І. Повінь. «Мало не весь минулий тиждень над Західною Україною лили затяжні дощі, - повідомляє івано-франківська газета «Репортер». - Село Петрилів, Івано-Франківської області «плаває» при кожному паводку. У повітрі відчувається запах сирої глини, дороги мокрі, видно, що тут зовсім недавно стояла вода. Секретар сільської ради Петриліва Марія Клим розповідає: як почала прибувати вода, то розпочалась евакуація із зони підтоплення, у селі на цю частину кажуть «низ». «Евакуювали одиноких, вивозили жінок та дітей, майно та худобу, – каже пані Марія. – Відправляли переважно до родичів – на верх. На низу взагалі не було проїзду. Бійці МНС працювали на човнах». Негода підтопила не один район Прикарпаття. Серед постраждалих: Богородчанський, Верховинський, Галицький, Калуський, Коломийський, Косівський, Надвірнянський, Рожнятівський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький райони, територія Яремчанської міської ради та Івано-Франківськ. На вівторок, за даними МНС, в області залишалися підтопленими 30 житлових будинків, 447 дворів, 1438 присадибних ділянок, 874 криниці та 1359,9 га сільськогосподарських угідь». Повінь вертає в Прикарпаття вже вдруге на протязі трьох років поспіль. «Дощ лив і лив, — каже в коментарі газеті «Галичина» Микола П’ятковський, працівник Івано-Франківської обласної рятувально-водолазної служби, — за годину рівень води на вулицях Тисмениці зростав до півметра. На щастя, місцеві жителі, вже маючи досвід попередніх повеней, не впали у паніку. Люди знали, як діяти в такій ситуації... Щоправда, стихія є стихією, і повністю убезпечити себе від неї неможливо. Кілька вулиць містечка виявилися практично відрізаними від світу. Дорогами, якими їздили на автомобілях, тепер можна було пересуватися хіба що човнами. Вода не тільки залила підвали осель, а й позатоплювала житлові будинки, де її рівень сягав від півметра і вище. Власники рятували своє майно хто як міг. Деякі, наприклад, звернулися до працівників рятувально-водолазної служби, щоб ті вивезли їх речі у більш безпечне місце. Чимало жителів Тисмениці опинилися без питної води, бо їхні криниці також затопило». Ще гірше було на Буковині: «У селі Нижні Петрівці, Чернівецької області, вода розмила кладовище, - пише львівська газета «Високий замок». - 28 могил розкрилися. Міністр з надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич побував там і пообіцяв перепоховати тіла. Окрім тих, що вимило з могил, перепоховають й інші з цього кладовища. Місце для нового кладовища знайшли у цьому ж селі Нижні Петрівці і сусідньому – Верхні Петрівці. Два дні поспіль на Буковину прилітають міністр з питань надзвичайних ситуацій Нестор Шуфрич і перший віце-прем’єр міністр Андрій Клюєв. Пообіцяли виділити на ліквідацію наслідків стихії 50 мільйонів гривень. Постраждалим уже видають по тисячі гривень на їжу і речі першої необхідності. 850 дітей віком до трьох років, які проживають у постраждалих територіях, Нестор Шуфрич пообіцяв забезпечити дитячим харчуванням, провести вакцинацію від гепатиту А трьох тисяч осіб, які безпосередньо можуть мати загрозу у зв’язку з відповідними контактами і складною санепідемічною ситуацією захворіти цією хворобою. Це насамперед ті, хто працюють із брудною водою». ІІ.Гроші Інша проблема, яка хвилює галичан – нові форми оподаткування, які можуть бути запроваджені ближчим часом. «2013 року українці, імовірно, платитимуть податок від розміщення депозитів, - пише газета «Галицький кореспондент». - За проектом Податкового кодексу, розмір податку становитиме 5% на поточний рахунок або депозитний банківський рахунок фізичних осіб… Прихильники цього нововведення нагадують, що оподаткування процентів за банківськими вкладами існує в багатьох країнах… Для резидентів діють такі ставки: в Італії - 30%, Греції - 10%, Португалії - 20%. "Такі ставки оподаткування є антикризовим заходом для більшості країн пострадянського простору. Так, у Латвії з 1 січня 2010 року запроваджено 10-відсотковий податок на вклади фізосіб, а в Угорщині - 20%... Проте в середовищі фінансистів та банкірів є різні думки як щодо доцільності, так і щодо справедливості ідеї оподаткування доходів від депозитів. Зокрема, говорять про загрозу подвійного оподаткування. Мовляв, клієнти банків приносять на депозити зароблені та раніше оподатковані гроші. Припускають, що введення податку на прибуток для фізичних осіб потягне за собою підвищення кредитної ставки. Ще один аспект введення податку на депозит може стосуватися розкриття банківської таємниці. Банк буде змушений показати, скільки та чи інша особа заробила на депозиті, а відтак можна буде з'ясувати, скільки в неї коштів на рахунку. Андрій Рязанцев, голова Асоціації банківського бізнесу каже: «Якщо введуть податок з відсотків, то цілком зрозуміло, що фізична особа, якщо хоче отримати своїх 15%, вона їх отримає, але банк просто мусить їй доплатити ще на податок, тобто подорожчають ресурси. А якщо подорожчають депозитні банківські ресурси, відповідно, подорожчають і кредити. Отже, отримуючи податок від депозитів, держава суперечить сама собі. З одного боку, вона вимагає зниження відсоткових ставок для кредитування реального сектору економіки, з іншого - робить крок на подорожчання кредитів». - Насправді, у багатьох країнах світу податку на депозит немає, - коментує Юрій Друк, директор Івано-Франківської обласної філії «УкрЕксімБанку». - Логіка цих країн полягає в тому, що депозитні відсотки - це дохід, отриманий від коштів, які вже були оподатковані. Бо перед тим, як класти гроші на депозит, фізична особа мусіла оподаткувати ті кошти. Тому з економічної точки зору це нонсенс оподатковувати дохід на кошти, які вже були оподатковані. З іншого боку, в економіці глобально нічого не зміниться, тому що все, що заплатить фізособа, все одно ляже на витрати банку і, відповідно, зменшиться фінансовий результат банківської системи. Більшість банків не проти податку як такого, але дуже обережно ставляться до способу адміністрування і справляння цього податку. Тому що якщо платником податку буде визнано кожну окрему фізичну особу, то, відповідно, в такий спосіб доведеться розкривати банківську таємницю. Адже податковий орган повинен буде звідкись отримати інформацію про те, скільки конкретно відсотків отримала конкретна фізособа». Але схоже анонімність не стане особливою перешкодою в банківських справах. «Уже через місяць, із 1 серпня, набуває чинності закон про протидію відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом, - повідомляє західноукраїнська газета «Експрес». - Водночас у ньому є ряд ньюансів, які викликають нерозуміння, страх, обурення навіть законослухняних громадян… За законом про фінансовий моніторинг тепер підпадають грошові перекази на анонімні рахунки за кордон і надходження коштів із номерного рахунка, купівля-продаж дорожніх чеків або інших подібних платіжних засобів за готівку, надання чи отримання кредитів від неблагонадійних підприємтств, зарахування на рахунок готівки з її подальшим переказом того ж дня іншій фірмі чи особі… Людині доведеться пережити кілька неприємних днів, поки триватиме перевірка її доходів. Держфінмоніторингу дається на це 5 днів, банкам – два. Кошти на цей час будуть заблоковані. Навіть без рішення суду. До зясування їх походження. Якщо людина чесно заробила, заощаджувала чи отримала спадок чи подарунок від рідних, то їй нічого не загрожує… У всьому світі доволі поширена система доносів, у яку залучені всі громадяни. Наприклад, в Німеччині соціальні органи отримуюють інформацію про рівень життя людини переважно від її сусідів, які не соромляться передзвонити куди треба й повідомити: «А мій сусід купив машину, хоча не працює і живе на державну допомогу». Тим часом тернопільська газета «Вільне життя» оцінює ситуацію більш песимістично: «Жити стало краще, жити стало веселіш? – Цей вислів сталінської пори повторив днями прем’єр-міністр Микола Азаров, коли звітував про результати ста днів роботи уряду. Без сумніву: декому стало таки краще, адже влада в нас дуже рідко асоціюється з відповідальністю — більше з власною вигодою. А от народові — веселіше, бо стає «смішно» після підвищення зарплат і пенсій на десяток-другий гривень разом із зростанням цін удвічі. Оптимізм прем’єра частково не розділив Президент, різко розкритикувавши його за проект Податкового кодексу. Пряник і батіг — це якраз той спосіб, яким добре керувати не тільки індивідуумом, а й суспільством. Заступництво Президента загалові сподобалось: це ж не жарти, коли із вступом у дію нового Податкового кодексу податківці зможуть приходити в приватне житло підприємців і перевіряти там… «Якщо прийняти цей кодекс, в Україні почнеться податкова інквізиція», — кажуть нардепи-опозиціонери. Податкова одержить право без санкції суду прийти до вас додому й оцінити майно, а потім запитати: «А на які гроші?» Відверто кажучи, такі заходи варто було б втілити вже давно, адже нерідко трапляється, що на зарплату, яка дає можливість хіба не стояти під церквою з простягнутою рукою, чиновники, котрі мають доступ до державних грошей, вибудовують палаци й купують антикваріат. Застереження викликає лише те, що, як повелося, в нас перевірятимуть не тих, хто справді зловживає. У Кабміні кивають, мовляв, у Сполучених Штатах Америки в податкової ті ж права. Так, але там, якщо податківець візьме хабар, його навіть прибиральником потім нікуди не візьмуть. У нас всім відомо, що податки наперед, до прикладу, — норма, тому що в податкової план, а позбавити роботи можуть хіба того податківця, якого призначили «стрілочником» і примусили підписати документи, потрібні «нагорі». У нас виходить так, що захистити себе й через новий кодекс можуть ті, хто має гроші, а значить — владу. Не варто чекати, що вони ділитимуться…» Мабуть не стануть. З часів помаранчевої революції солодке гасло «багаті поділяться з бідними» викликає хіба саркастичні посмішки в простих галицьких обивателів. Андрій Мева, «ОстроВ»
