Українська металургія: вгору чи вниз?

Друга за значимістю галузь української економіки перебуває у підвішеному стані. Щодо її перспектив до кінця року є 2 протилежні сценарії. Перший передбачає збільшення виплавки сталі 2024 р. на 17%, до 7,3 млн т. Другий – падіння виробництва до 3-4 млн т.

Кодове слово "Покровськ"

За словами президента асоціації "Укрметалургпром" О.Каленкова, зростання може бути навіть більш великим, до 10 млн т. "За умови сприятливої ​​ситуації з безпекою та збільшення завантаження існуючих підприємств", – уточнив він, виступаючи на жовтневій онлайн-конференції "Що заважає металургійному виробництву зростати?".

При погіршенні ситуації на Донеччині через втрату джерел постачання коксівного вугілля виплавка сталі може скоротитися до 3-4 млн т., попередив О.Каленков.

Мова про Покровськ, в якому розташоване шахтоуправління "Покровське", найбільший в Україні виробник коксівного вугілля, найважливішої металургійної сировини. Наразі це підприємство повністю закриває потреби комбінатів "Запоріжсталь", "Каметсталь" та "АрселорМіттал Кривий Ріг".

У разі відступу ЗСУ з міста їм доведеться переходити на імпортне вугілля, вартість якого приблизно на третину вища, пояснив О.Каленков.

Якщо ця складова додасться до подорожчання електроенергії та тарифів на залізничні вантажоперевезення – українським металургам буде дуже проблематично конкурувати із закордонними на зовнішніх ринках.

Крім того, глава "Укрметалургпрому" вважає, що імпортозаміщення не буде повним, незважаючи на покращення роботи українських портів та ситуацію з торговим судноплавством у Чорному морі.

"Реальність така, що тимчасова втрата Покровська призведе до необхідності забезпечення наших підприємств імпортним вугіллям, що коксується. Але з об'єктивних причин я побоююся, що ми не зможемо це забезпечити в повному обсязі. Тому обсяги виробництва сталі на підприємствах повного циклу можуть впасти до 50%", – сказав він.

У такому разі втрати української економіки від зниження експортних надходжень валюти можуть сягнути $5 млрд за рік. Прямі втрати держбюджету через зменшення податкових надходжень "Укрметалургпром" оцінює у 15 млрд грн. "А якщо врахувати непрямі податки, то це мінус 80 млрд грн додатково", – каже голова асоціації.

У свою чергу, директор Центру військово-правових досліджень О.Мусієнко зазначає, що ризики для Покровська зберігаються, хоча поки що і вдалося зупинити просування армії РФ безпосередньо у напрямку міста.

"Після того, як українським силам вдалося зупинити ворога у напрямку фронтального удару на Покровськ у районі Гродівки та Новогродівки, ворог пішов на південь, де його й пригальмували. Але росія пробуватиме ще до зими і до кінця року все ж таки взяти в напівоточення, якщо не в оточення Покровськ – і звідти намагатиметься вже атакувати безпосередньо місто. Цей сценарій і план відомий нашому командуванню, нашим силам», – стверджує експерт.

Єдина надія

Починаючи з другої половини року зростання сталевого виробництва в Україні поступово зменшує оберти.

За словами О.Каленкова, показники й надалі знижуватимуться: "Оскільки з вересня минулого року запрацював морський коридор, а отже, збільшилася база порівняння".

Тобто, у І півріччі 2023 р. виплавка сталі була на дуже низькому рівні через неможливість експортувати через порти. І порівняно з тими показниками цього року приріст вийшов вражаючим.

Але після того, як у ІІ півріччі 2023 р. морські порти відновили прийом та відправлення торгових суден – меткомбінати одразу підняли виробничі обсяги. Звідси і статистичний ефект їх уповільнення у другій половині ц.р. Але це пояснення не вичерпне.

Галузеві аналітики вказують, що погіршення показників спричинене рядом факторів. Це погіршення ситуації з енергопостачанням (яке "ОстроВ" зазначав раніше) плюс нестача кадрів через мобілізацію та недосконалу систему "бронювання".

Як відомо, з кінця жовтня автоматичне "бронювання" персоналу стратегічних підприємств (до них входять і меткомбінати) через додаток "Дія" було припинено за рішенням Кабміну.

Тоді ж призначили аудит щодо вже "заброньованих" працівників. Як і слід було очікувати, за його результатами частина з них втратила "недоторканність" (обґрунтовано чи ні – це вже друге питання): Кабмін у середині листопада змінив критерії для "бронювання".

Наскільки ці зміни вплинуть на металургію та суміжні галузі – стане зрозумілим наступного місяця (автоматичне бронювання за новими критеріями відновлюється з 1 грудня). Але щось підказує, що покращень у кадровій сфері меткомбінати не відчують.

Зрештою, треба погодитися з експертами та топ-менеджерами компаній, що ситуація на зовнішніх майданчиках збуту зараз справді несприятлива для металургів. І не лише для українських, для всіх без винятку.

Мається на увазі зниження вартості металопродукції як готової, так і напівфабрикатів. Наприклад, можна взяти північноамериканський ринок.

На найбільшій у регіоні Чиказькій товарно-сировинній біржі CME в січні ц.р. рулонний сталевий прокат продавався за $1135/т. Поточні листопадові котирування – $698/т. Аналогічно і в інших регіонах: близькосхідному, азіатському та європейському.

Як наслідок, жовтневе виробництво прокату в Україні впало до річного мінімуму, а сталі – до мінімуму з лютого ц.р.

У консалтинговому агентстві Fitch Solutions, одному з провідних світових аналітичних центрів у сфері економіки, вважають, що металопродукція й надалі дешевшатиме через слабкий попит у Китаї.

З цієї причини Fitch ще у вересні знизив свій прогноз середньосвітової ціни на сталевий прокат у 2024 р. до $660/т із колишніх $770/т.

Тоді ж наприкінці вересня найбільший металургійний комбінат України "АрселорМіттал Кривий Ріг" (АМКР) оголосив про скорочення виробництва. За словами генерального директора М.Лангобардо, це "відповідь на погіршення ринкової ситуації".

"Ми повинні адаптуватися до нових реалій, інакше зазнаємо ще більших втрат", – пояснив він в офіційному коментарі.

Знову ж таки, АМКР та його стратегія в даному випадку не виняток із правил. Наприклад, про зниження виробництва на своїх заводах у Великій Британії та Нідерландах у листопаді оголосила індійська компанія Tata Steel, один із провідних світових виробників сталі.

Як пояснив генеральний директор К.Чаттерджі, це спричинено погіршенням фінансових показників на європейських підприємствах Tata Steel. Яке, своєю чергою, є наслідком низьких цін на сталь.

На цьому фоні зростання експортних показників української металургії за 9 місяців (у натуральному вираженні) пояснюється тим самим статистичним ефектом від низької порівняльної бази, про яку йшлося вище. Не більше.

Що ж до подальших перспектив для галузі, то, окрім розвитку ситуації з Покровськом, вона залежить від двох факторів, за словами М.Лангобардо.

"Ми готові швидко наростити обсяги виробництва, якщо ціна на електроенергію в Україні стане конкурентною або попит на європейському ринку збільшиться", – заявив він.

Очевидно, що зараз очікувати на конкурентні (тобто нижчі) ціни на е/е в Україні не можуть ні підприємства, ні населення.

В умовах повного руйнування рашистами всіх теплових та гідроелектростанцій, а також численних мережевих об'єктів на магістральних ЛЕП, коли частка е/е, що імпортується із сусідніх східноєвропейських країн, перевищує половину енергоспоживання – сподіватися на зниження енерготарифів було б дуже наївно, м'яко кажучи.

Швидше за все гендиректор АМКР згадав про такий варіант суто гіпотетично, позначаючи головні виклики для галузі.

А це означає, що сподіватися залишається лише на зростання європейських та світових цін на сталь (які піднімуться слідом за попитом). Це набагато реалістичніший сценарій, навіть незважаючи на несприятливий прогноз Fitch.