<p style="text-align: justify;">22 вересня українським ракетним ударом було знищено штаб Чорноморського флоту РФ у Севастополі. Уже через кілька годин після цього в газеті «Московский комсомолец» з'явилася публікація із закликом до російських військових <em>«ретельно продумати, як завдати болючих для противника ударів у відповідь». </em>Причому, почати завдавати ударів у відповідь по Україні автор публікації вимагав негайно, того ж вечора...</p> <p style="text-align: center;"><strong>«</strong><strong>Ляльководи перебувають у тіні</strong><strong>»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Тим, хто прагне удару у відповідь по Україні, виявився якийсь російський підполковник у запасі Роман Шкурлатов, якого «Московский комсомолец» представив як <em>«голову правління Загальноросійської організації «Офіцери Росії». </em></p> <p style="text-align: justify;">Той одразу заявив, що <em>«наліт на Севастополь фактично був організований країнами НАТО».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Удар по Севастополю без координації та технічного сприяння з боку НАТО був би неможливий. Розвідка, наведення, підсвічування цілей для ракет - це цілий комплекс технічних засобів, якого у ЗСУ фізично немає. Але вони є в НАТО. Тому потрібно думати, як ефективніше відповісти не тільки київському режиму, а й ляльководам, які перебувають у тіні. Треба думати, як це робити так, щоб безпосередньо не втягуватися в зіткнення з НАТО, але водночас наносити їм чутливі удари»,</em> - рішуче заявляє «запасний підполковник».</p> <p style="text-align: justify;">І грізно наголошує: <em>«Відплата, як і помста, - це страва, яка має подаватися холодною. Тому удар у відповідь має бути завдано рівно в тому місці і тоді, де і коли противник найменше його очікує, щоб завдати йому максимальної військової шкоди. Але в будь-якому разі відповідь має бути нищівною. Нам необхідно жорстко, я б навіть сказав, жорстоко відповідати на кожну таку витівку». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Я думаю, що сьогодні ми побачимо тривогу по всій Україні; я думаю, що будуть вражені центри ухвалення рішень, але цього недостатньо. Необхідно виробляти у противника рефлекс, як у собаки Павлова. Щоб після атак по наших територіях прилітало у відповідь удесятеро більше і вражало вдесятеро більше об'єктів військової, критичної та подвійної інфраструктури противника», -</em> погрожував підполковник Шкурлатов вдень 22 вересня.</p> <p style="text-align: justify;">Дивно, але в російському Генштабі гнівного підполковника на послухали, і жодного <em>«ураження центрів ухвалення рішень»</em> в Україні того вечора не відбулося. Про це «Московский комсомолец», звісно, скромно промовчав.</p> <p style="text-align: justify;">Проте через три дні, 25 вересня, браво повідомив, що <em>«за удари по Севастополю Росія розбомбила в Одесі секретний бункер».</em></p> <p style="text-align: justify;">Черговий «військовий експерт», такий собі <em>«директор музею сил ППО»</em> Юрій Кнутов, розкрив газеті страшну таємницю - виявляється, в Одесі російськими ракетами знищено якийсь <em>«об'єкт»</em> під готелем «Odessa», і він <em>«найімовірніше був пов'язаний з іноземними фахівцями та морськими дронамі, які періодично атакують наші об'єкти в Криму». </em></p> <p style="text-align: justify;">А ще одне джерело «Московского комсомольца» стверджує, що <em>«в готелі могли розміщуватися місця відпочинку для іноземних фахівців, оперативні пункти управління, інформаційні та координаційні центри». </em></p> <p style="text-align: justify;">«Експерт» Кнутов підтакує, що <em>«під готелем міг розміщуватися командний пункт, який противник намагався вберегти від ударів наших безпілотників «Герань-2», що здебільшого працюють по наземних цілях, а не по підземних»</em> і не виключає <em>«зв'язку підземного об'єкта з іноземцями». </em>Мовляв, <em>«відомо, що свого часу британці й американці будували центр в Одесі, там же свого часу британці навчали українські сили спецоперацій».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Завдання у бункера можуть бути різними. Але я все ж таки вважаю, що тут розташовувалися командний пункт або центр підготовки, в якому іноземці навчали українців управління морськими дронами. Центр міг бути також пов'язаний з обробкою даних, які надходять противнику для подальших атак морськими дронами»,</em> - запевняє <em>«директор музею сил ППО»</em>.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Перед нами зрадник»</strong></p> <p style="text-align: justify;">На сторінках газети «Известия» такий собі кандидат історичних наук Сергій Чуєв у публікації під епохальним заголовком <em>«Зрада народу»</em> знову порушує одвічну тему, <em>«чому Зеленський зробив ставку на шалений український націоналізм».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Володимир Зеленський - це яскравий приклад того, як зрадити все те, на чому будувався твій імідж не тільки під час президентської кампанії, а й протягом життя. Під час передвиборчих перегонів він позиціонував себе як російськомовна людина з Кривого Рогу, яка не володіє мовою і виступає за право вільно користуватися російською мовою на території України. Перемігши на виборах, Зеленський став президентом, який випалює все російське, зокрема й мову. Крім того, під час президентської кампанії майбутній лідер України виступав із гаслом: «Встати на коліна, але запобігти війні». Сьогодні він став розпалювачем конфлікту на території рідної країни і підштовхує весь світ до третьої світової», - </em>заявляє московський історик Чуєв.</p> <p style="text-align: justify;">Знає він і про інші гріхи президента України - <em>«Каховське водосховище було основним джерелом води для жителів рідного міста Зеленського, але це не завадило йому позбавити його джерела водопостачання». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«А вираз «нічого святого» чудово відображає і поведінку президента України в питаннях церкви. Спочатку виступаючи за права Російської та Української православної церкви в Україні, Зеленський раптом став продовжувачем політичної лінії Порошенка, наполягаючи на підтримці самостійної, невизнаної Московським патріархатом Православної церкви України та організовуючи гоніння на священиків і парафії УПЦ. Це говорить про те, що перед нами зрадник. Насамперед зрадник українського народу, інтереси якого він представляє, незважаючи на свою етнічну приналежність»,</em> - розпинає Зеленського історик Чуєв.</p> <p style="text-align: justify;">І гнівно продовжує: <em>«Безумовно, цей зрадник став маріонеткою в руках західних покровителів і маніпуляторів. Їхня мета - створення на території України антиросійського режиму, розрив історичних зв'язків і знищення всього, що може свідчити про спільну історію та велич радянського минулого. Тому Зеленський і його однодумці організовують інформаційні та терористичні атаки на те, що пов'язують із Росією. Йдеться про мову, культуру, церкву і навіть про славні спільні перемоги в роки Великої Вітчизняної війни».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Ця принизлива логіка суперечить національним інтересам України і веде до глибокої соціокультурної кризи української нації, що, безумовно, не обіцяє нічого хорошого. Якщо слідувати курсом Зеленського, в українській історії не залишиться нічого, крім образи, поразки, травми і трагедії. Тому в пріоритетах української влади не ветерани Великої Вітчизняної війни, не повага до їхньої пам'яті, а колаборанти, підтримка неофашистських і націоналістичних організацій і реабілітація нацизму»,</em> - твердить московський історик Чуєв.</p> <p style="text-align: justify;">І так, звісно, він нагадує: <em>«У цьому плані Зеленський виявився зрадником ще й єврейського народу, який постраждав від рук фашизму, зокрема й під час голокосту. Однак заради проєкту «анти-Росія» Зеленський і західний світ готові забути і про ті трагічні події».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«У Росії не залишається іншого вибору, окрім як боротьба з цими деструктивними процесами і розпалюванням конфліктів. І ми, безумовно, повинні захищати власний підхід, власний погляд на світ. Спеціальна військова операція в Україні, як би суворо це не звучало, - спроба врятувати на території сусідньої держави цінності єдності та приналежність до слов'янського світу, право пам'ятати свою історію, сповідувати свою релігію і розмовляти рідною мовою», </em>- пояснює нетямущим історик Чуєв.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Передумови для наступу практично створено»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Урядова «Российская газета» публікує нові роздуми такого собі «військового експерта» Олексія Леонкова, який стверджує, що навіть якщо американські ракети ATACMS і німецькі Taurus потраплять до України, <em>«виникає питання, як саме ЗСУ збираються їх застосовувати».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Судячи зі зведень з лінії бойового зіткнення, навіть на Заході стали чітко розуміти, що Україна більше не здатна на масштабні наступальні операції. Звичайно, ЗСУ ще можуть влаштовувати «м'ясні» штурми на різних ділянках, однак це буде знову призводити до величезних втрат. В української армії зараз витрачається найголовніший ресурс - людський. І стає зрозуміло, що цей ресурс ЗСУ оперативно заповнити вже не можуть. Адекватні резерви вже вискоблені до денця. Зараз в українську армію гребуть тих, хто всіма способами намагається сховатися від призову, інвалідів, розумово неповноцінних. Тобто на лінію бойового зіткнення потраплять люди, які не готові з ідеологічних міркувань іти на вірну смерть і всіляко ухилятимуться від участі в самовбивчих штурмах»,</em> - переконує з Москви Леонков.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Очевидно, що західні куратори України доходять висновку, що єдиний варіант у цій ситуації - самим переходити в так звану активну оборону. Так, відступати, так, задкувати, але водночас намагатися завдати максимальної шкоди нашим підрозділам»,</em> - мислить «військовий експерт».</p> <p style="text-align: justify;">А у зв'язку з тим, що Україною <em>«зараз на лінії бойового зіткнення починають застосовуватися крилаті ракети Storm Shadow і SCALP з касетною начинкою і, вочевидь, найближчими днями у ЗСУ з'являться ракети ATACMS і Taurus, також начинені касетними суббоєприпасами»,</em> Леонков будує стратегічні припущення: <em>«Приміром, супротивник відступає в один з укріпрайонів, російські війська його переслідують і намагаються атакувати цей укріпрайон. Зрозуміло, що в основному атаки йдуть у чистому полі, без укриттів. У цей момент по наступаючих і починають працювати далекобійні ракети з касетними боєприпасами. Перехопити їх над полем бою, де літають сотні безпілотників, артилерійських снарядів і всього іншого, вельми непросте завдання. Збиток військам, що наступають, такими снарядами завдається дуже великий. Наш противник уважно аналізував дії російських військ в активній обороні і багато чого взяв на озброєння. Така тактика, я думаю, буде застосовуватися ЗСУ під час осінньо-зимової кампанії».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«На Заході розуміють, що є велика ймовірність того, що російські війська незабаром почнуть відсувати лінію бойового зіткнення вглиб України. Навіть зараз, судячи зі зведень Міноборони Росії, ми бачимо, що ті підрозділи, які стоять на першій лінії оборони, на деяких ділянках вибивають противника з опорних пунктів. Лінія бойового зіткнення постійно рухається. Якщо навіть наші підрозділи, що обороняються, займають опорники, це свідчить про те, що в противника з того боку не все добре. Тому передумови для наступу практично створені. Ясна річ, що для масштабного наступу завжди приберігаються свіжі частини. І ми знаємо, що такі частини у нас в тилу є. Єдиний, я вважаю, фактор, що зупиняє, - це можливі жертви серед військ, що наступають, яких наші можуть зазнати від касетних боєприпасів. Упевнений, що зараз командування, розуміючи всі ризики, шукає протиотруту проти касетних ракет»,</em> - багатослівно розмірковує «військовий експерт».</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Також останнім часом активно знищу</em><em>є</em><em>ться зброя, </em><em>яка</em><em> мож</em><em>е</em><em> стріляти касетними снарядами. А отже, заходи починають застосовуватися»,</em> - якось не дуже переконливо обнадіює він.</p> <p style="text-align: center;"><strong>«Балаканина про новий наступ»</strong></p> <p style="text-align: justify;">Газета «Взгляд» впевнена, що <em>«за провал літнього наступу ЗСУ підуть в атаку взимку».</em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Навіщо Україна хоче вести зимовий наступ і чи є у неї для цього можливості?», </em>- тут же запитує газета.</p> <p style="text-align: justify;">Ще один «військовий експерт», такий собі Борис Рожин, повідомляє «Взгляду», що <em>«настільки амбітні плани викликані потребою прикрити провал оперативно-стратегічних цілей літнього наступу, які передбачали захоплення Токмака, Мелітополя, Бердянська і Маріуполя». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«Насамперед продовження наступу, точніше, організація нового в рамках колишнього оперативного угруповання, спрямоване на те, щоб спробувати домогтися бажаних США оперативних результатів, які покажуть, що допомога була не даремною. На тлі продовження боїв за Артемівськ із погрозами зайняти місто коли-небудь, з подальшими атаками на Соледар, противник може або здійснити спробу прорватися до Токмака, або ж спробувати організувати наступ у напрямку Сватове - Кремінна»,</em> - вважає «експерт» Рожин.</p> <p style="text-align: justify;">Але тут же заспокоює: <em>«З урахуванням істотного вичерпання оперативних резервів, а також наближення бездоріжжя зробити все це буде проблематично і за грамотних дій російського командування навряд чи має шанси на успіх... Вся ця балаканина про новий наступ має відвернути увагу від літньої катастрофи ЗСУ. Так що відсотками потенційного успіху там навряд чи були сильно стурбовані».</em></p> <p style="text-align: justify;">Ще один <em>«військовий експерт, фахівець з озброєнь НАТО»</em> такий собі Олександр Артамонов упевнений, що <em>«ЗСУ зроблять узимку чергову спробу контрнаступу, бо Україна не самостійна у своїх рішеннях, їй не належать зброя, боєприпаси, пальне і навіть форма. Тому вони зроблять усе, що їм скажуть зробити з-за кордону». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«США прагнуть посадити Росію за стіл переговорів у невигідних для нас умовах. Політики у Вашингтоні націлені продовжувати воювати з Москвою руками України... Ба більше, завершення конфлікту не вигідне самому Зеленському. Він розуміє, що такий результат означатиме для нього смерть, тому й продовжує війну. Самі українці можуть не хотіти нового контрнаступу, але тотальний контроль з боку влади не дасть висловити народне невдоволення», </em>- наполягає Артамонов.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«ЗСУ зараз намагатимуться рухатися в бік Мелітополя, щоб вийти до Азовського моря,</em> - вказує він. - <em>Так вони зможуть перерізати лінію постачання Криму і наносити удари вглиб російської території. Щоб цього не сталося, нашій країні потрібно зробити все, щоб швидше закінчити війну, зокрема, активніше застосовувати важке озброєння». </em></p> <p style="text-align: justify;">Нарешті, якийсь російський <em>«член-кореспондент Академії військових наук»</em> Олександр Бартош заявляє «Взгляду», що <em>«ресурси для наступу взимку у ЗСУ досі зберігаються, і у противника буде потенціал для створення серйозного угруповання на південному напрямку». </em></p> <p style="text-align: justify;"><em>«...Коли в Україні вдарять морози, ґрунт буде досить міцним, щоб витримувати вагу танків. Також противник може використовувати Каховське водосховище для наступу, а морози полегшать його пересування по дну. Нам необхідно діяти на випередження. Важливо організувати ретельну розвідку, визначити місця створення угруповань, призначених для ударів. Ми повинні вживати заходів щодо їхнього знищення ще до висунення на бойові позиції і розгортання»,</em> - повчає когось Бартош.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«Можливо, варто вжити заходів щодо будівництва якихось додаткових засобів укріплення. Я впевнений, що наші війська не мають наміру відлежуватися на «зимових квартирах», а будуть переходити в наступ»,</em> - обіцяє він.</p> <p style="text-align: justify;"><em>«До речі, Зеленський обіцяв Байдену захопити Артемівськ і ще два невідомих міста. Думаю, ЗСУ діятимуть на південному напрямку і спробують блокувати успіх наших військ у напрямку Харкова. Також очікується посилення боїв у Вовчанську та Куп'янську. Звісно, пріоритетним для них є перехоплення ініціативи в районі Артемівська та закріплення хоча б на околиці міста»,</em> - нагадує <em>«член-кореспондент Академії військових наук».</em></p> <p style="text-align: justify;"><strong><em>Огляд підготував Михайло Карпенко, «ОстроВ»</em></strong></p>