10 років тому ХК "Донбас" виграв Континентальний Кубок: як це було

В історії українського хокею поки що не так багато великих та яскравих перемог. Але 13 січня 2013 року відбулася подія, яка порадувала всіх українських хокейних уболівальників. Та й не лише їх: хокейний клуб "Донбас", в Донецьку, виграв міжнародний трофей - Континентальний Кубок.

«ОстроВ» згадує обставини одного із найяскравіших тріумфів українського спорту.

Вдома й стіни допомагають

Суперфінал Континентального Кубка зазвичай проводять в одному, наперед визначеному місці. У сезоні-2012/2013 цим місцем був Донецьк. Сторона, що приймає, автоматично отримала допуск до Суперфіналу, а разом з «Донбасом» туди автоматично потрапив і торішній володарь трофею – «Руан». Ще дві путівки було розіграно у трьох відбіркових раундах, за підсумками яких у фінальну частину пробилися білоруський «Металург» зі Жлобиного та італійський клуб «Больцано». У такій компанії «Донбас» мав при рідних уболівальниках поборотися за перемогу в турнірі.

«У сезоні 2011/2012 наша команда ще грала у ВХЛ. І ми були за крок від завоювання Континентального Кубка, мали дві перемоги перед третім матчем з «Руаном», але, напевно, перехвилювалися хлопці, і «Руану» ми програли. Наразі регламент по-іншому влаштований, але у 2013-му році ми, як господарі турніру, починали грати вже у суперфіналі. Тому коли заявку Донецька підтвердили, ми знали, що гратимемо у фіналі. Але від цього хвилювання було не менше», - розповів «ОстроВу» почесний президент ХК «Донбас» Борис Колесніков.

До речі, те, що Донецьк отримав право проведення суперфіналу Континентального Кубка, – ще одна менеджерська перемога Колєснікова, який успішно керував підготовкою до футбольного Євро-2012. Після того, як Україна спільно з Польщею ідеально провели цей турнір, інші міжнародні спортивні змагання стали сприйматися простіше. Але відповідальності з організаторів це не знімало: підготувати треба було до найдрібніших деталей. І донецький палац спорту «Дружба» із поставленими завданнями впорався на «відмінно».

«Ми тоді грали у КХЛ і ми зробили велику реконструкцію. Від тієї арени, яку ми отримали від міста в 2010 році, на момент проведення суперфіналу Континентального Кубка нічого не залишилося, крім несучих конструкцій. Ми збільшили кількість посадкових місць, збудували кілька галерей, тому фінал пройшов без жодного зауваження з боку IIHF. Турнір відбувся на найвищому рівні. Розумієте, європейський хокей – це не північноамериканський хокей. Тому, все що збирає більше 4000 глядачів – це вже великий успіх для будь-якого хокейного клубу Європи. Оновлена «Дружба» повністю відповідала всім міжнародним правилам хокею. Не дарма нам довірили провести чемпіонат світу у тій групі, в якій ми тоді виступали - 1В. Збірна України вийшла в 1А та IIHF підтвердила нам проведення чемпіонату світу у 2015 році та на 2019 рік. Якби Україна грала в еліті, то половина чемпіонату світу проходила б в Україні, а половина – у Словаччині. Принаймні така усна домовленість у нас була, і президент ФХУ тих років Анатолій Іванович Брезвін це підтвердить», - розповів Борис Колесніков.

Щоправда, перед суперфіналом «Донбас» втратив трьох найсильніших хокеїстів і кадровий потенціал команди в якийсь момент похитнувся. Але на перший план вийшов бойовий настрій гравців, тренерський талант Юліуса Шуплера та підтримка донецьких уболівальників.

«Безумовно, принцип «Вдома і стіни допомагають» спрацював. Палац був повний на всіх матчах, і це позначилося на настрої хлопців. Хоча ми на той момент грали в одній із найсильніших ліг Європи, ми мали дуже сильну команду. Але! За два тижні до фіналу закінчився локаут у НХЛ (страйк гравців – прим.авт .) та наші найвідоміші, зіркові, українські гравці, Руслан Федотенко, Олексій Понікаровський та Антон Бабчук змушені були виїхати та розпочинати змагання у НХЛ. Залишившись без трьох найсильніших на той момент українців у світі, ми трохи розгубилися на якомусь етапі. Проте Юліус Шуплер , який тоді керував командою, зумів налаштувати хлопців. Ми підійшли до турніру дуже зібраними та виступили гідно», - згадує Борис Колесніков.

Ризик технічної поразки та помста «Руану»

У суперфіналі «Донбас» розпочав свій шлях перемогою над жлобінським «Металургом» 11 січня. Той матч донецька команда виграла із мінімальним рахунком 1:0, а переможну шайбу закинув Євген Дадонов. Наступного дня підопічні Юліуса Шуплера розгромили італійський "Больцано " - 3:0. Цю перемогу забезпечили шайби Лукаша Кашпара , Дениса Кочеткова та Клея Вілсона.

Шанси на перемогу «Донбасу» суттєво підвищилися у другий день змагань. Французький "Руан" у першому матчі теж не пощадив " Больцано " (6:1), а от у другій грі несподівано програв "Металургу" (0:1). Таким чином, «Донбасу» було важливо не програти у очній зустрічі з французами. І принцип холодної помсти за торішній розіграш ніхто не скасовував: саме «Руан» не дав «Донбасу» підняти над головою Континентальний Кубок 2012 року.

«Я дуже сильно хвилювався, бо саме «Дракони» з «Руана» роком раніше позбавили нас минулорічної перемоги. І до речі, наступного сезону, 2014 року, вони змогли нас обіграти, хоча їм взагалі вже нічого не потрібно було. Нас би влаштувала перемога навіть у додатковий час або в серії булітів (за перемогу не в основний час нараховується два очки, а не три – прим. авт.). Але вони виграли по булітах! Але, повертаючись до 2013 року, якщо ви пам'ятаєте, там вимкнулося світло, яке не витримало напруги. Була технічна пауза хвилин 20. Я подумав тоді, що нам ще не вистачало технічної поразки. Але все обійшлося, світло повернулося і ми перемогли», - ділиться спогадами Борис Колесніков.

Той матч завершився блискучою перемогою "Донбасу" з рахунком 7:1. По дві шайби у ворота французів забили Томас Кііскінен та Сергій Варламов, ще по одній додали Клей Вілсон, Сергій Перетягін та Петер Підхрадскі . У "Руана" відзначився Давид Фредерікссон.

Таким чином, хокейний клуб "Донбас" вписав своє ім'я в історію. І, як це кажуть, був близьким до того, щоб повторити цей успіх у 2014 році, але тепер уже «Руан» помстився за поразку в Донецьку, обігравши «Донбас» в останньому матчі, при тому, що французи програли два попередні.

Деякі українські хокейні вболівальники називають склад ХК «Донбас» командою мрії. Але почесний президент клубу впевнений, що у майбутньому збудує команду ще сильніше.

«Я гадаю, що команду мрії ми ще не створили. Це майбутнє України після перемоги: 15 найсильніших українських хокеїстів з усього світу, де б вони не грали. І 10 найкращих легіонерів зі Швеції, Фінляндії, Чехії, Словаччини, США та Канади. Досвід та молодість – це команда моєї мрії», - резюмував Борис Колесніков.

У 2011 – 2014 роках Донецьк був сучасним європейським містом, де було місце як великим спортивним турнірам та матчам, так і безлічі різних івентів . Після перемоги України у війні з російськими окупантами та повернення міста до європейської цивілізації так буде знову. За головною українською перемогою прийдуть і спортивні успіхи.

Данило Вереїтін, «ОстроВ»