ПЦУ переходить на новий календар з 1 вересня: Різдво святкуватимуть 25 грудня, Водохреща 6 січня. Великодня й Трійці це не стосується

Православна Церква України переходить на новий календар з 1 вересня: Різдво Христове тепер святкуватимуть 25 грудня, Покрову 1 жовтня, Водохреща 6 січня. Відповідне рішення ухвалили під час архієрейського собору ПЦУ в Києві 24 травня, пише "ВВС".

"Раніше казали польські (католицькі) і українські (православні) свята, а сьогодні кажуть – українські і московські свята. Новий календар буде українським, а ті, хто залишаються на старому – трішечки на московському", – заявив "ВВС Україна" митрополит Вінницький Симеон на початку архиєрейського собору ПЦУ в Києві, який ухвалив рішення перейти на новий церковний календар.

Зазначається, що Православна Церква України – найпопулярніша релігійна організація країни – затвердила повний перехід на новий календар 24 травня. Раніше про таке ж рішення повідомила Українська греко-католицька церква.

Тож вже з 1 вересня більшість християн України можуть почати відзначати релігійні свята по-новому. Різдво буде 25 грудня, а не 7 січня. Так само змістяться й інші свята – такі як Покрова (1 жовтня), Водохреща (6 січня) і Миколая (6 грудня).

Але це не стосуватиметься Великодня і деяких інших свят, зокрема Трійці.

Формально потім перехід ще має схвалити помісний собор церкви 27 липня 2023 року за участю мирян. Проте, як заявили "ВВС" предстоятель ПЦУ митрополит Єпіфаній та низка інших єпископів, питання вже вирішене, з 1 вересня перехід буде.

Що стосується Великодня, питання з ним не вирішується простим переходом з Юліанського на Григоріанський календар. Великдень прив'язаний не до дати, а до весняного повного місяця. І тут католики та православні давно розійшлись так глибоко, що навіть православні церкви Греції та Вселенський патріархат після переходу на новий календар досі відзначають Великдень по-старому. До старого юліанського календаря прив'язана так звана Пасхалія – методика визначення дати Великодня, яку в 325 році затвердив Нікейський собор ще єдиної тоді церкви. Той собор встановив, що Пасха має відзначатись в першу неділю після першого повного місця після весняного рівнодення. Але цю першу неділю колись на заході та сході почали розраховувати по-різному, а тому однакове правило почало виводити різні дати.

Якщо коротко, то розходження між датами Великодня за східною і західною традиціями спричинене різницею в даті нових церковних місяців через різницю між сонячними календарями в 13 днів. Тому Великдень за григоріанським календарем у 45% випадків відзначають на тиждень раніше, ніж за юліанським. У 30% випадків Великдень збігається, 5% - різниця в чотири тижні, й 20% - різниця в 5 тижнів (більш ніж місячний цикл). Різниці в два-три тижні не буває. Крім того, за юліанським календарем Великдень обов'язково має святкуватися після єврейської Пасхи, тоді як григоріанський календар, в силу астрономічно-математичних особливостей, іноді порушує це правило. Хоча наполягання на тому, що Пасху не можна святкувати одночасно або перед єврейським Песахом, з'явилось вже в 11-12 століттях у Візантії.

Серед інших аргументів наводять і те, що за юліанським календарем жив сам Ісус Христос. Згадують і про благодатний вогонь, який, як твердять церковники, сходить у Віфлеємі саме напередодні православного Великодня, а не "католицько-протестантського".

Вже певний час працює спеціальна комісія Папи Римського та Вселенського патріарха, яка покликана узгодити спільну дату Великодня на майбутнє для усіх церков, які перейшли на новий календар.

Наступного разу усі християни відзначатимуть Великдень в один день навесні 2025 року – і це привід завершити їхню роботу компромісом. Саме того року святкуватимуть 1700-ліття Нікейського собору, який встановив правило обчислення Великодня. Якщо їм вдасться порозумітись та залагодити розбіжності підрахунку Пасхалії, то після 2025 року більшість українців відзначатиме не тільки Різдво, а й Великдень разом з усім західним світом.

Раніше повідомлялось, що вперше в історії під час Міжнародного військового паломництва молитва "Богородице, Діво…" прозвучала українською мовою.

Статті

Країна
22.11.2024
14:00

Українська металургія: вгору чи вниз?

При погіршенні ситуації на Донеччині через втрату джерел постачання коксівного вугілля виплавка сталі може скоротитися до 3-4 млн т. Мова про Покровськ.
Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Всі статті