Багато резонансу в західних виданнях наробили твердження про приєднання північнокорейських солдатів до росіян у війні проти України. Минулого тижня посадовці України і Південної Кореї заявили про підготовку в Росії північнокорейських солдатів до участі у бойових діях. Західні союзники поки не побачили – або не надали – підтвердження цієї інформації, а західні оглядачі відтоді розмірковують, де і як Москва задіюватиме тих солдатів. Дехто нагадали, що, за великим рахунком, Північна Корея не брала участі у збройних конфліктах після завершення Корейської війни у 1953 році. У війні проти України, як припускають, братимуть участь 12 тисяч північнокорейських солдатів. У The Guardian назвали цю кількість скромною у порівнянні з приблизно 600 тисячами росіян, які воюють в Україні, і зазначили, що “враховуючи, що протягом наступу на сході цієї осені Росія втрачає приблизно 1200 бійців на день вбитими і пораненими, північних корейців на фронті швидко витратять”. Про те, що Росія несе на війні дуже великі втрати, які мають скоро сповільнити її наступ, західні оглядачі говорять вже кілька тижнів, в той час як Україна стрімко втрачає території. У The Economist зазначили, що “незважаючи на побоювання, які висловлюють в деяких колах, щодо українського колапсу, немає жодних ознак такого колапсу. Підхід України полягає в тому, щоб поступитися деякими позиціями, завдавши Росії максимальних втрат у живій силі і техніці та зберігши власні сили для ведення бойових дій на нових укріплених рубежах. Також це питання, як довго Росія зможе продовжувати втрачати понад тисячу людей на день, незважаючи на величезні заохочувальні бонуси для новобранців. Запаси бронетехніки і танків переважно радянських часів, на які вона може спиратися і які здавалися невичерпними, можуть вичерпатися вже наступного року. Institute for the Study of War у Вашингтоні вважає, що лише в районі Покровська за минулий рік Росія втратила щонайменше п'ять дивізій танків і бронемашин. Без достатньої кількості броні спішені російські солдати стають легкою здобиччю для все більш вправних українських безпілотників”. Як говорилося далі в тексті британського видання, “є також ознаки того, що перевага Росії в артилерії зменшується, навіть попри те, що вона все більше залежить від ненадійних північнокорейських боєприпасів. На початку цього року Росія випускала вдесятеро більше снарядів, ніж українці. Але, за даними українських джерел, зараз розрив скоротився до 2,5:1. Україна отримує більше снарядів від своїх союзників, її власне виробництво прискорилося, а удари по російських складах боєприпасів були ефективними і видовищними. Однак Україна, якій досі заборонено використовувати західні ракети великої дальності проти цілей у Росії, не має відповіді на смертоносні планерні бомби, які запускають літаки з російського повітряного простору і які стали найпотужнішою бойовою зброєю її супротивника”. Тож, “попри всю нинішню зневіру щодо перспектив України, Росія далека від досягнення своєї головної мети: встановлення контролю над Донецькою та Луганською областями, які складають донбаський регіон, до кінця цього року. І хоча вона поставила собі за мету витіснити українські війська з Курська до початку цього місяця, зараз виглядає так, що це займе набагато більше часу і потребуватиме значно більших сил, ніж ті, які Москві поки вдалося виділити”, наголосили у The Economist. “Битва, в якій Росія однозначно перемагає, за словами (колишнього керівника апарату міністерства оборони Німеччини Ніко) Ланге, відбувається в “інформаційному просторі”. Уявлення про те, що Україна не може перемогти, на його думку, стає пророцтвом, яке самоздійснюється, і виправданням для західних лідерів не давати Україні того, що їй потрібно для перемоги. Виникла ситуація, коли обіцяна військова підтримка надходить із запізненням або взагалі не надходить. Як зазначив американський оглядач Філліпс О'Брайен, американська допомога, фактично надана Україні цього року, набагато менша у порівнянні з обсягом, який відправили у 2023 році”. “Ми дієво витрачаємо російські прибутки” Про військову допомогу, але європейську, написали у The Washington Post. Європейські союзники стривожені, що залишаться з Росією і війною сам на сам у разі перемоги на виборах у США Дональда Трампа, який обіцяє миттєво припинити війну – як видно, примушуванням України до миру на умовах президента Росії Владіміра Путіна. Як розповіли у The Wall Street Journal, нещодавно Трамп вчергове недобре висловився про Україну і президента Володимира Зеленського, фактично звинувативши його у війні. В інтерв’ю для подкасту PBD він назвав Зеленського “торговцем” через його постійні спроби переконати американських посадовців і політиків надати більше допомоги Україні, і висловив переконання, що Зеленський мав домовитися з Путіним замість того, щоб воювати. “І це не означає, що я не хочу допомогти йому, тому що мені дуже шкода цих людей. Але він ніколи не повинен був допустити, щоб ця війна почалася. Ця війна є програшною. Україна, пам'ятайте, більше не Україна. Майже кожне місто зруйноване, всі ці прекрасні золоті куполи лежать, розбиті вщент”, – сказав Трамп, який не бував в Україні. Як написали у The Washington Post, “нещодавнє рішення Європейського Союзу виділити близько 440 мільйонів доларів на відроджувану українську оборонну промисловість знаменує значний зсув у підході блоку до війни Росії проти свого сусіда, але також підкреслює вади оборонного сектору ЄС у виробництві зброї та боєприпасів. Внесок ЄС буде зроблений за рахунок коштів, отриманих від непередбачених прибутків російських активів, які було заморожено на Заході. Це фінансування додадуть до близько 190 мільйонів доларів, які надає уряд Данії”. “Інвестиції в український сектор озброєнь “забезпечують більшу гнучкість” і “надають Україні більше можливостей за короткий термін”, сказав Ян Лессер, голова брюссельського офісу Німецького фонду Маршалла. Це також “можливо, зменшує певний тиск на оборонне виробництво в західних країнах”. Але “важливо зазначити, що ніщо з цього не замінить широкомасштабних поставок зброї західного виробництва в Україну”, сказав Лессер. “Це просто реальність безпекової ситуації, в якій опинилася Україна”. “У більш широкому сенсі йдеться про поступову інтеграцію України до західних оборонно-промислових ланцюгів постачання”, – додав він”, – процитували в американському виданні. Як наголосили у The Washington Post, “фінансування від партнерів України є “переломним, не з точки зору суми грошей, а з точки зору ідеї інвестування державних грошей в українську оборонну промисловість”, сказав європейський посадовець, який також говорив на умовах анонімності через чутливість цього питання. За його словами, гроші підуть на виробництво “ракет, безпілотників” та іншої “зброї глибокого ураження”. Україна наполегливо домагається можливості наносити удари більшої дальності у своїй війні проти Росії, а Сполучені Штати відмовляються дозволити використовувати надану ними зброю таким чином, побоюючись протидії з боку Росії. Президент Володимир Зеленський заявив, що зараз країна розробляє власні балістичні ракети. Гроші, що надходять в українську оборонну промисловість, незабаром можуть різко збільшитися, додав чиновник. “Є низка країн, які, наскільки мені відомо, близькі до того, щоб оголосити про майбутнє використання такого ж механізму, або інвестуючи самі, або просячи Данію інвестувати їхні гроші””. “Данія розпоряджатиметься 630 мільйонами доларів данського та європейського фінансування за “данською моделлю” – домовленістю, узгодженою в червні, згідно з якою західні гроші йдуть на оплату контрактів, які Міністерство оборони України вже підписало з виробниками озброєнь, що дозволяє українцям надавати перевагу тому, що їм потрібно, – пояснили автори тексту. – В межах данського пілотного проекту вже вироблено 18 155-мм гаубиць “Богдана” українського виробництва, що є важливим поповненням для української армії на фронті, де російські війська значно переважають за кількістю озброєння. Не буде “жодних червоних ліній з нашого боку”, які б обмежували застосування цієї зброї, сказав Денніс Віркеліст, який очолює українську команду в Міністерстві оборони Данії, виступаючи на конференції з питань оборонної промисловості. “Данія і Європейський Союз зможуть показати решті світу, наскільки дієво ми витрачаємо російські прибутки, на зброю, яка повертається назад вглиб Росії”, – сказав він”. “Допомога ЄС є частиною більшого пакету у розмірі 1,5 мільярда доларів, взятих з доходів від заморожених російських активів, який був затверджений у травні і адмініструється через Європейський фонд миру, що надає гроші членам ЄС на закупівлю зброї для України. …Виконавча влада ЄС останніми тижнями оголосила про план надання Україні кредиту на суму до 38 мільярдів доларів, знову ж таки, за рахунок несподіваних прибутків від заморожених російських активів. План ЄС з'явився після того, як спільна ініціатива з Вашингтоном та країнами “Великої сімки” зайшла в глухий кут. Обхідний шлях міг би дозволити блоку просуватися вперед спочатку без участі США і допомогти обійти загрозу вето з боку дружньої до Москви Угорщини, яка заблокувала гарантії, які запитували американські посадовці”. На думку кореспондентів The Washington Post, “співпраця з українськими компаніями надає іноземним оборонним компаніям значні переваги, зокрема, можливість модифікувати та випробовувати свою продукцію в умовах активного конфлікту. Україна вже підписала перші контракти з такими великими оборонними компаніями, як німецька Rheinmetall та французько-німецька KNDS, яка минулого тижня відкрила офіс у Києві. KNDS є однією з кількох західних компаній, з якими домовилися про виробництво разом з українськими виробниками 155-мм снарядів стандарту НАТО, які вкрай необхідні на передовій і які Україна вже виробляє сама, але в невеликих кількостях”. Були хороші новини і з США. Євген (Юджин) Віндман, брат Олександра (Александра) Віндмана, який був свідком у Конгресі щодо спроб Дональда Трампа тиснути на Володимира Зеленського, щоб отримати компромат на Джо Байдена, змагається за місце у Палаті представників Конгресу США від Вірджинії і вже потрапив у трійку топ-фандрейзерів серед кандидатів з усіх штатів. Брати Віндмани – емігранти з України, обоє зробили кар’єру в армії Сполучених Штатів. Як повідомив The Wall Street Journal, за майже рік кампанії Віндман зібрав 14 мільйонів доларів, в той час як його конкурент-республіканець Деррік Андерсон – 2,6 мільйона. Віндман і Андерсон змагаються за місце, яке звільняється через плани депутатки від Демократичної партії Ебігейл Спанбергер балотуватися на посаду губернатора Вірджинії. “Вони кидали гранати в автобуси і людей, які чекали на зупинках…” Між тим, розповідають у The Wall Street Journal, російські окупанти здійснюють масштабне мародерство в Маріуполі, вивозячи обладнання, метал і інші цінні ресурси з сильно постраждалого, але в цілому відновлюваного ММК ім. Ілліча. Стоять за цим люди з кола очільника Чечні Рамзана Кадирова, якому Москва, як вважають у WSJ, продовжує платити величезну винагороду за лояльність, тепер за рахунок України. У WSJ до того ж припустили, що з кадирівцями розплатилися ресурсами в Маріуполі так само, як свого часу з “вагнерівцями” розплачувалися ресурсами в Африці. А The Guardian розповів про свідомі вбивства російськими військовослкжбовцями мирних мешканців Хесона після звільнення міста восени 2022 року. “У соціальних мережах російські солдати відкрито вихваляються, що їхня ціль – будь-хто або будь-що, що рухається, – звернули увагу журналісти. – Відтоді, як у липні безпілотники почали роїтись над містом, щомісяця відбуваються тисячі атак, від яких 24 цивільні людини загинули і сотні отримали поранення. “Полювання почалося, – закликав один із дописів у Telegram над супутниковим знімком звичайного автомобіля. – Будь-який чорний мінівен має бути знищено, незалежно від того, куди він їде”. Вони кидали гранати в автобуси і людей, які чекали на зупинках, в цивільних на велосипедах і тих, які стояли в черзі за гуманітарною допомогою, або …просто йшли додому з покупками. На одному відео, яким поділився оператор безпілотника, видно, як двоє людей прогулюються тихою херсонською вулицею, не помічаючи безпілотник над головою, аж поки він не скидає гранату, яка звалює обох, залишаючи їх корчитися на землі в агонії”. Як пояснили в британському виданні, “переобладнаними безпілотниками Mavic, виготовленими в Китаї для фото- і відеозйомки, керують на радіочастотах, які українські системи протидії безпілотникам не можуть заблокувати, і вони занадто малі, занадто численні і літають занадто низько, щоб традиційні системи протиповітряної оборони змогли їх перехопити. У серпні було понад 2500 атак, або десятки щодня, переважна більшість з них – у місті Херсоні, повідомив Олександр Толоконніков, речник Херсонської військової адміністрації. У вересні їх було понад 2700. З 1 липня по 11 жовтня безпілотники поранили понад 400 цивільних, у тому числі сімох дітей. За словами Толоконникова, багато з цих поранень вплинули на подальше життя, деякі з них вимагали ампутації кінцівок”. Одного з херсонців, про яких йдеться в тексті, 51-річного Олександра Устенка, за три місяці було поранено тричі. Спочатку, у липні, коли російський безпілотник поцілив по припаркованій поліцейській машині, повз яку проходив Устенко. Потім у серпні, вдаривши по цистерні з питною водою, біля якої чоловік стояв у черзі по воду. Тоді загинув водій. І ще у вересні безпілотник скинув вибухівку прямо на Олександра, коли той повертався додому з покупками. Чоловік кілька разів отримував контузії і травми спини, через які йому тепер важко говорити і стояти, а також втратив палець лівої руки, через що йому, лівші, доводиться тепер вчитися писати правою рукою. Як зазначили у The Guardian, “багато мешканців більш-менш пристосувалися до життя під загрозою обстрілів, але безпілотники внесли новий страх у повсякденне життя. Щоразу, коли люди виходять з дому, вони знають, що їх особисто можуть переслідувати вбивці”. “Єдині види протиповітряної оборони, на які може покладатися українське цивільне населення, – це погода: дрони страждають від дощу і сильного вітру, а також удача, або, для віруючих, віра, – гірко поіронізували автори тексту. – У міських кафе все ще можна купити модний лавандовий латте, але бариста може попередити вас, щоб ви припаркували машину під деревом, поки вона його готує. Наразі багато зелених вулиць Херсона пропонують деяке природне укриття, але дерева вже пожовкли, і коли зима оголить їхні гілки, люди стануть ще більш вразливими. Деякі люди можуть переїхати в межах міста або покинути його, але не всі можуть або хочуть виїхати, особливо після того, як уряд припинив виплати внутрішньо переміщеним громадянам на початку цього року”. У The Guardian також розповіли, що “зараз дехто розкидає маленькі протипіхотні міни “метелики” на дорогах і в громадських місцях. Міни мають довжину менше п'яти дюймів і містять близько 40 грамів вибухівки – достатньо, щоб відірвати руку або ногу тому, хто візьме міну або наступить на неї. За словами Толоконнікова, міни іноді покривають клеєм і обвалюють у бруді перед тим, як скинути, щоб їх було важче помітити. Устенко більше не збирає овочі з грядки, яку він обробляв за своїм будинком. “Я боюся виходити на город, тому що там так багато бур'янів, які можуть приховувати міни””. Огляд підготувала Софія Петровська, “ОстроВ”
