«Усіх скорочують. Людей і гроші» - з таким заголовком вийшла Тернопільска газета «Вільне життя». Далі газета пише: «Олексій Кайда, голова Тернопільської обласної ради, повідомив, що прем’єр-міністр і Президент назвали бюджет на наступний рік складним. Однак вкотре пообіцяли підтримувати різноманітні ініціативи місцевих громад, правда, фінансування органів місцевого самоврядування запланували скоротити. Олексій Кайда зазначив, що розмовляв із керівниками комунальних підприємств області й радив їм активізувати участь у грантових проектах — вітчизняних і закордонних, адже це частково дозволить виживати в умовах недофінансовування з державної скарбниці. Олексій Кайда також обґрунтував збільшення своєї заробітної плати. Голова облради вважає, що це дасть можливість реалізовувати заплановані соціальні проекти. Згідно з рішенням обласної ради Олексій Кайда тепер отримуватиме близько 12 тисяч гривень щомісяця. На прес-конференції він заявив, що в найближчу п’ятницю планує завезти дитячі меблі в будинок для дітей «Малятко» і постійно організовуватиме подібні заходи». На Прикарпатті ситуація ще гірша. Івано-Франківська обласна газета «Галичина» пише: «З різних районів івано-Франківщини стали надходити повідомлення про проблеми з коштами, що необхідні для фінансування навіть «захищених» бюджетних статей, та що на місцях цю проблему вирішують таким чином: працівників органів виконавчої влади, в тому числі і районних державних адміністрацій, відправляють у тижневі неоплачувані відпустки. — Вимушені відпустки з огляду на те, що вони безоплатні, сприймають наші працівники, насамперед ті, котрі отримують і так невисокі зарплати, м’яко кажучи, не з захопленням. Особливо з огляду на те, що йде свято Миколая, Новий рік та Різдвяні свята. І ми, батьки, хочемо того чи ні, мусимо подбати і про бодай недорогі подарунки дітям під подушку на Миколая та під ялинку на Різдво, — розповів один із районних керівників». Поки в Галичині «скорочують» та «недоплачують» - сусідня Польща вирішила скористатися з такої ситуації. «На заробітки до Польщі без проблем, - пише західноукраїнська газета «Експрес». -З 1 січня українці зможуть працювати у цій країні без спеціального дозволу на роботу. Міністерство праці та соціальної політики Польщі офіційно спростило процедуру працевлаштування громадян України. Тепер у наших сусідів можна буде працювати на підставі документа від тамтешнього роботодавця. Тобто від тепер, щоби працювати законно в Польщі, буде досить, аби тамтешній роботодавець повідомив про намір узяти вас на роботу в місцеве бюро праці й подав відповідну заявку. Реєструвати громадян мають право як юридичні так і фізичні особи. У деяких випадках, звісно, поляки можуть вимагати в іноземців докази відсутності в них протермінованих банківських боргів чи претензій з боку правоохоронних органів на батьківщині – аби бути певними, що наймають на роботу чесну й порядну людину. Втім у законодавстві такі вимоги не зазначені. Якщо іноземця зареєстрували, він має право працювати в Польщі півроку. Для цього потрібно лише робочої візи. Позаторік польські компанії прийняли на роботу 156 тисяч громадян Східної Європи, а торік 156 тисяч. Причому українці становлять 90% усієї кількості працівників. Як правило усі вони зайняті у сільському господарстві та на будовах». Поки галичани намагаються побатракувати в сусідніх європейських державах, в Галичину прибувають футбольні легіонери з Африки за великими грошима. Львівська газета «Високий замок» описує футбольну подію у Львові: «16 грудня, наступного дня після останнього матчу команди у Лізі Європи, одружився півзахисник львівських «Карпат», 27-річний нігерієць Самсон Годвін. У «Карпатах» Самсон від березня 2002 року. У складі галицької команди провів 216 матчів, забив п’ять голів. Він - улюбленець місцевої публіки. Його обраницею стала 23-річна львівська перукар Катерина Казмирчук. Молодята познайомилися десь півтора року тому, рік живуть разом. Катерина уже встигла побувати на батьківщині Самсона, їй там сподобалося. Після львівської «розписки» друга частина їхнього весілля відбудеться у далекій Африці. Що подарувало молодятам керівництво «Карпат», тримають у таємниці. А от колеги-футболісти особливих презентів не видумували, – вручали парі товсті конверти. Весільна забава у Львові тривала до пізньої ночі у ресторані «Дністер». Страв африканської кухні на столах не було. Щасливим молодятам і всім гостям особливо смакувала фарширована риба…» Заки львівська еліта поїдала фаршировану рибу, на Прикарпатті стрічали гостей зі Сходу: «Прикарпаття назвали іншою планетою, - пише івано-франківська газета «Репортер». - Протягом чотирьох днів в області гостювала делегація зі східних областей України. Шістдесят візитерів із Дніпропетровщини та Донеччини прибули на Прикарпаття у рамках проекту «Схід-Захід» та на запрошення голови ОДА Михайла Вишиванюка. За перших два дні вони оглянути Яремче та відвідали «Буковель». На третій день подалися до Коломиї. «Я вражена вашими школами, – ділилася враженнями донеччанка Тамара Кобзенко. – Я не думала, що у ваших селах таке може бути. Мені дуже сподобалося, здається, наче на іншій планеті була, а не в нас в Україні». «Нам дуже сподобалося, – розказувала Юлія Ралдугіна з Дніпродзержинська. – І природа, і люди, є на що подивитися. Вже хочеться вернутися сюди із сім’єю, друзями. Якщо на Новий рік не встигнемо, то хоч після свят. Хочу сказати, що ви живете у фантастичному місці». Тим часом рядовий галицький таксист свої «фантастичні місця» шукає в сусідньому зарубіжжі. Газета «Галицький Кореспондент» розповідає: «Олег Краківський з Івано-Франківська працює приватним таксистом. Найбільше він полюбляє возити клієнтів за кордон – наприклад, у Варшаву, Берлін та Франкфурт , особливо ж різних солідних пані. « вони їдуть у бізнесових справах, на конференції, в посольства чи на літак, - розповідає він. – І на відміну від чоловіків, завжди мають трохи часу зупинятися дорогою… або ж зробити невеликий гак, щоб подивитися якусь атракцію». Такі можливості направду тішать. Випити каву у Празі дорогою на літак у Франкфурта Погуляти Вавелем у Кракові по до дорозі до Берліна… Я не беру додаткової плати за простій», - посміхається Олег. І зізнається, що завжди «підігріває» туристичні бажання своїх клієнтів, якщо це дає йому змогу побачити щось нове. Відтак не калькулює до кілометра кожне відхилення від маршруту, ціна за кілометр якого становить від 5 до 8 грн.» Тим часом найбільшими рекордсменами в туризмі є, мабуть, чиновники івано-франківської мерії: за останні кілька літ вони «відлітали» Польщею, Чехією та іншими сусідніми державами так, що підписали тільки-но шістнадцять угод про побратимство з польськими містечками. А ще ж з десяток - з іншими містами держав ЄС. Це, здається, і є весь здобуток нашої влади, тому за таку «особливо важку роботу» їм присуджують 50% надбавку до окладу. Журналісти газети «Галицький кореспондент» допомогли секретарю та голові Івано-Франківської міськради в обрахунку їх зарплат: «Руслан Марцінків секретар Івано-Франківської міськради зізнався, що сам не знає, яка в нього зарплата, і не знав би, якби до нього не звернулися журналісти газети. Разом їм вдалося вияснити, що зарплата секретаря міськради формується за такою схемою. Посадовий оклад становить 2 855 грн. До того надається надбавка за ранг. Оскільки новобраному секретарю дали 7-мий ранг, то ця надбавка складає лише 110 гривень. До цього він також отримує надбавку за виконання особливо важкої роботи у розмірі 50% від суми окладу та надбавки за ранг, що становить 1482, 50 грн. Ще додаємо премію у розмірі 30% від посадового окладу – 856,50. Отож розмір заробітної плати секретаря складає 5304 грн. Та на рук він отримує менше з врахуванням відрахувань (18,6%) приблизно 4300 грн. Посадовий оклад мера Івано-Франківська В.Анушкевичуса становить 3219 грн., надбавка за 3-тій ранг 145 грн. 15% надбавка за вислугу років -504,60 грн. Ці цифри додаємо і ділимо на два. Отож 50% за виконання особливо важкої роботи – 1934,30%. Крім цього міський голова до зарплати отримує компенсацію за роботу, яка передбачає допуск до державної таємниці, у розмірі 321, 90 грн. та 30% премію у розмірі 965,7 грн. Після додавання всіх цифр – 7090, 50 грн. щомісяця. Якщо відняти податки, то на руки мер отримує 5771,6 грн. Крім того, у поточному році В.Анушкевичус отримав матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі середньомісячного заробітку». Цього тижня в Галичині таємницями прийнято ділитися з Святим Миколаєм, який в неділю зранку, 19 грудня, принесе й покладе під подушки подарунки дітям та дорослим. Щоправда, з огляду на державні таємниці, за які декотрим дорослим дядькам доплачують гроші, листи святому Миколаю переважно пишуть діти. Тож газета «Репортер» виясняє ситуацію: «У «пошті святого Миколая» всі листи діляться на три категорії. Перша – «конкретна» малеча, яка перераховує, що і в якій кількості вони хочуть отримати. Друга – старші діти, вони більше розповідають про себе, пишуть, що були неслухняними, але виправляться. І остання – проблемні листи від сиріт та дітей-інвалідів. Останнім часом до маєтку почали звертатися благодійники. Знаючи, що є така пошта, вони телефонують і запитують, чи не потрібна допомога. Забирають ті «проблемні» листи, в яких вказана конкретна адреса з конкретними проблемами…» Тим часом газета “Львівська Пошта” опублікувала десятки листів галицьких дітей до Миколая. Є кумедні, як ось цей: «Дорогий Миколаю! У мене є старша сестра, її звати Ганнуся. Вона каже, що Миколая не буває. А я знаю, що буває. Бо хто ж тоді мені щороку 19 грудня кладе… повно-повно цукерок? Ганя каже, що то тато або мама... Одним оком тоді підглянув і бачив, що ти був одягнений у мамин халат. Але мама мені сказала, що то так спеціально ти одягнув її халат, щоб тато не злякався, що у квартиру заліз чужий дядько. Бо тато міг би його побити… Роман Цапик, 10 років, 5-А клас СШ №82 » Але є й цілком серйозні та значимі: «Добрий вечір, святий Миколаю!.. Я хочу, щоб усі дітки із дитячих будинків у цей день відчули себе дуже щасливими. Щоб… усі дорослі завжди вірили в казку, в чудо, яке відбувається на Миколая, Новий Рік та Різдво Христове. Уляна Клос, 12 років, СШ №99». На цій ноті хочеться закінчити сьогоднішній огляд галицької преси, та побажати, щоб святий Миколай приніс кожному читачеві нашого сайту багато гарних дарунків. Василь Хом’як, «ОстроВ».
