Газета «Галичина» допомагає Ю.Тимошенко з’ясувати її «єврейські коріння»?

В Івано-Франківську розгорається черговий скандал на антисемітську тематику. 12 січня ц.р. в обласній газеті «Галичина» ( засновник Івано-Франківська  обласна рада) надруковано статтю «Із червоною зіркою на грудях і зіркою Давида в серці». Автор статті відомий місцевий політик Зіновій Бойчук, депутат обласної ради, обраний за списками БЮТ. З.Бойчук в недалекому минулому очолював газету «Вечірній Івано-Франківськ». Ця ж газета минулого року публікувала матеріали антисемітського спрямування на тему «Чи є в жида совість?», про що йшлося на сайті «ОстроВ». Після тої статті були звернення всеукраїнського єврейського конгресу, інших громадських організацій, які вимагали припинити антисемітські висловлювання на шпальтах газети. І справді, від того часу антисемітизм в газеті «Вечірній Івано-Франківськ» припинився, а з її редактором З.Бойчуком була проведена політично-вихована робота керівником БЮТ на Івано-Франківщині народним депутатом Д.Шлемком.

І ось тепер в остатній тиждень перед виборами президента України в головній газеті Прикарпаття появляється вище згадана стаття, яка «досліджує» «сліди дідуся та бабусі Юлії Тимошенко, які виявлені на Снятинщині». Жаль, але саме цієї статті на сайті газети «Галичина» в Інтернеті чомусь немає.

Так от, стаття починається красиво: «Ми, українці, такі спраглі за минулим, за своєю історією, яку у нас постійно забирали… кожна людина повинна знати свій рід, своє коріння, джерела національної культури».

І все б прекрасно, якби це стосувалося будь-кого іншого з сорока семи мільйонів етнічних українців, а не претендентки на президентське крісло Юлії Тимошенко.

Стаття, отже, має за мету «допомогти» пані Ю.Тимошенко розібратися в її історичному корінні, в її предках. Зрештою, це право кожної людини встановлювати своє генеалогічне дерево, виявляти своїх пращурів до якогось там коліна і так далі. Але чому автор статті прагне допомогти саме Ю.Тимошенко?

З.Бойчук посилається на «напрацювання» письменника Дмитра Чобота, який «допоміг» Ю.Тимошенко встановити її «єврейське коріння».Дмитро Чобіт, як твердить автор статті, встановив, що «рідний батько Ю.Тимошенко Володимир Грігян писав неодноразово в своїх анкетах, що його батьком був Капітельман Абрам Кельманович».

Так от, виявляється Капітельман розпочинав свою партійну (комуністичну) діяльність на Прикарпатті.

«А.Капітельмана в 1940 році скерували працювати директором школи у Снятин, тодішньої Станіславської області (тепер Івано-Франківської)… До роботи тоді якраз скеровували молоді кадри зі східних областей країни. Одним із таких і став А.Капітельман…. Культурно освітній рівень радянського партактиву був вкрай низьким. Приміром, першого секретаря Снятинського РК КП(б)У тов. Філімоненка змістили з посади через пияцтво і розпусту: опівночі під мухою з’явився в гуртожитку й намагався на очах переляканих мешканців зґвалтувати вчительку, яку скерували на Покуття зі Східної України».

Але це так собі - преамбула, щоб розповісти нам про «моральний» та «освітній» стан товаришів товариша А.Капітельмана.

«Та повернемся до А.Капітельмана, - пише газета «Галичина». – Його призначили директором школи №3. На той час у Снятині було три школи: середня №1, неповна середня №2 та єврейська №3».

Отже, Капітельман очолив саме третю, єврейську школу. Далі газета пише таке:

«Хоч і був Абрам Капітельман комсомольцем, але учнів виховував в юдейському дусі». Ну, це вже дуже цікаво, як молодому комсомольцю в сталінські часи вдалося поєднати науковий марксизм-ленінізм-сталінізм з релігією, та ще й єврейською. Але автор статті в «Галичині» знає і стверджує, що «це видно із стенограми першої обласної комсомольської конференції, яка відбулася у Станіславі 22-23 вересня 1940 року. У виступі на форумі вчитель єврейської школи в Снятині  Мельцер сказав, що директор цієї школи ( А.Капітельман) організував ранкові молитви в єврейській божниці: « ми з дітьми не працюємо, з ними працюють раввіни».

Так зухвалого комсомольця, що відродив єврейські молитви в радянській Снятинській школі відправили на фронт, де він і загинув.

Далі автор статті взявся за бабцю Ю.Тимошенко, дружину А.Капітельмана Марію Йосипівну Грігян. Виявляється вона була «большевичка і мала неабиякий авторитет серед партійців… Марія Грігян була активною комуністкою, про що свідчать архівні партійні документи».

Під час війни Марія Грігян зі своїм сином Володимиром (батьком Ю.Тимошенко) перебралася до Дніпропетровська. Як пише автор статті, той факт, що «вона носила дівоче призвіще, а не взяла прізвище чоловіка, врятував її сім’ї життя. Адже нацисти були нещадними з єврейським населенням».

На цьому розповідь про сімейство А.Капітельмана обривається, як твердить газета «за браком газетної площі».

А далі резюме автора: «негоже аби корені українського прем’єр міністра обривалися на другому коліні (???). А далі, взагалі феноменально, як для галичан: «ще Йосиф Сталін казав, що діти за своїх батьків не відповідають» (І це при тому, що десятки тисяч дітей були оголошені дітьми ворогів народу і вкинуті в спецінтернати та на спецпоселення в Сибір, як от діти українців-галичан). «Шкода, що цього не розуміє претендентка на президентське крісло Юлія Тимошенко», - пише автор статі. Отже, за його версією Юлія Тимошенко повинна розказувати виборцям про єврейські подвиги комсомольця А.Капітельмана, про большевичку Марію Грігян? Для кого, для чого?

Автор впевнений, що «гени віками передаються від покоління до покоління і визначають не лище фізіологічні особливості людини, але й її розумові здібності та характер. За неписаними правилами хорошого тону та українською (???) народною традицією, заведено знати своїх предків до сьомого коліна».

Ну, тут вже явно перебор. Мало який щирий українець-галичанин може назвати достеменно своїх попередні «три коліна». Зрештою, й поняття «колін» явно не українське, але відверто слідує з юдейської релігійної традиції.

Так в чому ж суть статті і в чому ж «медвежа» послуга колишнього полум’яного бютівця З.Бойчука лідерці БЮТ?

Допомогти Ю.Тимошенко визначити своїх предків до сьомого коліна, а потім спитати чи є у неї совість? Згадана вище стаття «Чи є у жида совість» «доказувала» наявність у євреїв тільки половини душі і відповілно половину совісті: «Процес обрізання стимулює розвиток лівої півкулі мозку, яка відповідає за аналітичне мислення…але за рахунок «розгону» лівої півкулі деградує права, яка відповідає…за совість… і ось і ненавидять жиди українців, нищать білу расу, а найбільше – українців. Але не знищили, бо не встигли».

Зрештою, писати може кожен про все, що завгодно, якби не одне «але». В українській політиці чомусь так повелося, що антисемітизм, причому пещерний, стає дієвою політичною технологією. Один з кандидатів у президенти А.Яценюк вже це проходив. Виходить черга тепер підійшла до Тимошенко… Завтра черга на виявлення «сьомого колінця» може стосуватися й тебе, громадянина України, якщо ти будеш конкурувати в тому чи іншому форматі на ту чи іншу посаду.

Доречі, підрахуймо: тільки сьоме коліно предків може включати в себе прародичів у кількості  512 (!!!) пра-пра-прадідусів та пра-пра-прабабусь. І якщо виявиться, що хтось з них був вчителем єврейської школи, то…. Ясно. Так і до Ноя із трьома синами можна докопатися. Хтось із них певно що говорив на івриті.

Отже, українська політика в «демократичній» Галичині зводиться до звичайного шовіністичного (причому російського) «чорносотеньства». Не хочеться ображати галичан і наводити інші терміни з праць про «остаточне вирішення єврейського питання».

Соромно, що такі речі, як от релігійна та національна нетерпимість мають впливове значення на галицького виборця. За таких умов говорити про вступ до європейської спільноти, мабуть, ще дуже рано. Та менше з тим.

Цікаво, що лідер БЮТівців на Прикарпатті Д.Шлемко готується до суду і буде, як твердять місцеві журналісти, позиватися до газети «Галичина» та автора статті, свого колишнього партійного соратника З.Бойчука. Принаймні, так говорять в редакції «Галичини» працівники та журналісти.  До речі, газету за 12-те розкупили  в усіх кіосках, а матеріал на веб-сайті «Галичині» так і не вивісили. Це може свідчити про заказний матеріал від противників Ю.Тимошенко, які на Прикарпатті посідають чи всі високі державні посади.

Василь Хом’як, « ОстроВ»