В конце прошлой недели информационное пространство страны взорвала новость о продаже Украинского Медиа Холдинга (УМХ), в который, в частности, входят такие печатные и онлайн издания как «Корреспондент», «Комсомольская правда в Украине», «Футбол», «Forbes», а также ряда крупных радиостанций. Купила холдинг группа компаний ВЕТЭК Сергея Курченко. Непонятно откуда взявшийся мультимиллионер в очередной раз привлек внимание журналистов к своей персоне. «Младоолиграх» Так, «КоммерсантЪ», опираясь на собственную информацию, еще раз напомнил своим читателям, кто же может стоять за персоной отечественного вундеркинда от бизнеса. «Официально владельцем группы ВЕТЭК считается бизнесмен Сергей Курченко. Но участники рынка называют одним из ее владельцев также народного депутата Артема Пшонку (Партия регионов), сына генерального прокурора. А также сына президента Александра Януковича. В самой компании это категорически отрицают». Дальше «Коммерсанта» в анализе информации о Курченко зашла «Украинская правда». Издание попыталось понять, зачем же Курченко понадобилось покупать такой гигантский медиа-ресурс. По мнению «УП» одна из причин - использование УМХ в политических и бизнес войнах. «Як стверджують різні інформовані джерела «УП», головною конкуруючою фірмою Курченка зараз є умовна група «РосУкрЕнерго» під началом бізнесмена Дмитра Фірташа, віце-прем'єра Юрія Бойка та голови адміністрації президента Сергія Льовочкіна. Саме там варто шукати витоки спроб розмістити антирекламу Курченка в українських ЗМІ. Мотивів дуже багато. Починаючи від спроб влізти у імпорт російського газу, що здавна є вотчиною Фірташа, закінчуючи боргами наближених до молодого бізнесмена структур перед «Нафтогазом», який контролюється Бойком. При цьому Бойка, за нашими даними, серйозно підтримує керівник президентської адміністрації. І це вже накладається на ще одну битву однієї й тієї ж війни – між Льовочкіним та першим віце-прем'єром Сергієм Арбузовим. Співрозмовники стверджують, що саме Арбузов і міністр доходів Олександр Клименко стоять за спиною Курченка. Втім, останній категорично це спростовує. У більш загальних категоріях це можна назвати війною між «Сім'єю» і «газовиками», яка поступово входить в активну фазу. Її апогеєм мають стати президентські вибори 2015 року, де, вочевидь, головними конкурентами будуть патріарх «Сім'ї» Віктор Янукович та висуванець «газовиків» Віталій Кличко. І ставки дуже високі. Адже «младореформатори» разом з «младоолігархом» чудово розуміють, чим обернеться для них поразка Януковича. Дуже малоймовірно, що їм пробачать все те, що вони натворили. З іншого боку, «газовики» і інші олігархи чудово розуміють, що їх чекає в разі перемоги Януковича. Окрилена успіхом «Сім'я» їх просто «розірве». Нажиться на… О том, что государственные закупки – это кладезь коррупции известно давно. Масштабами тоже, никого не удивить. Удивляет лишь то, насколько в своем желании разбогатеть люди переходят моральную черту. «Украинская правда» на своих страницах разместила материал о том, что же такое кормление по-украински детей-чернобыльцев в школах. Издание описывает и завышенные цены на поставляемые продукты, и низкое качество тех самых продуктов и жалобы родителей и директоров школ на то, чем кормят детей. Указывают журналисты и на фирмы, занимающиеся обеспечением учебных заведений едой сомнительного качества. «…За найбільшими постачальниками харчів для школярів-чорнобильців стоять ті ж самі персонажі, що фігурували в нашому попередньому розслідуванні: «Друзі президента нагріли дітей». А саме – давні знайомі Віктора Януковича з Єнакієвого та давні знайомі його старшого сина з Донецька. Зокрема, засновник ТОВ «Візит» – депутат Білоцерківської районної ради від Партії регіонів Руслан Березюк. Він також тривалий час був директором фірми «Укрпродакорд ОР», яка, згідно даних «Наших Грошей», була одним з головних постачальників їжі для солдатів, коли Міноборони очолював Михайло Єжель. Дружина Єжеля пов’язана спільним бізнесом з Ігорем Філіпенком – колишнім керівником ТОВ «Хліб Інвестбуд». Ця скандальна фірма отримала чималу підтримку з боку міністра АПК Миколи Присяжнюка – давнього друга Юрія Іванющенка та Віктора Януковича. На додачу, скандальний харчувальник ТОВ «Укрпродакорд ОР» має той самий телефон, що й ПАТ «Експортно-Імпортна Агенція «Омега», яке очолює Дмитро Нікіфоров. Про цю таємничу постать вже писали медіа: Нікіфоров є засновником Фонду «Домінанта», часткою в якому володіє також ТОВ «Танталіт» – господар земель «Межигір’я». А найбільшою часткою у Фонді «Домінанта» володіє кіпрська Тунарас Інвестментс Лімітед. Власником цієї офшорки записаний кіпрський юрист Маріус Хацірусос і здавалося б тут ланцюжок уривається. Але Тунарас Інвестментс Лімітед крім Фонду «Домінанта» в Україні володіє також ПАТ «Сертеза» разом з ТОВ «Трейд Маркет Групп». Останню фірму очолює мешканець Донецька – Євген Плугатиренко. Він раніше був одним зі співвласників «Українського Бізнес Банку». Це було саме тоді, коли банком керував нинішній перший віце-прем’єр Сергій Арбузов. Плугатиренко тоді мав навіть більшу частку в банку, ніж теперішній глава Донецької облради Андрій Федорук. Але, зрештою, і Плугатиренко, і Федорук переуступили свої акції сьогоднішньому хазяїну банку – Олександру Януковичу. Не будемо перевантажувати читача доказами причетності оточення президента до цих оборудок. Після згаданого вище матеріалу про утеплення шкіл, це, на жаль, все одно ні до чого не призвело». Тему закупок на прошедшей неделе поднимали и «Наші Гроші», которые рассказали о том, как в Донецкой области походит новая, экспериментальная процедура тендерных закупок для больниц. «…Вражає розрив у цінах різних постачальників для лікарень однієї області. Як так сталося, що тубдиспансер Маріуполя купуватиме яловичину без кістки по 65 грн./кг, а психіатрична лікарня №7 у тому ж Маріуполі – по 79 гривень? Чому хтось матиме стару цибулю по 3,80 грн./кг, а комусь інший продавець віддаватиме аж по 6,60 грн./кг? Також ми переглянули середні ринкові ціни по області – цього разу згідно з моніторингом Мінекономрозвитку України. Ще на момент укладення рамкової угоди навіть найнижчі з «рамкових» цін на старі овочі перевищували роздрібні у півтора-два рази, а найдорожчі постачальники перескакували планку подекуди і в три рази. Станом на сьогодні, коли вже підписані окремі договори, закупівельні ціни порівняно з ринковими все ще виглядають дико. При цьому жодних обмовок про якісь цінові обмеження подібно до тих, які прописали на майбутні півроку в Криму, з орієнтацією чи на постанови, чи на моніторинги, в конкурсній документації донецьких тендерів ми не знайшли». Борьба с жизнью Газета «Факты и Комментарии» рассказала историю непростой жизни уроженки Горловки, капитана сборной Украины по легкой атлетике, Натальи Семеновой. «Наталья Семенова прошла через множество травм, разочарований и поражений. Но спортсменка никогда не сдавалась и не опускала руки, добиваясь все новых и новых побед. Настоящей опорой и в жизни, и в спорте для Натальи стал ее супруг, тоже известный метатель диска, член национальной сборной Алексей Семенов. 27 июля 2010 года в их семье появился долгожданный ребенок. Счастливые родители назвали девочку Марией. Малышка родилась с тяжелым заболеванием. «Микроцефалия, аномалия развития головного мозга в виде кистозной дегенерации с тетрапарезом, симптоматической эпилепсией, задержкой всех видов развития» — это лишь часть диагноза. Вопреки неутешительным прогнозам медиков Наталья и Алексей не отказались от дочери (а им это не раз предлагали сделать) и мужественно сражаются за ее жизнь. Чтобы заработать деньги на дорогостоящее лечение, Наталья вскоре после родов возвратилась в большой спорт». О том, в чем же причина такой болезни у ребенка, Наталья Семенова рассказала газете со слезами на глазах. «Родила на месяц раньше. Воды отошли, поехала в донецкий роддом. Мне сказали, что, дескать, я что-то напутала со сроками и никакие это не преждевременные роды. Ну как я могла напутать? УЗИ неоднократно делала. Так что родила на восьмом месяце, самостоятельно. Доченька закричала, как положено. «Можно хоть в космос отправлять», — сказали медики после осмотра новорожденной. И на третий день нас с ребенком выперли из больницы. Да разве ж можно было это делать?! Машеньку ведь нужно было положить в отделение для недоношенных деток, понаблюдать за ее состоянием. Я и плакала, и просила не выписывать так быстро. Бесполезно... Через две недели у Маши на ручках появились синяки. Я заподозрила неладное. Но мне все врачи в один голос твердили, что ребенок абсолютно здоров и это просто гемангиомы. Назвали меня истеричкой. А через полтора месяца у нашей малютки лопнул сосуд в голове. Мы еле успели в реанимацию: отек мозга, гематома (в глазах Натальи появились слезы, и дальше она рассказывала, сдерживаясь, чтобы не расплакаться). В реанимации наша девочка пережила две клинические смерти. Нам сказали, что такие дети вообще не выживают. У ребенка, дескать, было спонтанное кровоизлияние в мозг. Мне выделили палату рядом с доченькой. На территории больницы была церковь. Первые два дня, пока Маша лежала в реанимации, меня туда носили друзья и родители. Ноги отказывали. Это так страшно, когда слышишь крик ребенка, а сделать ничего не можешь. Реаниматолог выходит и говорит: «Она умирает, она умирает...» Врагу не пожелаю такое пережить». Надежду в такой страшной ситуации дает лишь то, с какой любовью о своем ребенке заботятся Наталья Семенова и ее муж. То, как они, их близкие и друзья стараются бороться за здоровье дочери. «К огромному сожалению, подавляющее большинство отцов, у которых родились больные дети, не выдерживают — уходят из семьи. Вот это страшно — такое предательство. Малютка же ни в чем не виновата, это же ангел. Сколько раз нам говорили, мол, вы молодые, такого ребенка не потянете, отдайте в дом инвалидов. «Это моя любимая девочка, — сказал, как отрезал муж одной назойливой особе. — Своих детей отдавайте, а я доцю никому не отдам». Иногда срываюсь, начинаю истерить: «Ты что, Леша, не понимаешь? Маша такая больная». Так муж меня отрезвляет: «Это ты больная, а Маша не больная. Просто ей чуть-чуть плохо». Он молодец. Алексей нашу Машеньку просто обожает. Не отходит от нее ни на секундочку — и сказки ей читает, и классическую музыку вместе с ней слушает. Поддерживал меня в минуты полного отчаяния, когда я днями и ночами рыдала: «Ну за что мне такое?» «Прекрати истерику! — успокаивал. — Вот увидишь, наша Машенька обязательно выздоровеет и еще побьет твои рекорды». Нас не оставили наедине с нашей бедой друзья, спортсмены сборной. Они помогли собрать средства на поездку в Германию, чтобы сделать там Машеньке операцию. Побывали сначала в Бонне у одного известного профессора по детской эпилепсии. Потом поехали в Мюнхен — прошли обследование у окулиста. Вердикт врачей обнадежил: без операции можно обойтись. Только ребенку нужно регулярно проходить курсы реабилитации в специализированных центрах. В Германии такой курс (несколько недель) стоит около 40 тысяч евро. Их еще надо заработать». Обзор подготовил Виктор КалашникоВ, «ОстроВ» Присоединяйтесь к "ОстроВу" в Facebook, ВКонтакте, Twitter, чтобы быть в курсе последних новостей.
