Треба відійти від визначення РФ як єдиного субʼєкта агресії оскільки низка країн, такі як Білорусь, Іран, Північна Корея, прямо або опосередковано залученні в воєнних злочинах проти України, але законодавчо досі не визнані агресором або не можуть такими вважатися. Така ідея закладена в законопроект, який сьогодні презентували в Києві експерти Інституту безпеки Східної Європи Проектом Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового режиму майна в умовах воєнного або надзвичайного стану» пропонується спрямувати увагу на всіх, хто підтримує злочинні дії проти України, зокрема й на резидентів РФ, які мають активи за кордоном та сплачують податки у казну країни-агресора. Проти них пропонується запроваджувати процедуру блокування активів. Цих обмежень можна буде уникнути повністю припинивши свою діяльність в РФ та надати відповідні докази, які регламентуються законопроектом. Автори законопроекту пояснили потребу в змінах тим, що чинний закон про вилучення майна країни-агресора направлений суто на активи держави Російської Федерації. Також експерти пропонують відійти від визначення РФ як єдиного субʼєкта агресії оскільки низка країн, такі як Білорусь, Іран, Північна Корея, прямо або опосередковано залученні в воєнних злочинах проти України, але законодавчо не визнані агресором, або не можуть такими вважатися. Тому пропонується: ввести загальне визначення держави-агресора як держави, що здійснює агресію в розумінні Резолюції Генасамблеї ООН та визнана державою-агресором або державою-окупантом Верховною Радою України; ввести визначення держави-спонсору тероризму для можливості застосування заходів вилучення активів до тих держав, що надають матеріальну, технічну або фінансову підтримку будь-якого виду та/або визнана державою-спонсором тероризму резолюцією Європейського Парламенту, рішенням Державного Секретаря США, Верховною Радою України; ввести визначення повʼязаних осіб, як осіб повʼязаних з державою агресором – це особи, що мають громадянство України та громадянство держави-агресора. Було запропоновано визначитися з поняттям «актив»: такими вважатимуться грошові кошти (в тому числі електронні), рухоме та нерухоме майно, цінні папери, інтелектуальна власність, корпоративні права. Спікери неодноразово піднімали питання про неефективність дій АРМА (прим. Агентство з розшуку та менеджменту активів). Законопроектом передбачається ввести строк розгляду агентством активу в один місяць аби запобігти втраті майна. Присутній на презентації представник Президента України у Верховній Раді Федір Веніславський висловив думку, що представлений законопроект є «перспективним» і буде підтриманий депутатами.
