В арсеналі кремлівської пропаганди на заміну сакральній цифрі «3» (пам'ятаєте, як рашисти погрожували «взяти Київ за три дні») прийшла цифра «7». «Сім днів – і Україна розсиплеться», - проголошує путінська «Комсомольская правда», інструктуючи російських «ватників», «як завдати критичної шкоди інфраструктурі у Києві та інших великих містах»... «На нуль ділити не можна» «Немає вже жодних сумнівів у тому, що українська влада і в Києві, і на місцях зараз вирішує складне завдання приховати реальні збитки від російських ударів крилатими ракетами та безпілотниками. Частково цим цілям служать і перебої з електроживленням та інтернетом, і заборона на викладання фото та відео результатів прильотів у Мережі», - переконує «Комсомольская правда». «КП» наполягає, що «навіть з тієї інформації, яка видається на-гора з Києва та обласних центрів, дозволяє зробити висновок, що українська арифметика не просто відмінна, а відмінна від звичайної нормальної...». Зокрема, газета вихоплює з цитат голови Запорізької області Олександра Старуха та Президента України Володимира Зеленського цифри кількості російських обстрілів і вправно ними жонглюючи, стверджує: «У будь-якої нормальної людини, яка закінчила хоча б перший клас, одразу виникає питання, як із семи ракет вийшли вісім. Але Стариух цього проколу не помічає і продовжує розкладати, що, мовляв, 3 із цих п'яти вибухнули в селах... Тільки незрозуміло, скільки ж ракет було? Може, спитати у Зеленського? Краще не треба. Тому що Зеленський має свою арифметику. У Зеленського Росія запустила Україною 28 крилатих і одну балістичну ракету. 20 із них збила українська ППО. Вибачте, де ракети С-300? Які ні на мить і не крилаті, і не балістичні». «Не інакше, як це ЗСУ самі себе обстрілюють. Чи, може, кондиціонери вибухають від необережного куріння поблизу?.. І навіщо тоді всі ці театральні падіння на коліна та істеричні вимоги нових сучасних систем ППО та ПРО? Особливо якщо, як підтвердив аж сам Зеленський, українська ППО спрацювала «дуже добре». Треба просто не курити поряд з кондиціонерами», - виразить «КП». І перекручуючи слова міністра енергетики України про те, що «ракетними ударами та атаками безпілотників було виведено з ладу приблизно третину енергетичної інфраструктури України», наголошує: «Якщо подібні атаки триватимуть, то Україна зможе витримати ці удари протягом 7-10 днів». «А потім посиплеться, не маючи сили повернути об'єкти в експлуатацію», - поспішає переконати «КП». «Але це якраз та інформація, оприлюднення якої зараз найбільше бояться у Києві, воліючи заклинати слухняне стадо тим, що все гаразд, і що Верховний наркокомандувач тримає ситуацію під контролем. Ось тільки їздити вухами населенню стає все важче: з електрикою негаразди – віялові відключення, та й інтернет працює через пень-колоду. І ці факти говорять за себе краще, ніж усі умовляння, разом узяті», - переконує кремлівська «Комсомолка», ніби сидить не в Москві, а в Києві. «І тому всі гігантські наукові відкриття українських арифметиків можуть залишитися невідомими світовій науці. І всі так і думатимуть, що на нуль ділити не можна, хоча, зважаючи на все, в Україні і це можна. Якщо захочеться», - намагається переконати «КП» своїх читачів-«ватників». «Якщо враховувати лише найдорожчі полотна...» Газета «Известия» з діловитістю дбайливого господаря тішить росіян новиною: «Музейний фонд РФ поповниться цінностями на мільярд». Звідки, спитаєте ви? Звідти – із музеїв «приєднаних територій». «До Музейного фонду РФ увійде понад 44 тис. витворів мистецтва сумарною вартістю понад мільярд рублів. У чотирьох провідних художніх музеях на приєднаних територіях зберігаються картини російських художників XIX – початку XX століття, у тому числі шедеври Айвазовського, Куїнджі, Шишкіна та інших майстрів, давньоруські ікони та західний живопис. Процес їх оформлення у державну власність вже стартував», - гордо повідомляють «Известия» та розповідають, «чим цікаві арт-колекції нових регіонів РФ». З інтелігентним виглядом банального домушника, який щойно виніс все добро з вашої квартири, «Известия» розхвалюють свої «придбання». «У кожному з регіонів, які цього року увійшли до складу РФ, розташовані художні музеї. Найбільшими з них є Донецький республіканський художній, Херсонський обласний художній ім. А.А. Шовкуненка, Луганський художній та Бердянський художній музей ім. І.І. Бродського. Великі зібрання також мають Запорізький обласний художній та Маріупольський художній музей ім. А.І. Куїнджі», - повідомляють «Известия», але нарікають, що Запорізький музей «розташовується на території, підконтрольній Україні», а Маріупольський «був зруйнований під час боїв за місто і змушений перемістити колекцію (близько 2 тис. експонатів) до Донецького республіканського краєзнавчого музею». «Отже, говорити про маріупольські твори та їхнє майбутнє до повернення до зберігачів проблематично», - не приховують прикрості «Известия». «Але навіть якщо враховувати лише речі, які знаходяться в основних місцях зберігання на території, контрольованій РФ, виходять вражаючі збори приблизно з 44 тис. експонатів – насамперед це російське мистецтво. Найбільшу колекцію має Донецький художній музей. «Всього в основному фонді 16 043 твори (10 груп зберігання: живопис, графіка, скульптура, декоративно-ужиткове мистецтво, театрально-декораційне мистецтво, книги та інше). З них творів живопису – 2726, – розповів «Известиям» директор музею Геннадій Полянський». Полянський, як справжній торгаш, не приховує, яким є російський «навар»: «В якості найбільш цінних творів він виділяє полотна живописців другої половини XIX століття. «Морський пейзаж. Коктебель» (1880) пензля Івана Айвазовського має ширину майже півтора метри і захоплює найбагатшими кольоровими відтінками хвиль у променях заходу сонця. У 2020 році на Sotheby's роботу порівнянного розміру та сюжету було продано за £1 млн. Три чудові пейзажі Івана Шишкіна («Вартова в лісі», «Вечір» і «Березовий ліс») стоять, судячи з аукціонних продажів останніх років, в діапазоні від £0,5 до £2 млн фунтів». «Гідно представлений у Донецькому музеї і живопис першої третини XX століття - зокрема, відзначимо цілу низку ранніх творів Роберта Фалька, натюрморти Іллі Машкова, портрети та жанрові сцени Бориса Кустодієва, Зінаїди Серебрякової, Кузьми Петрова-Водкіна...», - перераховують придбання» «Известия», наголошуючи, що всі ці речі «теж будуть російською власністю». Що стосується Луганського художнього музею, то тут «поки не отримали жодної інформації про взаємодію з російськими федеральними органами та чекають на відповідні інструкції»: «Як повідомили «Известиям» представники музею, у зібранні зараз числиться близько 10 тис. творів живопису, графіки, скульптури, декоративно-ужиткового мистецтва XVI – початку XXI століття країн Західної Європи, Росії та України, у тому числі близько 2 тис. мальовничих творів». «Як і в Донецьку, в Луганську теж є роботи Айвазовського та Шишкіна, але набагато скромнішого формату. Інтерес представляє «Пейзаж» Куїнджі, написаний маслом на картоні і демонструючий незвичайне колірне рішення – крок у напрямку, кульмінацією якого буде «Ніч на Дніпрі». Одна з найкращих робіт луганської колекції – «Соловки» Михайла Нестерова, великий (122 см по широкій стороні) пейзаж із майже реріхівським колоритом. Історія міжнародних продажів Нестерова не така велика, але можна припустити, що орієнтовна ціна цього твору була б вищою за $500 тис.», - облизуючись, повідомляють «Известия». Радіють «Известия» і «ще значнішої колекції російського духовного мистецтва Херсонського музею - іконопис представлений цілою низкою робіт XVII століття: «Тихвінська Богоматір», можливо, що належить пензлю Прокопія Чиріна, видатного майстра новгородської школи, «Спас у силах», висхідний до образу Андрія Рубльова, двосторонні Четьї-Мінеї з Палеха». «Известия» акцентують, що процес «включення творів до складу Музейного фонду РФ буде поступовим і завершиться до 1 січня 2026 року, коли, згідно з ухвалою Конституційного суду, влада повинна врегулювати всі питання щодо інтеграції чотирьох нових регіонів». «Підрахувати сумарну вартість творів мистецтва складно, оскільки самі музеї не оцінюють роботи в грошах (що логічно, адже продавати їх не збираються)... Отже, можна орієнтуватися лише на продаж зіставних творів. Згідно з такою методикою, навіть якщо враховувати лише найдорожчі полотна з усіх чотирьох колекцій, сума становитиме понад $20 млн (мільярда рублів). Додамо до цього величезну кількість менш цінних експонатів та зборів інших інституцій на нових територіях (краєзнавчих музеїв тощо) - і отримаємо найвражаюче поповнення Музейного фонду РФ за багато років», - підсумовують «Известия», анітрохи не соромлячись, що публічно оцінюють крадене. «Доведеться воювати ще півроку, а то й рік чи більше» «Аргументи и факты» взяли інтерв'ю у якогось «колишнього заступника начальника Головного управління міжнародного військового співробітництва міністерства оборони РФ, віце-президента Російської ради з міжнародних справ, генерал-лейтенанта у відставці» Євгена Бужинського, який переконує, що «тактичну ядерну зброю (ТЯЗ) у ході спецоперації для деморалізації ЗСУ застосовувати немає сенсу». За словами Бужинського, «на Заході вигадали теорію «ескалації заради деескалації», але вона є неспроможною». «У разі застосування ТЯЗ від РФ відвернувся б увесь світ, зазначив Бужинський. Крім того, якщо його використати, то це потрібно робити «на повну», а підривати заряди для демонстрації не має сенсу, переконаний генерал-лейтенант. Він нагадав про військову доктрину Росії, яка передбачає використання ядерної зброї у двох випадках: якщо проти самої РФ чи її союзників застосують таке озброєння, або якщо країни Заходу загрожуватимуть існуванню РФ у рамках неядерного військового конфлікту», - пише «АиФ». «Тимчасові тактичні успіхи української армії не вважаються за відповідну загрозу. Тому скидати на Україну ядерні бомби потреби немає. А сценарії застосування ТЯЗ, що публікуються в деяких ЗМІ, неспроможні, упевнений експерт. Він закликав реально оцінювати обстановку, що складається», - акцентує «АиФ». Що стосується «тривалості спеціальної військової операції Росії в Україні», продовжує міркувати генерал, то вона «залежатиме від кінцевої мети». «На думку військового експерта, можливі кілька варіантів того, що розуміти під кінцевою метою СВО. «Перший: дійти на півдні до Одеси, з'єднатися з Придністров'ям, на півночі взяти Харків, можливо, Дніпро, взяти повністю під контроль Донбас. Досягнення цих цілей вимагатиме дуже значних зусиль. Другий: дійти лише до лівого берега Дніпра. І третє: дійти до західних кордонів України. Від того, яка буде обрана мета і залежатиме хід і тривалість операції», - міркує відставний генерал. Також, на його думку, «багато залежить від того, як проходитиме часткова мобілізація»: «Причому мобілізація не лише людей, а й промисловості. Адже економіку треба переводити на військові рейки. Вже зрозуміло, що малою кров'ю, швидко, досягти успіху не вдалося. Прийде воювати ще півроку точно. А може, рік чи більше». «Наразі основне завдання, яке може стояти перед командуванням – вибудувати грамотну ешелоновану оборону на ті півтора-два місяці, поки триває підготовка 300 тисяч мобілізованих. Тому що українці вже пішли ва-банк, не зважаючи на втрати - їм потрібно щось відвоювати. І якщо зміцнити оборону вдасться, тоді наприкінці листопада - на початку грудня російські військові зможуть перейти в наступ», - припускає Бужинський. Він не погоджується з думкою, що до весни бойові дії можуть навпаки стихнути, бо взимку воювати важко. «Я цього не сказав би. Ми взимку воювати вміємо. У нас все ж таки північна країна, і війська до ведення бойових дій за низьких температур пристосовані. Краще, ніж українці, до речі. Плюс взимку не буде зеленки, особливо на відкритих просторах півдня України. За нашого панування у повітрі це має допомогти», - запевняє генерал-відставник, явно призабувши, що переможний бліц-криг в Україні «за три дні» російська армія хотіла здійснити саме в умовах зими. «Ударів, звичайно, недостатньо» «Московский комсомолец» по-воєнному чітко рапортує, що «Росія продовжує завдавати ударів по об'єктах генерації електроенергії в Україні», що через це «в регіонах знову відбувається віялове відключення світла», що «по всій країні українців закликають економити електрику», але одразу шкодує : «Говорити про те, що Україна знеструмлена і зазнала серйозних енергетичних збитків, принаймні передчасно». «Через чотири дні після першої хвилі ударів Зеленський уже заявив про відновлення 15 об'єктів енергосистеми. Ще 12 жовтня міністр енергетики України Герман Галущенко заявляв, що близько 30% енергетичної інфраструктури виведено з ладу, але за два дні український прем'єр Денис Шмигаль оголосив про повне відновлення електропостачання в Україні. За російськими даними, які опублікував спікер Держдуми В'ячеслав Володін, ударів завдано по понад 70 енергетичних об'єктах України, внаслідок чого країна втратила рівно половину генеруючих потужностей. А готовність до зими, яку в Києві офіційно називають «складною», в українському уряді оцінили на 90%, але все ж таки порекомендували громадянам запасатися теплими речами. Очікується, що температура у квартирах не перевищуватиме 16°C», - повідомляє «МК». І щоб «добити» українську енергетику хоча б на своїх сторінках, газета просить висловитися якогось «експерта Центру військово-політичних досліджень «МИМО» Михайла Олександрова. На вигляд ніби вчений, а по суті – відвертий бандит з великої дороги, Олександров заявляє, що завданих по Україні ракетних ударів «звичайно, недостатньо». «Серйозного ефекту немає. Електрика в Україні є, війська перекидаються. Нам треба вибити усі українські електростанції. Атомні електростанції руйнувати не треба, та їх підстанції треба руйнувати. Вони обстрілюють Запорізьку АЕС, а МАГАТЕ із цього приводу нічого не каже. Якщо це вважається нормальним, то ми тоді можемо також», - відверто заявляє «експерт». На його глибоко вчену думку, «можливо, якщо поступова ескалація та руйнація інфраструктури продовжуватимуться, то це можна розглядати як спосіб змусити Зеленського капітулювати, поступово нарощуючи удари». «Тобто знищуючи спочатку малопотужну інфраструктуру, потім потужнішу, тунелі, залізничні мости», - додає Олександров. «Але немає впевненості у тому, що така тактика спрацює. Зеленський не капітулює, поки ми взагалі не «вбомбимо» Україну у кам'яний вік. Тому треба думати про те, щоб швидше вибити всі логістичні можливості в України», - квапить він. «Усі підстанції, не бомбячи безпосередньо АЕС та ГЕС, необхідно знищити. І це треба робити постійно. Вони їх відновлюють, а ми знову маємо завдавати ударів. Можна по цих підстанціях завдати потужного удару бомбами по три тонни, щоб там взагалі нічого не залишилося і ремонтувати вже не було б нічого», - не вгамовується відвертий «вчений»-стерв'ятник. А на додаток до важливих об'єктів української енергосистеми, на його переконання, необхідно «знищити Бескидський тунель на Західній Україні, яким до Києва постачають озброєння з-за кордону». «На виконання такого завдання вистачить одного «Іскандера», якщо не вистачить можливостей крилатих ракет», - з чистою совістю і публічно закликає «експерт» Олександров. Огляд підготував Михайло Карпенко, ОстроВ
