Нові правила військового обліку: чи будуть повістки у "Дії", і що загрожує українцям за кордоном

Наприкінці минулого року Кабінет міністрів ухвалив ухвалу про новий порядок організації та ведення військового обліку в Україні. Незважаючи на те, що документ є достатньо рамковим і здебільшого дублює раніше ухвалені норми, він викликав резонанс в українському інформаційному просторі. Соцмережі буквально вибухнули коментарями та припущеннями про те, що в країні починається новий етап тотальної мобілізації. Російська пропаганда також підхопила цей меседж.

При цьому військове керівництво України стверджує, що на сьогоднішній день немає потреби у масовій мобілізаці.

"У нас немає такої великої потреби в людях, як у Росії. У нас є потреба у зброї, в техніці, оснащенні. Тому те, що добираємо, ми поповнюємо. Втрати теж, на жаль, є. Ми поповнюємо втрати наших бойових бригад, якихось фахівців беремо особливих, яких нам потрібно для тих чи інших завдань, але в такій масовій мобілізації на сьогоднішній день – я не бачу потреби», – заявив міністр оборони Олексій Рєзніков 5 січня в ефірі телемарафону.

Співрозмовник "ОстроВа" у команді президента також підтвердив, що серйозних проблем з мобілізацією в Україні немає .

"Є моменти з ротацією, нестачею певних спеціальностей, але це все вирішується. Я не чув, щоб були прямі проблеми або гостра нестача в людях", - зазначив він.

"ОстроВ" вивчив нові правила військового обліку, а також з'ясував, що сталося з програмою "Є-відрядження" і коли варто очікувати послаблень у питанні виїзду за кордон військовозобов'язаних.

Нові правила військового обліку

30 грудня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив постанову №1487 "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів".

Як зазначають юристи, більшість положень з нового "порядку" було взято з минулої постанови Кабміну про військовий облік № 921, яка була прийнята у 2016 році. Нова ухвала лише уточнює деякі пункти.

"Ця постанова стала "шоком" для людей, які не знали про існування Постанови № 921 від 2016 року, яка практично один в один повторює зміст нової постанови від 30 грудня 2022 року", - зазначає адвокат Володимир Кишеня.

Громадська організація "Юридична сотня" також звертає на це увагу.

"Справді, зараз ця тема дуже популярна у ЗМІ, але більшість норм – зі старого порядку", - йдеться у повідомленні організації.

Розберемо основні положення нової ухвали.

Отже, військовому обліку в Україні підлягають:

- призовники (на підставі посвідчення про приписку до призовної дільниці),

- військовозобов'язані (на підставі військового квитка або тимчасового посвідчення),

- Резервісти (на підставі військового квитка).

З 2023 року військовий облік ведуть:

- центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи;

- органи місцевого самоврядування;

- органи військового управління;

- військові частини ЗСУ та інші законні військові формування;

- правоохоронні органи спецпризначення;

- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати);

- підприємства, установи та організації;

- Навчальні заклади;

- Заклади охорони здоров'я.

Головний пункт, який викликав резонанс, стосується того, що дипломатичні відомства вестимуть військовий облік серед українців, які перебувають за кордоном, а також сприятимуть їх поверненню в Україну під час мобілізації .

Російські ЗМІ з особливим задоволенням підхопили це "нововведення". Наприклад, севастопольські Телеграм-канали стали знущально писати, що тепер ті кримчани, які виїхали за кордон та підтвердили там своє українське громадянство, будуть мобілізовані та насильно відправлені воювати до України.

Насправді, нічого нового Кабінет міністрів не прийняв. Це положення було й у попередній ухвалі від 2016 року.

Більше того, цей пункт зовсім не означає, що українців, які перебувають за кордоном, насильно мобілізують і відправлять до України.

"Закордонні дипломатичні установи України сприяють поверненню військовозобов'язаних та резервістів до України у разі проведення мобілізації та воєнний час (у особливий період)", - йдеться у постанові.

За словами адвоката Володимира Кишені, "сприяють поверненню" означає, що дипломатичні установи допомагають повернутися тим, хто хоче добровільно потрапити до України та піти воювати. Ні про яке "насильне видворення" не йдеться.

Таким чином, Кабінет міністрів ніяк не змінив правил постановки на військовий облік для українців, які перебувають за кордоном.

Не оминула ухвала й іношої популярної теми, яку також "люблять" російські ЗМІ – це військовий облік жінок. І хоча соцмережі вибухнули повідомленнями, що "в Україні все так погано, що закликатимуть жінок на війну", Кабмін нічого кардинально не змінив.

У постанові дійсно прописано порядок військового обліку жінок, для яких він є добровільним мінімум до 2026 року.

На військовий облік обов'язково повинні ставати жінки, які здобули медичну або фармацевтичну спеціальність.

Освітні заклади різних рівнів, які навчають жінок за цими спеціальностями, за два місяці до закінчення навчання мають представляти списки студенток до районних (міських) ТЦК та СП, на території відповідальності яких вони розташовані.

За цими списками жінкам видаються тимчасові посвідчення військовозобов'язаного на 30 діб. Не пізніше ніж через сім днів після отримання посвідчення жінка має прибути до ТЦК та СП за місцем проживання для визначення придатності військової служби та взяття на військовий облік.

Взяття жінки на облік здійснюється після визначення її придатності до військової служби та внесення персональних даних до Єдиного державного реєстру.

Жінки, які мають іншу професію або спеціальність, споріднену з військово-обліковою спеціальністю, можуть стати на облік військовозобов'язаних добровільно за такою ж процедурою.

Про те, що до 2026 року військовий облік жінок в Україні буде добровільним, раніше говорила заступник міністра оборони Ганна Маляр. Тож Кабінет міністрів просто закріпив це документально.

У постанові також прописано, що військовозобов'язані:

- при зміні місця проживання або інших персональних даних повинні особисто протягом семи днів повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку через центри надання адміністративних послуг або інформаційно-комунікаційні системи;

- не можуть змінювати місце проживання без дозволу керівника ТЦК та СП з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час.

Щоправда, такі самі зобов'язання були й у попередній редакції ухвали.

З нововведень можна виділити таке: військовозобов'язані повинні звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними ТЦК та СП, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки.

А також зняття з військового обліку військовозобов'язаних, які виїжджають за кордон на строк більше трьох місяців, здійснюється після особистого прибуття їх до відповідного районного (міського) ТЦК та СП, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки з документами, що підтверджують виїзд за кордон.

Обурення в інформпросторі викликала позиція, що тепер виконавчі органи сільських, селищних, міських рад отримали нові обов'язки, зокрема проводити роз'яснювальні роботи з виконання правил військового обліку.

Крім того, вони зобов'язані протягом семи днів інформувати ТЦК та СП, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які змінили місце проживання без зняття з персонально-первинного військового обліку за місцем реєстрації.

Вони також можуть займатися звіркою даних (не рідше одного разу на рік) військовозобов'язаних "шляхом обходу подвір'я".

"При звірці перевіряються наявність та стан військово-облікових документів призовників, військовозобов'язаних та резервістів", - йдеться у постанові.

Як би "страшно" це все не виглядало, цей пункт також не є новим.

Відповідно до постанови державні органи та органи місцевого самоврядування, а також підприємства, установи та організації повинні перевіряти наявність військово-облікового документа при прийнятті на роботу або навчання. І хоча вступити на навчання до вишу без "довідки з військкомату" неможливо, при прийомі на роботу ця норма часто не дотримується. У новому порядку вона прописана без змін.

Зокрема підприємства, установи, організації та органи влади мають у семиденний термін повідомити ТЦК та СП, органи СБУ або підрозділи Служби зовнішньої розвідки про:

- прийняття на роботу (навчання) військовозобов'язаного, призовника чи резервиста,

- звільнення його з роботи,

- Завершення навчання (відрахування з навчального закладу).

Якщо ТЦК та СП (або інший уповноважений орган) видає розпорядження повідомити працівника про необхідність прибуття до ТЦК та СП, то роботодавець зобов'язаний видати наказ, ознайомити з ним працівника, а копію наказу у триденний строк направити до органу, який видав розпорядження.

Крім того, міські та районні центри зайнятості повинні надавати інформацію про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які там реєструються.

Після реєстрації осіб як безробітних вони мають протягом семи календарних днів передати інформацію після отримання запиту відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (колишні військкомати).

За наявності технічної можливості така інформація може бути надана через систему електронної взаємодії Міноборони та Державної служби зайнятості.

"Дія"

У новому порядку також прописано можливість подання відомостей для військкомату через "Дію", зокрема, під час реєстрації нового місця проживання. У соціальних мережах відразу ж спалахнули суперечки про те, що повістки тепер надсилатимуть через "Дію" і потрібно терміново видаляти програму.

Поспішаємо заспокоїти, що й у цьому випадку нічого нового не було заведено. У попередній та нинішній постанові йдеться, що військовий облік має вестись через Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних. І за зміни місця проживання можна буде добровільно подавати туди відомості через додаток "Дія". Зазначимо, що наразі такий порядок досі не прописаний, і чи він запрацює найближчим часом – велике питання.

Недарма у постанові не вказано термінів початку роботи такого функціоналу. Там лише йдеться, що Міноборони України має визначити та встановити "механізм та вимоги до технічного опису сервісу електронної інформаційної взаємодії між порталом "Дія" та Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів".

Джерела "ОстроВа" у Кабміні зазначають, що військове керівництво країни вже давно хоче задіяти "Дію" як для ведення військового обліку, так і для розсилки повісток.

"Це не секрет, що військові постійно ініціюють зустрічі з представниками Міністерства цифрової трансформації, щоб використати "Дію". Але досі ні про що домовитися не вдалося. Вся справа у твердій позиції міністра Михайла Федорова. І навіть тиск на Володимира Зеленського не дав результатів. Той довіряє Федорову і вважає його чи не найкращим міністром за свою каденцію. Позиція дуже проста - якщо почати роздавати повістки через "Дію", додаток просто будуть масово видаляти. Ми не можемо змусити людей не робити цього", - зазначив він.

Ще один співрозмовник у монобільшості сказав, що команда президента не відмовилася від ідеї проведення виборів онлайн (за допомогою "Дії") у майбутньому, і масове видалення програми через повістки "не входить до планів".

За його словами, найближчим часом "точно не варто боятися повісток через "Дію".

"Максимум, що може бути впроваджено, і то не факт, це відображення військового квитка в додатку, щоб його можна було пред'явити, наприклад, на блокпосту. Це єдине, що обговорюється, але навіть із цим не поспішають, бояться негативної реакції та відтоку користувачів ", - сказав він.

У будь-якому випадку, тема викликала сильний резонанс, тому Міністерству цифрової трансформації довелося давати офіційні пояснення.

"Не варто хвилюватися. Ні ця постанова, ні будь-яка інша не передбачає надходження повісток через "Дію". У нашому плані роботи поки що немає таких завдань", - сказав керівник з розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації Мстислав Банік.

Він також зазначив, що нова постанова впорядкувала низку норм від 2016 року, до якої постійно вносилися зміни, але не передбачає повісток у додатку.

"Щодо військового квитка. Більшість державних сервісів та послуг майже завжди передбачають можливість їх запровадження онлайн у "Дії". Війна показала, що доступність цифрових сервісів для громадян - одне з пріоритетних рішень", - сказав він.

"Є-відрядження" не спрацювало

З 1 вересня в Україні мала стартувати нова послуга від Міністерства цифрової трансформації — "Є-відрядження", завдяки якій підприємці змогли б здійснювати короткострокові відрядження за кордон на 7 днів.

Щоб скористатися можливістю виїзду за кордон, потрібно було відповідати певним критеріям:

- своєчасно подати податкову звітність;

- не мати заборгованості зі сплати ЄСВ;

- виплачувати середню заробітну плату за юридичною особою або ФОП не менше ніж 20 тисяч гривень.

Також підприємець мав внести на рахунок у "Ощадбанку" заставу у розмірі 200 тисяч гривень. Ці гроші мали повернутися власнику після того, як він повернеться до України.

Але несподівано для всіх проект ухвали так і не був підписаний прем'єр-міністром. Згідно з офіційною інформацією, його відправили на доопрацювання. І за інформацією "ОстроВа", його мали прийняти наприкінці минулого року.

Але у грудні віце-прем'єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко виступила з несподіваною заявою, що уряд остаточно відмовився від проекту "ЄВідрядження".

"З урахуванням проекту нової ухвали про бронювання, окрема процедура "єВідрядження" втратила сенс, тому що заброньовані особи зможуть безперешкодно перетинати кордон за наявності необхідних документів", - заявила вона в інтерв'ю Forbes.

За її словами, проект постанови, що деталізує та унормовує критерії та порядок організації бронювання, перебуває на узгодженні .

"Дискусія в самому розпалі… Фінальне рішення залишається за Міноборони та Генштабом. Не може бути іншої позиції, тому що в країні йде війна. У нас не має завдачння дозволити віжджати всім, наше завдання – допомогти бізнесу вижджати для укладення угод, участі у виставках тощо”, - пояснила Свириденко.

Дійсно, 4 листопада Верховна Рада ухвалила закон про порядок бронювання військовозобов'язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з ухваленим документом, бронюванню підлягають працюючі військовозобов'язані:

- на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення), якщо це необхідно для виконання цих завдань;

- на підприємствах, в установах та організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт та послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань;

- на підприємствах, в установах та організаціях, які критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення у особливий період;

- в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, якщо це необхідно для забезпечення їхнього функціонування.

Документ є рамковим, і основні критерії та порядок бронювання має розробити Кабінет Міністрів України.

За інформацією "ОстроВа", такий порядок може бути представлений і прийнятий вже цього місяця .

"Постанова вже готова, вона знаходиться на узгодженні різних відомств. Найбільше питань, звичайно ж, у військових. Наприклад, є суперечки щодо того, які підприємства можна віднести до критично важливих для економіки. Будуть певні економічні параметри, яким потрібно відповідати. Звичайно, є момент з айтішниками, які найбільше чекали " єВідрядження". Потрібно зробити так, щоб усі не роз'їхалися, і щоб вони отримали якесь прийнятне послаблення. Якою буде фінальна форма документа – поки що неясно", - зазначило джерело в Кабміні.

Андрій Андрєєв, "ОстроВ"