В яких містах підприємці найменше витрачають грошей і часу на оподаткування, де зазнають менше втрат від крадіжок і підпалів, скільки грошей на рік витрачають на хабарі, та які проблеми вважають найбільшими на шляху розвитку свого бізнесу – на питання у цих сферах відповіли більше семи тисяч підприємців по всій Україні. На основі опитування підприємців у 45 містах був сформований Індекс конкурентоспроможності міст-2021 (ІКМ). Бахмут, який знаходиться на межі з окупованою Горлівкою, є лідером Донецької області та посів п’яте місце в Україні. Заглибимось у результати дослідження, щоб зрозуміти ситуацію у бізнес-середовищі прифронтового Бахмута та в Україні загалом. Про що свідчить високий ІКМ і навіщо проводилось дослідження? Створення сприятливих умов для розвитку підприємництває необхідною складовою розвитку економіки у державі - малий та середній бізнес створює робочі місця і наповнює бюджет. Так у Бахмуті малий бізнес забезпечує близько двох третин робочих місць. Крім цього сприятливе бізнес-середовище, де діють зрозумілі і рівні для всіх правила гри, - необхідна передумова для інтеграції України до Євросоюзу. «Бахмут не єдине місто, яке отримало високі результати ІКМ. Наприклад, Маріуполь знаходиться на 8-ій сходинці рейтингу. Окрім цього жодне місто Донецької або Луганської областей не має низьких результатів. Це, зокрема, свідчить, що бізнес та громадськість в цілому оптимістично дивляться в майбутнє. Та є хорошим знаком щодо можливостей відновлення регіону», - пояснює Євген Ангел старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій. Рейтинг також може слугувати орієнтиром для компаній, які готові відкривати підприємства в Україні, але ще не визначилися з локацією. Важливо, що Індекс конкурентоспроможності – є незалежною оцінкою, яка визначалася неурядовими організаціями. «Високий результат Індексу може допомагати в пошуку інвесторів для регіону, коли на національному рівні будуть створені умови для інвестицій на сході України. Окрім цього високі результати є вагомим індикатором позитивних змін для міжнародних донорів, які спрямовують значні зусилля на підтримку місцевих громад», - каже Євген Ангел. Як і хто проводив дослідження? Дослідження «Індекс конкурентоспроможності міст» проводилося вдруге. У 2020 році було досліджено Київ та 23 адміністративні центри. У 2021 році вперше були оцінені міста, які не є адміністративними центрами регіонів. Дослідження покрило 45 найбільших міст України. Всього опитано майже 7,5 тисяч респондентів (керівників підприємств та фізичних осіб-підприємців), при цьому в кожному місті опитано щонайменше 100 респондентів. Опитування проводилось дослідницькою компанією «Info Sapiens» методом комп’ютеризованих телефонних інтерв’ю, кандидати обирались випадковим чином.Дослідження профінансовано Програмою Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Конкурентоспроможна економіка України». ІКМ складається з десяти компонентів, кожний з яких за необхідності ділили на декілька вимірів. Детальніше вивчити результати дослідження можна на сайті Інституту політичних досліджень та економічних результатів. Розберемо детальніше ці компоненти і загальні висновки. Місяць на запуск бізнесу Перше місце Бахмут отримав по критерію «Започаткування бізнесу», оскільки, найбільша кількість підприємців відмітили, що отримували консультації або будь-яку іншу допомогу під час держреєстрації бізнесу. За цим показником також оцінювали час витрачений на реєстрацію, чи отримання дозвільних та реєстраційних документів. Опитані зазначили, що на запуск бізнесу в Україні потрібен у середньому один місяць – це час від моменту подачі документів на реєстрацію до моменту продажу першого товару. Цікаво, що найгірші результати по цьому показнику мають найбільші міста в Україні – Дніпро, Харків, Київ, Одеса. Мешканець Бахмута Віктор Зіпір став підприємцем у 1994 році. Власник невеликого підприємства «Піонер», яке займається поліграфічними послугами, виготовленням та продажем сувенірної продукції та реклами. На наше прохання він ознайомився з методологією ІКМ та висловив свої думки. «Люди відмічають високі витрати на ведення бізнесу, в тому числі й на вивчення регуляторних актів місцевого рівня. Я з цим згоден. Так першу консультацію ти отримаєш, але початковоїконсультації не вистачає, можливо, тому що вона не повна. Має бути повний спектр якихось підготовчих лекцій. Консультації для підприємців мають бути на постійній основі, нові питання обов’язково виникнуть», - вважає Віктор. Віктор Зіпір також очолює найбільшу в Бахмуті волонтерську організацію «Бахмут Український», яка утворилася в 2014-му році і досі допомагає військовим, займається національно-патріотичним вихованням. Фото з профілю Віктора Зіпіра у Фейсбуці Керівниця ГО «Агенція зі сталого розвитку та інновацій», підприємниця Олена Сезоненко вважає, що у Бахмуті місцева влада працює на достатньо високому рівні, та на її думку настав час впровадження індивідуальних програм підтримки інноваційного бізнесу. «По великому рахунку, при однаковому законодавстві підприємці будь-якого міста в Україні знаходяться в рівних умовах при започаткуванні бізнесу. Муніципалітети навчилися виконувати діючи норми, але нам треба йти далі. Треба допомагати бізнесу вижити, розвиватись. Наприклад, можна допомогти скоротити витрати на опаленні. Зараз є багато сучасних технологій, але підприємці часто, не маючи оборотних коштів, обирають найдешевші часто небезпечні для екології котли», - зазначила Олена Сезоненко. Результати дослідження показали, що значна частина власників бізнесу в Україні не має документів, які підтверджують право власності чи оренди на земельну ділянку. Лише у двох містах з 45-ти більше половини респондентів мають такі документи у Мукачево – 60,7% та у Бахмуті – 55,8%, причому в загальному опитуванні по Україні ця цифра складає 35%. Найгірша ситуація в Одесі і Харкові. У п’ятірку аутсайдерів також увійшов Київ, Дніпро та Бровари. На думку Олени Сезоненко, високі результати по Бахмуту свідчать пронаявність розгалуженої інфраструктури державних і недержавних послуг, пов’язаних з оформленням власності на нерухомість. На активність місцевого ринку нерухомості за останні роки також вплинув військовий конфлікт та демографічні зміни. «Бахмутська МТГ має ЦНАП та значну кількість нотаріальних контор, землевпорядних і рієлтерських фірм, тож доступність до послуг місцевого населення досить велика із приєднанням старостинських округів до громади позитивні зміни будуть відбуватися і на цих територіях», - зазначає Олена Сезоненко. Олена Сезоненко на Артзаводі Механіка під час Форуму з соціального підприємництва. Фото з профілю Олени Сезоненко у Фейсбуці У Бахмуті та Слов’янську більше ніж половина підприємців заявили про доступність інформації щодо місцевої нерухомості. У цих містах Донеччини, що посіли першу сходинку по критерію «Прозорість та відкритість даних», бізнес також високо оцінив доступ до регуляторних актів та інформації щодо місцевого бюджету.Натомість найгірші результати показали Умань та Херсон. Наприкінці рейтингу також опинились Полтава, Одеса, Харків та Краматорськ. «Теоретично документи можна знайти на сайті міськради, але це не каже, що вони повною мірою дадуть відповідь на наші запитання. І потім йдемо кабінетами, починаємо розпитувати: «Ось тут на сайті у вас рішення сесії, я правильно його зрозумів?», а тобі відповідають: «Ні - не правильно». Начебто всі дані по земельним ділянкам відкриті, а коли, наприклад, люди звертаються з питанням, яку землю можна взяти, у відповідь кажуть: «А ми так не говоримо, скажіть, яка ділянка вас цікавить». Тобто щоразу потрібно ходити з такими запитами: цю можна – ні, а цю можна – ні не можна», - каже Віктор Зіпір. Більше чверті доходів на оподаткування На сплату податків, включаючи єдиний соціальний внесок опитані підприємці та компанії витрачають 26,5% річного доходу. У малого та середнього бізнесу ці цифри вищі ніж у макро- та великого бізнесу. Найвищий рівень обтяжливості місцевих податків і зборів відзначив бізнес Бахмута і Запоріжжя. Найменш обтяжливими податки виявились для підприємців Шостки, Бердичева та Мукачево. Загалом лише 8% опитаних підприємств та компаній отримували пільги зі сплати місцевих податків і зборів протягом двох попередніх років. Щодо ризиків ведення бізнесу у Бахмуті більше половини підприємців зазначили, що головною перешкодою є низька купівельна спроможність населення. Підприємець Віктор Зіпір пояснює, що до війни купівельна спроможність його клієнтів була вищою. Люди більш-менш стабільно планували витрати, наприклад, раз на рік замовляли фотоальбоми. Декілька років з початком війни взагалі було не до цього, епідемія коронавірусу погіршила ситуацію –підприємство опинилося на межі виживання. Дуже просів рекламний бізнес. Сувенірна продукція ще якось тримається, мабуть, тому, що в місті великий трафік військових. «Якби було більше оборотних коштів, ми могли б якось справлятися з податковим навантаженням, з хабарами. Грубо кажучи, ми не заробляємо кошти, які ми могли б витратити на бухгалтера чи юриста, які б допомогли розібратися з регуляторними актами та оподаткуванням. Коштів не вистачає - ми стаємо самі за прилавок і у нас не вистачає часу, щоб проаналізувати свій бізнес.А поки ми працюємо, нам ніколи заробляти гроші. Найняти людей ми не можемо, бо хоча б «мінімалку» треба платити кожному працівнику. Відповідно, створюється замкнене коло», - констатує Віктор Зіпір. Найкраща ситуаціяза критерієм «Неформальні платежі та корупція»виявилась у Маріуполі. Гарні показники також у Бердянська, Вінниці, Хмельницького та Києва. Загалом 10% керівників опитаного бізнесу вказали, що мали ситуації пов’язані з неофіційними платежами при взаємодії з міською владою. Найгірші показники - Рівне, Одеса, Запоріжжя, Полтава, Черкаси. Представники бізнесу вказали, що витрачають на неофіційні платежі у середньому 6,7% річного доходу, а найбільш корумпованою є сфера будівництва. Щоб зберегти власність та фінанси, протидіяти рейдерським захватам український бізнес встановлює відповідне обладнання, залучає охорону, захищає свої інтереси у суді та користується послугами структур, які «кришують» бізнес. Найбільші витрати та збитки у сфері безпеки відзначили підприємці Кам’янського, Одеси, Полтави, Рівного та Кривого Рогу. Бахмут виявився одним з лідерів у сфері «Безпека ведення бізнесу». Тут один з найменших відсотків підприємців які зазнали втрат через вимагання, крадіжки, вандалізм, підпал, пограбування або інші злочини. Загалом 13% опитаних бізнесів несли збитки по таким злочинам за останні два роки. Окрім того, у Бахмуті, Конотопі, Нікополі, Лисичанську, Маріуполінайменше підприємців вважають, що їх конкуренти ведуть бізнес «у тіні». Натомість, по загальному опитуванню 42% власників бізнесу вважають, що їх конкуренти працюють у «тіні». «Цей напрямок також включає торгівлю контрабандою. Я так розумію, що у нас близько 80% нерозмитненого товару, це ми бачимо за своїми постачальникам. Наразі, піднімаються ціни на сировину – на дерево, наприклад, тому що прикриваються потоки контрабанди нерозмитнених товарів. Якщо хтось може собі дозволити працювати без документів, звичайно, він може поставити низьку ціну, і ми не зможемо конкурувати - змушені будемо також брати товари без документів або закриватись. Крім того, якщо на вході не має документів, отже, і на виході підприємці змушені шукати способи приховати від податків свої обсяги продажу – одне порушення породжує інше», - зазначає власник малого бізнесу Віктор Зіпір. У Бахмутіпідприємці заявили про «дуже значні» та «значні» можливості участі в розробці місцевих стратегічних документів (стратегій, програм, планів тощо). Високо оцінили у місті й частоту проведення консультацій щодо ухвалення нових або зміни чинних регуляторних актів. Загалом більше половиниопитаних підприємців вважають, що консультації з бізнесом по питанню прийняття нових регуляторних актів та рішень, що стосуються бізнесу, проводяться рідко або не проводяться зовсім. За критерієм «Ресурси для розвитку»оцінювали три виміри – людські ресурси, фінанси і та інфраструктурні ресурси, наявну інфраструктуру підтримки бізнесу. Лідерами стали обласні міста західної України - Хмельницький, Івано-Франківськ та Львів. У першу десятку не потрапило жодне місто Донецької області, 13-ту сходинку посів Маріуполь, 20-ту Краматорськ, 27-му Слов’янськ, 32-гу Бахмут. Загалом 67% опитаних фірм та підприємцівзазначилите, що недостатня підготовка місцевої робочої сили створює перешкоди для розвитку бізнесу. Власниця кафе і квіткового магазину з Бахмута Вікторія Лещінер каже, що проблема з кадрами існує в декількох вимірах. Це не лише відсутність професійних кадрів, з якою можна працювати – навчати людей, не можливо вплинути на відтік молоді з міста. Яким би гарним і комфортним не був Бахмут, цього мало, молоді люди хочуть працювати в сучасних умовах, з високою оплатою, тому виїжджають у Європу. Якщо раніше студенти їхали навчатися у великі міста і залишались там, то зараз молодь їде на низько кваліфіковану роботу, бо у місті вони не можуть заробити 20-25 тисяч гривень. «Зрозуміло, що у нашому місті складно знайти професійних флористів та бариста. Зі мною працює флористка, яка у цій сфері вже багато років, але такі люди задихаються у маленьких містах. Ми їй допомагаємо, благо, що з'явилося багато хороших курсів онлайн та офлайн, на цей ринок в Україну заходять європейські компанії. Вчимося, нікого не чекаємо, хоча це дорогі процеси – іншого шляху немає», - відмічає підприємниця. У магазині Вікторії Лещінер можна купити свіжі квіти, смачну каву і десерти. Фото з архіву Вікторії Лещінер Відповідно до ІМК, лише 9% опитаних українських підприємств отримували послуги від міської ради по підтримці бізнесу, а 47% - не знають чи є в їхньому місті центр підтримки бізнесу. На думку, Вікторії саме зараз, коли місцевий бізнес знаходиться у вразливому положенні, оскільки, платоспроможність населення дуже низька, а останні можливості забирає конкуренція з крупними супермакетами та гіпермаркетами, у цей процес має втрутитись саме місцева адміністрація. «Великий бізнес негативно впливатиме на розвиток малого та середнього, тому потрібні якісь пільги підприємцям, які тут живуть та розвивають місто, бо нормального кредитування немає – відсотки дуже високі. Заходять монстри, наприклад, незабаром відкриється "Епіцентр". Для клієнта це круто сучасно, зручно. Вони стоять на 10-20 голів вище за місцеві. Можливо, маленькі магазинчики і залишаться, але не розвиватимуться», - підкреслює Вікторія Лещінер. За результатами опитування 43% суб’єктів підприємницької діяльності впроваджували нові технології, рішення або продукти протягом 2019-2020 року. Співпраця з науково-дослідницькими установами та впровадження інновацій відображена у критерії «Підтримка інновацій».На першому місці по цьому показнику опинився Львів, з міст Донецької області лише Маріуполь увійшов до десятки лідерів. Бахмут займає передостаннє місце. Як рекомендація у просуванні цієї сфери у звіті ІКМ зазначено проводити виставки, форуми, конкурси стартапів, допомагати формувати кластери. Як покращити результати? Більшість визначених проблем є типовими і не залежать від розміру та географічного розташування міста. Подолання цих труднощів вимагає спільних дій на місцевому, регіональному та національному рівні. У Бахмутській міській раді зазначили, що вже звернулися до представників програми«Конкурентоспроможна економіка України», в межах якої відбувалось дослідження, з проханням надати експертну підтримку для покращення слабких показників - «Податки та збори», «Вартість дотримання законодавства», «Можливості для розвитку». Наразі очікують відповіді щодо підтвердження участі в програмі. Що стосується національного рівня, то під час презентації ІКС начальник правління конкурентної політики Мініекономрозвитку, торгівлі та сільського господарства України, Олександр Білянський зазначив, що отримані «живі» дані планують використовувати при формуванні політики для поліпшення ведення бізнесу. Важливо, також щоб і бізнес зі свого боку об’єднувався в асоціації та відстоював свої інтереси, просував важливі зміни у громадах. Ганна Бокова, Бахмут, спеціально для «ОстроВ»
