Новий голова комітету ВР зі свободи слова розповів, чим буде займатись на своїй посаді

Боротьба за повернення українських журналістів із російського полону стане одним із пріоритетів роботи комітету Верховної Ради з питань свободи слова. Про це заявив агентству "Інтерфакс-Україна" новопризначений голова комітету Ярослав Юрчишин (фракція "Голос").

"Серед топпріоритетів у діяльності комітету буде боротьба за повернення українських журналістів, які перебувають у російському полоні. Оскільки вони не є комбатантами і, за всіма правилами цивілізованої війни, в принципі, не повинні там бути. Але ми розуміємо, з ким маємо справу, і тому потрібно буде задіяти "Репортерів без кордонів", міжнародні структури, йти юридичними шляхами, залучати нашого уповноваженого з прав людини, - будемо це робити", - розповів Юрчишин. 

Водночас він вважає за необхідне посилити й парламентський контроль за розслідуваннями нападів на представників ЗМІ.

"У рамках співпраці з правоохоронними органами слід привертати більше уваги до таких випадків. Нещодавні напади на Михайла Ткача з "Української правди" чи булінг Наталії Лігачової - це неприйнятні явища, на які держава має реагувати. І тут важлива адекватна реакція органів влади, правоохоронних органів, щоб не кортіло. У журналістів мають бути гарантії робити свою справу якісно і безпечно навіть в умовах воєнного стану, який зараз в Україні", - пояснив нардеп.

На новій посаді Юрчишин має намір "більше заглибитися в проблематику сфери, а вже надалі напрацьовувати конкретні заходи".

"Першочерговий і головний план - це налагодити контакт із ключовими групами, зацікавленими в просуванні принципу свободи слова. Це і об'єднання журналістів, і редакції телеканалів, видань, і уповноважений з прав людини (щодо доступу до інформації), і Міністерство освіти України (формування курсу з медіаграмотності, оскільки з фейками російської пропаганди - величезна проблема). З Міністерством оборони необхідно напрацювати адекватну систему акредитації та допуску журналістів - як українських, так і іноземних - на прифронтові території", - зауважив парламентарій.

За його словами, наразі є нарікання щодо балансу інформації та рівного доступу до неї з боку різних медіа, "тому необхідно шукати ефективні шляхи вирішення такої проблеми".

Крім того, Юрчишин нагадав, що нинішнє скликання Верховної Ради суттєво обмежило повноваження комітету з питань свободи слова, передавши більшу частину з них до предмета відання комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, тож "роботу вестимемо за двома напрямами: спільна діяльність з комітетом з гуманітарної політики та формування довіри, щоб ставити питання про повернення повноважень".

Кількісно комітет з питань свободи слова - найменший у Раді з найменшою кількістю підготовлених законопроєктів. Нині до нього входять четверо народних депутатів, включно з обвинуваченим у державній зраді Нестором Шуфричем. Відповідаючи на запитання кореспондента "Інтерфакс-Україна" про можливість розширити склад комітету, його новообраний голова сказав: "У планах, звичайно, це є. Але знову ж таки, плани планам - різниця. Необхідно, щоб ці плани були підтримані більшістю голосів у Верховній Раді".

Юрчишин бачить послідовність дій такою, що спершу слід показати якість роботи з урахуванням уже наявних повноважень і кількості членів комітету, перезапустити Громадську раду при ньому, залучити журналістське середовище до співпраці, а вже після цього порушувати питання про повернення і розширення функцій.

"Потрібно буде попрацювати адміністративно, щоб наповнити повноваження конкретним змістом", - наголосив депутат.

Як повідомлялося, 9 грудня Верховна Рада призначила Юрчишина головою комітету з питань свободи слова.

Статті

Країна
17.10.2024
10:00

Агросектор України: мінна загроза

Ще у 2014 р. Уакраїна увійшла до п'ятірки країн з найбільшою замінованою територією. Сусіди за рейтингом: Сирія, Афганістан, Ємен та М'янма. Після повномасштабного рашистського вторгнення у 2022 р. ми очолюємо цей сумний список.
Світ
16.10.2024
07:41

«Наші війська вже підійшли до Миргорода». Російські ЗМІ про Україну

Ніхто не гарантує, що всі країни єдиним фронтом стануть на захист члена НАТО... Для самого альянсу немає жодної причини включати в себе Україну. Він і так користується нею як своїм плацдармом, не несучи при цьому жодної відповідальності.
Країна
15.10.2024
10:54

Друга річниця "повернення Донбасу додому": фестиваль міфів

Сама ідея апелювати до історії, говорячи про належність території до державних утворень, межі яких постійно змінювалися, – у сучасному світі виглядає дивно.
Всі статті