Урядова «Российская газета» опублікувала простирадло глибокодумних вигадок Дмитра Медведєва, заступника Путіна в Раді безпеки РФ. Медведєв розмірковує про «підсумки 2022 року, який змінив світопорядок» і, звичайно ж, слізно згадує, як «тисячі громадян Росії з перших днів спеціальної військової операції пішли на Донбас добровольцями». «Ми докладемо всіх необхідних зусиль, щоб усіх цілей спеціальної військової операції було досягнуто. А поганий режим київських націоналістів припинив своє існування. Сьогодні, крім нас, із цією місією не впоратися більше нікому», - проголошує відвертий шовініст Медведєв. «Майже фашистський...» «Підсумок перший. Нацизм поруч, але він не пройде... Вже десять місяців триває спеціальна військова операція, мети якої спочатку були позначені президентом країни В.В. Путіним. Це захист наших співвітчизників на нових територіях, які після проведених у них референдумів увійшли до складу Росії. Денацифікація огидного, майже фашистського режиму України. Повна демілітаризація української держави... Рішення про початок спеціальної військової операції у лютому 2022 р. стало важким, вимушеним кроком під тиском обставин. Йшлося не лише про захист братніх республік Донбасу, а й про безпеку та суверенітет самої Росії. Скажімо прямо – про її виживання. Зволікати далі було неможливо. Це стало очевидним вже наприкінці 2021 р., коли Північноатлантичний альянс відмовився дати гарантії невступу України до НАТО. А українські наркомани оголосили про бажання відродити ядерний арсенал», - марить Медведєв на сторінках «Российской газеты». «Бої на Донбасі йдуть не просто за населені пункти... Спецоперація - це продовження нашої давньої непримиренної боротьби з неофашизмом і націоналізмом у всіх його проявах. Ми даємо відсіч будь-яким спробам принизити і знищити цілі народи задля групових корисливих інтересів...», - продовжує спільник Путіна і стверджує: «Ми не могли спокійно дивитися на те, як одіозний націоналістичний режим спадкоємців Коновальця, Бандери та Шухевича за підтримки своїх кураторів прагне звести нанівець як Росію, а й увесь «Руській мір», до якого з гордістю зараховують себе сотні мільйонів людей». «Ми докладемо всіх необхідних зусиль, щоб усіх цілей спеціальної військової операції було досягнуто. А поганий режим київських націоналістів припинив своє існування. Сьогодні, крім нас, з цією місією не впоратись більше нікому», - переконує Медведєв. «Підсумок другий», за версією Медведєва, «на роки, можливо, на десятиліття вперед про нормальні відносини із Заходом можна забути. Це не наш вибір. Тепер - обійдемося без них, доки до влади там не прийде нове покоління розумних політиків». В «підсумку третьому» Медведєв обурюється, що «і 2022 рік, і як мінімум вісім попередніх, якщо вести відлік з "Кримської весни", пройшли під знаком наростання дикої, ірраціональної русофобії у західному світі». «В Україні зносять пам'ятники російським літераторам та полководцям, а вулицям Пушкіна дають ім'я відморозка Бандери. Ставлять поза законом російську мову в школах і побуті, пускають під ніж російські книги. До чого ж знайомий почерк – не вистачає лише концтаборів та «кришталевої ночі». Гоголь, Булгаков, Малевич, Ахматова, Вернадський, та й Леся Українка чи Тарас Шевченко, мабуть, перевертаються у трунах. Супроводжується все це істеричними пропагандистськими конвульсіями та закликами будь-якими способами «покарати» норовливу Росію», - не вгамовується Медведєв. В «підсумку четвертому» він заявляє, що «Захід загнав себе в клітку», що «світова господарська система все глибше занурюється у вир невизначеності», а «рівень інфляції в США та в зоні євро буквально пробиває "дно" песимістичних прогнозів». «Можна лише поспівчувати пересічним громадянам країн ЄС. Їхніми полум'яними гаслами про солідарність з Україною будинок не зігрієш, у бензобак машини їх не заллєш. Усі "пекельні санкції", блокади та інші рестрикції на своїх плечах виносять ті, кому зараз доводиться оплачувати шалені рахунки за комунальні послуги чи паливо. Брати на своє утримання українських біженців і поступатися ним робочими місцями...», - переживає за європейців Медведєв. При цьому він грізно таврує США, які «сповідають неоколоніалізм»: «Чого варта хоча б ситуація навколо "зернової угоди", яка буквально озолотила великі американські компанії, які скуповували в Україні сільгоспугіддя. При цьому так і не було по суті досягнуто заявленої мети - запобігти голоду в найбідніших країнах, куди експортуються з Росії та з України зерно та добрива (до них у результаті доходять лише близько 3-5% таких вантажів)». В «підсумку п'ятому» провидець Медведєв нас заспокоює: «Апокаліпсису поки що не буде». І пояснює це відвертою брехнею: «Чи готовий Захід руками Києва розв'язати проти нас повноцінну війну, в тому числі ядерну? Західні політики відводять очі та зволікають із чесною відповіддю. Але запитайте про це жителів міста Енергодара поблизу Запорізької АЕС, по якій били прицільним вогнем, мало не зачепивши шаленими уламками представників МАГАТЕ. Обстріли точаться і донині. Візьміть заяви канібалів з Києва, що обкурилися канабісу. Це балаганні комедіанти, які просто не здатні усвідомити всю міру власної відповідальності за життя людей у реальному світі. Згадайте розстріли та тортури у Херсоні та інших місцях». Медведєв особливо наголошує: «Проте навіть перед лицем таких серйозних загроз Росія не раз і не два підкреслювала: ми боремося не з українським народом, а з нацистською сволочею, яка засіла в Києві, що захопила владу в результаті державного перевороту. Наші вороги при цьому в засобах не соромляться - на їхній совісті (хоча навряд чи до них застосовується це слово) - тисячі зруйнованих будинків, занапащених життів, біженців та знедолених людей. А тому будь-які переговори з нинішнім, маріонетковим українським керівництвом стали абсолютно безглуздими ще минулого року...». А далі потік свідомості Медведєва переходить на відверту загрозу ядерною зброєю: «Єдине, що сьогодні зупиняє наших ворогів – це розуміння, що Росія керуватиметься Основами державної політики РФ у галузі ядерного стримування. І якщо виникне реальна загроза, діятиме за ними. Біда в тому, що в такому разі ніхто згодом не розбереться, що це було – зустрічно-відповідний удар або превентивний. Це, звичайно, лякає західних благодійників, які довгий час вселяли українському політичному зброду ілюзію невразливості та безкарності в обмін на повну послуху». Нарешті, медведівський «підсумок шостий» - «Росія не виживає», а живе. Розвивається та перемагає». «Головним підсумком» 2022 року Медведєв справедливо називає «ті величезні зміни, які ми бачимо сьогодні в Росії. У її економіці, а головне – у свідомості величезної кількості громадян». Але тільки Медведєв і путінський режим все ще намагаються піднести ці «величезні зміни» зі знаком плюс. «Чужорідна токсична піна, що утворилася на російському суспільстві, поступово зникає. Не даватиму моральну оцінку тим, хто вибрав для себе новий "філософський пароплав", тому що не знаю спонукальних мотивів кожного з них. Бог їм суддя. Звичайно, це не стосується тих, хто в умовах військової кампанії бажає поразки своїй країні та її армії. Вони просто зрадники. І прощення їм не повинно бути. Головне – процес дорослішання нашого суспільства йде неухильно. І він незворотний», - проголошує Медведєв. І по-батьківському заспокоює: «Звичайно, ще не всі встигли усвідомити, наскільки сильно змінилося наше життя, які цілі будуть головними на довгі роки вперед... Наше завдання – найближчим часом не лише захистити нові території у складі РФ, а й зробити їхнє життя благополучним, безпечним, комфортним...». «І все ж таки очевидно: цей рік змусив наше суспільство в повному розумінні слова мобілізуватися. Тисячі громадян Росії з перших днів спеціальної військової операції пішли на Донбас добровольцями. Сотні тисяч солдатів і офіцерів зараз проходять бойове злагодження і героїчно борються на передньому краї, звільняють від нацистів нові території у складі Росії», - твердить Медведєв, попутно прибріхуючи, що «особливої уваги цього року вимагали питання, пов'язані з великим потоком біженців та вимушених переселенців із територій Донбасу та України... Робилося все, щоб підтримати таких людей та дати їм можливість повернутися до нормального життя...». Медведєв нагадує, що «наше завдання - найближчим часом не лише захистити нові території у складі РФ, а й зробити їхнє життя благополучним, безпечним, комфортним. Так уже було 2014 року, коли до складу Росії увійшов Крим, повернувшись додому назавжди». «Вороги Росії будуть повалені! Правда переможе! Майбутнє за нами!», - із пафосом завершує свій опус Медведєв. До речі, на його «підсумки» вже відреагував Ілон Маск, назвавши їх «безумовно, найабсурднішими, які колись чув»... «Нам явно замало коштів перехоплення українських БПЛА» «Повторний удар ЗСУ по авіабазі в Енгельсі» змусив прокремлівську газету зі смішною назвою «Вільна преса» мучитися споконвічно російським питанням «що робити?». «Якщо не вжити термінових заходів, Київ може наважитися на спробу вразити вагомішу мету», - одразу пропонує «СП». Якийсь «відомий фахівець із ракетного озброєння, член-кореспондент Академії військових наук РФ» Володимир Козін несподівано сміливо заявляє, що «на його особисте переконання, те, що трапилося, є відвертим прорахунком нашої ППО». «І це тим більше сумно, що вже є свіжі негативні приклади такої самої якості з боку українських агресорів», - гнівається «академік». «Я переконаний, що потрібно переглядати всю систему організації ППО в країні в цілому, якщо в ній є специфічні «дірки». І особливо враховувати погрози, що виходять із південного та південно-західного напрямів – з боку України. Це перше, що потрібно зробити. А друге – треба збільшувати кількість засобів протиповітряної та протиракетної оборони різного призначення. Я не можу назвати їх точну кількість в даний час, але напрошується простий логічний висновок - якщо ворожі безпілотники безперешкодно пролітають багато сотень кілометрів углиб нашої території, то явно недостатньо як засобів перехоплення українських БПЛА, так і засобів їхнього раннього виявлення, починаючи з перетину держкордону або лінії зіткнення», - вважає Козін. Він наголошує, що «вкрай важливо звести до повного нуля подібні атаки»: «Адже українські дрони покликані вивести з ладу нашу стратегічну важку ядерну авіацію – один із компонентів ядерного щита Росії. А цей компонент покликаний використовувати зовсім на іншому рівні - стратегічному, тобто проти нашого ракетно-ядерного противника «номер один», а саме Сполучених Штатів та їх ядерних союзників по НАТО». «Один із способів вирішення проблеми українських важких дронів далекої дії полягає в наступному - ...треба, що називається, буквально орати всі українські ангари для їх зберігання, злітно-посадкові смуги та всю відповідну інфраструктуру. У тому числі за допомогою російських стратегічних важких бомбардувальників, оснащених потужними високоточними авіабомбами та ракетами із звичайними боєзарядами», – пропонує «академік» Козін. Ще один «військовий експерт, капітан першого рангу запасу» Василь Дандикін стурбовано заявляє газеті, що для відбиття атак українських безпілотників «потрібна комплексна робота всіх підрозділів Військово-космічних сил Росії, і підрозділів радіотехнічних військ, і протиповітряної оборони, і таке інше». Дандикін застерігає і вимагає: «Адже під Новий рік варто очікувати активізації українських націоналістів, які ще битимуть по Донецьку, по Запорізькій та Херсонській областях, та й іншим цілям - загнаний у кут щур, який несе моторошні втрати за всіма напрямами СВО, дуже боляче кусається. І йому має приходити оперативна «відповідь». «Мають бути наші удари за місцем зльоту таких «мішеней», адже незважаючи на те, що у ВСУ з радянських часів їх залишилося небагато, вони, безперечно, зазнають гарної модернізації», - попереджає Василь Дандикін. «Мету свого існування Україна мала лише одну...» Ще одне кремлівське видання – «Украина.ру» – поговорила з якимось «письменником, публіцистом, членом центральної ради соціалістичної партії «Справедлива Росія – За правду» Миколою Стариковим, який відразу заявляє, що «основна подія 2022 року – це Спеціальна військова операція та то опадання всіх можливих фігових листів економіки, політики у взаєминах між державами, у міжнародному праві, які ще існували». Стариков проводить паралелі між візитами заступника голови Ради безпеки РФ Дмитра Медведєва до Китаю та Президента України Володимира Зеленського до США. «Давайте звернемо увагу на збіг двох візитів за часом, причому обидва раптові, ніколи не анонсувалися, нічого ми про них не знали. І раптом прокинулися, Медведєв із делегацією… це називається делегація "Єдиної Росії" у Пекіні, а Зеленський на американському військовому літаку летить до американських політиків, за американськими грошима та американським озброєнням. Ось такий "незалежний президент". Зрозуміло, що це не просто збіг, що є певні геополітичні шахи, але хто зробив перший хід, хто другий?», - розмірковує Стариков. На його переконання, «від того, яким чином виглядатиме карта Європи після закінчення СВО, який буде баланс сил, як все це минеться – від цього залежатиме справді майбутнє людства». При цьому Старіков «дуже сподівається, що певний етап СВО закінчиться досягненням усіх її цілей у 2023 році». Він не згоден з думкою західних ЗМІ, які назвали «людиною року» Володимира Зеленського. «Я думаю, що людиною 2022 року, безумовно, є президент Російської Федерації Володимир Володимирович Путін, тому що він ухвалив справді найскладніше рішення, бачачи підготовку України до нападу, я нагадаю вам, що 16 лютого 2022 року кількість обстрілів ДНР-ЛНР збільшилася приблизно в тридцять разів. По суті, йшла артилерійська підготовка до подальшого вторгнення. У цих умовах під величезним міжнародним тиском, де вже всі готові кричати про те, що це Росія нібито на когось напала, він ухвалив рішення провести Спеціальну військову операцію і не піддатися тому тиску, який було здійснено», - запевняє Стариков. «Безумовно, тут не треба бути семи п'ядей на лобі, щоб зрозуміти, що мільярди, десятки мільярдів даються державі під якусь конкретну мету. В даному випадку держава Україна мету свого існування мала лише одну – війну з Росією. Під це виділялася зброя, готувалися майбутні постачання озброєнь, під це давалися кредити, і зараз гроші даються лише під війну, а не тому, що комусь подобається Зеленський чи комусь подобається Україна», - заявляє Стариков, знову повторюючи кремлівський наратив, що Україною у середині лютого 2022 року нібито велася «підготовка до вторгнення на територію ДНР-ЛНР, здійснення так званого хорватського сценарію». «Давайте не забувати, що Захід наперед призначив Росію винною, це раз, і готуючись до цієї війни Захід вивів свої війська з території Афганістану. Зараз мені цілком очевидно, чому це було зроблено... Вони просто йшли з тієї точки, куди Росія, або ще хтось могли б постачати озброєння для того, щоб завдавати шкоди американським військовим, так само, як вони намагаються завдати шкоди нашим військовим, поставляючи озброєння в Україну», - розгадав усі загадки Стариков. Він точно здогадався, що США «спочатку мали піти з Афганістану і через деякий час розв'язати війну на Донбасі, але ніяк не в зворотному порядку і не одночасно». При цьому очевидний склероз Старикова зовсім не бентежить: США вивели війська з Афганістану в серпні 2021 року, а війну на Донбасі розв'язали не вони, а Росія, і сім років тому – у 2014 році. Але навіть при цьому оптимізму у Старикова обмаль: «Тому давайте більш серйозно оцінювати потенціал наших геополітичних противників, вони не ідіоти точно, вони не слабаки, вони не збираються віддавати світову гегемонію, і у Китаю теж настають непрості часи». «Сетецентричний танк» Брава служниця Кремля – «Комсомольская правда» – радісно повідомляє, що Росія «готує до бою» в Україні танк «Армата». «Що змінить у зоні СВО танк, якому немає рівних?», – натхненно запитує «КП». «Російські фахівці вдосконалюють військову техніку і продовжують створювати нові озброєння, які не мають аналогів у світі. Однією з таких машин є танк Т-14 "Армата", який зараз проходить бойове злагодження на російських полігонах», - повідомляє газета і пропонує своєму військовому оглядачу Віктору Баранцю «розкрити особливості унікального танка та розповісти про його головні «фішки». «Я мав честь бути першим російським військовим журналістом, якому міністр оборони дозволив побувати в цьому танку... Коли я заліз до «Армати», то перше враження було приблизно таке, як із сільського трактора я пересів би в кабіну сучасного суперлайнера. Я не побачив там ні коліс, ні важелів, ні гальм, ні газу. Інструктор, який був зі мною, каже: ви відстали від життя, ви джойстиком працюйте», - із придихом розповідає Баранець. «Цей танк випробовується довго. І я думаю, що його потихеньку підтягуватимуть до поля бою. Його зараз на російських полігонах наші випробувачі «вбивають» у різних режимах – у холодних, у гарячих, у бруді, у піску тощо… Перша відмінність цього танка від усіх класичних танків, що екіпаж знаходиться окремо від снарядів. Якщо ворожий снаряд у звичайний танк потрапляє, він вибухає, екіпаж вибухає. Тут екіпаж відокремлений потужною бронею від снарядів. Снаряди постачаються автоматично. Кнопочку натиснув солдат, прицілився командир, стрільнув. Все це працює», - захоплюється Баранець. І продовжує нахвалювати: «У танка могутній двигун. Причому він може бути і 1300 «коней», а може бути і 1500. У нього цікава гармата 125-міліметрова, яка, поки випробовується танк, може перерости в 152-міліметрову. З цієї гармати можна стріляти керованою ракетою. Цей танк має дуже потужний захист. Спочатку динамічний захист. Корпус танка обкладається спеціальними пластинами. Коли американський «Джавелін» підлетить до нашої «Армати», то, можливо, навіть назустріч йому полетить у останній момент ця пластина. Або ця пластина вибухне разом із бойовою частиною «Джавеліна». А екіпаж не постраждає. Може, його тільки добре струсить там». Баранець розкриває «ще одну фішку «Армати» – це система «Афганіт»: «Коли супостат стрільне по танку Т-14, то система «Афганіт» миттєво засікає снаряд, що летить у танк. І вона посилає йому назустріч свій снаряд, який його підриває, або збиває з траєкторії». Щоправда, одразу напрошується дитяче питання, а якщо до «Армати» летять одразу три снаряди? Але задаватися такими питаннями Баранцю ніколи, він продовжує своє вихваляння: «Але це ще не все. У будь-якого танка найслабше місце – башта. Туди намагаються цілити і "Джавеліни", і авіаційні ракети. І тут наші золоті голови з оборонки передбачили. Вони поставили і сюди не лише автоматичний зенітний кулемет, а й систему, яка буде здатна відбивати й снаряди, що летять у башту танка». «Я не знаю у світі іншого такого танка, як «Армата», який був би так напханий електронікою. Коли я говорив з конструкторами, вони складчину робили танк. Хтось трак, хтось двигун, хтось гармату, хтось варив сталь. Вони самі дивувалися, що в результаті вийшов інтелектуальний танк. Цей танк з'явиться на полі бою не просто, як бойова одиниця. Це буде сетецентричний танк. Тому що він спостерігатиме на полі бою за ситуацією і передаватиме на танки Т-90 або Т-72 і становище на полі бою, і ті цілі, які ці танки повинні знищити в першу чергу. «Армата» теж стрілятиме. Ми отримуємо Т-14 вже не просто як бойове залізо, яке має особливості тактико-технічних характеристик, а й танк-управлінець», - гордо підсумовує оглядач Баранець, чомусь не повідомляючи нетерплячих росіян, ну коли ж, коли ж це диво-машину «потихеньку підтягуватимуть до поля бою». Огляд підготував Михайло Карпенко, ОстроВ
