Допомога родинам військовополонених: координаційний штаб за місяць обробив 5,5 тисяч запитів

Координаційним штабом з питань поводження з військовополоненими за місяць оброблено 5,5 тисяч запитів. Про це розповів представник штабу Андрій Юсов під час круглого столу, - пише Укрінформ.

«Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими - це міжвідомчий орган, до якого входять представники СБУ, Головного управління розвідки, Генштабу, Мінреінтеграції, інші задіяні структури в процесі підготовки до обміну і повернення українських військовополонених. Штаб надає допомогу юридичного і соціального характеру родинам захисників, забезпечує комунікацію з рідними та з громадськістю», - пояснив Юсов.

Він наголосив, що близько місяця працює громадська приймальня Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими - м.Київ, вул. Спаська, 37. Вона відкрита для прийому громадян, тобто для безпосередніх звернень родичів захисників за попереднім записом за тел. 044-425-12-09.

Також працює і консультаційна лінія за тел. 095-412-74-24. Родичі захисників можуть отримати повний супровід - є правова допомога, підписано меморандум стосовно адвокатських послуг.

Можна звернутись як напряму до Офісу Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, так само представники Офісу Уповноваженого присутні в Координаційному штабі. Ці структури діють скоординовано.

«За цей місяць діяльності в приймальні консультаційною лінію оброблено 5,5 тисячі запитів щодо надання інформації про статус оборонців України. Це обробка запитів спільно з Національним інформаційним бюро. Наша приймальна робоча група – це такий певний хаб, де є всі необхідні відомства для того, щоб людина отримала інформацію і необхідний супровід. Надано понад 1500 консультацій в межах роботи телефонної лінії, понад 200 особам надано юридичну допомогу», - додав Юсов.

Також він зазначив, що окрім родичів захисників, окрім їхніх об’єднань, Координаційний штаб звертається до громадських організацій, до всіх, хто займається українськими полоненими, з пропозицією взаємодіяти.

Так само спільно треба протидіяти негативним речам, адже зараз є багато анонімних ініціатив, каналів, де можуть збирати персональні дані захисників, родичів захисників. Тобто це треба роз’яснювати і зупиняти спільними зусиллями.

«Координаційний штаб і громадська приймальня це не лише представники влади. Ми зацікавлені в тому, щоб був спільний майданчик разом із громадянським суспільством. Переговорний процес і підготовка до обмінів, це важкий процес. Ми розуміємо, з ким маємо справу, ми знаємо, як держава-агресор ставиться до міжнародного права і Женевських конвенцій. Але попри це все Україна бореться за те, щоб кожен український захисник повернувся додому», - підсумував Юсов.

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті