<p style="text-align: justify;">Рекомендації Венеціанської комісії (ВК) призупинити виконання т.зв. "закону про олігархів" до кінця війни не дуже допомогли представникам великого бізнесу, "бізнес" яких багато років полягав у масштабних розкраданнях державних грошей.</p> <p style="text-align: justify;">Як свідчать нові рішення судів та матеріали нових кримінальних проваджень, "деолігархізація" щодо І. Коломойського, Д. Фірташа та К. Жеваго продовжується. Проте офіційно у президентському офісі підтримали висновки ВК.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Рятувальний круг із Венеції</strong></p> <p style="text-align: justify;">Центральний офіс Європейської комісії за демократію через право знаходиться у Венеції. Тому в ЗМІ для стислості її називають просто Венеціанською. Це консультативний орган при Раді Європи, його завдання – експертиза національних законопроектів щодо відповідності європейському законодавству.</p> <p style="text-align: justify;">Україна, як відомо, не входить до Євросоюзу. Тому формально висновки цієї комісії не мають жодного значення для офіційного Києва.</p> <p style="text-align: justify;">Але фактично рекомендації "Венеціанки" українська влада завжди намагалася виконувати. Ще з часів президентства В. Ющенка. Без цього складно (м'яко кажучи) вести переговори з європейцями про кредити для України, про безвізовий режим, безмитну торгівлю тощо.</p> <p style="text-align: justify;">Про те, що Венеціанська комісія рекомендує поставити закон про олігархів "на паузу" до кінця війни, у червні повідомив голова Мін'юсту Денис Малюська.</p> <p style="text-align: justify;">"<em>Ключове рішення, яке прийняла Венеціанська комісія – рекомендувати Україні відкласти імплементацію закону з урахуванням війни. Вони рекомендують почекати. Подивитися, коли закінчиться війна</em><em>,</em><em> після нашої перемоги</em><em>,</em><em> і тоді визначитися із законодавством про олігархів: імплементувати, змінювати. А може, тоді взагалі олігархів не буде і потреби у законі</em> <em>не буде</em>".</p> <p style="text-align: justify;">За словами міністра, у "Венеціанці" дійшли висновку, що війна змінює баланс сил в Україні, зменшуючи економічний та політичний вплив олігархів. З двох причин.</p> <p style="text-align: justify;">По-перше, частина підприємств, що належать олігархам, зруйнована обстрілами або захоплена окупантами. По-друге, в умовах воєнного стану органи державної влади мають надзвичайні повноваження. "<em>Тому поки що</em> <em>закон на паузі</em>", – пояснив Д. Малюська.</p> <p style="text-align: justify;">Логіка представників ВК має дивний вигляд. Так, є люди, які роками паразитували на українській економіці, але зараз давайте їх не чіпати, бо їм і так важко. Нехай закінчиться війна, нехай до них повернуться колишні можливості впливу – і тоді побачимо, що робити далі.</p> <p style="text-align: justify;">Не можна виключати, що така "дивина" ВК пояснюється лобізмом з боку українських олігархів. Справді, зараз їхні прибутки різко впали через війну. Але "висмоктані" раніше з економіки мільярди доларів нікуди не поділися з рахунків у закордонних банках.</p> <p style="text-align: justify;">Тому можливість отримати в "шановному" органі Ради Європи потрібні собі висновки залишається дуже високою. Але якщо так, то треба визнати, що олігархам цей "хід конем" не надто допоміг.</p> <p style="text-align: justify;">Хоча (як і слід було очікувати) офіційно в адміністрації Володимира Зеленського погодились із рекомендаціями "Венеціанки". У середині липня заступник голови президентського офісу Андрій Смирнов в інтерв'ю ЗМІ заявив, що великий український бізнес зазнав втрат через повномасштабну війну, тому застосовувати норми закону про олігархів і вносити їх до реєстру зараз не на часі.</p> <p style="text-align: justify;">"<em>У країні, в якій палає війна, в якій люди втрачають заводи - воно не на часі. Дати об'єктивну оцінку складно. Це того не варто. Треба виграти війну, а потім сісти і подивитися на конкретну "карту бою</em>", – сказав він.</p> <p style="text-align: justify;">Очевидно, що високопосадовець мав на увазі саму ідеологію питання – нової моделі відносин влади та олігархів. Але крім ідеології в цьому питанні є кримінальна конкретика, яку війна ніяк не може "списати" або "поставити на паузу". І у президентському офісі це чудово розуміють.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Жеваго та Фірташ: "чикнути" все</strong></p> <p style="text-align: justify;">Раніше "ОстроВ" зазначав, що держава в особі Національного банку України (НБУ) та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб досягли відносних успіхів при вилученні незначних активів бізнес-групи "Фінанси та кредит" К. Жеваго.</p> <p style="text-align: justify;">Йдеться про компенсацію грошей, виділених НБУ для однойменного банку олігарха та вкрадених ним шляхом видачі кредитів афілійованим фірмам (які потім ці кредити не повернули).</p> <p style="text-align: justify;">Тоді як залізорудна компанія Ferrexpo, що включає Полтавський, Єристівський та Білановський гірничо-збагачувальні комбінати (Полтавська обл.), продовжувала працювати на його "кишеню".</p> <p style="text-align: justify;">Як показують останні події, українська влада все ж таки не забула про Ferrexpo, яка зробила К. Жеваго доларовим мільярдером. Генеральний директор та головний бухгалтер Полтавського ГЗК 29 червня отримали підозру у розкраданні близько 400 млн грн.</p> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2023/07/24/001.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><em>Співробітники СБУ вручають підозру менеджерам К. Жеваго в офісі Полтавського ГЗК</em></p> <p style="text-align: justify;">Разом з ними як підозрювані у кримінальному провадженні, розслідуванням якого займається СБУ, проходять ще 4 осіб, включаючи начальника відділу збуту ПГЗК.</p> <p style="text-align: justify;">Як з'ясували силовики, керівництво ПГЗК продавало щебінь пов'язаній з комбінатом фірмі за заниженою ціною. Потім фірма збувала його вже за реальною вартістю. Збитки для бюджету від цих махінацій оцінюються майже в 400 млн грн.</p> <p style="text-align: justify;">У випадку з Регіональною газовою компанією (РГК) Д. Фірташа масштаби державних збитків ще більші. За даними Бюро економічної безпеки та СБУ, це понад 4,2 млрд. грн. лише за 2021 р. Загалом за 2016-2022 роки – понад 18 млрд. грн., за попередніми оцінками. Збитки отримані від незаконного відбору із газотранспортної системи України (ГТСУ).</p> <div class="article__content__img"><img class="" style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" title="" src="/upload/media/2023/07/24/002.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: justify;">Слідство встановило, що отримані від абонентів гроші за газ РГК повністю перераховувала підконтрольній фірмі "ЙЕ Енергія", від якої натомість отримувала лише 30% необхідного обсягу.</p> <p style="text-align: justify;">Інші 70% просто бралися з ГТСУ, без жодної оплати. Надалі "ЙЕ Енергія" "переганяла" гроші на закордонні рахунки.</p> <p style="text-align: justify;">Варто зазначити, що раніше РГК, яка об'єднує 26 обласних та міських газорозподільних компаній, робила це на підставі ухвали Національної комісії регулювання енергетики (НКРЕ), яка визначає методику підрахунку газових небалансів у ГТСУ.</p> <p style="text-align: justify;">Тобто, по суті, багатомільярдні розкрадання були узаконені колишніми чиновниками (ймовірно, далеко не за "дякую"). Але цю лазівку вже давно закрили: Комісія внесла відповідні зміни до методики. Проте в РГК продовжували керуватися старою ухвалою НКРЕ.</p> <p style="text-align: justify;">Нагадаємо, що ще 30 травня 2022 р. розпорядженням Кабміну заарештоване майно 26 облміськгазів із РГК <a href="/ru/articles/ukrayna-y-olygarhy-vojna-ne-spyshet-i354071">передано</a> до управління держкомпанії "Чорноморнафтогаз", що входить до НАК "Нафтогаз України".</p> <p style="text-align: justify;">Але, як свідчать телефонні переговори Д. Фірташа з генеральним директором РГК А. Тютюнником (уривки з яких СБУ опублікувала в середині травня ц.р.), повернення цієї власності державі відбувається дуже непросто. Навіть в умовах воєнного стану та надзвичайних повноважень держорганів, про яких згадували експерти "Венеціанки".</p> <div class="article_video"> <div class="video_wrapper iframe_responsive"><iframe src="https://www.youtube.com/embed/AGQOxAx3WhA" width="560" height="315" frameborder="0" allowfullscreen="allowfullscreen"></iframe></div> </div> <p style="text-align: justify;">Зокрема, власник РДК та його топ-менеджер обговорюють, як повернути підконтрольних їм керівників у АТ "Харківміськгаз" замість призначених державою та як "витягнути" сотні мільйонів гривень з рахунків "Дніпропетровськгазу".</p> <p style="text-align: justify;">При цьому Д. Фірташ згадує, що його хочуть "чикнути" (тобто відібрати у нього газовий бізнес), але він домовляється з "потрібними людьми" про те, як "розрулити" ситуацію. Тобто про остаточну перемогу держави у випадку з ним говорити зарано. Як, зрештою, і з К. Жеваго.</p> <p style="text-align: center;"><strong>Коломойський: Феміда змінює вектор</strong></p> <p style="text-align: justify;">Багато років мільярдер І. Коломойський легко та невимушено відбивався від усіх спроб держави повернути вкрадене.</p> <p style="text-align: justify;">Навіть повномасштабна війна, яка начебто й справді зменшила вплив олігархів (а це якраз те, на чому наголошує Венеціанська комісія), нічого особливо не змінила.</p> <p style="text-align: justify;">Наприклад, вже наприкінці червня 2022 р. Господарський суд Дніпропетровської обл. затвердив ліквідацію компанії "Новофарм". Це одна із структур, через яку вкрадалися державні гроші з Приватбанку, який до грудня 2016 р. належав І. Коломойському.</p> <p style="text-align: justify;">За даними Офісу генерального прокурора, "Приватбанк" до націоналізації встиг видати "Новофарму" кредит на 3,2 млрд грн. Сам банк отримав ці гроші від НБУ як рефінансування.</p> <p style="text-align: justify;">Далі було просто: компанія кредиту не повернула і оголосила себе банкрутом. Слідчі з'ясували, що ця фірма пов'язана з І. Коломойським. Тобто виходить, що він прокредитував сам себе за рахунок держави – а потім цій самій державі "вибачив" свій борг.</p> <p style="text-align: justify;">У чеснішому і непідкупному дніпропетровському госпсуді чудово розуміли, що ліквідація "Новофарму" ставить хрест на спробах повернути державні гроші, вкрадені через цю фірму. Проте ліквідацію затвердили. І це лише один із численних прикладів.</p> <p style="text-align: justify;">Схоже, що все змінилося наприкінці 2022 р., коли Рада нацбезпеки та оборони ухвалила рішення про націоналізацію частки І. Коломойського та його партнерів по групі "Приват" у компаніях "Укрнафта" та "Укртатнафта".</p> <p style="text-align: justify;">Вже у квітні ц.р. Верховний суд за зверненням НБУ скасував вердикти Господарського суду Києва від 19 червня 2020 р. та Північного апеляційного госпсуду від 3 серпня 2022 р., які визнали недійсними 5 кредитних договорів на 18,3 млрд грн.</p> <p style="text-align: justify;">Ці договори про рефінансування між НБУ та Приватбанком укладалися у 2008-2015 роках під особисту поруку І. Коломойського як (на той момент) основного власника банку. Гроші за цими кредитами, як і у випадку з "Новофармом", він "забув" повернути.</p> <p style="text-align: justify;">Але не дати олігарху "стрибнути" з багатомільярдних боргів – лише половина завдання для держави. Друга, щонайменше важлива частина – якось ці борги стягнути. Із цим до останнього часу були великі проблеми.</p> <p style="text-align: justify;">У даному контексті знаковою подією стала ухвала все того ж дніпропетровського госпсуду, який у червні ц.р. відмовив (цього разу) компанії "Місія-1", пов'язаної з І. Коломойським, в оскарженні права власності тепер уже державного Приватбанку на торговельно-розважальний центр "Приозерний" у Дніпрі.</p> <p style="text-align: justify;">Суд також скасував арешт, накладений раніше на "Приозерний" за позовом "Місії-1". "Приозерний" – один із найбільших ТРЦ у Дніпрі площею понад 31 тис. кв. м. Державний Приватбанк отримав права на нього у 2016 р. у рахунок погашення боргів перед банком з боку фірм, пов'язаних з І. Коломойським та його бізнес-партнером Г. Боголюбовим.</p> <p style="text-align: justify;">Не менш знаковим є оголошення у червні ц.р. підозри М. Кіперману, одному з найближчих партнерів І. Коломойського у групі "Приват".</p> <p style="text-align: justify;">СБУ, яка займається розслідуванням кримінального провадження, звинувачує його в розкраданні майже 600 млн грн. із ПАТ "Укртатнафта" (Кременчуцький нафтопереробний завод).</p> <p style="text-align: justify;">За даними слідства, менеджмент "Укртатнафти" перерахував на підконтрольну європейську фірму гроші, які призначалися іншій компанії за постачання 84 тис. т нафти. Зроблено це було за вказівкою М. Кіпермана, на той момент члена наглядової ради "Укртатнафти".</p> <p style="text-align: justify;">Так закордонні рахунки "приватівців" поповнилися майже на 600 млн. грн. А на компанії (тепер уже повністю державною) – "повис" великий борг. Цинізм у тому, що махінацію провернули 24 лютого 2022 р. – у день нападу Росії. У розрахунку те, що "війна все спише".</p> <p style="text-align: justify;">До цього часу підозрюваними у цьому виробництві були лише колишні топ-менеджери Кременчуцького НПЗ, тобто прості виконавці (злочинних) розпоряджень тодішнього співвласника підприємства.</p> <p style="text-align: justify;">Отже, аналіз подій травня-червня підтверджує <a href="/articles/ukrayna-posle-vojny-bez-ahmetova-y-kolomojskogo-i368803">попередні</a> висновки "ОстроВа": демонтаж олігархічної моделі економіки – обов'язкова умова для післявоєнного зростання.</p>