Кінець року це найкращий час оглянутись назад і підбити підсумки, з висоти часу побачити, що було головним, а що другорядним. 2010 рік на Львівщині ознаменувався насамперед приходом «регіональної» виконавчої влади після виборів президента, розколом у місцевому Блоці Юлії Тимошенко і звичайно, бенефісом «Свободи» — як партії на виборах, так й Ірини Фаріон у дитсадочку. Результат виборів Президента України на Львівщині був позитивним для Юлії Тимошенко, яка набрала у другому турі тут 86% голосів, і негативним для регіоналів — за Віктора Януковича тут проголосувало 8,6%. Проте це не завадило Віктору Януковичу перемогти на виборах по Україні і вже в якості Президента України відвідати Львів. Візит пройшов на диво спокійно — протест Віктору Януковичу висловили лише представники ВО «Свобода». Першим наслідком президентських виборів, звичайно, була зміна виконавчої влади — керівництва облдержадміністрації та райдержадміністрацій. Львівщина стала однією з двох областей, де призначення голови ОДА відбулось останнім. Відтак, тривалий час ширились чутки, обговорювались можливі кандидатури та відбувались підклимині ігри. Врешті головою області став нардеп, голова Київської міської організації ПР Василь Горбаль, призначення якого політологи назвали тимчасовим «засланням». Врешті, в грудні Василь Горбаль повернувся на роботу до парламенту, а область очолив Михайло Цимбалюк — в 2007 році та в 2010 році він працював на посаді начальника управління МВС у Львівській області, а до «переводу» на Львівщину 21 грудня Михайло Цимбалюк очолював Тернопільську ОДА. Подією номер два можна, безперечно, назвати місцеві вибори на Львівщині 31 жовтня і їх результати. По-перше, це перемога ВО «Свобода» — ця партія отримала більшість у Львівській міськраді, найбільшу кількість місць у Львівській облраді та посаду голови облради. По-друге, це низький результат провладної Партії регіонів: декілька представників у міській та десяток у обласній раді. До речі, саме низький результат ПР називають однією з причин відставки Василя Горбаля з посади голови ЛОДА. Щодо посади мера Львова, то тут доволі прогнозовану перемогу здобув чинний міський голова Львова Андрій Садовий. Також якщо говорити про місцеві вибори, то тут резонансною подією була неучасть партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко. Сценарій усунення бютівців від органів місцевого самоврядування Львівщини був схожий на ті, які були і в кількох інших областях. Голову обласної організації ВО «Батьківщина» Івана Деньковича було виключено з партії, однак останній через суд поновився в «Батьківщині». Відтак, обласна організація була розділена на справжню і «клоновану» Іваном Деньковичем, який, до речі, вступив до провладної коаліції у парламенті. Останній навіть подав свої виборчі списки у ТВК на місцеві вибори, однак перед самим голосуванням їх таки виключили з виборчих бюлетенів. Проте справжня «Батьківщина» так і не змогла взяти участі у виборах до Львівської міської та обласної рад. Власне, бютівці вважають, що сценарій усунення БЮТ від виборів розіграний Партією регіонів. А якщо враховувати заяви інших політиків про тиск з боку влади, то можна констатувати, що тест на демократичність команда Віктора Януковича не пройшла. Скандалом номер один всі політичні експерти називають проведення Іриною Фаріон акції «Утверджуймо державну мову!» у одному з львівських дитячих садочків. Нагадаємо, там свободівка розповідала маленьким дітям, які в такому віці не все ще розуміють, про «правильні» українські імена та їх скорочені форми. Наприклад, дівчинці Лізі пояснила, що її ім’я походить від слова «лизати». Такий «педагогічний» підхід зрозуміли далеко не всі і регіонали навіть вимагали притягнути Ірину Фаріон до кримінальної відповідальності. Проте «кримінальником» Ірина Фаріон не стала, навпаки — її знову було обрано депутатом Львівської облради. У своєму мажоритарному окрузі Ірина Фаріон перемогла із значним відривом від екс-міністра будівництва та екс-мера Львова Василя Куйбіди. Ще один гучний скандал був футбольним. В лютому 2010 року львівські «Карпати» звинуватили харківський «Металіст» у підкупі своїх гравців у матчі, що відбувся в 2008 році і завершився з рахунком 4:0 на користь харків’ян. ФК «Металіст» всі звинувачення відкинув. Водночас рішення футбольних інстанцій з цього приводу не задовольнило ні одну, ні іншу сторону: Федерація футболу України вирішила покарати обидва клуби знятими очками, дискваліфікацією керівництва та гравців. Так що тут всі крапки над «і» ще не розставлені. Цей скандал не завадив львівським «Карпатам», що за результатами сезону 2009-2010 здобули право участі в єврокубках, гідно виступити у Лізі Європи. Так, львів’яни пробились у груповий раунд, серед інших здолавши турецький «Галатасарай» на чолі з відомим Франком Райкардом. Хоча у «групі смерті» з німецькою «Боруссією», іспанською «Севільєю» та французьким ПСЖ «Карпати» здобули лише одне очко і останнє місце, за гру львів’ян вболівальникам соромно не було. Тема футболу була актуальна протягом всього року — постійним інформаційним приводом була підготовка до Євро-2012. Із зміною влади в державі, було змінено будівельників стадіону та аеропорту у Львові — замість «Азовінтексу» генпідрядником стала донецька «Альтком». Крім цього, функції замовника будівництва стадіону було передано від Львівської міськради державі. Загалом влада звітує, що всі роботи по підготовці об’єктів та інфраструктури ведуться згідно з графіками і стадіон готовий на половину, а аеропорт — на третину. Хоча не варто забувати, що до Євро-2012 залишається півтора року, а до вересня 2011 року — саме тоді віце-прем’єр-міністр Борис Колесніков пообіцяв провести перший матч на новій львівській арені — ще менше. 2010 рік на Львівщині запам’ятається і багатьма іншими подіями: першим за останні роки військовим парадом до Дня перемоги, який пройшов у закритому для львів’ян режимі; кримінальною справою, порушеною проти першого заступника міського голови Львова Олега Синютки за нецільове використання коштів до Євро-2012; забороною продажу алкоголю вночі з 22 до 10 год.; двома буревіями у Львові та літніми повенями; передачею в концесію замків Львівщини; протестом ректора Українського католицького університету Бориса Гудзяка проти тиску СБУ; неоднозначними заявами генконсула Росії у Львові Євгена Гузєєва; ідеєю влади про проведення зимової Олімпіади на Львівщині тощо. В новому 2011 році теж, вочевидь, нудно не буде: політичні сили вже почнуть боротьбу за голоси виборців на майбутніх парламентських виборах, будуть відомі перші результати роботи при владі традиційно опозиційної ВО «Свобода», запланована здача в експлуатацію львівського євростадіону... Олександр Сніжинський, «ОстроВ»
