Союзники працюють над довгостроковим планом підтримки України. Як повідомили у The Washington Post, "адміністрація Байдена розробляє нову стратегію, яка зменшить акцент на відвоюванні територій і зосередиться натомість на допомозі Україні у відбиванні нових російських просувань, водночас рухаючись до довгострокової мети: зміцнення її збройних сил і економіки". У виданні пояснили, що "плани США є частиною багатосторонніх зусиль майже трьох десятків країн, які підтримують Україну, забезпечити їй довгострокову безпекову й економічну підтримку – як з огляду на необхідність, враховуючи невтішні результати минулорічного контрнаступу і переконання, що такі самі зусилля цього року, ймовірно, принесуть такий самий результат, так і в якості демонстрації президенту Росії Владіміру Путіну їхньої непохитної рішучості". "Кожна сторона готує документ з викладенням її конкретних зобов'язань на період до десяти років у майбутньому, – йшлося далі в тексті. – Британія минулого тижня оприлюднила свою 10-річну угоду з Україною, підписану у Києві прем'єр-міністром Ріші Сунаком і президентом України Володимиром Зеленським. Вона передбачає внесок у "морську безпеку, повітряну, протиповітряну оборону, артилерію і бронетехніку", а також фіскальну підтримку і доступ до її фінансового сектору. Очікується, що наступною буде Франція, президент якої Еммануель Макрон здійснить візит до України". "Але успіх стратегії майже повністю залежить від Сполучених Штатів, які на сьогодні є найбільшим в України донором грошей і обладнання, а також координатором цих багатосторонніх заходів, – наголосили у The Washington Post. – Цієї весни адміністрація сподівається оприлюднити свої власні 10-річні зобов'язання, які зараз складає Державний департамент з благословення Білого дому – за умови, що запит президента Байдена на додаткове фінансування України в розмірі 61 мільярда доларів буде схвалений непоступливим Конгресом. Хиткий ґрунт, на якому наразі будується це припущення – а республіканці в Палаті представників, схоже, дедалі окопуються більше, відмовляючи у цих коштах, – непокоїть як західних союзників, так і саму Україну". "За словами американських чиновників, американський документ гарантуватиме підтримку короткострокових військових операцій, а також розбудову майбутніх українських збройних сил, здатних стримувати російську агресію. Він міститиме конкретні обіцянки і програми, які допоможуть захистити, відновити і розширити промислову й експортну базу України, а також сприятимуть проведенню політичних реформ, необхідних для повної інтеграції в західні інституції. Не випадково, за словами американського чиновника, сподівання полягають у тому, що довгострокова обіцянка – знову ж таки, за умови підтримки Конгресу – також стане "майбутньонепробивною" допомогою Україні на випадок, якщо колишній президент Дональд Трамп виграє вибори". "Замість масованих артилерійських дуелей, які домінували у другій половині 2022 року і більшій частині 2023 року, Захід сподівається, що у 2024 році Україна не втратить більше території, ніж одна п'ята частина країни, яка зараз окупована Росією. Крім того, західні уряди хочуть, щоб Київ зосередився на тактиці, в якій його війська нещодавно досягли більшого успіху: вогні на великі відстані, в тому числі за допомогою французьких крилатих ракет, які обіцяють доставити протягом наступних кількох місяців; стримуванні Чорноморського флоту Росії для захисту морського транзиту з українських портів; і зв'язуванні російських сил у Криму за допомогою ракетних ударів і диверсійних спецоперацій", – розповіли також у The Washington Post. Виглядає на те, що ніхто з союзників (і оглядачів з союзних держав) не очікують від воєнної ситуації в Україні сюрпризів у 2024 році, але поки що розраховують на певну стабільність, яка таки дозволить їм розпочати тут розвиток і розбудову – якщо, звичайно, республіканці розблокують той самий 61 мільярд, який вони, імовірно, мають намір блокувати аж до виборів, щоб звести нанівець всі ці плани. У The Wall Street Journal зазначили, що "після успішного зриву контрнаступу Києва влітку, Росія намагається подолати багато з тих самих перешкод, які завадили українським військам здобути значну територію. Щільні мінні поля спрямовують війська, що наступають, під приціл ворога. Поширення розвідувальних безпілотників зробило спроби прориву ворожих ліній майже неможливими. На полі бою, де все видно, нападник не може застати ворога зненацька, а танки й інша бронетехніка стають легкою мішенню. Це означає, що 2024 виглядає як рік, в якому будь-який прогрес буде повільним і дорогим, в той час як обидві сторони прагнуть відновити свої сили за допомогою додаткової живої сили і нового обладнання". Втім, як говорилося в тексті WSJ, "деякі аналітики кажуть, що якщо більшої підтримки Києва з боку Заходу не станеться, Росія може зрештою прорвати українську оборону на сході Донбасу. 'Маючи перевагу в артилерії, до кінця року росіяни, можливо, захоплять решту Донбасу, – сказав Майкл Кларк, колишній генеральний директор Royal United Services Institute, аналітичного центру в Лондоні. – Імовірно, за нинішніх тенденцій, українці не зможуть цьому запобігти'". "Ми не думаємо, що питання в тому, чи спробує Росія вторгнутися" В тексті The Washington Post про 10-річний план допомоги Україні не згадано Німеччину, яка є другою після США доноркою України (за абсолютними цифрами, але не за співвідношенням виділених коштів до ВВП або витрат державного бюджету: за цими показниками, абсолютними лідерками є країни Балтії). Про Німеччину зате написав Der Spiegel. Йшлося про постачання Україні німецьких ракет Taurus. У Der Spiegel розповіли, що уряд Німеччини намагається вмовити союзників як Британія поставити їхні ракети Україні в обмін на Taurus. Привід для такої складної комбінації? Федеральний канцлер Олаф Шольц все ще боїться, що через поставку Україні надпотужних ракет в очах російської влади Німеччина виглядатиме співучасницею війни. Позицію держав, з якими федеральний уряд планує обмін, Der Spiegel не деталізував, але ввазав, що не всі з них мають літаки, з яких можна запускати Taurus. До того ж жодна інша ракета, як-то британська Storm Shadow, не має тієї дальності і точності, що у Taurus. У Німеччини є близько 600 "Таурусів", зазначили у Der Spiegel, близько половини з них готові до використання. У німецькому виданні також звернули увагу, що в деякі впливові німецькі політики, в тому числі з учасників правлячої коаліції, критикують план Шольца, наполягаючи на прямих поставках німецьких ракет Україні. На півночі Європи, між тим, про поширення російської агресії говорять без "якби". Як зазначили у The New York Times, "з посиленням колишнього президента Дональда Трампа, який у минулому обіцяв вийти з НАТО, а нещодавно погрожував ніколи не прийти на допомогу своїм союзникам по альянсу, серед європейських країн зростає занепокоєння, що протягом десяти років Путін може вторгнутися в одну з країн НАТО і що їм, можливо, доведеться протистояти його військам без підтримки США. Це може статися вже через п'ять років після завершення війни в Україні, на думку деяких чиновників і експертів, які вважають, що цього часу буде достатньо для Москви, щоб відновити і переозброїти свої збройні сили". З тривожними заявами щодо можливої війни з Росією в ці крайні місяці виступили, один за одним, високопосадовці трьох скандинавських країн: Норвегії, Швеції і Фінляндії. Раніше про такі самі побоювання неодноразово заявляли лідери Естонії, Латвії, Литви і Польщі. Крістофер Скалуба, директор Трансатлантичної ініціативи з безпеки Atlantic Council у Вашингтоні, в коментарі NYT сказав, що наразі "це просто унікальне поєднання чинників, які разом роблять давні побоювання щодо перегрупування Росії або нападу Росії на НАТО трохи більш напруженими, ніж вони були протягом останніх кількох років". "Уряд Естонії звернув увагу, що територія, яку Росія захопила в перші дні свого вторгнення в Україну в лютому 2022 року – до того, як була відкинута до нинішньої лінії фронту на сході України – приблизно дорівнює розміру країн Балтії, – зауважили у The New York Times. – 'Вони прагнуть відновити свою міць', – сказав полковник Маті Тікерпуу, командир 2-ї піхотної бригади Естонії, яка базується приблизно за 30 кілометрів, або 18 миль, від російського кордону. 'Ми не думаємо, що питання полягає в тому, чи спробує Росія вторгнутися', – заявив полковник Тікерпуу минулого місяця зі свого командного пункту на військовій базі Таара. Для багатьох естонців, за його словами, 'питання тільки в тому, коли'". Ще більше солі на рану Без іноземної допомоги Україна не зможе продовжувати оборонятися, зазначають західні оглядачі, посилаючись в тому числі на твердження Володимира Зеленського. До того ж без іноземної допомоги Україна не зможе збалансувати свій бюджет, наголосили у The Wall Street Journal. "Цього року країна стикається з фінансовим дефіцитом у понад 40 мільярдів доларів, що трохи менше, ніж у 2023 році. Очікується, що фінансування від США та ЄС покриє близько 30 мільярдів доларів з цієї суми. Ці гроші необхідні для забезпечення роботи уряду і фінансування зарплат, пенсій і субсидій населенню", – говорилося у тексті американського видання. Як зазначила його авторка, "дискусії з міжнародними партнерами почали зосереджуватися на тому, як Україна може досягти фінансової самодостатності, оскільки війна затягується на третій рік. Підтримка стабільності економіки є основою здатності України продовжувати боротьбу. Набагато більша економіка Росії постраждала від західних санкцій, але вже відновилася після того, як Москва знайшла нових покупців для своєї нафти і зосередила внутрішні ресурси на військовому виробництві. Без економічної стабільності 'воювати з країною, яка більша за Україну і має набагато більше живої сили, буде дуже важко, – сказала Олена Білан, головна економістка Dragon Capital, українського інвестиційного банку. – Якщо бюджету не вистачає навіть на виплату пенсій і зарплат, звідки візьмуться гроші на закупівлю озброєнь?'" "Україна може зібрати вісім мільярдів доларів і збалансувати свій бюджет на перші три місяці року, використовуючи залишки фінансування з 2023 року, затримуючи зарплати та інші некритичні витрати, а також збільшуючи внутрішні запозичення, вважає економістка Dragon Capital Білан, – вказали у WSJ. – За даними Інституту KSE, очікується, що 1,5 мільярда доларів бюджетної допомоги цього місяця виділить Японія, а в березні 4,5 мільярда євро очікують від ЄС в якості проміжного кредиту. Київ витрачає майже всі доходи, які він збирає, на оборону, і ці витрати, ймовірно, зростуть, оскільки цього року він планує мобілізувати сотні тисяч нових солдатів. За словами (Наталії) Шаповал з Інституту KSE, відправка одного солдата на фронт обходиться Україні у мільйон гривень на рік, що еквівалентно приблизно 26 тисячам доларів. Шаповал очікує, що Україна буде змушена повернутися до друкування грошей, що поставить під загрозу як економічну стабільність, так і підтримку з боку кредиторів, таких як Міжнародний валютний фонд". В американському виданні також зазначили, що "у перший рік війни Україна значною мірою покладалася на так зване емісійне фінансування, очікуючи на західну допомогу, яка часто затримувалася. Центральний банк купував облігації у Міністерства фінансів, забезпечуючи уряд готівкою. Економісти, як правило, не схвалюють такі дії. Це може сприяти інфляції, знеціненню валюти і втраті віри в економіку громадянами і інвесторами". "У довгостроковій перспективі Україна та її партнери обговорюють, як військові зусилля можуть стати самодостатніми за допомогою таких заходів як збільшення збору податків і нарощування вітчизняного військового виробництва. "Ми визнаємо, що нам потрібно збільшувати наші можливості, як фінансові, так і військові", – сказала (Ольга) Зикова, заступниця міністра фінансів. За її словами, уряд збільшує фінансування виробництва зброї та безпілотників. США і їхні партнери також розглядають можливість використання частини 300 мільярдів доларів заморожених резервів російського центрального банку для підтримки кредитів Україні". Втім, підсумували у The Wall Street Journal, "економісти попереджають, що ці заходи можуть забрати роки, перш ніж вони принесуть плоди. Тим часом, економічний прогрес України підривається нестабільною західною допомогою, заявив Маттео Патроне, голова представництва Європейського банку реконструкції і розвитку в Україні. За даними центрального банку, у 2023 році українська економіка, ймовірно, зросла приблизно на п'ять відсотків. Річний показник споживчої інфляції в грудні становив 5,1 відсотка, різко знизившись з 26 відсотків на початку 2023 року. "Гірка іронія полягає в тому, що макроекономічна ситуація в Україні є дуже хорошою, враховуючи обставини, і це повністю заслуга української влади, – сказав Патроне. – Марнування всієї цієї роботи додало б ще більше солі на рану". А от The Times звернулася окремо до теми економічного відновлення Росії за рахунок нафтових доходів після короткотермінового потрясіння, яке спричинили західні санкції. У спільному розслідуванні з неурядовою організацією Global Witness журналісти британського видання виявили, що до підтримки економіки Росії в період її падіння потужно долучився мільярдер Лакшмі Міттал, власник металургійного заводу в Україні, в Кривому Розі. Міттал, який походить з Індії і проживає в Лондоні, є також власником крупної частки в HPCL-Mittal Energy Limited (HMEL), спільному підприємстві Hindustan Petroleum Corporation Limited і Mittal Energy Investments. Головою правління HMEL є син Міттала, наголосили у The Times. Як розповіли у британському виданні, "до вторгнення в Україну компанія імпортувала російську нафту цівками, надаючи перевагу угодам про постачання з Саудівською Аравією, Іраком, Мексикою і Кувейтом. Але у травні 2022 року, через три місяці після вторгнення в Україну, HMEL почала відвантажувати російську нафту великими партіями. У 2022 році компанія імпортувала більше, ніж за попередні п'ять років разом узяті. Минулого місяця, за даними компанії Kpler, яка займається розробкою програмного забезпечення для сировинних ринків, HMEL імпортував близько 232 тисячі барелів російської нафти щодня. Дані Kpler показують, що лише за перші 18 місяців війни HMEL імпортував близько семи мільйонів тонн російської нафти. Якщо спиратися на історичні ціни на нафту і дані Лондонської фондової біржі і Kpler, оціночна вартість цього імпорту становить близько 2,36 мільярдів фунтів. Виходячи з мита, яке Росія стягує з експорту нафти, можна підрахувати, що імпорт HMEL за перші сім місяців 2023 року приніс Кремлю еквівалент 621 мільйона фунтів у вигляді податків". "Прес-секретар Міттала заявив: 'Розчаровує те, що The Sunday Times намагається пов'язати дві компанії, які не мають між собою ділових відносин, лише тому, що вони мають спільного крупного акціонера. Міттал неодноразово виступав проти вторгнення в Україну. І ArcelorMittal, і HMEL повністю дотримуються всіх відповідних законів і санкцій, і будь-які натяки на протилежне є помилковими і оманливими'. Але для сотень працівників ArcelorMittal, які віддали свої життя на війні, мати спільного 'крупного акціонера' може бути прикрістю", – написали у The Times. Огляд підготувала Софія Петровська, "ОстроВ"