<p style="text-align: justify;">Святогірськ – курортне місто на Донеччині, яке у 2022 році пережило сильні обстріли, зраду мера та 3 місяці російської окупації. Після інтенсивних бойових дій більшість готелів, баз відпочинку, санаторіїв і житлових кварталів тут перетворилися на руїни. Місто було спустошене та безжиттєве. Попередні оцінки показують, що загальні збитки від російської окупації для Святогірської громади вимірюються сотнями мільйонів гривень.</p> <p style="text-align: justify;">Через 7 місяців після деокупації життя на курорт потроху почало повертатися. Відкрилися магазини, відділення банку, відновила роботу пошта. З'явилися навіть бокси вуличної бібліотеки, де можна взяти почитати книжки, або залишити свої. Але повне відновлення потребує величезних ресурсів і досить багато часу.<br /><br /></p> <p style="text-align: center;"><strong>Святогірськ намагається повернутися до нормального життя</strong></p> <p style="text-align: justify;">Начальник Святогірської МВА Володимир Рибалкін очолив її 4 липня позаторік, у період окупації міста військами РФ. Він змінив на цій посаді Володимира Бандуру, якого зараз підозрюють у держзраді, бо той погодився на співпрацю з росіянами.</p> <p style="text-align: justify;">Наразі від лінії фронту громаду відділяє близько 30 кілометрів. Незважаючи на небезпеку російських обстрілів і доволі складні умови для життя, сюди потроху повертаються люди. Енергетики повідомляють, що відновили у Святогірську електропостачання на 85%, проте у місті досі немає ані води, ані газу. Рівень руйнувань інфраструктури настільки високий, що забезпечити жителів комунальними послугами необхідних рівня та якості досі неможливо. За різними експертними оцінками, в результаті бойових дій у громаді постраждало понад 500 багатоквартирних та приватних будинків. Ще близько 700 були зруйновані та є непридатними для життя.</p> <div class="article__content__img"><img class="" title="" src="/upload/media/2024/05/22/01-1.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><em>Зруйновані авіударами готельний комплекс, музична школа, п'ятиповерхівка та будівля залізниці в Святогірську.</em></p> <p style="text-align: justify;">«<em>У Святогірській громаді працює програма «єВідновлення». Вже прийнято 244 рішення про надання компенсації за пошкоджене житло і 256 – щодо зруйнованого житла. Після перемоги ми залишимося великим рекреаційним та стратегічним центром. Я бачу, що ми можемо зробити велику платформу для реабілітації. Це буде шлях для подолання кризи й відтворення потужностей, які у нас були</em>», - сказав Рибалкін на презентації проєкту «Святогірськ/Лиман 2.0».</p> <p style="text-align: justify;">Зараз на території громади живуть близько 2000 людей, до повномасштабного вторгнення було понад 9000. Продукти, гігієнічні засоби, ліки, будівельні матеріали для відновлення пошкодженого житла – таку допомогу періодично отримують місцеві від благодійників.</p> <p style="text-align: justify;">Міська військова адміністрація співпрацює з понад 40 українськими та міжнародними організаціями, які доставляють гуманітарні вантажі цивільному населенню. Також громаду підтримує американське місто-побратим Істон. Завдяки спільним зусиллям влади та партнерів у Святогірську вдалося відновити роботу місцевої пекарні, амбулаторії, відкрилися соціальні їдальні, соціальні пральні та соціальний санітарний модуль.<br /><br /></p> <p style="text-align: center;"><strong>Знищені «Святі гори»</strong></p> <p style="text-align: justify;">У національному парку «Святі гори» у Святогірську до повномасштабного вторгнення Росії налічувалося близько тисячі червонокнижних крейдових сосен. Під час боїв за місто ця порода дерев, які росли лише у двох місцях на Донеччині, була знищена. Безліч інших дерев тут посікло уламками, багато з них зламалися на висоті від 1 до 4 метрів, а деякі стовбури внаслідок вибухів значно обвуглилися. Зокрема, це стосується дубів, яким від 200 до 600 років. Загалом у заповіднику в ході бойових дій вигоріло майже 18 з 40 тисяч гектарів лісу.</p> <p style="text-align: justify;">Через замінування та невщухаючі російські обстріли фахівці досі не можуть здійснити повний огляд знищеної території. Наразі екоінспектори підраховують збитки нацпарку на основі геопросторових даних та звітів пожежників, проте <em>вже</em> зараз можна стверджувати про суму у більше ніж 2 млрд гривень.</p> <p style="text-align: justify;">Великої шкоди також зазнала інфраструктура парку – тут розбиті адмінбудівлі, знищені або розкрадені транспортні засоби, комп’ютерна техніка та інше обладнання.</p> <div class="article__content__img"> <div class="article__content__img"><img src="/upload/media/2024/05/22/02.jpg" alt="" /></div> </div> <p style="text-align: center;"><em>Зруйнована вщент частина адміністративних та робочих приміщень парку.</em></p> <p style="text-align: justify;">«<em>Незважаючи на те, що лінія фронту трошки відсунулася, але продовжуються скиди з дронів запальних боєприпасів. Виникають пожежі, складність тушіння яких полягає в тому, що ліса заміновані. Можуть початися рватися боєприпаси в окопах. Загалом 80% лісу складають спалені сосни. У парку були тварини та птахи, котрі занесені до Червоної книги. Про їх долю поки невідомо</em>», - розповів керівник парку Сергій Приймачук.</p> <div class="article__content__img"><img style="display: block; margin-left: auto; margin-right: auto;" src="/upload/media/2024/05/22/03.jpg" alt="" /></div> <p style="text-align: center;"><em>Крейдяні гори на території нацпарку </em><em>«</em><em>Святі гори</em><em>»</em><em> до і після 2022 року.</em></p> <p style="text-align: justify;">Близько 100 гектарів постраждалого від бойових дій лісу тут планують відновити цьогоріч. Для цього вже розміновують територію від вибухонебезпечних предметів та на окремих ділянках парку проводять вибіркові санітарні рубки пошкоджених дерев.</p> <p style="text-align: justify;">На зазначеній площі впродовж року лісівники висадять кілька тисяч сіянців сосни звичайної із закритою кореневою системою. Посадковий матеріал був вирощений у розпліднику Львівського лісового селекційного центру із насіння, яке зібрали в Лиманських лісах. Ще частину лісу у «Святих горах» відновлять шляхом реконструкції загиблих та низькоповнотних лісових ділянок. Це дозволить зберегти вцілілі дерева та зменшити руйнування ґрунтів.</p> <p style="text-align: justify;"> </p> <p style="text-align: center;"><strong>Оцінка потреб на відновлення та відбудову</strong></p> <p style="text-align: justify;">Визначати рівень збитків від російської агресії та досліджувати наслідки воєнних злочинів у Святогірській громаді буде команда ГО «Черкаський правозахисний центр», яка ініціювала навесні проєкт «Синергія громадського та державного секторів для посилення захисту прав цивільного населення, яке постраждало внаслідок збройного конфлікту в Україні». Також експерти вивчатимуть практики впровадження органами місцевого самоврядування роботи з постраждалим населенням.</p> <p style="text-align: justify;">«<em>У Святогірську ми зафіксували вже більше 100 епізодів вчинення воєнних злочинів, це досить велика кількість. На рівні громади ми бачимо досить великі руйнації та кількість населення, яке постраждало внаслідок дій РФ. Найперший результат, який ми плануємо наприкінці цього проєкту – підготовка аналітичних звітів щодо впровадження органами місцевого самоврядування дій, які пов'язані з документацією воєнних злочинів та впровадженням ними механізмами для забезпечення потреб постраждалого цивільного населення</em>», - повідомив голова організації Тарас Щербатюк.</p> <p style="text-align: justify;">Водночас правозахисники кажуть, що фіксуватимусь у Святогірську прямі та непрямі людські та матеріальні втрати, які понесла громада від війни.</p> <p style="text-align: justify;">«<em>Рахуватимуться прямі збитки – тобто ті, які були завдані прямими ударами по будинках, транспорту, бізнесу. Також фіксуватимемо непрямі збитки. Наприклад, громада мала б мільйон гривень спрямувати на освіту, але вона вимушено перенаправила кошти на допомогу постраждалим цивільним, або на будівництво укриттів тощо. І таким чином громада багато втрачала у своєму розвитку загалом. </em><em>Вона також не могла розвивати освітній</em> <em>галузь охорони здоров'я чи житлово-комунальний сектор.</em> <em>Це один із прикладів саме непрямих збитків</em>», - пояснили в «Черкаському правозахисному центрі».</p> <p style="text-align: justify;">Другим напрямком діяльності організації стане документування свідчень катувань та вбивств цивільних, позбавлення волі та інших злочинів росіян, необхідне для майбутніх трибуналів.</p> <p style="text-align: justify;">Підсумком цієї роботи є розробка Дорожньої карти для органів місцевого самоврядування, яка містимете дієві методи роботи на деокупованих територіях, щоб у майбутньому ці приклади можна було б використовувати в інших звільнених населених пунктах України. В основі документа будуть практичні кроки, щоб розв'язати проблеми фіксації збитків, реєстрації скарг, оцінки шкоди, визначення пріоритетів та інших заходів для подоланні наслідків збройної агресії.</p> <p style="text-align: justify;">У міській адміністрації зацікавлені в такій співпраці, адже це допоможе у формуванні плану відновлення громади, що є необхідною умовою залучення підтримки міжнародних донорів. Хоч і повноцінна відбудова Сятогірської громади можлива лише після перемоги України у війні та завершення воєнних дій, над проєктом майбутньої відбудови вже працюють.</p> <p style="text-align: justify;">«<em>Важливо усвідомлювати, що навіть після остаточної перемоги, Святогірську громаду, як одну з тих, що постраждали через війну, чекають роки відновлення. Щоб ефективно планувати її відбудову та розвиток, потрібно зробити детальну оцінку усіх ресурсів, спричинених війною викликів, визначити пріоритети. Все це стане фундаментом документа, який має на меті сформувати системне бачення відбудови – Програма комплексного відновлення Святогірської міської територіальної громади. Й попри війну та обстріли, робота над цим документом почалась</em>», - підкреслив голова МВА.</p> <p style="text-align: justify;">Вже визначені основні пріоритети документа. Це, зокрема, відновлення всіх публічних сервісів та послуг, будівництво укриттів, відновлення та ремонт доріг і мостів, створення сприятливих умов для для ведення бізнесу<em>.</em></p> <p style="text-align: justify;"><em><strong>Аліна Кондратеня, Краматорськ, спеціально для «ОстроВа»</strong></em></p> <p style="text-align: justify;"><strong>Фото з відкритих джерел.</strong></p> <p style="text-align: justify;"> </p>