Те, що день голосування буде незабутнім, стало відомо ще за кілька днів до «тріумфу народного волевиявлення». Коли керівники бюджетних установ почали прозоро натякати своїм підлеглим, що ті обов’язково мають відвідати виборчі дільниці та відзвітувати про це. Такі випадки активно обговорювали в соціальних мережах. Автор цих рядків особисто чув від своїх знайомих-бюджетників, як керівництво «мотивує» їх іти голосувати. Розповідали, що за день до голосування в одному із сільських районів області голова сільради переконував односельців голосувати за ПР, інакше в селі «закриють школу». Це було лише прологом. Найцікавіше чекало попереду. НАМЕТОВА ІСТОРІЯ Такого не бачили навіть старожили виборчих кампаній. За довгі роки української демократії в Луганську розганяли опозиційні мітинги, був навіть майже штурм виборчої дільниці під час останніх виборів мера, але такого ще не було. Уранці в день голосування, ще до відкриття виборчих дільниць, на центральних вулицях міста напнули різнокольорові намети із логотипом продовольчого магазину «Продторг Советский», власником якого є кандидат від ПР на 109-му окрузі (центр Луганська) Володимир Медяник. Пенсіонерам, які підходили до нових «малих архітектурних форм», ставили штамп у «подарункових сертифікатах», виданих заздалегідь, про участь у виборах і відправляли до «Продторга» — отримувати безплатний продуктовий набір. Зрозуміло, що загадкові намети не могли не зацікавити численних спостерігачів від опозиційних партій. Ті, у свою чергу, привернули увагу ЗМІ та правоохоронців. Останні, щоправда, жодних порушень не знайшли. А от журналісти побачили чимало цікавого. Дуже швидко з’ясувалося, що дозвіл напнути намети видавали саме структурам Володимира Медяника. «Надійшла заява від «Продторга», що вони в день виборів планують виставити торговельні намети. Торгують чи ні — це вже інше питання. Будь-хто міг виставити в місті що завгодно», — заявив заступник міського голови журналістам місцевого порталу «Агентство регіональних новин». Після обіду, коли «продторгівські» намети встигли стати справжнім хітом соціальних мереж та інтернет-видань, прес-служба кандидата розповсюдила заяву про «провокацію конкурентів». Самі ж тихенько згорнули намети. Це не перший випадок роздавання «подарунків» у діяльності новообраного нардепа. Ще навесні, задовго до старту передвиборчої кампанії, біля того ж самого «Продторга» пенсіонерам із центральних районів міста роздавали великодні кошики. Демонстрація «широкої душі» закінчилася тиснявою. Відео з місця події потрапило в Інтернет. На той час Володимир Медяник був лише депутатом міськради, обраний за списками КПУ, тому на цей випадок керівники обласної ПР особливої уваги не звернули. А от у ситуацію з наметами втрутитися довелося. Уже наступного дня на зустрічі з місцевими ЗМІ заступитися за Медяника намагався перший заступник голови Луганської облдержадміністрації Едуард Лозовський. «Намети в місті були. Зокрема й сині. Вони могли асоціюватися з певним кандидатом. Але мені вони не здалися такими синіми, щоб приписувати їх до ПР», — заспокоював журналістів віце-губернатор. Та не заспокоїв, а скоріше розсмішив. Проте сміх сміхом, а Медяник тим часом із великим відривом виграв вибори на своєму окрузі. ФАЛЬСИФІКАТОРИ НА КОЛЕСАХ, АБО ВКРАДЕНІ ГОЛОСИ Ця виборча кампанія остаточно посварила колишніх партерів з коаліції. Луганщина винятком не стала. Протягом кількох місяців луганським комуністам чимало перепадало від представників місцевої ПР. Апогеєм протистояння стала поява в день візиту в Луганськ Петра Симоненка кількох бігбордів із зображеннями «маєтку Кілінкарова» із відповідним текстовим супроводом. Комуністи намагалися відповідати в соціальних мережах, залучивши численних штабних ботів і «червоних» блогерів. Як один із наслідків цієї війни — у день голосування спостерігачі від КПУ працювали проти колишніх партнерів. За твердженням першого секретаря Луганського обкому КПУ та вкотре вже обраного нардепа Спиридона Кілінкарова, більше всього порушень виявили під час голосування вдома. Кілінкаров обіцяє, що на дільницях, де кількість тих, хто голосував удома, перевищує 10%, його однопартійці в судовому порядку вимагатимуть не зараховувати голоси, «отримані таким способом». За словами координатора виборчої кампанії Об’єднаної опозиції ВО «Батьківщина» в Луганській області Ігоря Ліскі, представники спільного координаційного штабу, організованого разом із місцевою «Свободою» та «УДАРом», підготували кілька десятків судових позовів, понад 100 скарг у ЦВК та більш як 100 актів. Опозиціонери ініціювали паралельне підрахування голосів, при якому було виявлено суттєві розбіжності з тим, що нарахували активісти ОО, та офіційними даними. «Згідному з нашим підрахунком, у нашої політичної сили на окремих дільницях «украли» від 90 до 243 голосів. Загалом «набігає» доволі солідний відсоток», — прокоментував Ліскі. Попри все це, представники місцевої влади поспішили визнати вибори «демократичними» і «прозорими». Саме в день голосування, у ті години, коли працівники «Продторга» згортали свої намети, у приміщенні облдержадміністрації місцевим журналістам влаштували зустріч із міжнародними спостерігачами, які наполегливо переконували їх, що «нічого особливого» не побачили. Зокрема, громадянам Ізраїлю Пуделу Мілії Моше та Ігорю Гуревичу сподобався «демократизм» виборів на Луганщині. «Я не побачив жодних порушень. А особливо мене здивувало те, що представники різних політичних сил не ворогують», — задоволено зазначив Пудел Мілія Моше. ОСТАННІ РУБЕЖІ Результат мало кого здивував. Ніхто й не сумнівався, що на більшості округів переможе партія влади. Скоріше здивувало те, що перемога була не абсолютною. Висуванці від ПР здобули перемогу лише в 9 з 11 округів. Останніми «форпостами», округами, в яких стала можливою перемога нерегіоналів, були 104-й (Красний Луч і частина Перевальського району) та 114-й округи (Артемівський і частина Кам’янобрідського районів Луганська, а також частина Лутугинського району). На 108-му за перемогу боролися пеерівський кандидат Юрій Терников і самовисуванець Валерій Мошенський. Ситуація змінювалася регулярно. Та станом на 01 листопада (11.51), коли на дільниці було опрацьовано 97, 88% бюлетенів, стало відомо, що з великим відривом лідирує Мошенський. На 114-му окрузі основна боротьба розгорнулася між висуванцем ПР, підприємцем і помічником Олександра Єфремова Володимиром Гончаровим та екс-регіоналом, головою селища Ювілейне Володимиром Струком (пішов самовисуванцем). Останній заявляв про свої депутатські амбіції ще за кілька місяців до старту виборчої кампанії. Але тут виник конфлікт інтересів. Місцеві керівники ПР почали просувати на цьому окрузі кандидатуру Гончарова. Струк не здавався. Тим більше що в своєму селищі він був популярним серед населення. По суті, Струк розпочав депутатську агіткампанію відразу після вибрання його селищним головою. Він влаштовував в Ювілейному гучні свята: катав місцевих дітлахів у кареті, годував ветеранів кулешем, танцював і співав разом із привезеними «зірками». До висвітлення всіх цих «шоу» активно залучали місцевий телеканал «Ірта» — жодне свято не обходилося без прямої трансляції. Усе це дало свої результати: у Ювілейному одіозний голова, безперечно, став авторитетом. Але місцеві партійні керівники визнавати цього не поспішали. Офіційним кандидатом від ПР було визнано Гончарова. А проти Струка, щоб «трохи скорегувати» його плани, розгорнули судову кампанію. Згадавши події дворічної давнини, в обласній прокуратурі відкрили проти нього кримінальну справу. Селищного голову звинуватили в порушенні бюджетної дисципліни. Ще 2010 року голова Ювілейного підписав рішення сесії селищної ради витратити вільні кошти, які залишилися з минулого року, на зарплати бюджетникам і на харчування в дитсадках. Мова йшла про 537 тисяч 68 гривень. Справа в тому, що територіально селище Ювілейне належить до Луганської міськради. Тож усі вільні кошти прилеглих населених пунктів мали б відправляти до бюджету обласного центру. Струку дали рік умовно. На знак протесту він вийшов із партії й пішов на цьому ж окрузі самовисуванцем. Голоси на цьому окрузі рахували чи не найдовше. Уже на початку тижня, коли стало відомо, що Струк перемагає, оновлення даних на сайті ЦВК про ситуацію на 104-му окрузі значно уповільнилося. За інформацією спостерігачів та інших кандидатів, затримання пояснюють тим, що в момент прийому результатів дані з дільниць масово відправляли на «доопрацювання». «Практично до п’ятої ранку протоколи взагалі не приймали. Людей відправляли на уточнення. За три доби людей просто замордували», — розповів кандидат від «Україна — вперед!» Сергій Давидов. «Втомлені працівники комісій, уповноважені представники партій змушені спати по черзі. Дехто з уповноважених не витримав і пішов додому спати», — характеризують ситуацію на 104-му окрузі спостерігачі від «Свободи». Сам Струк, коментуючи ситуацію, особливо не переймався. «Голоси всіх інших опонентів не можуть перевищити моїх. Якщо навіть щось украдуть, то вони все одно не переможуть», — зазначив кандидат. Це він казав ще у вівторок, а в четвер на сайті ЦВК з’явилися найновіші дані про стовідсоткове опрацювання бюлетенів на окрузі та остаточну перемогу Струка. Мабуть, можна було б радіти і кричати про те, що «біло-синю» монополію подолано. Якби була гарантія, що ці самі висуванці найближчим часом не перейдуть під пеерівські прапори. Якщо, звісно, вони вже цього не зробили... Тим більше що, за неофіційною інформацією, перемоги на 104-му окрузі вдалося досягти завдяки «кулуарним домовленостям». Денис Киркач, День
