<!-- /* Font Definitions */ @font-face {font-family:Tahoma; panose-1:2 11 6 4 3 5 4 4 2 4; mso-font-charset:204; mso-generic-font-family:swiss; mso-font-pitch:variable; mso-font-signature:1627421319 -2147483648 8 0 66047 0;} /* Style Definitions */ p.MsoNormal, li.MsoNormal, div.MsoNormal {mso-style-parent:""; margin:0cm; margin-bottom:.0001pt; mso-pagination:widow-orphan; font-size:12.0pt; font-family:"Times New Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";} @page Section1 {size:612.0pt 792.0pt; margin:2.0cm 42.5pt 2.0cm 3.0cm; mso-header-margin:36.0pt; mso-footer-margin:36.0pt; mso-paper-source:0;} div.Section1 {page:Section1;} --> Чимдалі тим більше людей у світі вирішують практикувати вегетаріанську дієту, звісно, кожен з своїх міркувань. Не є виключенням з загальносвітових тенденцій і Україна. Так, до прикладу, непоодинокими є об’єднання захисників прав тварин у групи (серед яких найбільш відомою є вільна група вегетаріанців Кiller Тomatoes, Львів). Чи є рішення стати вегетаріанцем поштовхом до дискримінації з сторони суспільства? Які основні відмінності між “європейським” вегетаріанством та “українським”? Ці, та інші питання кореспондента “ОстроВ” прокоментував веган Андрій Чех, українець за походженням, який на даний час проживає у Чехії. - Скільки часу ти вегетаріанець, веган? - До того як став веганом, впродовж 5 років був вегетаріанцем. Веган ось вже більше як півтори роки і скажу, що за цей час жодного разу мене не тягнуло на продукти тваринного похождення. Я не відчуваю себе хворим чи ще якось, як кажуть більшість "лікарів", чи просто "дуже розумних" людей. - Що спонукало тебе відмовитись від їжі тваринного походження? - Чесно кажучи не знаю. До вегетаріанства я прийшов досить таки давно. Я вважаю, що як по трохи дорослішав, то починав відкривати очі на речі над якими не задумувався поки був дитиною. Все почалось, напевне, з того, як почав більш серйозно сприймати музику. Спочатку це був лише панк рок, я проникався текстами. Перше, що мене вразило, це пісня гурту Goldfinger - Open Your Eyes. Це був дійсно перелом в моєму житті. Я дійсно почав розуміти, наскільки суспільство прогнивше. - Можливий варіант розвитку гордині від того, що ти не вживаєш їжі тваринного походження, нікого не вбиваєш заради їжі, стосовно "м’ясоїдів"? - Маєш на увазі, чи я не вважаю себе кращим за "м’ясоїда"? Ну, з якоїсь етичної сторони - можливо. Але це діло кожної окремої людини, насправді. Я не збираюсь нав’язувати комусь свою позицію тому що це немає смислу. До цього кожна людина має прийти сама. Деколи, коли бачу, що твориться з людьми і що вони роблять іншим в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння - відчуваю гордість, що зі мною такого не буде. І що мої діти не будуть страждати від таких "батьків". Але це вже трішки з іншої теми. - Вважається, що м’ясо містить незамінні амінокислоти і вітаміни групи B, що необхідні для нормальної людської життєдіяльності. Твій коментар стосовно цього. - Як я вже казав вище. За весь час не відчув якихось негативних змін, а це, все-таки, не один і не два роки. Регулярно займаюсь спортом та бойовими мистецтвами. І я б не сказав, що перебуваю в гіршій формі ніж мої опоненти. Можливо немаю такої ваги, як хотів би (3-4 кілограми було б доречно набрати), але це вже мої особисті заморочки, а не фізичне відхилення по "таблиці". - Ти відчуваєш дискримінацію з сторони суспільства через свій вибір? - Дискримінація? Навіть не знаю. Чесно кажучи, постійні "шуточки" на одні й ті самі теми вже досить таки набридли... Але тепер я вже ніяк на це не реагую. "Посміюсь" разом з усіма і їх самих це перестає "прікалувати". Але таких людей в моєму оточенні вже залишилось по мінімуму... Бували випадки, коли знайомі знайомих перегибали палку і тоді в хід йшли вже руки. Якимось дивом більшість таких "знайомих" зникали з мого життя, через що я зовсім не жалію. Тому шо по-перше, таких незрозумілих знайомих мені і не треба, по-друге, деякі з них, все-таки, дещо зрозуміли. - Можеш провести паралелі між становищем вегетаріанців у Брно та Івано-Франківську? - Чесно кажучи, зараз я не дуже знаю яка ситуація в Івано-Франківську, але тут, в Чехії, досить просто бути веганом. Навіть в супермаркетах можна знайти тофу, соєві паштети і сосиски. Чим далі, тим більше відкриваєтся ВЕГетаріАНСЬКИХ ресторанів і магазинів здорового харчування, де, нажаль, на прилавках разом з тофу і соєвими котлетами, лежить і "БІО" м’ясо. - Вегетаріанство, веганство настільки популярне в Чехії? Адже, якби не було попиту, не було б і пропозиції. - Хм. З онієї сторони так, це дуже популярна річ серез андерграунд культури, зокрема хардкор. Люди, які тут слухають панк рок, не дуже переймаются цим. Найприємніше бачити коли у веганські ресторани приходять сім’ї, пересічні мешканці. Ось саме тоді розумієш, що дійсно по трохи ситуація змінюється. І, як правильно було сказано, якби не було попиту - то і не було б пропозиції. Соєві напої, молоко і навіть морозиво! Це все можна знайти у звичайному супермаркеті. - Тобто європейці навчились заробляти на цьому. Як вважаєш, в Україні на вегетаріанстві можна "зробити" гроші? - Думаю можна. Якщо знайти правильний підхід і місце. Але мені особисто було б незручно на цьому заробляти. Тому що я, в першу чергу, відстоюю права тварин своїми вчинками, а не набивання особистої кишені. - Якими вчинками? Конкретизуй. - Ну, про все розповідати я не буду. Але починаючи від пропагації в інтернеті, роздавання листівок, через прямі акції на магазини, фабрики, ферми, лабораторії, де я пережив напевне найбільший шок в своєму житті, закінчуючи пропагацією музикою. - Що тебе так шокувало? - Розпороті живі тварини, щурі, які світились в темряві, п’ятиногі собаки... Це невеликий список тільки з лабораторій. Я не кажу про те, що на скотобійнях і фермах. Цей сморід крові, ці нещасні тварини, які закриті в дуже малому просторі. І їхні крики допомоги… - Чи є така причина, яка могла б привести нашу планету до глобального вегетаріанства? Не абстрактна чи містична, а така, що походить з сьогоденної реальності. - Насправді, глобальне вегетаріанство це утопія. Це розуміють всі. Тому шо завжди були, є і будуть люди яких я особисто називаю "овочами". Яким всерівно, що навколо. Їм головне поїсти, поспати, погуляти. А більшість людей можна інформувати. З сучасним розвитком і розповсюдженням інтернету і теле-радіо комунікацій це стає чим далі тим простіше. Тому що реально багато хто навіть не знає, що насправді відбуваєтся, не задумуєтся над цим. Але якшо взяти в загальному то помічаємо, що майже все, що нас оточує, так чи інакше було пов’язане з тваринами. Багато моїх друзів навіть не задумувались, наприклад, що зубна паста, якою вони користуются кожен день, чи дезодорант, були перед цим тестовані на тисячах тварин, які в підсумку померли. Хтось через реакцію, когось просто ліквідували як використаний матеріал... Хоча зараз це все можна робити без тестів, але ж хто на це звертає увагу? Якшо за ціну хімічного реактиву, можна закупити мільйон кроликів, і протестувати в два рази більше продукції. - В Україні очікується проведення Євро 2012, логічно припустити, що серед туристів, вболівальників, які приїдуть, будуть і вегетаріанці. Які перспективи України стосовно забезпечення достойних умов проживання для них (починаючи з їжі і закінчуючи готельними номерами з меблями обтягнутими шкірою, що вважається респектабельним)? Як не впасти в очах Європи у цьому аспекті? - Знаючи як працює система, я можу сказати що це остання річ, про яку будуть думати як організатори, так і влада. В Україні ще до сих пір живуть по тим самим "совковим" нормам, що якщо шкіра, то це вже ой шик. Якшо буде блюдо, воно обов’язково має бути з м’ясом! А то як же ж бідні туристи будуть в нас голодати? Та й що взагалі казати, якшо підготовка до євробачення починалась з відстрілу собак, а підготовка до Євро, масовим отруюванням тварин? Все як в тій приказці - "Застав дурака богу молитись, він собі і лоб розіб’є". Артем Лєтошинскі, спеціально для “ОстроВ”