<p class="MsoNormal">Минулого тижня всі галицькі газети приділяють величезну<br /> увагу й пишуть про початок судового процесу проти колишньої прем'єрки <b>Юлії Тимошенко</b>. Однак, оскільки всі<br /> статті та повідомлення про судову тяганину не відзначаються якоюсь<br /> оригінальністю і доступні в Інтернеті, не будемо вдаватися в їх цитування, але<br /> спробуймо познайомитися з іншими матеріалами галицької преси.</p> <p class="MsoNormal"> </p> <p class="MsoNormal"><i>«<b>В Івано-Франківську з нагоди 70-ї річниці проголошення Акта відновлення<br /> Української держави відкрили меморіальну дошку</b>,</i> - пише газета <b>«Галичина»</b>.</p> <p class="MsoNormal"><i>- Священики<br /> традиційних українських Церков освятили меморіальну дошку. Голова обласної ради,<br /> «свободівець» <b>Олександр Сич</b>… сказав,<br /> що проголошення Акта відновлення Української держави у Львові 30 червня 1941<br /> року стало ключовою ланкою в державницькому ланцюжку, який тягнеться на нашій<br /> землі від давніх часів, вінцем чого стала сучасна Українська держава. «Якби ми<br /> не мали таких кроків державотворення, такої традиції боротьби, то не відомо,<br /> якою навіть за ознакою була б наша держава, — наголосив голова облради. —<br /> Боронь Боже, аби нам в історії знову довелося відновлювати Українську державу.<br /> Гуртуймося, не плачмо, цінуймо нинішню Українську державу і спільними зусиллями<br /> розбудовуймо її». </i></p> <p class="MsoNormal"><i>Ветеран визвольних<br /> змагань<span> </span>Ф. Володимирський: «На жаль, на<br /> 20-му році незалежності України нас, ветеранів визвольної боротьби, офіційно не<br /> визнано як борців за самостійну Україну. Проте наші кати, енкаведисти і вся<br /> комуністична нечисть у пошані», — резюмував колишній вояк УПА».</i></p> <p class="MsoNormal"><o:p> </o:p></p> <p class="MsoNormal"><i>«<b>Пам’ятник польській професурі, розстріляної німецькими фашистами,<br /> викликав політичні дискусії</b></i> – пише газета <b>«Високий Замок»</b>.</p> <p class="MsoNormal"><i>- Пам’ятник являє собою<br /> арку, що складається із десяти каменів, які символізують десять Божих<br /> заповідей. П’ята заповідь – «Не убий!» – ніби збита. Це символізує думку, що<br /> коли людина порушує п’яту заповідь Божу, є загроза зруйнувати усю конструкцію<br /> світу. Бюджет проекту – 4 млн. грн. Більшу частину коштів (900 тис. злотих)<br /> надала мерія польського міста Вроцлава. Львівська мерія виділила 900 тис.<br /> гривень. </i></p> <p class="MsoNormal"><i>У четвер, 30 червня,<br /> на сесії Львівської міської ради фракція ВО «Свобода» «наробила шороху» з<br /> приводу встановлення пам’ятника. «Свободівці» заявили, що міськвиконком ухвалив<br /> рішення про встановлення пам’ятника, не взявши до уваги думку львівської<br /> громади, що це рішення порушує законодавство України, яке говорить, що<br /> виконавчі органи не можуть надавати дозвіл на розміщення нового об’єкта<br /> містобудування на території міста, робити це вповноважені виключно<br /> територіальні громади в особі їхніх представницьких органів, тобто ради.<br /> «Дозвіл на встановлення пам’ятника надав міський голова Андрій Садовий, щоби<br /> реалізувати власні пріоритети та на догоду кулуарним домовленостям з<br /> керівництвом міста Вроцлава», – йдеться у заяві. Коли заяву зачитали на сесії,<br /> Андрій Садовий жодним словом не прокоментував її.</i></p> <p class="MsoNormal"><i>«Свобода» не проти пам’ятника,<br /> а проти механізму його встановлення, – пояснив «ВЗ» голова фракції «Свободи» у<br /> ЛМР <b>Руслан Кошулинський</b>. – Якби<br /> представники Німеччини захотіли встановити у Польщі свій пам’ятник із<br /> порушенням законодавчих норм, не думаю, що їм би це дозволили. Так само і у<br /> Польщі заблокували встановлення пам’ятника загиблим українцям на горі Хрещатій,<br /> посилаючись на порушення місцевого законодавства. До польської сторони у нас<br /> одне питання: якщо ми встановлюємо пам’ятник, який вам потрібний, то прошу<br /> діяти навзаєм і зняти перешкоди на встановлення пам’ятника українцям на горі<br /> Хрещатій у Польщі».</i></p> <p class="MsoNormal"><o:p> </o:p></p> <p class="MsoNormal">«<b><i>Стати президентом Монголії синові чабана, випускнику Львівського<br /> військового політучилища допомогли... вірші в газету</i></b> – пише газета <b>«Високий Замок».</b></p> <p class="MsoNormal"><i>- Карколомну кар’єру<br /> син чабана зробив завдяки... кільком віршам, які написав під час строкової<br /> служби в армійську газету. Здібного юнака помітили замполіти й скерували на<br /> навчання у Львівське військове політучилище, навчання в якому <b>Цахіагійн Елбегдорж</b> завершив 1988 року<br /> за фахом “військова журналістика”. Вчився майбутній президент на спецфакультеті<br /> разом з іншими іноземцями. Якось у студентському клубі “Данко” познайомився на<br /> дискотеці зі своєю землячкою, яка вчилася на геологічному факультеті<br /> Львівського державного університету. Запросив на танець, потім провів до<br /> гуртожитку... Незабаром вони одружилися, у них народився син. “Мені часто<br /> сниться другий номер трамваю, Стрийський парк, де ми гуляли з дружиною,<br /> сниться, як я вранці зіскакую з ліжка та біжу на плац для зарядки”, – розчулено<br /> зізнався президент Монголії. </i></p> <p class="MsoNormal"><i>Майбутні монгольські<br /> офіцери не могли не відчути присмаку горбачовської перебудови. Повернувшись на<br /> батьківщину, Елбегдорж незабаром став одним із лідерів демократичного руху<br /> Монголії. У дев’яностих роках він започатковує першу незалежну монгольську<br /> газету “Демократія” та стає її головним редактором. У липні 1990 року в<br /> Монголії відбуваються перші демократичні вибори, й Елбегдоржа обирають<br /> депутатом парламенту. Монголи кажуть, що в ті роки у них відбулася мирна демократична<br /> революція. Хоча в країні, що розташована між комуністичним Китаєм та<br /> неспокійною Росією, перейти до демократії мирним шляхом було нелегко... У<br /> листопаді 2009 року Цахіагійна Елбегдоржа обрали президентом Монголії.</i></p> <p class="MsoNormal"><i>Карколомна кар’єра не<br /> завадила йому виховати чотирьох синів та доньку. Окрім рідних дітей,<br /> президентське подружжя усиновило 24 сиріт, і Елбегдорж став найбільш<br /> багатодітним президентом у світі.</i></p> <p class="MsoNormal"><i>Зрозуміло, президент<br /> Монголії прибув в Україну не лише через юнацькі спогади…Непогані перспективи<br /> щодо вигідної співпраці з Монголією, вважає Елбегдорж, має Львів. “У Карпатах,<br /> – зауважив він, – можуть вирощувати найкращі породи овець, які завезуть з<br /> Монголії. А Монголія з її величезними площами зацікавлена у виведенні зернових<br /> культур, що культивуються на Львівщині”.</i></p> <p class="MsoNormal"><o:p> </o:p></p> <p class="MsoNormal"><b><i>«В Івано-Франківську хочуть запровадити індивідуальну побудинкову<br /> квартирну плату</i></b>, - пише Івано-Франківська міська комунальна газета <b>«Західний Кур</b><b><span lang="RU">’</span>єр»</b><span lang="RU">.</span></p> <p class="MsoNormal"><i><span lang="RU">- </span>Директор «Єдиного розрахункового центру» <b>Вадим Войтик</b>, вже розроблені правила<br /> щодо формування тарифу т.зв. квартплати. Напрацьовується типовий базовий<br /> перелік послуг, які до неї входитимуть, правила і регулярність їх надання.<br /> Після громадських обговорень, схвалення і затвердження органами місцевого самоврядування<br /> він буде дійсним для всіх суб’єктів господарювання, які працюють на цьому<br /> ринку. </i></p> <p class="MsoNormal"><i>Потім розроблятимуться<br /> переліки послуг, які виноситимуться на конкурс, і календарний графік його<br /> проведення, а також самі правила проведення конкурсу, який має відбуватися<br /> максимально відкрито, прозоро та зрозуміло як для його учасників, так і для<br /> мешканців, споживачів цих послуг. Але найперше мешканці мають знати, за що вони<br /> платитимуть квартплату, які послуги до неї входять, і зрозуміти логіку<br /> нарахування складових тарифу.</i></p> <p class="MsoNormal"><i>Чинний тариф<br /> квартплати в Івано-Франківську… містить сім базових послуг у будинках без<br /> ліфтів і дев’ять – у будинках з ліфтами. Однак реальні витрати щодо складових<br /> тарифу якщо і ведуться, то доволі обтічно й поверхово, – каже В.Войтик, – а заробітна<br /> плата працівників в ньому складає 70%, левову частку з яких становить зарплата<br /> адмінперсоналу. </i></p> <p class="MsoNormal"><i>За словами директора<br /> ЄРЦ, за кожною цифрою складової тарифу мешканці мають бачити логіку її<br /> утворення. Центр вже звернувся за роз’ясненням із засадничих питань щодо<span> </span>формування тарифу до профільного міністерства<br /> та цінової інспекції. Потім розроблятиметься алгоритм формування тарифу та<br /> побудинкового його обчислення. Після чого наробки винесуть на суд мешканців</i><i><span lang="RU">”</span>.</i></p> <p class="MsoNormal"><o:p> </o:p></p> <p class="MsoNormal"><b><i><span lang="RU">“</span>Полювання на<br /> абітурієнта</i></b><b><i><span lang="RU">”</span></i></b> – під такою<br /> назвою газета <b>«Галичина»</b> публікує<br /> статю на своїй передовиці.</p> <p class="MsoNormal"><i>- З 1 липня стартує<br /> вступний марафон до українських ВНЗ, який триватиме до 31 липня… Однією з<br /> особливостей цієї вступної кампанії є різке зменшення кількості випускників —<br /> потенційних абітурієнтів, число яких скоротилося на 142 тисячі осіб. Якщо 2010<br /> року їх було 338 тис., то 2011-го — 195 тисяч. Проте, незважаючи на такі цифри,<br /> у приймальних комісіях не поспішають бити на сполох. </i></p> <p class="MsoNormal"><i>Цього року в зв’язку<br /> зі зменшенням кількості випускників — потенційних абітурієнтів боротьба за<br /> кожного студента буде ще запеклішою. </i></p> <p class="MsoNormal"><i>Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України в лютому надіслало ВНЗ<br /> лист з рекомендацією скоротити обсяги державного замовлення на 42%. Основний<br /> аргумент — зменшення кількості випускників. У ВНЗ стривожені, адже наразі про<br /> кількість державних місць невідомо, що теж може спровокувати певні ризики<br /> вступної кампанії». </i></p> <p class="MsoNormal"><i><o:p> </o:p></i></p> <p class="MsoNormal"><b><i>«Невиліковно хворих на Прикарпатті приймає тільки один медичний заклад,<br /> і у ньому тільки 30 місць</i></b> – пише газета <b>«Репортер»</b>.</p> <p class="MsoNormal"><i>-Хоспіси – це показник<br /> гуманності суспільства, якщо вони є, значить суспільству небайдуже до своїх<br /> людей», – каже його головний лікар Людмила Андріїшин.</i></p> <p class="MsoNormal"><i>Філософія закладу<br /> проста, аби той час, який залишився людині, вона відчувала себе комфортно – і<br /> психологічно, і фізично. Аби вона не доживала, а жила до останньої хвилини. Тож<br /> тут не тільки знімають симптоми, які дошкуляють невиліковно хворим. Але й<br /> допомагають психологічно – усвідомити, що з тобою відбувається, і яким буде<br /> кінець.</i></p> <p class="MsoNormal"><i>«За минулий рік<br /> близько семи тисяч людей в області потребували паліативної допомоги, з них десь<br /> чотири тисячі – стаціонарної, то що можна зробити на тих 30 ліжках, – каже<br /> Людмила Андріїшин. – Навіть якщо рахувати тільки онкохворих, то 80% усіх<br /> померлих від раку потребують хоспісної допомоги. Минулого року на Прикарпатті<br /> від раку померло 2200 людей, значить 1700 потребувало цієї допомоги».</i></p> <p class="MsoNormal"><i>Є й інший бік<br /> проблеми. Адже хоспіс призначений тільки для тих, хто перебуває на останній<br /> стадії хвороби. «Є от людина з паралічем після інсульту, при добрій допомозі<br /> процес затягується в часі, вона стає не хоспісним хворим. А жити в лікарні не<br /> повинен ніхто, – пояснює лікар. – В стаціонар її ніхто не приймає, бо не може<br /> людина зі встановленим безповоротним діагнозом лежати на високоспеціалізованому<br /> ліжку. Але і додому не забирають. І це завантажує наші 30 ліжок ще більше».</i></p> <p class="MsoNormal"><i>Тому з 2005 року у<br /> хоспісі існує журнал черг. Поза нею госпіталізовують тільки онкохворих. У<br /> журналі позначки різнокольоровими маркерами – ті, кого потрібно негайно<br /> госпіталізувати, ті, хто ще чекає, і ті, хто померли, так і не дочекавшись».</i></p> <p class="MsoNormal"><i><o:p> </o:p></i></p> <p class="MsoNormal"><b>Огляд преси<br /> підготував Андрій Микитин, «ОстроВ»</b></p> <p class="MsoNormal"><o:p> </o:p></p>