Росія почата весняний наступ і готується ввести в бій десятки тисяч новобранців, відзначають західні видання. Україна, між тим, все ще очікує на поставки необхідного західного озброєння, щоб протистояти загарбникам якісно, не маючи змоги конкурувати з ними кількісно. Плани і вихід нової російської кампанії сьогодні зрозумілі не набагато краще, ніж рік тому. Не менше запитань в цей час виникає відносно можливостей союзників підтримати нашу країну. Багато хто знову заговорив про необхідність мирних переговорів з Росією. Весняна кампанія Тож “в маленькому селі на сході України в епіцентрі нової фази війни Людмила Дегтярьова вимірює просування Росії, слухаючи гупання артилерійських снарядів, що прилітають. Зараз їх все більше і більше. І вони прилітають частіше з проламуванням вперед російських військ. “Ви б бачили, які тут феєрверки, - сказала 61-річна Дегтярьова, коли навколо ревла артилерія. - Як у Новий рік”. Російські військові готуються почати новий наступ, який може скоро поглинути село Дегтярьової, Невське, і, ймовірно, значно більше від східноукраїнського регіону, відомого як Донбас. Але вплив інтенсифікованого російського наступу відчутно у містах і селах на сотнях миль східного фронту, який коливається. Виснажені українські військові жаліються, що вже поступаються чисельністю і озброєнням, ще до того, як Росія задіяла основну масу своїх майже 200 тисяч новобранців. Лікарі в шпиталях кажуть про втрати, які зростають, так що їм ледь вдається впоратися з турботою про бійців з жахливими пораненнями”, - йдеться в репортажі The New York Times. Як розповів його автор, “мирні жителі, які стоять на шляху запланованого Росією просування, знову стикаються з болісним рішенням поїхати або залишитися і чекати на катастрофу, що насувається. Ця територія на півночі Донбасу була серед останніх, звільнених блискавичним українським наступом минулої осені, який підсилив серед місцевих мешканців надії, що місяці страждань вже позаду. Але війна повернулася. Два тижні тому російський снаряд приземлився на подвір’ї у Дегтярьової, а коли на вихідних вона роздумувала про своє майбутнє, залишки її повітки ще курилися. У неї є кролики, качки і три вагітних корови, про яких потрібно піклуватися. Курка з пір’ям, частково обгорілим за останнього удару, лежала на підстилці з сіна з пораненою лапкою у саморобному гіпсі. Якщо росіяни повернуться, сказала Дегтярьова, їй доведеться тікати. “Чесно кажучи, я вже почала збирати речі, - сказала вона. - Солдати мене прикриють і я поїду. Я випущу корів і поїду. Я не хочу повертатися сюди”. За словами американскього журналіста, “російські військові продовжують наступати. Зараз новобранці завершують підготовку і вступають у бій; в цих військах стільки ж солдатів, скільки приймало участь у вторгненні на початку, минулого року. Вони будуть готові воювати вже за два тижні, сказав Сергій Гайдай, глава адміністрації Луганської області, в яку входить Невське, - набагато раніше, ніж, як очікується, прибуде нова західна зброя, в тому числі танки і важкі броньовані бойові машини. “Їх настільки багато, - сказав Гайдай про новобранців. - Це не професійні солдати, але це все ще 200 тисяч осіб, які стріляють в напрямку до нас”. “Воєнні аналітики кажуть, що одним з імовірних сценаріїв може бути атака російських військ вниз з півночі и вверх з півдня в формі арки, що сформувало б велетенські лещата, які відрізали б українські лінії постачання з заходу і сходу, - продовжувався текст NYT. - Це поставило б села на зразок Невського прямо на шляху ймовірного російського просування. Для місцевих це було б катастрофою. Тут, у найвіддаленішому кутку українського наступу, люди не відчувають плодів визволення так, як українці західніше. Тут все ще немає електроенергії і води, і бої ніколи не стихали. Поля чорних незібраних соняшників рябіють заповненими снігом воронками, територія всіяна згорілими танками і нерозірваними снарядами і мінами, які часто вбивають худобу. Проїжджаючи через регіон, час від часу натрапляєш на їх замерзлі тіла і кості”. “Перший етап російського наступу вже почався. За словами українських військових, Бахмут, східноукраїнське місто, яке російські війська намагаються захопити з літа, ймовірно, скоро впаде. Деінде в інших місцях російські війська просуваються малими групами і розвідують лінії фронту, шукаючи слабкості в українській обороні. Ці намагання вже вимотують українську армію, виснажену майже 12 місяцями важких боїв. Військові кажуть, що мають танки і артилерію, але нічого в достатній кількості, і набагато менше снарядів, ніж у противника. Російські війська до того ж почали застосовувати більш складну зброю на зразок танків Т-90, оснащених технологією, яка розпізнає системи наведення протитанкової зброї на зразок американських Javelin, обмежуючи їх ефективність”. “Втрати українських сил великі, - констатували у The New York Times. - Солдати добровольчої групи “Карпатська Січ”, розміщені поблизу Невського, сказали, що близько 30 бійців їх групи загинули в останні тижні і, тільки частково жартома, що приблизно кожен має контузію. “Це зима, позиції відкриті, ховатися нема де”, - сказав солдат цієї частини з позивним Русин. В прифронтовому шпиталі на Донбасі морг був заповнений тілами українських солдатів в пластикових пакетах. В іншому шпиталі в коридорах були нагромаджені ноші з пораненими військовими, вкритими золотавими термоковдрами, - машини швидкої допомоги прибували з фронту безперервним потоком майже весь день. Військовий хірург в цьому шпиталі, 36-річний Мирослав Дубенко, прогорнув фотографії солдатів з моторошними пораненнями: відірваною вибухом нижньою щелепою, відсутньою половиною обличчя. Одного солдата поспіхом внесли з горлом, перерізаним від вуха до вуха. Дубенку вдалося швидко усунути пошкодження і солдат вижив. “В мирному житті ви знаєте, що незалежно від того, наскільки жахлива ваша зміна, рано чи пізно вона закінчиться, - сказав Дубенко. - Тут ви ніколи не знаєте, коли вона закінчиться”. Коливання союзників Прогнози оглядачів видносно підтримки України з боку союзників частково суперечливі. Одні відзначають суттєвий ризик як мінімум її скорочення з боку США, де до влади в одній з палат парламенту прийшли республіканці - опоненти адміністрації Джо Байдена і прибічники більш стриманої участі США в обороні України від Росії і в європейських справах взагалі. Інші, як кореспонденти The New York Times, акцентують в той же час на специфічному вже сталому алгоритмі отримання Україною західної військової допомоги, роблячи стримано оптимістичний прогноз на найближче майбутнє. “У України, Сполучених Штатів і їх союзників в НАТО з’явився стандартний сценарій. Спочатку Київ просить про сучасну систему озброєння, - йдеться в тексті NYT. - Адміністрація Байдена каже “ні” і обережно припускає, що Україна може отримати такий же тип зброї від її європейських сусідів, в два рази швидше. Проте країни НАТО в Європі, яким все ще болить часто висловлюване бажання президента Дональда Трампа розвалити альянс, відмовляються відправляти Україні будь-що, що спровокувало би Росію, якщо тільки Сполучені Штати не зроблять того ж. Таким чином, після місяців коливань адміністрація Байдена каже “так” і для нової зброї відкриваються ворота”. В американському виданні нагадали, що “так було з системами протиповітряної оборони, коли наприкінці грудня президент Байден вирішив відправити Україні батареї Patriot, а Німеччина і Нідерланди потім оголосили, що теж відправлять пускові установки і ракети Patriot. Так само було з броньованими машинами, коли Франція і Німеччина відкрили свої комори, щойно адміністрація Байдена у січні просигналізувала, що відправить Bradley. Так само було з танками, коли Німеччина погодилася відправити Leopard 2, щойно адміністрація Байдена погодилася відправити американські M1A2 Abrams. Тепер це винищувачі - найновіший пункт українського списку бажань”. “Київ попросив про десятки F-16, однодвигунних винищувачів, які розробили у 1970-і General Dynamics і Військово-повітряні сили США, - пояснили в The New York Times. - Майже 50 років потому пілоти Військово-повітряних сил США все ще літають на F-16, як і пілоти багатьох країн-партнерів США. Україні вони потрібні як для повітряної підтримки військ, які намагаються відвоювати міста на сході та півдні, де окопалися російські війська, так і для захисту своїх міст від московських штурмовиків. Взоруючись на звичний сценарій, адміністрація Байдена каже “ні”, але приватно чиновники поспішають повідомити, що це, ймовірно, тимчасово”. “На даний час адміністрація Байдена дивиться на сучасні бойові літаки як на щось, що оновлені Військово-повітряні сили України, без сумніву, отримають безпосередньо від Сполучених Штатів, але в майбутньому. Чиновники Пентагону кажуть, що хочуть пріоритезувати зброю, яка може допомогти Києву прямо зараз. [...] За словами чиновників, пріоритети для України прямо зараз - системи протиповітряної оборони, артилерія і броньовані і механізовані системи”, - відзначено також в його тексті. Тим часом, як свідчить The Washington Post, “з наближенням першої річниці російського вторгнення в Україну чиновники США кажуть українським лідерам, що перед ними критичний момент для зміни траєкторії війни, збільшуючи тиск на Київ, щоб той досягнув суттєвих успіхів на полі бою в той час, як зброя і допомога від Сполучених Штатів і їх союзників збільшуються. Не дивлячись на обіцянки підтримувати Україну “так довго, як буде потрібно”, чиновники Байдена кажуть, що теперішні пакети допомоги від Конгресу і союзників Америки - це найкращий шанс Києва рішуче змінити курс війни. Багато хто з консерваторів у Палаті Представників, де зараз домінують республіканці, обіцяли скоротити підтримку, а довготермінове бажання Європи фінансувати військові зусилля залишається під питанням.” У цьому американському виданні відзначають, що “деякі аналітики попереджали, що у найближчому майбутньому ні Росія, ні Україна не зможуть, імовірно, здобути рішучу воєнну перевагу. “Схоже, на нас очікує тривала війна, - сказала Андреа Кендалл-Тейлор, директорка Трансатлантичної програми безпеки в Center for a New American Security. - Думаю, це суперечить тому, на що багато хто сподівався, що ми насправді намагаємося допомогти Україні здобути воєнну перемогу”. Вона додала, що “це виглядає як момент дійсно високої невизначеності”. “Байден і його ключові радники кажуть, що мають намір підтримувати Україну так тривало і повно, як це можливо. Але вони попереджають, що цей політичний шлях стане більш складним, щойно Україна вичерпає поточний пакет від Конгресу, ймовірно, не пізніше цього літа”, - переказали в The Washington Post. В тому ж тексті підкреслюється, що “суперечність між цілями і можливостями підвищує побоювання в Європі, що український конфлікт продовжиться безстроково, переобтяжуючи Захід в той час, коли він бореться з іншими викликами, в тому числі вперто високою інфляцією і нестабільними цінами на енергоносії. На цьому фоні радники Байдена кажуть, що вони слідують найкращій програмі дій: підвищують можливості України повернути в наступні місяці якомога більше територій, щоб потім сісти з Путіним за стіл переговорів. Ці зусилля підкріплюються потоком ракет Patriot, пускових установок HIMARS і низкою броньованих машин. Оптимістам шлях України вбачається в придушенні подальшого російського наступу на сході, поверненні території на півдні і примушенні Росії до переговорів про завершення війни до кінця року. Але скептики переймаються, що час - не на боці України, оскільки напередодні очікуваного весняного наступу Росія кидає на поле бою сотні тисяч нових солдатів, в тому числі засуджених злочинців. За оцінками західних і українських чиновників розвідки, Росія має на даний час в Україні понад 300 тисяч солдатів при 150 від початку, і планує додати ще сотні тисяч. Російська кампанія навесні може включити просочування військ крізь білоруський кордон і перетинання ліній постачання на заході України, які Київ використовував для підтримки своєї армії”. Дірявий санкційний кордон Проблема України ще в тому, що у Росії також є союзники. “Дивна річ сталася зі смартфонами у Вірменії минулого літа. Постачання з інших частин світу в мініатюрну колишню радянську республіку стали роздуватися до більш ніж десятиразової вартості імпорту телефонів у попередні місяці. У той же час Вірменія зареєструвала сплеск експорту смартфонів в її обложену союзницю: Росію. Цей тренд, який повторився для пральних машин, комп’ютерних мікросхем та інших продуктів в декількох інших країнах Азії минулого року, свідчить про нові шляхи постачання, які тримають російську економіку на плаву. Нещодавні дані показують значне зростання у торгівлі в деяких сусідів і союзників Росії, припускаючи, що країни на зразок Туреччини, Китаю, Білорусі, Казахстану і Киргизстану приходять на допомогу у наданні Росії багатьох з тих продуктів, постачання яких країни Заходу намагалися припинити в якості покарання за вторгнення Москви в Україну”, - розповіли у The New York Times. Як відзначили там, “російська торгівля, схоже, вже повернулася до того стану, в якому вона була до вторгнення в Україну минулого лютого. За оцінками аналітиків, російський импорт вже міг відновитися до довоєнного рівня або скоро відновиться, залежно від його моделей. [...] В понеділок Міжнародний валютний фонд сказав, що очікує на зріст російської економіки на 0,3 відсотка в цьому році - різке зростання у порівнянні з її раніше очікуваним скороченням на 2,3 відсотки. МВФ також повідомив, що очікує збереження відносно високого обсягу імпорту російської сирої нафти за поточного цінового порогу, і що російська торгівля буде продовжувати переорієнтацію на країни, які не ввели санкції”. Що набагато серйозніше: Росія продовжує закуповувати в тому числі товари і технології, які дозволяють їй продовжувати виробництво зброї. У The Wall Street Journal з’ясували, що “Китай надає технології, які потрібні армиї Москви для ведення кремлівської війни в Україні, не дивлячись на кордон з міжнародних санкцій і експортний контроль, як можна висновити з огляду Wall Street Journal російських митних даних. Митні документи показують, що державні оборонні компанії Китаю постачають російським державним оборонним компаніям, які перебувають під санкціями, навігаційне обладнання, технології заглушування сигналів і деталі для винищувачів. Це тільки дещо з десятків постачань товарів подвійного призначення - продуктів, які мають як комерційне, так і воєнне застосування, - які Росія імпортувала після вторгнення минулого року, свідчать митні документи, які надала Wall Street Journal C4ADS, вашингтонська неурядова організація, яка спеціалізується на виявленні загроз національній безпеці”. “Хоча Росія здатна виробити більшу частину її основних військових потреб сама, вона сильно залежна від імпорту технологій подвійного призначення на зразок напівпровідників, що суттєво для сучасної війни, - пояснили у WSJ. - Західні чиновники сказали, що їх кампанія економічного тиску, яка почалася минулого лютого, паралізує воєнну машину Москви впливом на такі експорти в Росію, включно з комп’ютерними мікросхемами, інфрачервоними камерами і обладнанням для радарів. Проте митні і корпоративні документи показують, що Росія все ще здатна імпортувати ці технології через країни, які не приєдналися до ініційованих США спроб відрізати Москву від міжнародних ринків. Багато з продуктів, які підлягають експортному контролю, все ще поступають через країни на зразок Туреччини і Об’єднаних Арабських Еміратів, уряди яких західні чиновники звинувачують у порушенні санкцій і контролю. [...] Документи, які продивився Wall Street Journal, показують, проте, що китайські компанії - як урядові, так і приватні - є домінуючими експортерами товарів подвійного призначення, які чиновники США називають особливо важливими”. “Митні докумнети включають приклади експорту деталей для видів зброї, які російська армія застосовує в Україні. 31 серпня 2022 року китайська державна оборонна компанія Poly Technologies поставила російській державній військовій експортній компанії JSC Rosoboronexport навігаційне обладнання для військових транспортних гелікоптерів М-17. Раніше того місяця китайська компанія з виробництва електроприборів Fujian Nanan Baofeng Electronic Co. поставила Рособоронекспорту - через узбецьку державну оборонну компанію - телескопічну антену для військового автомобіля RB-531BE, який служить для створення радіозавад. 24 жовтня китайська державна компанія з виробництва військових літаків AVIC International Holding Corp. поставила АТ “Крет”, дочірній компанії підсанкційного урядового оборонного велетня Ростех детали для винищувачів Су-35 на 1,2 мільйона доларів”. В іншому тексті The Wall Street Journal також йшлося про те, що “минулого року турецькі компанії експортували машин, електроніки, деталей і інших речей, потрібних Росії для її армії, на десятки мільйонів доларів, згідно з дослідженням торговельних даних, з якого виходить, що Москва може підживлювати свої воєнні зусилля попри міжнародні санкції. Щонайменше 13 турецьких компаній експортували товарів в цілому на як мінімум 18,5 мільйонів доларів [...] щонайменше 10 російським компаніям, проти яких США ввели санкції за їх роль у нападі Росії на Україну, показують дані. Турецькі компанії здійснили як мінімум три постачання товарів американського виробництва, можна висновити з даних, які продивився The Wall Street Journal. Як показують ці дані, з березня по жовтень 2022 року турецькі компанії також відправили Росії вироблені в Америці підіймачі, електрогенератори, електроплати і інші товари на 15 мільйонів доларів в порушення експортного контролю США, який був розроблений для позбавлення Росії ключового обладнання”. “Серед підсанкційних російських компаній, які отримали товари з Туреччини, були дочірня компанія російського “Тактичного ракетного озброєння”, яке виробляє системи озброєння для російського флоту, і “Промтехнології”, які потрапили під санкції за виробництво зброї для російських збройних сил”, - написали в американському виданні. Огляд підготувала Софія Петровська, “ОстроВ”