заробляє і держава», - підкреслив підприємець.

Тетяна Гренадьорова, Дніпро, для «ОстроВа»