Гроші, інфляція. Що буде далі

Можливості уряду фінансувати бюджетні витрати за рахунок внутрішніх позик, по суті, вичерпалися, як випливає з даних Національного банку України (НБУ). В цих умовах критично зростає роль грантів від союзників і зовнішніх запозичень.

Друге джерело слід вважати дуже поганим рішенням. Оскільки в умовах девальвації гривні з 29 до 40 грн /$ боргове навантаження на українську економіку різко зросло у гривневому еквіваленті. Але, схоже, іншого рішення просто немає.

Гривня потекла до друку

НБУ в липневому фінансовому огляді зазначив, що виплати Мінфіну за раніше випущеними облігаціями внутрішньої держпозики (ОВДП) у червні на 21 млрд грн перевищили надходження до бюджету від нових розміщень.

Тобто, раніше уряду вдавалося розраховуватись за своїми борговими зобов'язаннями дуже просто: за рахунок нових позик. При цьому суми платежів власникам облігацій перекривалися завдяки новим фінансовим надходженням. Тож уряд та Мінфін залишалися у плюсі.

Однак із початком війни позитивне сальдо державних боргових операцій на внутрішньому ринку стрімко погіршувалося. І в червні зайшло в мінус – причому одразу в колосальний мінус.

Як видно, ще в березні Кабмін зміг отримати від нових позик на 10,4 млрд . грн . більше, ніж заплатив за попередніми. Але буквально за 2 міс. вже отримано розрив на вдвічі більшу суму.

Однією з причин стало небажання іноземних інвесторів (нерезидентів) вкладатися в українські ОВДП на тлі повномасштабного російського військового вторгнення.

Так, якщо взяти цільові військові ОВДП із загальним обсягом випуску 83,688 млрд. грн. (станом на 1 липня), їх нерезиденти купили всього на 1,4 млрд грн. Тобто. серед усіх власників цих ОВДП частка іноземних інвестфондів та банків – 1,67%.

Для порівняння. Частка нерезидентів у загальному портфелі українських ОВДП до війни перевищувала 12%. Так, у листопаді 2019 р. у нерезидентів було ОВДП на 100,99 млрд грн. Нині це джерело фінансування практично обнулилося.

Тому нестачу грошей у держбюджеті, спричинену путінською військовою авантюрою, Кабмін змушений покривати емісією гривні. Іншими словами, за допомогою друкарського верстата Нацбанку.

У такий же спосіб цю проблему український уряд вирішував у 1990-х роках. І тоді ціни на прилавках магазинів змінювалися кілька разів на день. У бік підвищення. До останнього часу цього сценарію вдалося уникнути завдяки НБУ.

Нацбанк "стерилізує" "зайву" гривню через продаж банкам своїх депозитних сертифікатів та валюти на міжбанківському ринку. Загальний обсяг емісії з початку війни і до середини липня сягав 225 млрд грн.

Із них 133 млрд грн вдалося "забрати" за допомогою депозитних сертифікатів. Ще 85 млрд грн "пов'язані" через продаж валюти з міжнародних валютних резервів (МВР) НБУ.

Як зазначав раніше " ОстроВ ", другий варіант призводить до прискореного "танення" МВР. Та й можливості НБУ щодо "стерилізації" через депозитні сертифікати небезмежні.

Тому надлишкова гривня у результаті "потече" з-під друкарського верстата ринку, тобто. на економіку. Не треба бути лауреатом Нобелівської премії з економіки, щоб зрозуміти: нічого хорошого це не приведе.

Це доводять приклади інших країн. Так, у Японії після Другої світової війни друк незабезпеченої йєни розігнав річне зростання споживчих цін до 3430%. Нагадаємо, що в середині 1990-х років. інфляція у мирній, але кризовій Україні сягала 10155%.

Чого чекати?

Проте Кабмін у липні вніс на розгляд Верховної Ради поправки до держбюджету-2022, які передбачають продовження гривневої емісії на період дії воєнного стану.

За словами першого заступника голови комітету ВР з фінансової, податкової та митної політики Ярослава Железняка, ухвалення документа матиме негативні наслідки. "Є ризик, що потім нам доведеться докапіталізувати НБУ та шукати на це гроші (коли він врахує папери уряду за своєю методологією)", - пояснив він.

Глава Мінфіну Сергій Марченко у свою чергу підтвердив, що незабезпечений друк гривні продовжиться. Він забезпечується шляхом купівлі урядових ОВДП Нацбанком.

"Ці умови викликані тим, що в нас війна. Ми не можемо фінансувати нашу армію за рахунок зовнішніх джерел: грантів і кредитів. Наші партнери не дають нам коштів на військову кампанію. Тому воєнну кампанію ми можемо фінансувати або за рахунок податків, або, зокрема, викупа облігацій Нацбанком. Це тимчасово вимушений крок в умовах, коли ми воюємо", - сказав міністр в ефірі одного з телеканалів.

З ним важко не погодитись, але це означає продовження емісійного тиску на курс гривні. Яка, таким чином, до кінця року має всі шанси сповзти до 50 грн /$.

Незважаючи на "заспокійливу" заяву заступника голови НБУ Сергія Ніколайчука про те, що " Нацбанк має набагато більше можливостей захищати новий (офіційний) курс 36,57 грн /$, ніж старий 29,25 грн /$" .

І тут навіть офіційний показник інфляції, тобто, зростання споживчих цін, буде не менше 50-60% - незважаючи на всі зусилля НБУ щодо її стримування за допомогою високої облікової ставки. І ймовірно, що червневе підвищення ставки НБУ з 10% до 25% - не останнє цього року.

Як раніше зазначав " ОстроВ ", це призведе до майже повного згортання кредитування економіки банківською системою, але дозволить пом'якшити знецінення гривневих заощаджень населення – за рахунок підвищення банками ставок за депозитами.

На цьому фоні липневий прогноз НБУ, згідно з яким інфляція в Україні за підсумками 2022 р. перевищить 30%, виглядає дуже оптимістичною.

На думку аналітиків Нацбанку, однією з умов такого сценарію є відновлення українського експорту через чорноморські порти. Відповідний договір підписано у Стамбулі 22 липня між Україною, Росією, Туреччиною та ООН.

Проте дія документа поширюється лише експорт зерна. Враховуючи, як складно та довго йшли переговори з цього питання (позитивне рішення досягнуто виключно завдяки втручанню ООН) – не варто розраховувати на розширення цих домовленостей на решту позицій українського експорту.

Також складно сподіватися на зростання врожаю при значному зменшенні посівних площ через війну. А це ще одна з умов реалізації оптимістичного сценарію Нацбанку.

При цьому НБУ не згадує в офіційному повідомленні ще один критерій, надзвичайно важливий для "м'якої" девальвації гривні та щодо "м'якого" зростання цін.Це реструктуризація зовнішнього боргу України, включаючи часткове списання та зменшення відсоткових виплат. Заступник голови Мінфіну Юрій Буца, державний уповноважений з питань зовнішнього боргу, наприкінці липня визнав, що світла наприкінці тунелю не видно.

"Спілкуємося з МВФ, яким може бути рішення. Поки що рано говорити, які будуть варіанти... Бачимо проблему відтоку, але не можемо сказати, що у нас є якесь рішення, про яке публічно можемо сказати. Думаємо у цьому напрямку", - сказав він.

Думати треба якнайшвидше. І у Києві, і у Вашингтоні, де знаходиться центральний офіс Міжнародного валютного фонду.

У разі МВФ при продовженні всіх колишніх зобов'язань Україна за підсумками 2022 р. перерахує Фонду більше, ніж отримає від нього відповідно до раніше прийнятих антикризових програм.

Віталій Кримов, " ОстроВ "