Квартирний бум проти переселенців. Їдеш від війни – залишай дітей, старих та тварин

Стрімкий рух лінії фронту на Донеччині викликав нову хвилю переселення. Тисячі людей були змушені тікати від війни. Більшість осіла у Дніпропетровській області, щоб мати змогу навідуватись у свої домівки, якщо вони вціліють. Це викликало підвищений попит на житло, ціни на оренду стрімко зросли. Але навіть гроші не дають гарантії, що можна знайти гідну квартиру та оселитись.

У чорний список ріелторів та власників житла автоматично попали люди похилого віку, люди з інвалідністю, родини з маленькими дітьми та володарі домашніх тварин. Саме цим категоріям відмовляють через надумані проблеми, або підвищують вартість оренди. Вимушені переселенці стають легкою здобиччю для недобросовісних власників. На жаль, навіть договір не завжди може захистити орендарів.

Що пропонує ринок житла у Дніпрі

Ціни за однокімнатну квартиру зараз коливаються від 5000 гривень до кількох сотень, або навіть тисяч доларів. У об’явах зазвичай вказують, що готові прийняти жильців без тварин та маленьких дітей. Це стосується як квартир з гарним сучасним ремонтом, так і занедбаних, або у «радянському» стані.

Відкриваємо один з сайтів, який спеціалізується на нерухомості. Тут можна побачити гарні квартири з євроремонтом, новими меблями, у престижних районах Дніпра. Але ціна на них починається від 1000 доларів. Враховуючи залогову суму та комісію ріелтора або агенції з нерухомості, можна припустити, що оренда подібної квартири обійдеться мінімум у 3000 доларів за перший місяць. Та ще треба додати комунальні послуги. Проте з тваринами сюди зась.

Ставимо фільтр «Від дешевих до найдорожчих». Пошук видає багато варіантів з ціновою політикою від 5000 гривень. Такі квартири зазвичай у «радянському стані», або пусті – гола бетонна коробка. У кожного варіанту свої нюанси. Десь немає кухні (але і тут з тваринами не можна). Десь начебто непогано, проте беруть тільки без дітей та домашніх тварин, або пишуть «здається для одной жінки».

Попадаються навіть варіанти зовсім без меблів та комунікацій. Пишуть, що здають під ремонт або зберігання майна (багато хто виїжджає з Донецької області разом з меблями та шукають пусті квартири в оренду). За одну з таких квартир просять 6000 гривень із заставою та послугами ріелтора 100%. Тобто при заселенні в «сарай» без світла та газу треба заплатити 18 000 гривень, а потім ще й приводити житло до ладу своїм коштом.

Родина Кочаш з Мирнограда вже через це проходила. Пані Анна з молодшим сином перша поїхала до Дніпра, а її чоловік залишився, щоб розв'язати питання з роботою. Він працює начальником дільниці на шахті «Капітальна», наразі підприємство готується до релокації. Через домашнього улюбленця-кота довго шукали житло в оренду. Нарешті вдалось винайняти будинок без ремонту. Проте ціна на нього була 8000 гривень на місяць і додатково комунальні послуги. Ріелтор, він же виявився власником цього житла, не розгубився та стягнув окрім залогової суми ще й так звані «ріелторські» у розмірі місячної оренди. В цілому при заселенні Анна заплатила 24 000 гривень.

Щоб створити затишок в орендованому житлі, Анна перевезла декор та фотографії з рідного дому у Мирнограді.

«Перед тим, як перевозити меблі та побутову техніку, ми з чоловіком три доби прибирали в орендованому будинку. Тут було дуже брудно, накурено. Чоловік привіз «Керхер» і ми вичистили все – від полу до стелі. Потім вирішили покрасити двері та вікна, бо все було сіро-жовтого кольору. Також поклеїли нові шпалери. Після цього можна було переїжджати», – розповідає Анна.

Підпис: Син Анни поки що навчається онлайн в рідній мирноградській школі, адже вона не впевнена, що оселиться у Дніпрі надовго. Основна причина – дороге житло.

Жінка підписала договір оренди у середині серпня. Родина перевезла меблі з Мирнограда (за це заплатили 15 000 гривень), а через місяць власник їй сказав, що продав будинок. Свої наміри про продаж, він приховав. На прохання нового хазяїна вона мусить звільнити будинок до першого жовтня. Довелось задарма продавати меблі та побутову техніку, бо дівати це було нікуди. Добротне майно, яке родина заробила протягом сімейного життя, конвертувалось у невелику суму.

Анна скрізь навела лад і постаралась максимально облаштувати кухню. Проте за кілька днів почалися проблеми з каналізацією: потекли труби, а з усіх щілин лізли комахи. Довелося боротися з навалою жуків, мурах та слимаків.

«Зараз я сиджу на телефоні, та шукаю нові варіанти. Через кота мені всі відмовляють, або просять дуже дорого. Якщо пускають з твариною, то це якісь сараї, вони мене переслідують у кожній об’яві. Я вже не хочу повторювати пройдений шлях. Доведеться спакувати особисті речі та переїхати до старшого сина, там продовжу пошуки гідного житла. Тепер вже не так страшно, бо нічого втрачати», – каже Анна.

До речі, новий власник теж попався на вудочку. Колишній хазяїн, він же ріелтор, не забувся стягнути свій процент при продажу будинку.

Поради від юриста

Як не потрапити в халепу та захистити свої права, коли винаймаєш житло, розповіла юристка Олена Ковальова. Фахівчиня дала кілька порад, на які треба звернути увагу при підписанні договору оренди.

«Перше, що потрібно зробити – це перевірити орендодавця та квартиру. У власника квартири мають бути на неї документи. Попросіть надати їх та звіряйте дані з паспортом. Якщо власників декілька, договір має підписати кожен. Або один із них за наявності довіреностей.

Також не заселяйтесь одразу у квартиру, а перевірте її до підписання договору оренди. Є багато випадків, коли квартира на фото відрізняється від реалій. Навіть незначні, здавалося б, деталі впливають на вартість оренди (сантехніка, електрика, мікрохвильова піч, чайник тощо), а якщо чогось не виявилося – можна зробити торг на зменшення ціни оренди. Тому краще зустрічатися одразу з ріелтором та власником квартири одночасно.

Обов’язково потрібно перевірити умови договору та уважно прочитати розділи щодо умов розірвання договору та прав орендодавця на виселення (а краще спочатку при укладенні договору це обговорити та додати лояльні законні умови).

Часто буває навпаки, спочатку підписали – потім маємо проблеми. У будь-якій суперечці потрібно використовувати мирні шляхи вирішення. Поговоріть з орендодавцем, напишіть офіційний запит.

Якщо мирно не вдається розв'язати питання – зверніться до юриста, він допоможе, а можливо, дійде і до суду. У будь-якому випадку – документуйте все. Це доказова база, яка розв'яже суперечні питання на вашу користь.

Але, пам'ятайте, що дійсно, орендодавець має право розірвати договір оренди законно за наступних умов, якщо:

* наймач володіє та/або користується річчю всупереч договору або призначенню речі;

* наймач без дозволу наймодавця передавши річ у володіння та/або користування іншій особі;

* наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

* наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Зверніть увагу на предмет договору (щоб була зазначена саме та квартира, яку ви хочете орендувати в ідеалі, щоб було зазначено як у документах власності на квартиру), та строк дії договору.

Припишіть відповідальність кожної зі сторін та, якщо приміщення є частковою власністю, у договорі обов'язково мають бути зазначені всі власники часток.

Також можна додати пункт, який регулюватиме підвищення орендної плати або підвищення за певний термін.

Ще бажано додати до документа умови відвідування квартири власником: скільки разів на рік, коли, за якою попередньою домовленістю. Інакше особливо недовірливі приходитимуть щотижня без попередження.

Позначте також, що входить до щомісячної оплати: фіксована сума або фіксована сума плюс платіжки за лічильниками (комунальні послуги) з терміном внесення такого платежу».

Нажаль війна не додала ані моралі, ані співчуття тим, в кого їх не було до неї. Не всі, але багато людей  намагаються заробити на чужому горі. Держава не може захистити переселенців. Тож, не треба розраховувати ні на кого, крім себе, принаймні в тому, що ви можете зробити для себе – читайте документи та фіксуйте їх порушення.

Олена Єрмоленко, для «ОстроВа»

Фото автора

Матеріал створений за участю CFI, Agence française de développement médias, як частина Hub Bucharest Project за підтримки Міністерства закордонних справ Франції.